Експерти Ради Європи, Інститут медіа права та представники галузевих і профспілкових організацій на круглому столі 4 липня доопрацювали проект рекомендацій українським ЗМІ, як висвітлювати виборчі кампанії з огляду на захист права на приватне життя.

Документ під назвою «Рекомендації щодо висвітлення виборів засобами масової інформації та захисту права на приватне життя» складається з преамбули і трьох розділів: «Загальні принципи», «Рекомендації щодо методів журналістських розслідувань» та «Окремі рекомендації щодо оприлюднення відомостей про кандидатів».

«Рекомендації мають на меті сприяти справедливому висвітленню виборчих кампаній національного та місцевого рівня засобами масової інформації, тобто, пресою, радіо і телевізійними мовниками та новими ЗМІ (особливо - блоґерами)», - йдеться в преамбулі рекомендацій.

Цей документ доповнює у сфері висвітлення виборів Кодекс професійної етики українського журналіста 2002 року, тому механізм відповідальності за порушення рекомендацій буде таким же, як і у випадках порушень етичного кодексу (громадський осуд, розгляд на зборах редакційних колективів тощо).

Рекомендації містять низку дискутивних моментів, які було відкореговано під час обговорення 4 липня. У пункті А5 наголошується, що ЗМІ повинні надавати кандидатам або особам, причетним до виборчого процесу, можливість відреагувати на звинувачення в порушенні та недбалості ще до публікації відповідного матеріалу за умови, «якщо це можливо і не ставить під загрозу майбутню публікацію». При цьому відповідальність за вихід матеріалу без попереднього заслуховування позиції такої особи несуть головний редактор або редакційна рада.

Документ у первинній редакції передбачав також, що інтернет-видання несуть відповідальність за коментарі під публікаціями (А8): «ЗМІ, у яких допускається публікація коментарів онлайн-аудиторії, несе відповідальність за оцінку виправданості публікації особистих даних у таких коментарях переважними публічними інтересами. Якщо коментар такої перевірки не проходить, ЗМІ має якомога швидше видалити такий коментар із загальнодоступного сайту».

Представники ЗМІ, в тому числі й «Детектор медіа», наголошували на тому, що в нинішніх реаліях це зробити досить складно. Оскільки редагування коментарів потребує додаткових ресурсів/наявності модератора, а не всі ЗМІ можуть собі це дозволити, редакція не може провести повну перевірку інформації, викладеної в кожному коментарі, як це робиться з редакційним контентом. Окрім цього на деяких сайтах коментарі з'являються через сторінки в соціальних мережах, тому й видалити їх редакція не може без згоди керівництва соціальної мережі, зазначила виконавчий директор Незалежної асоціації телерадіомовників Катерина М'ясникова.

Натомість член Комісії з журналістської етики та перший заступник голови Незалежної медіа-профспілки Сергій Гузь наполягав на забезпеченні цих норм, а якщо видання не може цього зробити, то має відключити можливість коментування.

Інші учасники пропонували додати в рекомендацію норму про видалення коментарів на вимогу особи, якої вони стосуються. Зрештою, рекомендацію сформулювали таким чином: «ЗМІ, у яких допускається пряма публікація коментарів аудиторії онлайн, мають перевіряти чи виправдовує переважний суспільний інтерес оприлюднення особистих даних у таких коментарях. Якщо коментар цю перевірку не пройшов, ЗМІ має якнайшвидше видалити такий контент із загальнодоступного сайту за власною ініціативою або за вимогою особи».

Учасники обговорення дискутували з приводу того, чи варто відносити до засобів таємного ведення запису фотоапарати з довгофокусними об'єктивами (Б2). Нагадаємо, саме таким пристроєм було сфотографовано смс-листування на екрані телефону Володимира Ландіка та опубліковано в LB.ua, що спонукало депутата звернутися до прокуратури. Вирішили поки що вилучити фотоапарати з довгофокусними об'єктивами з переліку засобів для таємного ведення засобу і повернутись до цього питання  в окремій дискусії.

Детальніше дивіться повний текст рекомендацій.

Експерти, обговорюючи проект рекомендацій, одразу вирішили не посилатись у документі на норми українського законодавства. І навіть якщо законодавчі норми суперечитимуть європейській практиці, цей документ, за словами директора Інституту медіа права Тараса Шевченка, можна буде використовувати на захист журналістів.

«Ми не має вносити посилання (на законодавство. - ТК), які будуть стримувати журналістів. Ми б хотіли подолати обмеження. Ми навіть маємо свідомо ігнорувати певні обмеження, які ставить закон, створюючи ці роз'яснення, щоб вийти за межі цих обмежень», - додав Сергій Гузь.

Тепер цей документ, за словами Сергія Гузя, має набути статусу регулюючого. Тобто його мають підписати галузеві організації: Асоціація видавців періодичної преси, Індустріальний телевізійний комітет, Незалежна асоціація телерадіомовників і профспілка.

«Наші юристи мають підготувати угоду, яка й запустить у дію ці рекомендації. Потім цю галузеву угоду можуть підписати інші організації», - зазначив пан Гузь. Зі сторони НМПУ заперечень щодо підписання документу не повинно бути, повідомив він.

Катерина М'ясникова теж запевнила, що правління Незалежної асоціації телерадіомовників уже надало попередню згоду, однак відповідно до статуту асоціації ще має офіційно затвердити документ.

Після цього рекомендації будуть надіслані до Верховного суду, Кабінету Міністрів, президента, Центральної виборчої комісії тощо.

Участь в обговоренні й доповненні проекту рекомендацій взяли експерти Ради Європи - професор Бертіль Котьє (Швейцарія), Шура Нас (Нідерланди), Пьотр Дробек (Польща), Марі Жорж (Франція), член Комісії з журналістської етики та перший заступник голови Незалежної медіа-профспілки Сергій Гузь, медіаексперт Дмитро Котляр, директор Інституту медіа права Тарас Шевченко, юрист Інституту медіа права Ігор Розкладай, виконавчий директор Незалежної асоціації телерадіомовників Катерина Мяснікова, медіаюрист Алі Сафаров, керівник спільного проекту ЄС і Ради Європи «Сприяння європейським стандартам в українському медійному середовищі» Ольга Сєдова, журналіст «Детектор медіа» та інші.

«Детектор медіа»