Головний редактор газети Верховної Ради «Голос України» Анатолій Горлов наголосив, що платний доступ до архіву видання на сайті було запроваджено ще три роки тому. Про це він сказав у коментарі «Детектор медіа».

«Ми витрачаємо на створення сайту кошти, відповідним чином хочемо їх повернути. Платні послуги ми ввели ще три роки тому, не розумію, чому всіх цей факт здивував лише зараз. У деяких країнах доступ до таких сайтів давно платний», - зазначив пан Горлов.

Нагадаємо наприкінці квітня низка ЗМІ оприлюднили новину про те, що сайт державної газет «Голос України» почав брати оплату за перегляд статей, про що повідомив користувач Livejournal Віктор Загреба.

За словами пана Горлова, не весь доступ до сайту платний: свіжий номер доступний безкоштовно в повному обсязі протягом доби, після чого йде в архів, доступ до якого вже платний.

Якщо передплата газети не безкоштовна, то, очевидно, й сайт може бути платним, вважає директор Інституту медіа права Тарас Шевченко. «Тут питання інше: наскільки етично це виглядає з точки зору того, що всі сайти відкриті, а саме сайт газети Верховної Ради, який і так тягне з бюджету багато грошей, отримує мільйони і намагається заробити, - зауважив він у коментарі «Детектор медіа». - Вперше ми побачили, що сайт закритий, два роки тому, коли був конкурс на членів Нацради і треба було знайти оголошення. Тобто публікація, яка за законом зобов'язана бути в цій газеті, не була серед безкоштовного доступу».

На закиди щодо того, що плату за доступ до сайту запровадила газета, яка фінансується з державного бюджету, Анатолій Горлов відповів: «"Голос України" фінансується з бюджету всього на одну третину, а все інше - за рахунок самої редакції. Відповідним чином, будь-хто, хто веде правильно господарство, зацікавлений у тому, щоб заробляти гроші самостійно, а не ходити і просити. Ми говоримо про фінансування з держбюджету в тому розумінні, що оплачуються послуги, які надає "Голос України" Верховній Раді, зокрема друк законів, повідомлень ЦВК, постанов уряду тощо. Скажіть, якщо Верховна Рада чи уряд раптом звернуться до комерційних газет і запропонуують надрукувати їм закони, вони зроблять це безкоштовно чи ні? Не зроблять. А ціни будуть там такі, що не дай Боже».

За словами Тараса Шевченка, в Україні немає традиції платного доступу до інтернет-видань. «Яка мета "Голосу України"? У першу чергу, газета мала б максимально широко доносити інформацію, а по суті блокує доступ до матеріалів. Вони обмежують доступ до інформації, яку вони розміщують за законом, і таким чином менше її поширюють. Не думаю, що вони багато грошей на цьому зароблять», - вважає він.

На думку голови парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Юрія Стеця, якщо державні чи комунальні компанії, які фінансуються за рахунок державного бюджету, будуть займатися й комерційною діяльністю, то інші видання по відношенню до них будуть у нерівних умовах. «Це питання треба вирішувати, в першу чергу, при формуванні бюджету на наступний рік, а можливо й в зміні законодавства в частині формування бюджету, або в роздержавленні ЗМІ. "Голос України" не мав би займатися комерційною діяльності, бо в такому випадку виникає питання доцільності того, чим вони займаються. Їхні мета і завдання - це офіційно повідомляти про ті нормативні акти, які ухвалюються Верховною Радою та іншими гілками влади. І за такі матеріали не тільки недоречно, а навіть і незрозуміло брати гроші», - сказав у коментарі «Детектор медіа» пан Стець.

«Детектор медіа»