Проект закону України: «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації»
Проект
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законів України
щодо забезпечення прозорості відносин власності
стосовно засобів масової інформації
___________________________________________
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести зміни до таких законів України:
1. У Законі України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1993 p., № 1, ст. 1; 2004 р., № 7, ст. 51):
1) у статті 10:
частини третю і четверту викласти в такій редакції:
"Здійснення контролю передбачає безпосереднє або через пов'язаних осіб володіння частками (паями, акціями), що забезпечує досягнення 50 і більше відсотків голосів у вищому органі юридичної особи, яка є засновником (співзасновниками) друкованого засобу масової інформації.
Державний контроль за додержанням вимог цієї статті покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації друкованих засобів масової інформації";
доповнити статтю частиною такого змісту:
"Державний контроль за додержанням засновником (співзасновниками) друкованого засобу масової інформації законодавства про захист економічної конкуренції та недопущення ними недобросовісної конкуренції здійснюють відповідно до своїх повноважень органи Антимонопольного комітету України";
2) частину першу статті 12 доповнити пунктом 11 такого змісту:
"11) пов'язана особа - юридична або фізична особа, яка здійснює контроль за засновником (співзасновниками) друкованого засобу масової інформації, а також юридична особа, за якою засновник здійснює відповідний контроль. У разі коли одним із співзасновників друкованого засобу масової інформації є фізична особа, пов'язаними з нею особами вважаються також члени її сім'ї (чоловік, дружина, діти та батьки, мачуха та вітчим), спільно з якими вона здійснює контроль за друкованим засобом масової інформації";
3) частину першу статті 15 доповнити пунктом 4 такого змісту:
"4) якщо засновником (співзасновниками) порушено вимоги статті 10 цього Закону".
4) частину першу статті 32 доповнити пунктом 41 такого змісту:
"41) ініціали та прізвище особи, відповідальної за випуск відповідного номера видання".
2. Статтю 28 Закону України "Про інформаційні агентства" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 13, ст. 83) доповнити пунктом 11 такого змісту:
"11) відомості про засновника (співзасновників);".
3. Абзац десятий статті 13 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" (Відомості Верховної Ради України, 2005 p., № 16, ст. 265; 2006 p., № 18, ст. 155; 2011 р., № 28, ст. 252) після слів "вимог законодавства щодо" доповнити словами "складу їх засновників (власників), а також".
4. У Законі України "Про телебачення і радіомовлення" (Відомості Верховної Ради України, 2006 p., № 18, ст. 155; 2008 р., № 18, ст. 197; 2011 р., № 31, ст. 297):
1) у статті 1:
після абзацу шістнадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:
"контроль за засновником (співзасновниками), власником (співвласниками) телерадіоорганізації - безпосереднє або через пов'язаних осіб володіння частками (паями, акціями), що забезпечує досягнення 50 і більше відсотків голосів у вищому органі юридичної особи, яка є засновником (співзасновниками), власником (співвласниками) телерадіоорганізації".
У зв'язку з цим, абзаци сімнадцятий - п'ятдесят третій вважати відповідно абзацами вісімнадцятим - п'ятдесят четвертим;
після абзацу тридцятого доповнити новим абзацом такого змісту:
"пов'язана особа - юридична або фізична особа, яка здійснює контроль за засновником (співзасновниками), власником (співвласниками) телерадіоорганізації, а також юридична особа, щодо якої засновник, власник здійснює відповідний контроль. У разі коли одним із співзасновників, співвласників телерадіоорганізації є фізична особа, пов'язаними з нею особами вважаються також члени її сім'ї (чоловік, дружина, діти та батьки, мачуха та вітчим), спільно з якими вона здійснює контроль за телерадіоорганізацією".
У зв'язку з цим, абзац тридцять перший - п'ятдесят четвертий вважати відповідно абзацами тридцять другим - п'ятдесят п'ятим;
2) частину третю статті 12 доповнити новим абзацом такого змісту:
"Забороняються створення і діяльність телерадіоорганізації засновником (співзасновниками), власником (співвласниками) якої є нерезидент (нерезиденти), що зареєстрований в одній з офшорних зон, перелік яких затверджено Кабінетом Міністрів України.";
3) у частині другій статті 24:
пункт "а" викласти в такій редакції:
"а) відомості про засновника (співзасновників), власника (співвласників) телерадіоорганізації та пов'язаних осіб (для юридичних осіб - назва, місцезнаходження, банківські реквізити, а для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, громадянство, адреса) і відомості про розподіл часток статутного капіталу; для акціонерного товариства - список акціонерів, які володіють пакетами акцій у розмірі понад 25 відсотків";
у пункті "в" слова "юридична адреса" замінити словом "місцезнаходження";
4) у статті 27:
пункт "б" частини третьої викласти в такій редакції:
"б) місцезнаходження організації";
в абзаці п'ятому частини четвертої слова "більш як по п'ять відсотків" замінити словами і цифрами "у розмірі понад 25 відсотків";
5) у пункті "в" частини сьомої статті 33 слова "частини другої" замінити словами "частини другої та третьої";
6) у статті 35:
назву статті доповнити словами "та додатків до неї";
частину першу викласти в такій редакції:
"1. У разі зміни даних, передбачених частиною третьою цієї статті або абзацом п'ятим частини четвертої статті 27 цього Закону, ліцензіат подає до Національної ради заяву про переоформлення ліцензії на мовлення або додатків до неї за встановленою Національною радою формою";
у пункті "а" частини третьої слова "організаційні зміни статусу" замінити словами "зміна організаційно-правової форми";
частину четверту викласти в такій редакції:
"4. У разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії на мовлення або додатків до неї у зв'язку із зміною організаційно-правової форми, умов діяльності ліцензіата чи складу його засновника (співзасновників) та/або власника (співвласників), ліцензіат зобов'язаний протягом 10 робочих днів подати до Національної ради заяву про переоформлення ліцензії на мовлення або додатків до неї разом з документами чи їх нотаріально засвідченими копіями, що підтверджують зміну";
7) статтю 59 доповнити частиною такого змісту:
"2. Телерадіоорганізація зобов'язана щороку до 31 березня оприлюднювати звіт про результати своєї діяльності за попередній рік з обов'язковим зазначенням відомостей про джерела фінансування телерадіоорганізації, а також про зміну:
а) засновника (співзасновників) або власника (співвласників);
б) розподілу часток її статутного капіталу або зміну акціонерів, які володіють пакетами акцій у розмірі понад 25 відсотків;
в) керівника, складу виконавчого та наглядового органів.
Телерадіоорганізація може оприлюднювати зазначений звіт у засобах масової інформації або на власному веб-сайті".
II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ АКТА
проект Закону України
"Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації"
1. Визначення проблеми, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання
Проблема - наявність недосконалого законодавства в Україні щодо прозорості власності засобів масової інформації сприяє монополізації засобів масової інформації, що призводить до їх широкого використання у якості важелів маніпулювання суспільною свідомістю і особистою думкою громадян.
Системний аналіз проблеми прозорості відносин власності щодо засобів масової інформації свідчить, що на законодавчому рівні частина питань, пов'язаних з гарантуванням прозорості відносин власності щодо засобів масової інформації, вже врегульована.
Так, Законом України "Про телебачення і радіомовлення", зокрема:
- передбачено обмеження щодо монополізації телерадіоорганізацій промислово-фінансовими, політичними та іншими групами чи окремими особами, а також гарантовано захист телерадіоорганізацій від фінансового і політичного тиску з боку фінансово-політичних груп та органів державної влади і органів місцевого самоврядування;
- встановлено заборону заснування телерадіоорганізацій іноземними юридичними і фізичними особами та особами без громадянства, політичними партіями, профспілковими, релігійними організаціями та юридичними особами, яких вони заснували та громадянами, які за вироком суду відбувають покарання у місцях позбавлення волі або визнані судом недієздатними;
- передбачено захист економічної конкуренції у сфері телерадіомовлення.
Законом України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні":
- врегульовано питання гарантій від монополізації друкованих засобів масової інформації;
- передбачено, що повинно бути вказане у заяві про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації;
- передбачено, які вихідні дані повинні міститися у кожному випуску друкованого засобу масової інформації.
Також, одним із шляхів гарантування прозорості відносин власності щодо засобів масової інформації є отримання відомостей про засновників засобів масової інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що визначено Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", оскільки відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними.
Проте, таке регулювання суспільних відносин щодо прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації є недостатнім.
Зокрема, врегулювання потребують і питання щодо:
- створення та діяльності телерадіоорганізацій, засновниками (співзасновниками), власниками (співвласниками) яких є юридичні особи, що зареєстровані в офшорних зонах;
- законодавчого визначення поняття "пов'язані особи" в інформаційній сфері;
- подання юридичними особами (суб'єктами господарювання), які мають на меті отримати (переоформити) ліцензію на мовлення відомостей про засновника (співзасновників), власника (співвласників) телерадіоорганізації та пов'язаних осіб і відомості про розподіл часток статутного капіталу; для акціонерного товариства - список акціонерів, які володіють пакетами акцій у розмірі понад 25 відсотків;
- подання засновником (співзасновниками), які мають на меті отримати свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації відомостей про засновника (співзасновників) видання та пов'язаних осіб;
- здійснення органами Антимонопольного комітету України відповідно до своїх повноважень контролю за додержанням засновником (співзасновником) друкованого засобу масової інформації законодавства про захист економічної конкуренції та недопущення ними недобросовісної конкуренції;
- звітування телерадіоорганізацій про свою діяльність, зокрема, щодо зміни: засновників (співзасновників), власників (співвласників); керівника, складу виконавчого та наглядового органів; розподілу часток її статутного капіталу або зміну акціонерів, які володіють пакетами акцій у розмірі понад 25 відсотків;
- подання ліцензіатом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення заяви протягом 10 робочих днів про переоформлення ліцензії на мовлення або додатків до неї у зв'язку із зміною організаційно-правової форми, умов діяльності ліцензіата чи складу його засновників (власників);
З огляду на зазначене, виникла необхідність у підготовці та внесенні законопроекту щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації.
2. Визначення цілей державного регулювання
Основними цілями державного регулювання є забезпечення плюралізму інформаційних потоків, безпеки держави, зведення до мінімуму процесу концентрації засобів масової інформації та уникнення можливості їх використання як важелів маніпулювання суспільною свідомістю і особистою думкою громадян, а також зміцнення та вдосконалення правових гарантій свободи слова та інформаційного суверенітету України.
3. Визначення та оцінка усіх прийнятних альтернативних способів досягнення зазначених цілей
Проектом Закону пропонується, зокрема:
- покласти державний контроль за додержанням вимог статті 10 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" стосовно гарантій від монополізації друкованих засобів масової інформації на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації друкованих засобів масової інформації;
- покласти державний контроль за додержанням засновником (співзасновником) друкованого засобу масової інформації законодавства про захист економічної конкуренції та недопущення ними недобросовісної конкуренції на органи Антимонопольного комітету України;
- серед підстав відмови в державній реєстрації друкованого засобу масової інформації передбачити порушення засновником (співзасновниками) вимог статті 10 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" стосовно гарантій від монополізації друкованих засобів масової інформації;
- передбачити, що кожен випуск продукції інформаційних агентств повинен містити серед іншого і відомості про засновника (співзасновників);
- заборонити створення та діяльність телерадіоорганізацій, засновником (співзасновниками), власником (співвласниками) якої є нерезидент (нерезиденти), що зареєстрований в одній з офшорних зон, перелік яких затверджено Кабінетом Міністрів України;
- зобов'язати телерадіоорганізації щороку до 31 березня оприлюднювати звіт про результати своєї діяльності у якому зазначатимуться відомості про джерела фінансування телерадіоорганізації, а також про зміну: засновника (співзасновників), власника (співвласників); розподілу часток її статутного капіталу або зміну акціонерів, які володіють пакетами акцій у розмірі понад 25 відсотків; керівника, складу виконавчого та наглядового органів телерадіоорганізації;
- доповнити перелік вихідних даних друкованих засобів масової інформації відомостями про особу, відповідальну за випуск відповідного номеру видання;
- доповнити перелік вихідних даних випуску продукції інформаційних агентств відомостями щодо засновника (співзасновників).
Разом з цим, зазначаємо, що альтернативних способів досягнення поставлених цілей, крім шляхів, запропонованих проектом Закону України, не існує.
4. Опис механізмів, який пропонується застосувати для розв'язання проблеми та відповідні заходи
Зважаючи, що демократичний, європейський вибір українського суспільства неможливий при існуванні концентрації засобів масової інформації, положеннями законопроекту пропонується здійснити наступні заходи, а саме:
- покласти державний контроль за додержанням вимог статті 10 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" стосовно гарантій від монополізації друкованих засобів масової інформації на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації друкованих засобів масової інформації;
- покласти державний контроль за додержанням засновником (співзасновником) друкованого засобу масової інформації законодавства про захист економічної конкуренції та недопущення ними недобросовісної конкуренції на органи Антимонопольного комітету України;
- серед підстав відмови в державній реєстрації друкованого засобу масової інформації передбачити порушення засновником (співзасновниками) вимог статті 10 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" стосовно гарантій від монополізації друкованих засобів масової інформації;
- передбачити, що кожен випуск продукції інформаційних агентств повинен містити серед іншого і відомості про засновника (співзасновників);
- заборонити створення та діяльність телерадіоорганізацій, засновником (співзасновниками), власником (співвласниками) якої є нерезидент (нерезиденти), що зареєстрований в одній з офшорних зон, перелік яких затверджено Кабінетом Міністрів України;
- зобов'язати телерадіоорганізації щороку до 31 березня оприлюднювати звіт про результати своєї діяльності у якому зазначатимуться відомості про джерела фінансування телерадіоорганізації, а також про зміну: засновника (співзасновників), власника (співвласників); розподілу часток її статутного капіталу або зміну акціонерів, які володіють пакетами акцій у розмірі понад 25 відсотків; керівника, складу виконавчого та наглядового органів телерадіоорганізації;
- доповнити перелік вихідних даних друкованих засобів масової інформації відомостями про особу, відповідальну за випуск відповідного номеру видання;
- доповнити перелік вихідних даних випуску продукції інформаційних агентств відомостями щодо засновника (співзасновників).
5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта
Прийняття цього Закону сприятиме недопущенню концентрації засобів масової інформації і як результат, маніпулювання суспільною свідомістю і особистою думкою громадян, та забезпечить вільний доступ громадськості до інформації.
6. Визначення очікуваних результатів прийняття акта
Прийняття акта сприятиме встановленню прозорості відносин власності щодо засобів масової інформації.
7. Обґрунтування запропонованого строку дії
Відповідно до Прикінцевих положень проекту Закону строк дії акту не є обмеженим.
8. Визначення показників результативності акта
Основним показником результативності регуляторного акта є:
- забезпечення об'єктивного висвітлення суспільних явищ і подій;
- забезпечення вільного вираження різноманітних поглядів і переконань;
- посилення відповідальності осіб з дозволу яких поширюється певна інформація;
- забезпечення вільного доступу громадськості до певної інформації;
- недопущення концентрації засобів масової інформації;
- створення прозорого ринку власності на засоби масової інформації;
- визначення реальних власників телерадіоорганізацій.
9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта
Базове відстеження результативності регуляторного акта провадитиметься після набрання чинності цього Закону, але не пізніше ніж через один рік після його прийняття.
Повторне відстеження - через три роки з дня набрання чинності акту.
Відстеження результативності регуляторного акта проводитиметься шляхом оцінки статистичних показників щодо:
- виявлення реальних власників телерадіоорганізацій;
- оцінки об'єктивного висвітлення суспільних явищ;
- поступового виведення зі складу засновників (співзасновників), власників (співзасновників) засобів масової інформації юридичних осіб, що зареєстровані в офшорних зонах або відмови ліцензіату у продовженні строку дії ліцензії на мовлення за порушення вищезазначених вимог;
- належного звітування телерадіоорганізацій про свою діяльність;
- запровадження нагляду Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за дотриманням вимог щодо заснування телерадіоорганізацій та вимоги до їх установчих і статутних документів.
Заходи щодо відстеження результативності регуляторного акта мають також визначатися та здійснюватися Державним комітетом телебачення і радіомовлення, який відповідно до Положення про нього, затвердженого Указом Президента України від 7 травня 2011 р. № 559, є центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики в інформаційній та видавничій сферах.
Міністр Олександр Лавринович
"03" липня 2012 р.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України
"Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації"
1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону України
На виконання доручення Прем'єр-міністра Україи від 3 лютого 2006 р. № 2571/1/1-06 (до Указу Президента України від 20 січня 2006 р. № 39 "Про План заходів із виконання обов'язків та зобов'язань України, що випливають з її членства в Раді Європи") з урахуванням положень Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи від 5 жовтня 2005 р. № 1466 "Про виконання обов'язків та зобов'язань Україною" Міністерством юстиції було підготовлено проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації", який був зареєстрований у Верховній Раді України 16 листопада 2006 р. за № 2555, а 23 січня 2007 р. перереєстрований за № 0890.
7 лютого 2007 р. зазначений законопроект був прийнятий Верховною Радою України за основу (Постанова Верховної Ради України від 7 лютого 2007 р. № 610-V).
Абзацом шостим підпункту 3 пункту 1 Плану заходів із виконання обов'язків та зобов'язань України, що випливають з її членства в Раді Європи, затвердженого Указом Президента України від 12 січня 2011 р. № 24, Міністерству юстиції України, Державному комітету телебачення і радіомовлення України, за участю Національної ради з питань телебачення і радіомовлення України доручено до прийняття закону забезпечити супроводження у Верховній Раді України законопроекту про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації (реєстраційний № 0890) (підпункт 12.4 Резолюції ПАРЄ 1466 (2005), пункт 13 Резолюції ПАРЄ 1755 (2010).
Проте, проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації" (реєстраційний № 0890) відхилено Верховною Радою України і як результат знято з розгляду.
Слід зазначити, що з часу надання доручення стосовно підготовки законопроекту щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації, Верховною Радою України прийнято Закон України від 12 січня 2006 р. № 3317-IV "Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення", яким Закон України "Про телебачення і радіомовлення" викладено у новій редакції, а також внесено ряд змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
Змінами до зазначених законів України вже частково врегульовано питання прозорості відносин власності щодо засобів масової інформації, але відповідних змін потребують і інші закони України, які регулюють діяльність засобів масової інформації.
Зокрема, врегулювання потребують питання щодо:
- створення та діяльності телерадіоорганізацій, засновниками (співзасновниками), власниками (співвласниками) яких є юридичні особи, що зареєстровані в офшорних зонах;
- законодавчого визначення поняття "пов'язані особи" в інформаційній сфері;
- подання юридичними особами (суб'єктами господарювання), які мають на меті отримати (переоформити) ліцензію на мовлення відомостей про засновника (співзасновників), власника (співвласників) телерадіоорганізації та пов'язаних осіб і відомості про розподіл часток статутного капіталу; для акціонерного товариства - список акціонерів, які володіють пакетами акцій у розмірі понад 25 відсотків;
- подання засновником (співзасновниками), які мають на меті отримати свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації відомостей про засновника (співзасновників) видання та пов'язаних осіб;
- здійснення органами Антимонопольного комітету України відповідно до своїх повноважень контролю за додержанням засновником (співзасновником) друкованого засобу масової інформації законодавства про захист економічної конкуренції та недопущення ними недобросовісної конкуренції;
- звітування телерадіоорганізацій про свою діяльність, зокрема, щодо зміни: засновників (співзасновників), власників (співвласників); керівника, складу виконавчого та наглядового органів; розподілу часток її статутного капіталу або зміну акціонерів, які володіють пакетами акцій у розмірі понад 25 відсотків;
- подання ліцензіатом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення заяви протягом 10 робочих днів про переоформлення ліцензії на мовлення або додатків до неї у зв'язку із зміною організаційно-правової форми, умов діяльності ліцензіата чи складу його засновників (власників);
З огляду на зазначене, виникла необхідність у підготовці та внесенні законопроекту щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації.
2. Мета і шляхи її досягнення
Проект Закону розроблено з метою забезпечення належної реалізації рекомендацій Парламентської Асамблеї Ради Європи стосовно гарантування прозорості власності на засоби масової інформації (підпункт 12.4 Резолюції ПАРЄ 1466 (2005), пункт 13 Резолюції ПАРЄ 1755 (2010).
Механізмом досягнення вказаної мети є внесення відповідних змін до Законів України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про інформаційні агентства", "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", "Про телебачення і радіомовлення".
Проектом Закону пропонується, зокрема:
- покласти державний контроль за додержанням вимог статті 10 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" стосовно гарантій від монополізації друкованих засобів масової інформації на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації друкованих засобів масової інформації;
- покласти державний контроль за додержанням засновником (співзасновником) друкованого засобу масової інформації законодавства про захист економічної конкуренції та недопущення ними недобросовісної конкуренції на органи Антимонопольного комітету України;
- серед підстав відмови в державній реєстрації друкованого засобу масової інформації передбачити порушення засновником (співзасновниками) вимог статті 10 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" стосовно гарантій від монополізації друкованих засобів масової інформації;
- передбачити, що кожен випуск продукції інформаційних агентств повинен містити серед іншого і відомості про засновника (співзасновників);
- заборонити створення та діяльність телерадіоорганізацій, засновником (співзасновниками), власником (співвласниками) якої є нерезидент (нерезиденти), що зареєстрований в одній з офшорних зон, перелік яких затверджено Кабінетом Міністрів України;
- зобов'язати телерадіоорганізації щороку до 31 березня оприлюднювати звіт про результати своєї діяльності у якому зазначатимуться відомості про джерела фінансування телерадіоорганізації, а також про зміну: засновника (співзасновників), власника (співвласників); розподілу часток її статутного капіталу або зміну акціонерів, які володіють пакетами акцій у розмірі понад 25 відсотків; керівника, складу виконавчого та наглядового органів телерадіоорганізації;
- доповнити перелік вихідних даних друкованих засобів масової інформації відомостями про особу, відповідальну за випуск відповідного номеру видання;
- доповнити перелік вихідних даних випуску продукції інформаційних агентств відомостями щодо засновника (співзасновників).
3. Правові аспекти
Проект Закону розроблено на виконання доручення Прем'єр-міністра України від 3 лютого 2006 р. № 2571/1/1-06 (до Указу Президента України від 20 січня 2006 р. № 39 "Про План заходів із виконання обов'язків та зобов'язань України, що випливають з її членства в Раді Європи") з урахуванням положень Резолюцій Парламентської Асамблеї Ради Європи від 5 жовтня 2005 р. № 1466 "Про виконання обов'язків та зобов'язань Україною" та від 4 жовтня 2010 р. № 1755 "Функціонування демократичних інституцій в Україні" і Указу Президента України від 12 січня 2011 р. № 24 "Про План заходів із виконання обов'язків та зобов'язань України, що випливають з її членства в Раді Європи".
У даній сфері суспільних відносин діють, зокрема, наступні нормативно-правові акти:
- Закон України "Про телебачення і радіомовлення";
- Закон України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні";
- Закон України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення";
- Закон України "Про інформаційні агентства";
- Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців";
- Указ Президента України від 12 січня 2011 р. № 24 "Про План заходів із виконання обов'язків та зобов'язань України, що випливають з її членства в Раді Європи".
Проект Закону не стосується прав та обов'язків громадян.
4. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація Закону не потребує додаткових матеріальних та інших витрат.
5. Позиція заінтересованих органів
Проект Закону потребує погодження з Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Міністерством фінансів, Державним комітетом телебачення і радіомовлення, Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, Антимонопольним комітетом.
6. Регіональний аспект
Проект Закону не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.
7. Запобігання корупції
У проекті Закону відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.
Громадської антикорупційної експертизи положень проекту Закону проведено не було.
8. Громадське обговорення
Для громадського обговорення проект Закону України розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.
9. Позиція соціальних партнерів
Проект Закону не стосується соціально-трудової сфери.
10. Оцінка регуляторного впливу
Наявність недосконалого законодавства в Україні щодо прозорості відносин власності засобів масової інформації сприяє монополізації засобів масової інформації, що призводить до їх широкого використання у якості важелів маніпулювання суспільною свідомістю і особистою думкою громадян.
Системний аналіз проблеми прозорості відносин власності щодо засобів масової інформації свідчить, що на законодавчому рівні частина питань, пов'язаних з гарантуванням прозорості відносин власності щодо засобів масової інформації, вже врегульована.
Так, Законом України "Про телебачення і радіомовлення", зокрема:
- передбачено обмеження щодо монополізації телерадіоорганізацій промислово-фінансовими, політичними та іншими групами чи окремими особами, а також гарантовано захист телерадіоорганізацій від фінансового і політичного тиску з боку фінансово-політичних груп та органів державної влади і органів місцевого самоврядування;
- встановлено заборону заснування телерадіоорганізацій іноземними юридичними і фізичними особами та особами без громадянства, політичними партіями, профспілковими, релігійними організаціями та юридичними особами, яких вони заснували та громадянами, які за вироком суду відбувають покарання у місцях позбавлення волі або визнані судом недієздатними;
- передбачено захист економічної конкуренції у сфері телерадіомовлення.
Законом України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні":
- врегульовано питання гарантій від монополізації друкованих засобів масової інформації;
- передбачено, що повинно бути вказане у заяві про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації;
- передбачено, які вихідні дані повинні міститися у кожному випуску друкованого засобу масової інформації.
Проте, таке регулювання суспільних відносин щодо прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації є недостатнім.
Зокрема, врегулювання потребують і питання щодо:
- створення та діяльність телерадіоорганізацій, засновниками (співзасновниками), власниками (співвласниками) яких є юридичні особи, що зареєстровані в офшорних зонах;
- законодавчого визначення поняття "пов'язані особи" в інформаційній сфері;
- подання юридичними особами (суб'єктами господарювання), які мають на меті отримати (переоформити) ліцензію на мовлення відомостей про засновника (співзасновників), власника (співвласників) телерадіоорганізації та пов'язаних осіб і відомості про розподіл часток статутного капіталу; для акціонерного товариства - список акціонерів, які володіють пакетами акцій у розмірі понад 25 відсотків;
- подання засновником (співзасновниками), які мають на меті отримати свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації відомостей про засновника (співзасновників) видання та пов'язаних осіб;
- здійснення органами Антимонопольного комітету України відповідно до своїх повноважень контролю за додержанням засновником (співзасновником) друкованого засобу масової інформації законодавства про захист економічної конкуренції та недопущення ними недобросовісної конкуренції;
- звітування телерадіоорганізацій про свою діяльність, зокрема, щодо зміни: засновників (співзасновників), власників (співвласників); керівника, складу виконавчого та наглядового органів; розподілу часток її статутного капіталу або зміну акціонерів, які володіють пакетами акцій у розмірі понад 25 відсотків;
- подання ліцензіатом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення заяви протягом 10 робочих днів про переоформлення ліцензії на мовлення або додатків до неї у зв'язку із зміною організаційно-правової форми, умов діяльності ліцензіата чи складу його засновників (власників);
Прийняття цього Закону сприятиме недопущенню монополізації засобів масової інформації, та забезпечить вільний доступ громадськості до інформації про діяльність засобів масової інформації.
Основним показником результативності регуляторного акта є:
- забезпечення об'єктивного висвітлення суспільних явищ і подій;
- забезпечення вільного вираження різноманітних поглядів і переконань;
- посилення відповідальності осіб, з дозволу яких поширюється видання, за інформацію, що доводиться до відома суспільства;
- забезпечення вільного доступу громадськості до інформації про діяльність засобів масової інформації;
- недопущення концентрації засобів масової інформації;
- створення прозорого ринку власності на засоби масової інформації;
- визначення реальних власників телерадіоорганізацій.
Базове відстеження результативності регуляторного акта провадитиметься після набрання чинності цього Закону, але не пізніше ніж через один рік після його прийняття.
Повторне відстеження - через три роки з дня набрання чинності акту.
Відстеження результативності регуляторного акта проводитиметься шляхом оцінки статистичних показників щодо:
- виявлення реальних власників телерадіоорганізацій;
- оцінки об'єктивного висвітлення суспільних явищ;
- поступового виведення зі складу засновників (співзасновників), власників (співзасновників) засобів масової інформації юридичних осіб, що зареєстровані в офшорних зонах або відмови ліцензіату у продовженні строку дії ліцензії на мовлення за порушення вищезазначених вимог;
- належного звітування телерадіоорганізацій про свою діяльність;
- запровадження нагляду Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за дотриманням вимог щодо заснування телерадіоорганізацій та вимоги до їх установчих і статутних документів.
Заходи щодо відстеження результативності регуляторного акта мають також визначатися та здійснюватися Державним комітетом телебачення і радіомовлення, який відповідно до Положення про нього, затвердженого Указом Президента України від 7 травня 2011 р. № 559, є центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики в інформаційній та видавничій сферах.
11. Прогноз результатів
Реалізація Закону сприятиме встановленню прозорості відносин власності щодо засобів масової інформації.
Міністр Олександр Лавринович
«03» липня 2012 р.
ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів
України щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно
засобів масової інформації"
| Зміст положення (норми) чинного законодавства | Зміст положення (норми) запропонованого проекту акта |
| Закон України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" | Закон України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" |
| Стаття 10. Гарантії від монополізації друкованих засобів масової інформації Монополізація загальнодержавних і регіональних громадсько-політичних друкованих засобів масової інформації в Україні не допускається. Фізична або юридична особа не може бути засновником (співзасновником) чи контролювати більше 5 відсотків таких видань. Під контролем у цьому Законі розуміється можливість такої особи здійснювати матеріальними чи фінансовими засобами вплив на діяльність друкованого засобу масової інформації. Контроль за додержанням вимог цієї статті покладається на органи державної виконавчої влади, визначені Кабінетом Міністрів України. | Стаття 10. Гарантії від монополізації друкованих засобів масової інформації Монополізація загальнодержавних і регіональних громадсько-політичних друкованих засобів масової інформації в Україні не допускається. Фізична або юридична особа не може бути засновником (співзасновником) чи контролювати більше 5 відсотків таких видань. Здійснення контролю передбачає безпосереднє або через пов'язаних осіб володіння частками (паями, акціями), що забезпечує досягнення 50 і більше відсотків голосів у вищому органі юридичної особи, яка є засновником (співзасновниками) друкованого засобу масової інформації. Державний контроль за додержанням вимог цієї статті покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації друкованих засобів масової інформації. Державний контроль за додержанням засновником (співзасновниками) друкованого засобу масової інформації законодавства про захист економічної конкуренції та недопущення ними недобросовісної конкуренції здійснюють відповідно до своїх повноважень органи Антимонопольного комітету України. |
| Стаття 12. Заява про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації У заяві про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації повинні бути вказані: 1) засновник (співзасновники) видання; 2) вид видання; 3) назва видання; 4) мова видання; 5) сфера розповсюдження (місцева, регіональна, загальнодержавна, зарубіжна) та категорії читачів; 6) програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість; 7) передбачувані періодичність випуску, обсяг і формат видання; 8) юридична адреса засновника, кожного із співзасновників та його (їх) банківські реквізити; 9) місцезнаходження редакції. Реєструючий орган має право зажадати від засновника (співзасновників) подання документів, якими підтверджується його (їх) цивільна правоздатність та цивільна дієздатність (паспорт, статут, договір між співзасновниками, договір з правонаступником, довіреність тощо). При проведенні державної реєстрації забороняється вимагати від засновника (співзасновників) подання інших відомостей і документів. Про зміну виду видання, юридичної адреси засновника (співзасновників), місцезнаходження редакції засновник (співзасновники) друкованого засобу масової інформації зобов'язаний (зобов'язані) відповідно повідомити реєструючий орган у місячний термін. | Стаття 12. Заява про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації У заяві про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації повинні бути вказані: 1) засновник (співзасновники) видання; 11 ) пов'язана особа - юридична або фізична особа, яка здійснює контроль за засновником (співзасновниками) друкованого засобу масової інформації, а також юридична особа, за якою засновник здійснює відповідний контроль. У разі коли одним із співзасновників друкованого засобу масової інформації є фізична особа, пов'язаними з нею особами вважаються також члени її сім'ї (чоловік, дружина, діти та батьки, мачуха та вітчим), спільно з якими вона здійснює контроль за друкованим засобом масової інформації"; 2) вид видання; 3) назва видання; 4) мова видання; 5) сфера розповсюдження (місцева, регіональна, загальнодержавна, зарубіжна) та категорії читачів; 6) програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість; 7) передбачувані періодичність випуску, обсяг і формат видання; 8) юридична адреса засновника, кожного із співзасновників та його (їх) банківські реквізити; 9) місцезнаходження редакції. Реєструючий орган має право зажадати від засновника (співзасновників) подання документів, якими підтверджується його (їх) цивільна правоздатність та цивільна дієздатність (паспорт, статут, договір між співзасновниками, договір з правонаступником, довіреність тощо). При проведенні державної реєстрації забороняється вимагати від засновника (співзасновників) подання інших відомостей і документів. Про зміну виду видання, юридичної адреси засновника (співзасновників), місцезнаходження редакції засновник (співзасновники) друкованого засобу масової інформації зобов'язаний (зобов'язані) відповідно повідомити реєструючий орган у місячний термін. |
| Стаття 15. Відмова в державній реєстрації друкованого засобу масової інформації Відмова в державній реєстрації друкованого засобу масової інформації можлива тільки з таких підстав: 1) якщо назва друкованого засобу масової інформації, його програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість суперечать статтям 3 і 4 цього Закону; 2) якщо реєструючим органом уже раніше видано свідоцтво друкованому засобу масової інформації з тією ж назвою, за винятком видань, що виходять різними мовами; 3) якщо заяву подано до закінчення року з дня набрання законної сили рішенням про припинення діяльності друкованого засобу масової інформації. У письмовому повідомленні про відмову в державній реєстрації зазначаються підстави, передбачені цією статтею Закону. | Стаття 15. Відмова в державній реєстрації друкованого засобу масової інформації Відмова в державній реєстрації друкованого засобу масової інформації можлива тільки з таких підстав: 1) якщо назва друкованого засобу масової інформації, його програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість суперечать статтям 3 і 4 цього Закону; 2) якщо реєструючим органом уже раніше видано свідоцтво друкованому засобу масової інформації з тією ж назвою, за винятком видань, що виходять різними мовами; 3) якщо заяву подано до закінчення року з дня набрання законної сили рішенням про припинення діяльності друкованого засобу масової інформації; 4) якщо засновником (співзасновниками) порушено вимоги статті 10 цього Закону. У письмовому повідомленні про відмову в державній реєстрації зазначаються підстави, передбачені цією статтею Закону. |
| Стаття 32. Вихідні дані У кожному випуску друкованого засобу масової інформації повинні міститися такі вихідні дані: 1) назва видання; 2) засновник (співзасновники); 3) прізвище та ініціали редактора (головного редактора); 4) порядковий номер випуску і дата його виходу в світ; 5) індекс видання, розповсюджуваного за передплатою; 6) тираж; 7) ціна або помітка "Безкоштовно"; 8) адреси редакції, видавця, друкарні; 9) серія, номер і дата видачі свідоцтва про державну реєстрацію; 10) видавець (співвидавці). Розповсюдження продукції друкованого засобу масової інформації без вихідних даних забороняється. | Стаття 32. Вихідні дані У кожному випуску друкованого засобу масової інформації повинні міститися такі вихідні дані: 1) назва видання; 2) засновник (співзасновники); 3) прізвище та ініціали редактора (головного редактора); 4) порядковий номер випуску і дата його виходу в світ; 41 ) ініціали та прізвище особи, відповідальної за випуск відповідного номера видання; 5) індекс видання, розповсюджуваного за передплатою; 6) тираж; 7) ціна або помітка "Безкоштовно"; 8) адреси редакції, видавця, друкарні; 9) серія, номер і дата видачі свідоцтва про державну реєстрацію; 10) видавець (співвидавці). Розповсюдження продукції друкованого засобу масової інформації без вихідних даних забороняється. |
| Закон України "Про інформаційні агентства" | Закон України "Про інформаційні агентства" |
| Стаття 28. Вихідні дані продукції інформаційних агентств Кожен випуск продукції інформаційних агентств повинен містити такі вихідні дані: 1) назву інформаційного агентства; 2) прізвище чергового редактора чи відповідального за випуск та їх реквізити; 3) порядковий номер випуску і дату його виходу у світ; 4) адресу агентства. | Стаття 28. Вихідні дані продукції інформаційних агентств Кожен випуск продукції інформаційних агентств повинен містити такі вихідні дані: 1) назву інформаційного агентства; 11 ) відомості про засновника (співзасновників); 2) прізвище чергового редактора чи відповідального за випуск та їх реквізити; 3) порядковий номер випуску і дату його виходу у світ; 4) адресу агентства. |
| Закон України „Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення" | Закон України „Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення" |
| Стаття 13. Наглядові повноваження Національної ради Національна рада здійснює: нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами вимог законодавства України щодо реклами та спонсорства у сфері телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій; нагляд за дотриманням ліцензіатами визначеного законодавством порядку мовлення під час проведення виборчих кампаній та референдумів; нагляд за дотриманням стандартів та норм технічної якості телерадіопрограм; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства України у сфері кінематографії; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства України щодо частки вітчизняного продукту у їх програмах (передачах) та щодо вживання мов при здійсненні телерадіомовлення; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства у сфері захисту суспільної моралі; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства щодо частки іноземних інвестицій у їх статутному фонді; застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону; офіційний моніторинг телерадіопрограм. | Стаття 13. Наглядові повноваження Національної ради Національна рада здійснює: нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами вимог законодавства України щодо реклами та спонсорства у сфері телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій; нагляд за дотриманням ліцензіатами визначеного законодавством порядку мовлення під час проведення виборчих кампаній та референдумів; нагляд за дотриманням стандартів та норм технічної якості телерадіопрограм; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства України у сфері кінематографії; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства України щодо частки вітчизняного продукту у їх програмах (передачах) та щодо вживання мов при здійсненні телерадіомовлення; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства у сфері захисту суспільної моралі; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства щодо складу їх засновників (власників), а також частки іноземних інвестицій у їх статутному фонді; застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону ; офіційний моніторинг телерадіопрограм. |
| Закон України „Про телебачення і радіомовлення" | Закон України „Про телебачення і радіомовлення" |
| Стаття 1. Визначення термінів 1. Для цілей цього Закону вживаються такі терміни: аудіовізуальна інформація - будь-які сигнали, що сприймаються зоровими і слуховими рецепторами людини та ідентифікуються як повідомлення про події, факти, явища, процеси, відомості про осіб, а також коментарі (думки) про них, що передаються за допомогою зображень та звуків; аудіовізуальний твір - частина телерадіопрограми, яка є об'єктом авторського права, має певну тривалість, авторську назву і власну концепцію, складається з епізодів або цілісних авторських творів, поєднаних між собою творчим задумом і зображувальними чи звуковими засобами та яка є результатом спільної діяльності авторів, виконавців та виробників; аудіовізуальний (електронний) засіб масової інформації - організація, яка надає для масового приймання споживачами аудіовізуальну інформацію, передану у вигляді електричних сигналів і прийняту за допомогою побутових електронних пристроїв; багатоканальна телемережа (ефірна або кабельна) - телекомунікаційна мережа загального користування, призначена для передавання телерадіопрограм, а також надання інших телекомунікаційних і мультимедійних послуг, здатна забезпечити одночасну трансляцію більше ніж однієї телерадіопрограми і може інтегруватися з іншими телекомунікаційними мережами загального користування; будинкова розподільна мережа - телекомунікаційна мережа, призначена для спрямування телерадіопрограм в окремі приміщення (квартири) будинку, яка є однією з внутрішніх комунікацій будинку і не входить до складу багатоканальних телемереж; власний продукт телерадіоорганізації - програми та передачі, їх частини, які повністю або частково створені та/чи профінансовані телерадіоорганізацією; власник телерадіоорганізації - фізична або юридична особа, яка набула права власності на телерадіоорганізацію або на частку її статутного фонду шляхом заснування чи в інший передбачений законодавством спосіб; громадські телерадіоорганізації - телерадіоорганізації, які відповідно до закону є неприбутковими організаціями, створеними з метою задоволення інформаційних потреб територіальних громад; державні телерадіоорганізації - телерадіоорганізації, які є державними підприємствами і засновані органами державної влади; ефірний час - проміжок часу, протягом якого відповідно до ліцензії на мовлення телерадіоорганізація здійснює трансляцію (ретрансляцію) програм та передач; канал телевізійний - певна смуга частот, призначена для потреб телебачення і зазначена у Плані використання радіочастотного ресурсу України; канал мовлення - сукупність технічних засобів мовлення (кабельного, оптичного, радіозв'язку), призначених для розповсюдження теле- та/чи радіопрограм на територію, що визначається параметрами цих засобів, які забезпечують трансляцію в реальному часі однієї телерадіопрограми; канал мовлення багатоканальної телемережі - частина ресурсу багатоканальної телемережі, яка забезпечує трансляцію в реальному часі однієї телерадіопрограми; комунальні телерадіоорганізації - створені органами місцевого самоврядування за участі територіальної громади у встановленому законом порядку телерадіоорганізації, не менше половини акцій або часток статутного фонду яких перебувають у комунальній власності; конкурсна гарантія - встановлений Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення грошовий внесок, що підтверджує наміри та зобов'язання учасника конкурсу на отримання ліцензії; ліцензія на мовлення - документ державного зразка, який видається Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення та засвідчує право ліцензіата відповідно до умов ліцензії здійснювати мовлення, використовувати канали мовлення, мережі мовлення, канали багатоканальних телемереж; ліцензія провайдера програмної послуги - документ державного зразка, який видається Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення та засвідчує право ліцензіата надавати програмні послуги з використанням ресурсу багатоканальних телемереж; ліцензійні вимоги - кваліфікаційні, організаційні, технічні, технологічні, фінансово-економічні, особливі вимоги до телерадіоорганізацій, які мають на меті отримання ліцензії на мовлення; ліцензіат (власник ліцензії) - юридична або фізична особа, якій Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення видала відповідну ліцензію; ліцензування мовлення - видача, продовження, переоформлення, анулювання ліцензій на мовлення, внесення змін до ліцензій на мовлення, видача дублікатів ліцензій на мовлення, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов і умов ліцензії, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов і умов ліцензії, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування мовлення; логотип (фірмовий, торговий знак) - будь-яка комбінація позначень (слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів), які придатні для вирізнення програм чи передач однієї телерадіоорганізації від іншої; мовлення (телерадіомовлення) - створення (комплектування та/або пакетування) і розповсюдження програм, пакетів програм, передач з використанням технічних засобів телекомунікацій для публічного приймання за допомогою побутових теле- та радіоприймачів у відкритий спосіб чи за абонентну плату на договірних засадах; мовник (теле- чи радіо) - суб'єкт господарювання, який створює (комплектує та/або пакетує) телевізійні чи радіопрограми та передачі і розповсюджує їх у відкритому або кодованому вигляді за допомогою технічних засобів шляхом трансляції та ретрансляції для приймання їх споживачами; мережа мовлення - сукупність визначених ліцензією на мовлення каналів мовлення, телемереж, радіочастот, супутників, які використовуються мовником для розповсюдження теле- чи радіопрограма передач; національний аудіовізуальний продукт - програми, фільми, аудіовізуальні твори, вироблені фізичними або юридичними особами України; оператор багатоканальної телемережі - суб'єкт господарювання (юридична або фізична особа), який здійснює обслуговування та технічну експлуатацію багатоканальної телемережі відповідно до вимог Закону України "Про телекомунікації", без права надання програмної (інформаційної) послуги; пакет програм - перелік телерадіопрограм, які провайдер програмної послуги пропонує абонентам на договірних засадах як цілісну інформаційну послугу; передача (телерадіопередача) - змістовно завершена частина програми (телерадіопрограми), яка має відповідну назву, обсяг трансляції, авторський знак, може бути використана незалежно від інших частин програми і розглядається як цілісний інформаційний продукт; провайдер програмної послуги - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії, виданої Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення, на договірних засадах надає абонентам можливість перегляду пакетів програм, використовуючи для передавання цих програм ресурси багатоканальних телемереж; проводова мережа - комплекс поєднаних у єдиному технологічному процесі споруд і технічних засобів, призначений для трансляції однієї чи кількох радіопрограм у штучному закритому середовищі (проводі); програма (телерадіопрограма) - поєднана єдиною творчою концепцією сукупність передач (телерадіопередач), яка має постійну назву і транслюється телерадіоорганізацією за певною сіткою мовлення; програмна послуга - формування пакетів програм та забезпечення абонентам можливості їх перегляду на договірних засадах; програмна концепція мовлення - обов'язковий додаток до ліцензії на мовлення, яким визначаються основні змістовні характеристики мовлення відповідно до вимог цього Закону; пряма трансляція - безпосередня трансляція теле- або радіопередач без попереднього запису і монтажу; ретрансляція - прийом і одночасна передача, незалежно від використаних технічних засобів, повних і незмінних телерадіопрограм або істотних частин таких програм, які транслюються мовником; розклад мовлення телерадіоорганізацій - відкрита інформація телерадіоорганізацій, на яку не розповсюджується авторське право, про послідовність виходу в ефір та хронометраж телерадіопередач протягом певного визначеного відрізку часу; сітка мовлення - документ, що містить перелік, послідовність, назву, час виходу в ефір теле- чи радіопрограм, теле- чи радіопередач і відображає основні напрями програмної концепції мовлення на конкретний період; система колективного прийому - комплекс обладнання, який забезпечує в межах одного будинку можливість прийому теле- чи радіопрограм за допомогою побутових приймальних засобів без обмеження можливості у виборі програм, без права наступного розповсюдження цих програм та отримання абонентної плати; соціальне телерадіомовлення - передачі чи програми освітнього, навчального та довідкового характеру, передачі для сліпих, глухих, людей з послабленим слухом, а також програми і передачі з проблем екологічного виховання; суб'єкт інформаційної діяльності - юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність у сфері телебачення і радіомовлення (телерадіоорганізації, провайдери програмної послуги тощо); Суспільне телебачення і радіомовлення України - організаційно-правова форма некомерційного телебачення і радіомовлення, засади діяльності якої визначено Законом України "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України"; спонсорство - участь фізичної або юридичної особи у прямому чи опосередкованому фінансуванні програм з метою сприяння популяризації свого імені, фірмового найменування, торгової марки або іміджу цієї особи; студія-виробник (незалежний продюсер) - суб'єкт господарювання, який займається створенням (виготовленням) фільмів, реклами, окремих теле- та/або радіопередач чи програм; суборенда каналу мовлення - юридично оформлена або прихована поступка визначеного ліцензією на мовлення каналом (часом) мовлення іншій юридичній або фізичній особі, включаючи не передбачену умовами ліцензії (програмною концепцією мовлення) систематичну ретрансляцію програм і передач інших телерадіоорганізацій; телебачення - виробництво аудіовізуальних програм та передач або комплектування (пакетування) придбаних аудіовізуальних програм та передач і їх поширення незалежно від технічних засобів розповсюдження; телерадіоорганізація - зареєстрована у встановленому законодавством порядку юридична особа, яка на підставі виданої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення ліцензії на мовлення створює або комплектує та/чи пакетує телерадіопрограми і/або передачі та розповсюджує їх за допомогою технічних засобів мовлення; телерадіожурналіст - штатний або позаштатний творчий працівник телерадіоорганізації, який професійно збирає, одержує, створює і готує інформацію для розповсюдження; телерадіопрацівник - штатний або позаштатний працівник телерадіоорганізації, який за характером своєї професійної діяльності та відповідно до посадових обов'язків бере участь у створенні та розповсюдженні телерадіопрограм та передач; технічні засоби мовлення - сукупність радіоелектронних засобів та технічних пристроїв, за допомогою яких програми і передачі доводяться до споживачів; трансляція (телерадіотрансляція) - початкова передача, яка здійснюється наземними передавачами, за допомогою кабельного телебачення або супутниками будь-якого типу в кодованому або відкритому вигляді телевізійних чи радіопрограм, що приймаються населенням; умови ліцензії - визначені ліцензією на мовлення та додатками до ліцензії організаційні, технологічні та змістовні характеристики мовлення, а також організаційно-технічні, фінансові, інвестиційні зобов'язання організації-ліцензіата; універсальна програмна послуга - обов'язкове забезпечення абонентам можливості перегляду пакета програм у складі програм телерадіоорганізацій, які відповідно до ліцензій здійснюють наземне ефірне мовлення на території розташування відповідної багатоканальної телемережі, за винятком випадків застосування абонентами індивідуальних приймальних приладів або систем. | Стаття 1. Визначення термінів 1. Для цілей цього Закону вживаються такі терміни: аудіовізуальна інформація - будь-які сигнали, що сприймаються зоровими і слуховими рецепторами людини та ідентифікуються як повідомлення про події, факти, явища, процеси, відомості про осіб, а також коментарі (думки) про них, що передаються за допомогою зображень та звуків; аудіовізуальний твір - частина телерадіопрограми, яка є об'єктом авторського права, має певну тривалість, авторську назву і власну концепцію, складається з епізодів або цілісних авторських творів, поєднаних між собою творчим задумом і зображувальними чи звуковими засобами та яка є результатом спільної діяльності авторів, виконавців та виробників; аудіовізуальний (електронний) засіб масової інформації - організація, яка надає для масового приймання споживачами аудіовізуальну інформацію, передану у вигляді електричних сигналів і прийняту за допомогою побутових електронних пристроїв; багатоканальна телемережа (ефірна або кабельна) - телекомунікаційна мережа загального користування, призначена для передавання телерадіопрограм, а також надання інших телекомунікаційних і мультимедійних послуг, здатна забезпечити одночасну трансляцію більше ніж однієї телерадіопрограми і може інтегруватися з іншими телекомунікаційними мережами загального користування; будинкова розподільна мережа - телекомунікаційна мережа, призначена для спрямування телерадіопрограм в окремі приміщення (квартири) будинку, яка є однією з внутрішніх комунікацій будинку і не входить до складу багатоканальних телемереж; власний продукт телерадіоорганізації - програми та передачі, їх частини, які повністю або частково створені та/чи профінансовані телерадіоорганізацією; власник телерадіоорганізації - фізична або юридична особа, яка набула права власності на телерадіоорганізацію або на частку її статутного фонду шляхом заснування чи в інший передбачений законодавством спосіб; громадські телерадіоорганізації - телерадіоорганізації, які відповідно до закону є неприбутковими організаціями, створеними з метою задоволення інформаційних потреб територіальних громад; державні телерадіоорганізації - телерадіоорганізації, які є державними підприємствами і засновані органами державної влади; ефірний час - проміжок часу, протягом якого відповідно до ліцензії на мовлення телерадіоорганізація здійснює трансляцію (ретрансляцію) програм та передач; канал телевізійний - певна смуга частот, призначена для потреб телебачення і зазначена у Плані використання радіочастотного ресурсу України; канал мовлення - сукупність технічних засобів мовлення (кабельного, оптичного, радіозв'язку), призначених для розповсюдження теле- та/чи радіопрограм на територію, що визначається параметрами цих засобів, які забезпечують трансляцію в реальному часі однієї телерадіопрограми; канал мовлення багатоканальної телемережі - частина ресурсу багатоканальної телемережі, яка забезпечує трансляцію в реальному часі однієї телерадіопрограми; комунальні телерадіоорганізації - створені органами місцевого самоврядування за участі територіальної громади у встановленому законом порядку телерадіоорганізації, не менше половини акцій або часток статутного фонду яких перебувають у комунальній власності; конкурсна гарантія - встановлений Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення грошовий внесок, що підтверджує наміри та зобов'язання учасника конкурсу на отримання ліцензії; контроль за засновником (співзасновником), власником (співвласниками) телерадіоорганізації - безпосереднє або через пов'язаних осіб володіння частками (паями, акціями), що забезпечує досягнення 50 і більше відсотків голосів у вищому органі юридичної особи, яка є засновником (співзасновником), власником (співвласниками) телерадіоорганізації; ліцензія на мовлення - документ державного зразка, який видається Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення та засвідчує право ліцензіата відповідно до умов ліцензії здійснювати мовлення, використовувати канали мовлення, мережі мовлення, канали багатоканальних телемереж; ліцензія провайдера програмної послуги - документ державного зразка, який видається Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення та засвідчує право ліцензіата надавати програмні послуги з використанням ресурсу багатоканальних телемереж; ліцензійні вимоги - кваліфікаційні, організаційні, технічні, технологічні, фінансово-економічні, особливі вимоги до телерадіоорганізацій, які мають на меті отримання ліцензії на мовлення; ліцензіат (власник ліцензії) - юридична або фізична особа, якій Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення видала відповідну ліцензію; ліцензування мовлення - видача, продовження, переоформлення, анулювання ліцензій на мовлення, внесення змін до ліцензій на мовлення, видача дублікатів ліцензій на мовлення, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов і умов ліцензії, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов і умов ліцензії, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування мовлення; логотип (фірмовий, торговий знак) - будь-яка комбінація позначень (слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів), які придатні для вирізнення програм чи передач однієї телерадіоорганізації від іншої; мовлення (телерадіомовлення) - створення (комплектування та/або пакетування) і розповсюдження програм, пакетів програм, передач з використанням технічних засобів телекомунікацій для публічного приймання за допомогою побутових теле- та радіоприймачів у відкритий спосіб чи за абонентну плату на договірних засадах; мовник (теле- чи радіо) - суб'єкт господарювання, який створює (комплектує та/або пакетує) телевізійні чи радіопрограми та передачі і розповсюджує їх у відкритому або кодованому вигляді за допомогою технічних засобів шляхом трансляції та ретрансляції для приймання їх споживачами; мережа мовлення - сукупність визначених ліцензією на мовлення каналів мовлення, телемереж, радіочастот, супутників, які використовуються мовником для розповсюдження теле- чи радіопрограма передач; національний аудіовізуальний продукт - програми, фільми, аудіовізуальні твори, вироблені фізичними або юридичними особами України; оператор багатоканальної телемережі - суб'єкт господарювання (юридична або фізична особа), який здійснює обслуговування та технічну експлуатацію багатоканальної телемережі відповідно до вимог Закону України "Про телекомунікації", без права надання програмної (інформаційної) послуги; пакет програм - перелік телерадіопрограм, які провайдер програмної послуги пропонує абонентам на договірних засадах як цілісну інформаційну послугу; передача (телерадіопередача) - змістовно завершена частина програми (телерадіопрограми), яка має відповідну назву, обсяг трансляції, авторський знак, може бути використана незалежно від інших частин програми і розглядається як цілісний інформаційний продукт; пов'язана особа - це юридична або фізична особа, яка здійснює контроль за засновником (співзасновниками), власником (співвласниками) телерадіоорганізації, а також юридична особа, щодо якої засновник, власник здійснює відповідний контроль. У разі коли одним із співзасновників, співвласників телерадіоорганізації є фізична особа, пов'язаними з нею особами вважаються також члени її сім'ї (чоловік, дружина, діти та батьки, мачуха та вітчим), спільно з якими вона здійснює контроль за телерадіоорганізацією; провайдер програмної послуги - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії, виданої Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення, на договірних засадах надає абонентам можливість перегляду пакетів програм, використовуючи для передавання цих програм ресурси багатоканальних телемереж; проводова мережа - комплекс поєднаних у єдиному технологічному процесі споруд і технічних засобів, призначений для трансляції однієї чи кількох радіопрограм у штучному закритому середовищі (проводі); програма (телерадіопрограма) - поєднана єдиною творчою концепцією сукупність передач (телерадіопередач), яка має постійну назву і транслюється телерадіоорганізацією за певною сіткою мовлення; програмна послуга - формування пакетів програм та забезпечення абонентам можливості їх перегляду на договірних засадах; програмна концепція мовлення - обов'язковий додаток до ліцензії на мовлення, яким визначаються основні змістовні характеристики мовлення відповідно до вимог цього Закону; пряма трансляція - безпосередня трансляція теле- або радіопередач без попереднього запису і монтажу; ретрансляція - прийом і одночасна передача, незалежно від використаних технічних засобів, повних і незмінних телерадіопрограм або істотних частин таких програм, які транслюються мовником; розклад мовлення телерадіоорганізацій - відкрита інформація телерадіоорганізацій, на яку не розповсюджується авторське право, про послідовність виходу в ефір та хронометраж телерадіопередач протягом певного визначеного відрізку часу; сітка мовлення - документ, що містить перелік, послідовність, назву, час виходу в ефір теле- чи радіопрограм, теле- чи радіопередач і відображає основні напрями програмної концепції мовлення на конкретний період; система колективного прийому - комплекс обладнання, який забезпечує в межах одного будинку можливість прийому теле- чи радіопрограм за допомогою побутових приймальних засобів без обмеження можливості у виборі програм, без права наступного розповсюдження цих програм та отримання абонентної плати; соціальне телерадіомовлення - передачі чи програми освітнього, навчального та довідкового характеру, передачі для сліпих, глухих, людей з послабленим слухом, а також програми і передачі з проблем екологічного виховання; суб'єкт інформаційної діяльності - юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність у сфері телебачення і радіомовлення (телерадіоорганізації, провайдери програмної послуги тощо); Суспільне телебачення і радіомовлення України - організаційно-правова форма некомерційного телебачення і радіомовлення, засади діяльності якої визначено Законом України "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України"; спонсорство - участь фізичної або юридичної особи у прямому чи опосередкованому фінансуванні програм з метою сприяння популяризації свого імені, фірмового найменування, торгової марки або іміджу цієї особи; студія-виробник (незалежний продюсер) - суб'єкт господарювання, який займається створенням (виготовленням) фільмів, реклами, окремих теле- та/або радіопередач чи програм; суборенда каналу мовлення - юридично оформлена або прихована поступка визначеного ліцензією на мовлення каналом (часом) мовлення іншій юридичній або фізичній особі, включаючи не передбачену умовами ліцензії (програмною концепцією мовлення) систематичну ретрансляцію програм і передач інших телерадіоорганізацій; телебачення - виробництво аудіовізуальних програм та передач або комплектування (пакетування) придбаних аудіовізуальних програм та передач і їх поширення незалежно від технічних засобів розповсюдження; телерадіоорганізація - зареєстрована у встановленому законодавством порядку юридична особа, яка на підставі виданої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення ліцензії на мовлення створює або комплектує та/чи пакетує телерадіопрограми і/або передачі та розповсюджує їх за допомогою технічних засобів мовлення; телерадіожурналіст - штатний або позаштатний творчий працівник телерадіоорганізації, який професійно збирає, одержує, створює і готує інформацію для розповсюдження; телерадіопрацівник - штатний або позаштатний працівник телерадіоорганізації, який за характером своєї професійної діяльності та відповідно до посадових обов'язків бере участь у створенні та розповсюдженні телерадіопрограм та передач; технічні засоби мовлення - сукупність радіоелектронних засобів та технічних пристроїв, за допомогою яких програми і передачі доводяться до споживачів; трансляція (телерадіотрансляція) - початкова передача, яка здійснюється наземними передавачами, за допомогою кабельного телебачення або супутниками будь-якого типу в кодованому або відкритому вигляді телевізійних чи радіопрограм, що приймаються населенням; умови ліцензії - визначені ліцензією на мовлення та додатками до ліцензії організаційні, технологічні та змістовні характеристики мовлення, а також організаційно-технічні, фінансові, інвестиційні зобов'язання організації-ліцензіата; універсальна програмна послуга - обов'язкове забезпечення абонентам можливості перегляду пакета програм у складі програм телерадіоорганізацій, які відповідно до ліцензій здійснюють наземне ефірне мовлення на території розташування відповідної багатоканальної телемережі, за винятком випадків застосування абонентами індивідуальних приймальних приладів або систем. |
| Стаття 12. Заснування телерадіоорганізацій та вимоги до їх установчих і статутних документів 1. Право на заснування телерадіоорганізацій як суб'єктів господарювання в Україні належить юридичним особам України та громадянам України, не обмеженим у цивільній дієздатності. 2. В Україні забороняється заснування телерадіоорганізацій: органами державної влади та органами місцевого самоврядування, якщо рішення про їх створення або положення про них не передбачає повноважень засновувати телерадіоорганізації; юридичними особами, статутні документи яких не передбачають можливість створення телерадіоорганізацій; іноземними юридичними і фізичними особами та особами без громадянства; політичними партіями, профспілковими, релігійними організаціями та юридичними особами, яких вони заснували; громадянами, які за вироком суду відбувають покарання у місцях позбавлення волі або визнані судом недієздатними. 3. Участь іноземних фізичних та/чи юридичних осіб у статутному фонді телерадіоорганізацій регулюється Господарським кодексом України. 4. Установчі та/або статутні документи суб'єкта господарювання, який має ліцензію на мовлення або претендує на отримання такої ліцензії, мають передбачати створення у складі органів його управління спеціального наглядового органу (редакційної ради тощо), половина складу якого призначається засновниками або власниками телерадіоорганізації, а половина обирається творчим колективом телерадіоорганізації. 5. Недотримання визначених цією статтею вимог є підставою для недопущення відповідної телерадіоорганізації до конкурсу на видачу ліцензії на мовлення, відмови їй у видачі та продовженні ліцензії на мовлення. | Стаття 12. Заснування телерадіоорганізацій та вимоги до їх установчих і статутних документів 1. Право на заснування телерадіоорганізацій як суб'єктів господарювання в Україні належить юридичним особам України та громадянам України, не обмеженим у цивільній дієздатності. 2. В Україні забороняється заснування телерадіоорганізацій: органами державної влади та органами місцевого самоврядування, якщо рішення про їх створення або положення про них не передбачає повноважень засновувати телерадіоорганізації; юридичними особами, статутні документи яких не передбачають можливість створення телерадіоорганізацій; іноземними юридичними і фізичними особами та особами без громадянства; політичними партіями, профспілковими, релігійними організаціями та юридичними особами, яких вони заснували; громадянами, які за вироком суду відбувають покарання у місцях позбавлення волі або визнані судом недієздатними. 3. Участь іноземних фізичних та/чи юридичних осіб у статутному фонді телерадіоорганізацій регулюється Господарським кодексом України. Забороняються створення і діяльність телерадіоорганізації засновником (співзасновниками), власником (співвласниками) якої є нерезидент (нерезиденти), що зареєстрований в одній з офшорних зон, перелік яких затверджено Кабінетом Міністрів України. 4. Установчі та/або статутні документи суб'єкта господарювання, який має ліцензію на мовлення або претендує на отримання такої ліцензії, мають передбачати створення у складі органів його управління спеціального наглядового органу (редакційної ради тощо), половина складу якого призначається засновниками або власниками телерадіоорганізації, а половина обирається творчим колективом телерадіоорганізації. 5. Недотримання визначених цією статтею вимог є підставою для недопущення відповідної телерадіоорганізації до конкурсу на видачу ліцензії на мовлення, відмови їй у видачі та продовженні ліцензії на мовлення. |
| Стаття 24. Заява про видачу (продовження) ліцензії на мовлення 1. Юридична особа (суб'єкт господарювання), яка має на меті отримати (продовжити) ліцензію на мовлення, подає до Національної ради заяву про видачу (продовження) ліцензії за встановленою формою. 2. У заяві повинні міститися такі дані: а) відомості про засновника (засновників) та власника (власників) телерадіоорганізації (для юридичних осіб - назва, юридична адреса, банківські реквізити, а для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, громадянство, адреса) і відомості про розподіл часток статутного фонду; для акціонерного товариства - повний список акціонерів, які володіють пакетами акцій більш як по 5 відсотків; б) відомості про особовий склад керівних та наглядових органів телерадіоорганізації: керівник організації, склад ради директорів, склад наглядової ради тощо (для кожної з осіб - прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, громадянство, адреса); в) назва організації, її юридична адреса, банківські реквізити, контактні телефони та інші вихідні дані (логотип, позивні, емблема тощо); г) вид мовлення відповідно до вимог статті 23 цього Закону; ґ) передбачувана територія розповсюдження програм відповідно до вимог статті 23 цього Закону; д) порядок розгляду заяви - за конкурсом на отримання ліцензії або на позаконкурсних засадах відповідно до вимог статей 22 і 25 цього Закону та рішення Національної ради; е) характеристики каналу мовлення, мережі мовлення, багатоканальної телемережі: для наземного ефірного та мережного мовлення - частота (частоти), місцезнаходження та потужність передавача (передавачів), територія впевненого прийому сигналу; для супутникового мовлення - відомості про параметри супутникового каналу мовлення та територію охоплення; для мовлення в багатоканальних телемережах та багатоканального мовлення - оператор телекомунікацій, що здійснює обслуговування і експлуатацію телемережі, місцезнаходження головної станції багатоканальної мережі, максимальна кількість каналів (ресурс) багатоканальної мережі, територія розташування (прийому) багатоканальної мережі; є) періодичність, час, обсяги та сітка мовлення; ж) мова (мови), якою (якими) вестимуться передачі; з) кількість домогосподарств на передбачуваній території розповсюдження програм. 3. Телерадіоорганізація до заяви про видачу (продовження) ліцензії додає: копії затверджених у встановленому порядку установчих та статутних документів телерадіоорганізації як суб'єкта господарювання; копію свідоцтва про реєстрацію телерадіоорганізації як суб'єкта інформаційної діяльності (в разі наявності); орієнтовний штатний розклад телерадіоорганізації; програмну концепцію мовлення відповідно до вимог статті 28 цього Закону. 4. У разі наявності розгалуженої мережі мовлення, значної кількості передавачів, інших вихідних даних телерадіоорганізація вносить їх на окремих бланках як додаток до заяви. 5. Для забезпечення дотримання визначених законодавством антимонопольних обмежень та обмежень стосовно частки іноземних власників у статутному фонді телерадіоорганізації Національна рада має право: додатково запитати і отримати від телерадіоорганізації інформацію щодо розподілу часток статутних фондів юридичних осіб, які є її засновниками або власниками, зокрема акціонерами; запитати висновок органів Антимонопольного комітету України щодо монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції в інформаційній сфері. 6. Вимагання інших документів для видачі (продовження) ліцензії не допускається. 7. Якщо видача ліцензії здійснюється за реєстраційним принципом у порядку позаконкурсного розгляду, заява про видачу ліцензії на мовлення розглядається і рішення щодо неї приймається у місячний строк з дня її надходження до Національної ради з обов'язковим повідомленням про це рішення заявника. 8. При проведенні конкурсу на видачу ліцензії розгляд заяв про видачу ліцензії здійснюється відповідно до статей 25, 26 цього Закону. 9. Розгляд заяв про продовження ліцензії здійснюється відповідно до статті 33 цього Закону. 10. Національна рада може залишити заяву про видачу (продовження) ліцензії без розгляду відповідно до вимог статті 29 цього Закону. 11. За результатами розгляду заяви Національна рада приймає рішення про видачу (продовження) ліцензії або про відмову у видачі (продовженні) ліцензії відповідно до вимог цього Закону. | Стаття 24. Заява про видачу (продовження) ліцензії на мовлення 1. Юридична особа (суб'єкт господарювання), яка має на меті отримати (продовжити) ліцензію на мовлення, подає до Національної ради заяву про видачу (продовження) ліцензії за встановленою формою. 2. У заяві повинні міститися такі дані: а) відомості про засновника (співзасновників), власника (співвласників) телерадіоорганізації та пов'язаних осіб (для юридичних осіб - назва, місцезнаходження, банківські реквізити, а для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, громадянство, адреса) і відомості про розподіл часток статутного капіталу; для акціонерного товариства - список акціонерів, які володіють пакетами акцій у розмірі понад 25 відсотків; б) відомості про особовий склад керівних та наглядових органів телерадіоорганізації: керівник організації, склад ради директорів, склад наглядової ради тощо (для кожної з осіб - прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, громадянство, адреса); в) назва організації, місцезнаходження, банківські реквізити, контактні телефони та інші вихідні дані (логотип, позивні, емблема тощо); г) вид мовлення відповідно до вимог статті 23 цього Закону; ґ) передбачувана територія розповсюдження програм відповідно до вимог статті 23 цього Закону; д) порядок розгляду заяви - за конкурсом на отримання ліцензії або на позаконкурсних засадах відповідно до вимог статей 22 і 25 цього Закону та рішення Національної ради; е) характеристики каналу мовлення, мережі мовлення, багатоканальної телемережі: для наземного ефірного та мережного мовлення - частота (частоти), місцезнаходження та потужність передавача (передавачів), територія впевненого прийому сигналу; для супутникового мовлення - відомості про параметри супутникового каналу мовлення та територію охоплення; для мовлення в багатоканальних телемережах та багатоканального мовлення - оператор телекомунікацій, що здійснює обслуговування і експлуатацію телемережі, місцезнаходження головної станції багатоканальної мережі, максимальна кількість каналів (ресурс) багатоканальної мережі, територія розташування (прийому) багатоканальної мережі; є) періодичність, час, обсяги та сітка мовлення; ж) мова (мови), якою (якими) вестимуться передачі; з) кількість домогосподарств на передбачуваній території розповсюдження програм. 3. Телерадіоорганізація до заяви про видачу (продовження) ліцензії додає: копії затверджених у встановленому порядку установчих та статутних документів телерадіоорганізації як суб'єкта господарювання; копію свідоцтва про реєстрацію телерадіоорганізації як суб'єкта інформаційної діяльності (в разі наявності); орієнтовний штатний розклад телерадіоорганізації; програмну концепцію мовлення відповідно до вимог статті 28 цього Закону. 4. У разі наявності розгалуженої мережі мовлення, значної кількості передавачів, інших вихідних даних телерадіоорганізація вносить їх на окремих бланках як додаток до заяви. 5. Для забезпечення дотримання визначених законодавством антимонопольних обмежень та обмежень стосовно частки іноземних власників у статутному фонді телерадіоорганізації Національна рада має право: додатково запитати і отримати від телерадіоорганізації інформацію щодо розподілу часток статутних фондів юридичних осіб, які є її засновниками або власниками, зокрема акціонерами; запитати висновок органів Антимонопольного комітету України щодо монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції в інформаційній сфері. 6. Вимагання інших документів для видачі (продовження) ліцензії не допускається. 7. Якщо видача ліцензії здійснюється за реєстраційним принципом у порядку позаконкурсного розгляду, заява про видачу ліцензії на мовлення розглядається і рішення щодо неї приймається у місячний строк з дня її надходження до Національної ради з обов'язковим повідомленням про це рішення заявника. 8. При проведенні конкурсу на видачу ліцензії розгляд заяв про видачу ліцензії здійснюється відповідно до статей 25, 26 цього Закону. 9. Розгляд заяв про продовження ліцензії здійснюється відповідно до статті 33 цього Закону. 10. Національна рада може залишити заяву про видачу (продовження) ліцензії без розгляду відповідно до вимог статті 29 цього Закону. 11. За результатами розгляду заяви Національна рада приймає рішення про видачу (продовження) ліцензії або про відмову у видачі (продовженні) ліцензії відповідно до вимог цього Закону. |
| Стаття 27. Ліцензія на мовлення 1. Ліцензія на мовлення видається не пізніше ніж у десятиденний строк після прийняття Національною радою рішення про видачу ліцензії за умови сплати ліцензійного збору і є єдиною законною підставою на право мовлення. 2. Форма ліцензії на мовлення встановлюється Національною радою відповідно до вимог цього Закону. 3. У ліцензії на мовлення вказуються: а) назва телерадіоорганізації, її реквізити та інші вихідні дані (логотип, позивні, емблема тощо); б) місцезнаходження, юридична та фактична адреси організації; в) вид мовлення та територія розповсюдження програм згідно з додатком до ліцензії; г) загальні характеристики каналу мовлення, мережі мовлення, багатоканальної телемережі (для багатоканальних телемереж вказується оператор телекомунікацій); ґ) періодичність, час, обсяги та сітка мовлення; д) мова (мови), якою (якими) вестимуться передачі; е) дата набрання ліцензією чинності; є) строк дії ліцензії. 4. Обов'язковими додатками до ліцензії на мовлення є: програмна концепція мовлення; організаційно-технічні, фінансові, інвестиційні зобов'язання, взяті організацією-ліцензіатом під час конкурсного відбору або під час розгляду її заяви Національною радою при отриманні ліцензії на позаконкурсних засадах; докладні характеристики каналу мовлення, мережі мовлення, багатоканальної телемережі: частота (частоти), місцезнаходження та потужність передавача (передавачів), територія розповсюдження програм, місцезнаходження головної станції багатоканальної телемережі, максимальна кількість каналів (ресурс) багатоканальної телемережі, територія розташування (прийому) багатоканальної мережі; відомості про власників (співвласників) організації-ліцензіата та розподіл часток її статутного фонду, для акціонерного товариства - повний список акціонерів, які володіють пакетами акцій більш як по п'ять відсотків; відомості про органи управління організації-ліцензіата: керівник організації, члени органів управління організації - правління, ради директорів, наглядової ради тощо (для кожної з осіб - прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, громадянство, адреса). 5. Визначені ліцензією на мовлення та додатками до ліцензії організаційні, технологічні та змістовні характеристики мовлення, а також організаційно-технічні, фінансові, інвестиційні зобов'язання ліцензіата становлять умови ліцензії на мовлення. 6. Умови ліцензії визначаються Національною радою за погодженням з претендентами на отримання ліцензії в порядку, визначеному цим Законом, та затверджуються рішенням Національної ради. 7. Ліцензіат зобов'язаний виконувати умови ліцензії. Національна рада контролює виконання ліцензіатами умов ліцензій, а в разі їх порушення - застосовує штрафні санкції відповідно до вимог цього Закону. | Стаття 27. Ліцензія на мовлення 1. Ліцензія на мовлення видається не пізніше ніж у десятиденний строк після прийняття Національною радою рішення про видачу ліцензії за умови сплати ліцензійного збору і є єдиною законною підставою на право мовлення. 2. Форма ліцензії на мовлення встановлюється Національною радою відповідно до вимог цього Закону. 3. У ліцензії на мовлення вказуються: а) назва телерадіоорганізації, її реквізити та інші вихідні дані (логотип, позивні, емблема тощо); б) місцезнаходження організації; в) вид мовлення та територія розповсюдження програм згідно з додатком до ліцензії; г) загальні характеристики каналу мовлення, мережі мовлення, багатоканальної телемережі (для багатоканальних телемереж вказується оператор телекомунікацій); ґ) періодичність, час, обсяги та сітка мовлення; д) мова (мови), якою (якими) вестимуться передачі; е) дата набрання ліцензією чинності; є) строк дії ліцензії. 4. Обов'язковими додатками до ліцензії на мовлення є: програмна концепція мовлення; організаційно-технічні, фінансові, інвестиційні зобов'язання, взяті організацією-ліцензіатом під час конкурсного відбору або під час розгляду її заяви Національною радою при отриманні ліцензії на позаконкурсних засадах; докладні характеристики каналу мовлення, мережі мовлення, багатоканальної телемережі: частота (частоти), місцезнаходження та потужність передавача (передавачів), територія розповсюдження програм, місцезнаходження головної станції багатоканальної телемережі, максимальна кількість каналів (ресурс) багатоканальної телемережі, територія розташування (прийому) багатоканальної мережі; відомості про власників (співвласників) організації-ліцензіата та розподіл часток її статутного капіталу, для акціонерного товариства - повний список акціонерів, які володіють пакетами акцій у розмірі понад 25 відсотків; відомості про органи управління організації-ліцензіата: керівник організації, члени органів управління організації - правління, ради директорів, наглядової ради тощо (для кожної з осіб - прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, громадянство, адреса). 5. Визначені ліцензією на мовлення та додатками до ліцензії організаційні, технологічні та змістовні характеристики мовлення, а також організаційно-технічні, фінансові, інвестиційні зобов'язання ліцензіата становлять умови ліцензії на мовлення. 6. Умови ліцензії визначаються Національною радою за погодженням з претендентами на отримання ліцензії в порядку, визначеному цим Законом, та затверджуються рішенням Національної ради. 7. Ліцензіат зобов'язаний виконувати умови ліцензії. Національна рада контролює виконання ліцензіатами умов ліцензій, а в разі їх порушення - застосовує штрафні санкції відповідно до вимог цього Закону. |
| Стаття 33. Продовження строку дії ліцензії на мовлення 1. Кожний ліцензіат має право на продовження строку дії ліцензії на мовлення. 2. Для продовження строку дії ліцензії на мовлення необхідно не раніше ніж за 210 днів та не пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії ліцензії подати до Національної ради заяву про продовження ліцензії на мовлення відповідно до вимог статті 24 цього Закону. Заяву про продовження строку дії ліцензії, подану раніше ніж за 210 днів до закінчення строку дії ліцензії, Національна рада повертає ліцензіату без розгляду протягом п'яти робочих днів з дня її надходження. 3. Заява про продовження строку дії ліцензії на мовлення розглядається і рішення щодо неї приймається не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії ліцензії. 4. За результатами розгляду заяви Національна рада приймає рішення про продовження строку дії ліцензії на мовлення або про відмову у продовженні строку дії ліцензії. Протягом п'яти робочих днів після прийняття відповідного рішення Національна рада письмово повідомляє заявника про результати розгляду його заяви. Копія рішення надсилається або видається. У рішенні про відмову у продовженні строку дії ліцензії Національна рада визначає підстави прийняття такого рішення відповідно до вимог частини сьомої цієї статті. 5. При розгляді заяви та прийнятті рішення про продовження дії ліцензії на мовлення Національна рада не може змінювати умови ліцензії, крім випадків коли: по закінченні строку дії ліцензії відбувається перехід від аналогового до цифрового мовлення в порядку, визначеному статтею 22 цього Закону; необхідність зміни технічних характеристик мовлення зумовлена внесенням відповідних змін до Національної таблиці розподілу смуг радіочастот України та/або Плану використання радіочастотного ресурсу України; умови ліцензії не відповідають вимогам закону; зміни умов ліцензії запропоновані ліцензіатом і підтримані Національною радою. 6. Ліцензія на мовлення з продовженим строком дії вручається ліцензіату Національною радою не раніше ніж в останній робочий день строку дії попередньої ліцензії за умови сплати ліцензійного збору відповідно до вимог статті 30 цього Закону. 7. Національна рада може прийняти рішення про відмову у продовженні строку дії ліцензії на мовлення лише за умови, якщо: а) ліцензіат подав заяву на продовження строку дії ліцензії пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії ліцензії; б) протягом дії ліцензії ліцензіат порушував умови ліцензії та вимоги чинного законодавства. Ці порушення повинні бути підтверджені рішеннями та санкціями Національної ради, не скасованими у визначеному законодавством порядку, або відповідними судовими рішеннями; в) ліцензіат не відповідає вимогам статті 9 або частини другої статті 12 цього Закону. 8. Відмову у продовженні строку дії ліцензії на мовлення можна оскаржити до суду у тримісячний термін. 9. Організація, якій відмовлено у продовженні строку дії ліцензії на мовлення, не позбавляється права подавати заяви про видачу ліцензії і брати участь у конкурсах на отримання ліцензії на загальних підставах відповідно до вимог цього Закону. | Стаття 33. Продовження строку дії ліцензії на мовлення 1. Кожний ліцензіат має право на продовження строку дії ліцензії на мовлення. 2. Для продовження строку дії ліцензії на мовлення необхідно не раніше ніж за 210 днів та не пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії ліцензії подати до Національної ради заяву про продовження ліцензії на мовлення відповідно до вимог статті 24 цього Закону. Заяву про продовження строку дії ліцензії, подану раніше ніж за 210 днів до закінчення строку дії ліцензії, Національна рада повертає ліцензіату без розгляду протягом п'яти робочих днів з дня її надходження. 3. Заява про продовження строку дії ліцензії на мовлення розглядається і рішення щодо неї приймається не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії ліцензії. 4. За результатами розгляду заяви Національна рада приймає рішення про продовження строку дії ліцензії на мовлення або про відмову у продовженні строку дії ліцензії. Протягом п'яти робочих днів після прийняття відповідного рішення Національна рада письмово повідомляє заявника про результати розгляду його заяви. Копія рішення надсилається або видається. У рішенні про відмову у продовженні строку дії ліцензії Національна рада визначає підстави прийняття такого рішення відповідно до вимог частини сьомої цієї статті. 5. При розгляді заяви та прийнятті рішення про продовження дії ліцензії на мовлення Національна рада не може змінювати умови ліцензії, крім випадків коли: по закінченні строку дії ліцензії відбувається перехід від аналогового до цифрового мовлення в порядку, визначеному статтею 22 цього Закону; необхідність зміни технічних характеристик мовлення зумовлена внесенням відповідних змін до Національної таблиці розподілу смуг радіочастот України та/або Плану використання радіочастотного ресурсу України; умови ліцензії не відповідають вимогам закону; зміни умов ліцензії запропоновані ліцензіатом і підтримані Національною радою. 6. Ліцензія на мовлення з продовженим строком дії вручається ліцензіату Національною радою не раніше ніж в останній робочий день строку дії попередньої ліцензії за умови сплати ліцензійного збору відповідно до вимог статті 30 цього Закону. 7. Національна рада може прийняти рішення про відмову у продовженні строку дії ліцензії на мовлення лише за умови, якщо: а) ліцензіат подав заяву на продовження строку дії ліцензії пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії ліцензії; б) протягом дії ліцензії ліцензіат порушував умови ліцензії та вимоги чинного законодавства. Ці порушення повинні бути підтверджені рішеннями та санкціями Національної ради, не скасованими у визначеному законодавством порядку, або відповідними судовими рішеннями; в) ліцензіат не відповідає вимогам статті 9 або частини другої та третьої статті 12 цього Закону. 8. Відмову у продовженні строку дії ліцензії на мовлення можна оскаржити до суду у тримісячний термін. 9. Організація, якій відмовлено у продовженні строку дії ліцензії на мовлення, не позбавляється права подавати заяви про видачу ліцензії і брати участь у конкурсах на отримання ліцензії на загальних підставах відповідно до вимог цього Закону. |
| Стаття 35. Переоформлення ліцензії на мовлення 1. У разі зміни даних, передбачених частиною третьою цієї статті, ліцензіат подає до Національної ради заяву про переоформлення ліцензії на мовлення за встановленою Національною радою формою. 2. До заяви додаються завірені у встановленому порядку копії документів, які підтверджують необхідність внесення змін до ліцензії. 3. Підставами для переоформлення ліцензії на мовлення можуть бути: а) організаційні зміни статусу та умов діяльності ліцензіата; б) наміри ліцензіата змінити організаційні чи технічні характеристики мовлення та внести відповідні зміни до умов ліцензії; в) необхідність внесення змін до умов ліцензії у зв'язку із переходом від аналогового до цифрового мовлення. 4. При виникненні підстав для переоформлення ліцензії на мовлення у зв'язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата він зобов'язаний протягом 10 робочих днів подати до Національної ради заяву про переоформлення ліцензії та відповідні документи або їх нотаріально засвідчені копії, які підтверджують зазначені зміни. 5. Національна рада розглядає заяву і приймає рішення про переоформлення ліцензії на мовлення протягом 10 робочих днів з дати надходження заяви. 6. Національна рада відмовляє у переоформленні ліцензії на мовлення і розпочинає дії стосовно анулювання ліцензії на мовлення, якщо зміни у складі засновників (співзасновників) та/або власників (співвласників) суперечать вимогам статей 8, 12 цього Закону. 7. Заява про переоформлення ліцензії у зв'язку з намірами ліцензіата змінити організаційні чи технічні характеристики мовлення розглядається у місячний термін з дати її надходження. За результатами розгляду Національна рада приймає рішення про внесення змін до ліцензії та відповідне переоформлення ліцензії або про відмову у внесенні змін до ліцензії. 8. Заява про переоформлення ліцензії у зв'язку із переходом від аналогового до цифрового мовлення розглядається у місячний термін з дати її надходження. 9. За результатами розгляду Національна рада приймає рішення про внесення змін до ліцензії та відповідне переоформлення ліцензії. При цьому зміни до програмної концепції мовлення вносяться відповідно до Плану розвитку. 10. Якщо пропозиції заявника щодо внесення змін до програмної концепції мовлення не відповідають вимогам Плану розвитку, Національна рада може відмовити у переоформленні ліцензії на мовлення у зв'язку із переходом від аналогового до цифрового мовлення і оголосити конкурс на отримання ліцензії на багатоканальне мовлення. При цьому за чинним ліцензіатом залишається право мовлення на одному з каналів нової цифрової багатоканальної телемережі, а також право бути оператором телекомунікації на всю цифрову багатоканальну телемережу. 11. Переоформлена ліцензія на мовлення видається ліцензіату не пізніше ніж через 10 днів після прийняття Національною радою відповідного рішення за умови внесення ним сплати за переоформлення ліцензії відповідно до вимог статті 31 цього Закону. 12. Строк дії переоформленої ліцензії на мовлення не може перевищувати строку дії, зазначеного в ліцензії, що переоформлювалася. 13. У разі переоформлення ліцензії на мовлення Національна рада приймає рішення про визнання недійсною ліцензії, що була переоформлена, з внесенням відповідних змін до Державного реєстру телерадіоорганізацій України. 14. У разі відмови у внесенні змін ліцензіат зобов'язаний здійснювати мовлення відповідно до умов чинної ліцензії. 15. При видачі переоформленої ліцензії попередня ліцензія на мовлення вилучається. | Стаття 35. Переоформлення ліцензії на мовлення та додатків до неї 1. У разі зміни даних, передбачених частиною третьою цієї статті або абзацом п'ятим частини четвертої статті 27 цього Закону, ліцензіат подає до Національної ради заяву про переоформлення ліцензії на мовлення або додатків до неї за встановленою Національною радою формою. 2. До заяви додаються завірені у встановленому порядку копії документів, які підтверджують необхідність внесення змін до ліцензії. 3. Підставами для переоформлення ліцензії на мовлення можуть бути: а) зміна організаційно-правової форми та умов діяльності ліцензіата; б) наміри ліцензіата змінити організаційні чи технічні характеристики мовлення та внести відповідні зміни до умов ліцензії; в) необхідність внесення змін до умов ліцензії у зв'язку із переходом від аналогового до цифрового мовлення. 4. У разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії на мовлення або додатків до неї у зв'язку із зміною організаційно-правової форми, умов діяльності ліцензіата чи складу його засновників (власників), ліцензіат зобов'язаний протягом 10 робочих днів подати до Національної ради заяву про переоформлення ліцензії на мовлення або додатків до неї разом з документами чи їх нотаріально засвідченими копіями, що підтверджують зміну. 5. Національна рада розглядає заяву і приймає рішення про переоформлення ліцензії на мовлення протягом 10 робочих днів з дати надходження заяви. 6. Національна рада відмовляє у переоформленні ліцензії на мовлення і розпочинає дії стосовно анулювання ліцензії на мовлення, якщо зміни у складі засновників (співзасновників) та/або власників (співвласників) суперечать вимогам статей 8, 12 цього Закону. 7. Заява про переоформлення ліцензії у зв'язку з намірами ліцензіата змінити організаційні чи технічні характеристики мовлення розглядається у місячний термін з дати її надходження. За результатами розгляду Національна рада приймає рішення про внесення змін до ліцензії та відповідне переоформлення ліцензії або про відмову у внесенні змін до ліцензії. 8. Заява про переоформлення ліцензії у зв'язку із переходом від аналогового до цифрового мовлення розглядається у місячний термін з дати її надходження. 9. За результатами розгляду Національна рада приймає рішення про внесення змін до ліцензії та відповідне переоформлення ліцензії. При цьому зміни до програмної концепції мовлення вносяться відповідно до Плану розвитку. 10. Якщо пропозиції заявника щодо внесення змін до програмної концепції мовлення не відповідають вимогам Плану розвитку, Національна рада може відмовити у переоформленні ліцензії на мовлення у зв'язку із переходом від аналогового до цифрового мовлення і оголосити конкурс на отримання ліцензії на багатоканальне мовлення. При цьому за чинним ліцензіатом залишається право мовлення на одному з каналів нової цифрової багатоканальної телемережі, а також право бути оператором телекомунікації на всю цифрову багатоканальну телемережу. 11. Переоформлена ліцензія на мовлення видається ліцензіату не пізніше ніж через 10 днів після прийняття Національною радою відповідного рішення за умови внесення ним сплати за переоформлення ліцензії відповідно до вимог статті 31 цього Закону. 12. Строк дії переоформленої ліцензії на мовлення не може перевищувати строку дії, зазначеного в ліцензії, що переоформлювалася. 13. У разі переоформлення ліцензії на мовлення Національна рада приймає рішення про визнання недійсною ліцензії, що була переоформлена, з внесенням відповідних змін до Державного реєстру телерадіоорганізацій України. 14. У разі відмови у внесенні змін ліцензіат зобов'язаний здійснювати мовлення відповідно до умов чинної ліцензії. 15. При видачі переоформленої ліцензії попередня ліцензія на мовлення вилучається. |
| Стаття 59. Обов'язки телерадіоорганізації 1. Телерадіоорганізація зобов'язана: а) дотримуватися законодавства України та вимог ліцензії; б) виконувати рішення Національної ради та судових органів; в) поширювати об'єктивну інформацію; г) не створювати перешкод у передачі та прийманні програм інших телерадіоорганізацій, функціонуванні засобів телекомунікацій; ґ) дотримуватися вимог державних стандартів і технічних параметрів телерадіомовлення; д) попереджати телеглядачів про те, що її програми є платними; е) виконувати правила рекламної діяльності і спонсорства, встановлені законодавством; є) з повагою ставитися до національної гідності, національної своєрідності і культури всіх народів; ж) зберігати у таємниці, на підставі документального підтвердження, відомості про особу, яка передала інформацію або інші матеріали за умови нерозголошення її імені; з) не поширювати матеріали, які порушують презумпцію невинуватості підсудного або упереджують рішення суду; и) не розголошувати інформацію про приватне життя громадянина без його згоди, якщо ця інформація не є суспільно необхідною. У разі якщо суд визнає, що поширення інформації про особисте життя громадянина не становить суспільної необхідності, моральна шкода та матеріальні збитки відшкодовуються в порядку, встановленому законодавством України; і) розмістити спростування поширеної інформації, визнаної недостовірною, наклепницькою тощо. | Стаття 59. Обов'язки телерадіоорганізації 1. Телерадіоорганізація зобов'язана: а) дотримуватися законодавства України та вимог ліцензії; б) виконувати рішення Національної ради та судових органів; в) поширювати об'єктивну інформацію; г) не створювати перешкод у передачі та прийманні програм інших телерадіоорганізацій, функціонуванні засобів телекомунікацій; ґ) дотримуватися вимог державних стандартів і технічних параметрів телерадіомовлення; д) попереджати телеглядачів про те, що її програми є платними; е) виконувати правила рекламної діяльності і спонсорства, встановлені законодавством; є) з повагою ставитися до національної гідності, національної своєрідності і культури всіх народів; ж) зберігати у таємниці, на підставі документального підтвердження, відомості про особу, яка передала інформацію або інші матеріали за умови нерозголошення її імені; з) не поширювати матеріали, які порушують презумпцію невинуватості підсудного або упереджують рішення суду; и) не розголошувати інформацію про приватне життя громадянина без його згоди, якщо ця інформація не є суспільно необхідною. У разі якщо суд визнає, що поширення інформації про особисте життя громадянина не становить суспільної необхідності, моральна шкода та матеріальні збитки відшкодовуються в порядку, встановленому законодавством України; і) розмістити спростування поширеної інформації, визнаної недостовірною, наклепницькою тощо. 2. Телерадіоорганізація зобов'язана щороку до 31 березня оприлюднювати звіт про результати своєї діяльності за попередній рік з обов'язковим зазначенням відомостей про джерела фінансування телерадіоорганізації, а також про зміну: а) засновника (співзасновників) або власника (співвласників); б) розподілу часток її статутного капіталу або зміну акціонерів, які володіють пакетами акцій у розмірі понад 25 відсотків; в) керівника, складу виконавчого та наглядового органів. Телерадіоорганізація може оприлюднювати зазначений звіт у засобах масової інформації або на власному веб-сайті. |
Директор Департаменту конституційного,
адміністративного та соціального законодавства А.М. Панченко
Опубліковано на сайті Міністерства юстицій
