Україна знову повертається до протистояння преси і влади, а найчастіше головними порушниками прав журналістів є міліція та силові структури. Тим часом у новинах замовчуються акції протесту, діяльність опозиції, підвищення цін і погіршення соціальних стандартів, натомість інформаційні програми перетворюються на кримінальні. Про це оголосили громадські журналістські організації на прес-конференції з нагоди Всесвітнього дня свободи преси 3 травня.

«Тенденції зі станом свободи слова такі, що ми знову повертаємося до протистояння преси і влади. Тому що ті порушення, які ми фіксуємо, найбільше стосуються представників органів влади, або тих людей, які утримуються із держбюджету», - відзначила виконавчий директор Інститут масової інформації Вікторія Сюмар.

За словами пані Сюмар, ті люди, які мали би забезпечувати права журналістів, дуже часто є головними порушниками їхніх прав. «Йдеться про працівників міліції, силових структур, УДО. Вони забороняють знімати кортежі чиновників, не пускають на територію відкритих зон, приміром заповідних, чинять перешкоди в ході висвітлення резонансних судових процесів, а також акцій протестів. Випадків побиття стало надзвичайно багато. Ми змушені говорити про те, журналістам потрібен фізичний захист», - зазначила вона, додавши, що наразі громадські організації ведуть перемовини з МВС про те, в який спосіб можна найкраще захистити журналістів.

Ще одним трендом нинішньої України стала невелика кількість прецедентів покарання винних у порушеннях прав журналістів, повідомила Вікторія Сюмар. Так само, за її словами, дуже мало прецедентів притягнення до відповідальності за порушення 171 статті Кримінального кодексу України про перешкоджання професійній діяльності журналістів. «ІМІ зараз працює з ГПУ над цим питанням, і ми тепер розуміємо, чому так мало порушується таких справ. Генпрокуратура пояснює це тим, що без заяви самих постраждалих, за фактом вони подібні справи не порушують. Вони кажуть, що це важка стаття, за яку передбачено важке покарання, і якщо немає заяви постраждалого, то вони не вважають за необхідне цю справу розслідувати. Нам ці речі треба приводити до європейських стандартів», - сказала виконавчий директор ІМІ.

Показовим, на думку Вікторії Сюмар, є той факт, що журналісти стали більше боятися повідомляти про політичний і економічний тиск. «Це страх, вони втрачають роботу. Ті журналісти, які відкрито заявили про тиск, і які потім ввійшли до руху "Стоп цензурі!", зараз мають змогу працювати або в інтернеті, або на єдиному опозиційному телеканалі ТВі», - зауважила вона.

Пані Сюмар також відзначила ще один тренд сьогоднішнього медіажиття - це монополізація ЗМІ.

Діана Дуцик (ГО «Детектор медіа»), Вікторія Сюмар (ІМІ), Роман Головенко (ІМІ), Оксана Романюк («Репортери без кордонів»)

Про тенденції теленовин, підсумкових інформаційних тижневиків і політичних ток-шоу загальнонаціональних телеканалів, які відстежує ГО «Детектор медіа», проводячи щомісячні і щотижневі моніторинги, розповіла головний редактор сайту Детектор медіа Діана Дуцик.

«Моніторинг теленовин свідчить про те, що найбільша тенденція 2012-го - це те, що опозицію в більшості випадків показують у новинах у контекстах порушення кримінальних справ або судових справ Тимошенко, Луценка чи когось із їхньої команди. Не показують опозицію в контексті діяльності політичних партій, парламентської діяльності тощо», - сказала пані Дуцик.

Щодо матеріалів з ознаками замовності, які виявлені моніторингами, то найбільше їх на бізнес-тематику. «У більшості випадків на загальнонаціональних телеканалах такі матеріали пов'язані з бізнесом власників, які володіють цими телеканалами, або їхньою благодійною діяльністю. Такі матеріали є й на каналах групи Пінчука, і на каналах групи Ахметова», - зауважила Діана Дуцик.

Головний редактор Детектор медіа наголосила також на випадках недотримання журналістських стандартів, переважно трьох із них: балансу думок, повноти інформації і стандарту відокремлення фактів від коментарів. «Це є, з одного боку, свідченням редакційної політики телеканалів, а з іншого - непрофесійного рівня журналістів та редакторів», - додала вона.

Окремо Діана Дуцик зупинилася на так званих замовчуваних темах. За її словами, кількість замовчуваних тем на телеканалах зростає. «Це теми акцій протесту, свободи слова і порушень прав журналістів, зниження добробуту українського населення, підвищення цін, погіршення соціальних стандартів, силових дій проти громадян, діяльності опозиції», - перелічила вона.

Моніторинг ток-шоу показав, що в цих програмах немає вичерпного бекграунду тих чи інших тем, натомість є провокування емоційного протистояння в студії замість серйозного аналізу теми, розповіла пані Дуцик. На її думку, дуже часто добір учасників і експертів визначається певними політичними інтересами, у ток-шоу часто присутні так звані «політичні фріки», які провокують бійки. «Політики часто використовують такі ток-шоу у своїх пропагандистських цілях. Влада користується цими ток-шоу для корекції негативних наслідків тих чи інших подій або тем», - сказала вона.

Також учасники прес-конференції відзначили загальну тенденцію, яка проявляється у всьому інформаційному просторі, - це збільшення потоку негативних новин і новин на кримінальну тематику, які формують негативну картинку образу України.

На прес-конференції були оприлюднені дані про порушення прав журналістів в Україні, тенденції у сфері медіа та стан забезпечення прав і свобод журналістів з боку органів влади. Під час заходу був презентований щорічний бюлетень «Хроніка свободи слова» (за 2011 рік), який протягом 10 років видає Інститут масової інформації.

У прес-конференції також взяли участь голова НМПУ Юрій Луканов, представник в України міжнародної організації «Репортери без кордонів» Оксана Романюк, юрист ІМІ Роман Головенко, член НМПУ Ольга Падирякова.

«Детектор медіа»

Фото Павла Довганя