Білоруські чиновники заявляють, що введення в Білорусії адміністративної відповідальності за правопорушення в інтернеті не передбачає тотального відсікання громадян від всесвітньої павутини, пише «Кореспондент».

«Поширювана деякими ЗМІ та інтернет-ресурсами інформація про введення в Білорусі відповідальності за відвідування іноземних сайтів не відповідає дійсності», - заявляє Оперативно-аналітичний центр (ОАЦ) при президентові Олександрі Лукашенку. Саме цей центр, на думку незалежних експертів, виконує завдання з контролю над білоруським інтернет-простором.

«До відповідальності будуть залучатися не ті, хто користуються зарубіжними сайтами, а ті суб'єкти, які надають послуги білоруським користувачам інтернет і при цьому розміщуються за межами Білорусі - не на білоруських дата-центрах, - каже Короленко. - Зараз лише доповнили адміністративною відповідальністю положення указу президента, тому галас навколо цього дещо перебільшена».

ОАЦ роз'яснює, що «законодавство не перешкоджає діяльності білоруських суб'єктів господарювання з реалізації товарів, виконання робіт та надання послуг за межами Білорусі з використанням зарубіжних інтернет-ресурсів».

На думку чиновників з ОАЦ, вжиті заходи покликані «забезпечити прозорість інтернет-торгівлі, захистити інтереси білоруських інтернет-користувачів від забороненої до поширення законодавством інформації (торгівля людьми, порнографічні матеріали, пропаганда насильства, жорстокості тощо), створити умови для захисту честі і гідності».

Як писала «Детектор медіа», з 6 січня в Білорусі набирає чинності новий закон «Про заходи щодо вдосконалення використання національного сегменту мережі інтернет», який передбачає штрафи за правопорушення в інтернеті. Поправки до Кодексу про адміністративні правопорушення зобов'язують білоруських підприємців і компанії використовувати тільки ті сайти, які зареєстровані в національному сегменті мережі інтернет.

З 6 січня починає діяти «чорний список» інтернет-сайтів, доступ до яких перекрито в освітніх установах, державних конторах, підконтрольних фірмах. У список, за твердженням Держінспекції з електрозв'язку, відповідальної за обмежений доступ, внесені в основному порнографічні сайти.

Однак службовці, які звикли на робочому місці переглядати опозиційні новини, повідомляють, що в установах вже кілька тижнів практично заблокований доступ до сторінок соціальних мереж і деяких опозиційних інтернет-порталів.

В останні тижні ряд опозиційних сайтів піддався блокуванню. Кібер-атаку переніс у новорічні дні інтернет-сайт «Хартія-97», майже тиждень заблокований сайт організації «Молодий Фронт», зареєстрований у Чехії, але активний в Білорусії.

«Сайти, які вирішено блокувати, почали вносити в цей список ще восени чи влітку минулого року і все це теж пов'язано з указом Лукашенка № 60, - пояснює Федір Короленко, директор підприємства Akavita. - Ця вимога блокування - тільки для державних та освітніх установ, щоб з робочих місць люди не могли користуватися цими сайтами. Але прийшовши додому або з особистого мобільного люди можуть мати доступ до цих сайтів так само, як мали раніше».

Підприємство Akavita стежить за рейтингами білоруських сайтів, веде каталоги інтернет-ресурсів, займається аналізом продуктів. Пан Короленко запевняє, що побоювання деяких співвітчизників про тотальну заборону на відвідування зарубіжних сайтів з 6 січня поки безпідставні і продиктовані «нечитабельним» текстом чиновницьких документів.

«Детектор медіа»