Але, варто приїхати в Москву, і обов’язково почуєте жалісливо-іронічне: «Як ви там, на Україні, бідні, без газу?» «Та ні, з газом», - скажете. «А у нас по телевізору кажуть – без»… І так – на всі теми. Справа, вочевидь, в телевізорі. Ось вам свіжий приклад. Телеканал «Пєрвий канал» - в Україні його за старою звичкою називають ОРТ – робить сюжет про Юлію Тимошенко. Пані Тимошенко на ОРТ – цинічна та прямолінійна, шокує відвертими заявами, на кшталт «Да, в стране кризис». Я зумисне наводжу цитату російською, бо пані Юля з сюжету ОРТ розмовляла виключно російською та – голосом перекладача. Якщо прислухатись уважно, українською Юлія Тимошенко навіть близько не говорить те, про що твердить голос за кадром. І йдеться зовсім не про неточний переклад. Ні, тут швидше варіант на кшталт «не вгадав жодного слова».

Інша героїня сюжету – власне я, жінка, зовні схожа на Юлію Тимошенко…

Я й раніше не одноразово замислювалася над тим, кому і для чого вигідно перекручувати правду і „годувати” глядачів сусідньої держави страшними історіями про стан в Україні. А тут ще й випадково сама зіграла одну з головних ролей в блокбастері «Воскресноє врємя» на ОРТ…

Сам сюжет рік тому було зроблено журналістами каналу «К1». Мета – подивитися, як реагуватимуть люди, якщо Юлія Тимошенко – мене під неї ще й додатково загримували – піде в народ. Народ реагував – попри всі наші провокації – по-людськи. На Бессарабському базарі, де я під виглядом Тимошенко питала, чому таке дороге м’ясо, продавці навмисне занижували ціни, та навіть квіти подарували. На вулицях – брали автографи. Але ось, рік потому – в липні 2006-го – більша частина цього відео з’являється на ОРТ. І що я бачу – сцена на ринку річної давнини раптом „ожила” і набула нового звучання! Жінка, яка зворушливо занизила ціну м’яса на цілий десяток гривень та пропонувала, «якщо дорого, взяти лопаточку по 25» в сюжеті ОРТ чистою російською кричить мені в обличчя «Дорого?! Реформи ваши, вот и дорого!». Інтерв’ю, яке я дала журналістці ОРТ, теж з перекладом набуває нового сенсу. Виявляється, бути схожою на Тимошенко важко, люди просто на вулицях підходять і таке кажуть, таке кажуть! Це при тому, що я завжди казала й кажу, що мені від тої схожості не холодно, не жарко… Головне – «правильно» перекласти…

Після сюжету ОРТ я вперше замислилася, скільки людей в Росії тепер – і завдяки мені певним чином – повірили брехні. Скільки їх буде шкодувати чи брати на кпини українців через Тимошенко, впевнені, що вона така, якою була в ефірі, як колись були впевнені, що в квартирах українців виключили газ. І знаєте, що вразило навіть більше, ніж цинізм та безсоромність брехні? Вразив автор.

Автор сюжету - українець. І це вже приголомшує, адже досвідчений журналіст Олександр Лук’яненко, свого часу постраждав за …правду та неупередженість! Варто лише згадати його гучне звільнення з «Інтера»? Тоді його обговорювали не лише серед журналістському колі, але й звичайні громадяни. Лук’яненка ніби-то оманою змусили вести політичний марафон в прямому ефірі, де він мав «мочити» «помаранчевих «та вихваляти «регіоналів». Сам Олександр тоді сказав, що не підтримує нікого, що його використали, та написав заяву про звільнення.

Що ж сталося з неупередженістю та сміливістю казати правду? Адже тепер він сам виступив автором перекрученого сюжету, сам же й озвучував „переклад” відео К1 (де насправді ніякого дозволу на його використання не давали)...

Інформаційні війни велися й будуть вестись. CNN та «аль-Джазіра» ніколи не будуть однаково висвітлювати події в Іраку. Але чому завжди знаходяться ті, хто безсоромно кидає каміння у власний народ? Ворог може викликати повагу, але зрадник – лише зневагу.

Найгірше – що проблема навіть не в цьому. Не в тому, що журналіст виступив у ролі поліцая в інформаційній війні, не в тому, що один канал без дозволу використовує відео іншого, принижуючи героїв сюжету за допомогою примітивного та низького прийому брехливого перекладу. Найгірше в тому, що мільйони пересічних росіян хибно сприйматимуть події в Україні, а мільйони українців на сході країни – ще гірше будуть ставитися до політичних опонентів. Один сюжет в прайм-тайм на найбільшому каналі Росії ще більше поглибив розкол між східною та західною Україною та – ще сильніше розділив простих росіян та українців… Холодна війна з Росією – нісенітниця? Зусиллями поліцаїв чи то пак яничар, вона вже триває... Але покласти край цьому можна – зусиллями українських журналістів, яким знайоме почуття патріотизму і журналістська етика.