На думку експертів, найвідкритішою міською радою є Вінницька, а найзакритішою - Тернопільська. Серед обласних державних адміністрацій найбільш прозорою визнана діяльність Тернопільської та Херсонської ОДА, а от найменш прозорою - Одеської та Луганської ОДА.

Такими є результати моніторингу органів міської влади, проведеного Центром політичних студій та аналітики і громадським партнерства «Новий громадянин». Про це сьогодні, 27 січня, під час прес-конференції оголосив керівник центру Віктор Таран.

Рейтинг формувався на основі запитів, надісланих до органів влади упродовж липня-грудня 2011 року. Критеріями оцінювання були: наявність відповіді, вчасність її надання відповідно до термінів, передбачених законом, предметність і вичерпність відповіді.

Також Центр політичних студій та аналітики визначив, хто з органів влади найкраще представлений в інтернеті. Відповідно, переможцями визнані сайти Полтавської, Харківської й Хмельницької ОДА та Київської міської державної адміністрації. А от найгірше представлені в мережі портали Одеської ОДА та Донецької міської ради.

Серед критеріїв, за якими здійснювалась оцінка сайту експертами центру, були: наявність окремого розділу, присвяченому доступу до публічної інформації, інформації про сам закон, наявність контактів, за якими можна надіслати запит, зразок для надання запиту у письмовій формі та порядок складання й подання запиту, дані про найбільш запитувану інформацію та звіти про отримані запити.

За словами Віктора Тарана, виконувати закон у повному обсязі органам міської влади заважає недостатнє фінансування й матеріально-технічне забезпечення.

«Чиновники потрапили в ту ситуацію, коли вони мають виконувати величезні нові повноваження в тих бюджетах та в рамках тієї структури, яка була закладена ще у 2008-му. Тобто обов'язки виконання закону поклали на ті самі підрозділи (загальний відділ, оргкомітет), і люди просто фізично не встигають все зробити», - сказав пан Таран.

На його думку, виходом із цієї ситуації може бути створення в обласних і державних адміністраціях окремих структурних підрозділів у складі від чотирьох осіб.

Окрім цього проблемою є й те, що обласні державні адміністрації та міські ради за бюджетними запитами отримали кошти на виконання закону не в повному обсязі. «Це означає, що в них відсутні кошти на закупівлю нової техніки: сканер, комп'ютер. У них немає коштів на здійснення ксерокопіювання. Також досі не визначено, як брати плату за це ксерокопіювання з громадян. Коли ми відправляємо запит, 10 сторінок робиться безкоштовно, а все, що далі, має сплатити громадянин. Але державне казначейство ще не розробило алгоритм, як це можна зробити», - зазначив він.

Нагадаємо, закон «Про доступ до публічної інформації» вступив у силу 9 травня 2011 року. Центр політичних студій та аналітики за сприяння партнерства «Новий громадянин» проводив моніторингову кампанію «Знати, щоби діяти». За результатами кампанії її ініціатори складають рейтинг органів влади.

«Детектор медіа»