Ринок праці журналістів: більшість - молоді жінки, високі зарплати тільки у 3%

16 Грудня 2011
18786
16 Грудня 2011
15:17

Ринок праці журналістів: більшість - молоді жінки, високі зарплати тільки у 3%

18786
Тільки половина опитаних оформлені відповідно до трудового законодавства. Половині регулярно затримують зарплатню
Ринок праці журналістів: більшість - молоді жінки, високі зарплати тільки у 3%

Більшість журналістів в Україні - молоді жінки, а високу зарплату (понад 12 000 грн) отримують лише 3% працівників ЗМІ. Лише половина журналістів забезпечені соціальним пакетом, і тільки 25% отримують від своїх роботодавців можливість відвідувати навчальні заходи для підвищення кваліфікації.

 

Такі факти у ході дослідження ринку праці журналістів виявили Київська незалежна медіа-профспілка (КНМП), кадровий портал hh.ua та Українська мережа Глобального договору ООН. Результати дослідження вони представили 16 грудня.

 

59% опитаних журналістів - жінки, 73,58% з них становить молодь від 22 до 35 років. 53, 89% - репортери, оглядачі або спецрепорети, 20,77% - середня ланка, тобто керівники відділів, редактори відділів, 8,81% - редактори видань, керівники. 41,45% мають досвід роботи у ЗМІ від 5 до 10 років, 32,64% - менше 5 років. Більшість учасників дослідження - 66,32% - працюють в загальноукраїнських ЗМІ.  «Вимальовується такий портрет журналіста: це дівчата, вони молоді, але з великим досвідом роботи», - говорить Андрій Яніцький, заступник голови Київської незалежної медіа-профспілки (КНМП).

 

Тільки половина опитаних оформлені відповідно до трудового законодавства. Двічі на місяць, як це прописано у законодавстві, зарплату виплачують лише третині опитаних, а половина мають нерегулярну зарплатню (її можуть не виплачувати, затримувати).

 

«У законах прописані такі аспекти як оплачувана відпустка, вихід в декрет, збереження робочого місця. Такі умови надає більше половина редакцій. Тільки 11,4% відпочивають 36 днів, як це записано у Законі про державну підтримку ЗМІ. Більшість відпочиває 24 дні», - говорить Андрій Яніцький.

 

 

 

Кожен третій заробляє менше 3 тис. грн:

 

  • - 30,5% - до 3000 грн
  • - 40,42% - 3000-7000 грн
  • - 16,06% - 7000-12000
  • - 3,63% - більше 12000 грн
  • - 9,39% - не відповіли

 

43,5% новачків отримують на першому місці роботи до 3 тис. грн.

 

Понад 30% зарплат не ростуть навіть номінально, у 33% випадків зростання не випереджає інфляцію. 30,5 % сказали, що підвищення зарплати обговорюється з кожним працівником індивідуально та не залежить від інфляції: «Ця ситуація типова майже для всіх сфер на ринку праці. Ми бачимо, що ринок праці журналістів, в основному працює на умовах лояльності, від суб'єктивних обставин. Якщо більшість компаній  в інших сферах сповідує ринкові умови, то журналістика трохи за цим не встигає», - резюмує Юрій Палійчук, медіа-експерт, спеціаліст з досліджень та комунікації міжнародного кадрового порталу  hh.ua.

 

Бачення профспілки щодо формування зарплати, за словами Андрія Яніцького, такі: має бути створена профспілкова організація в редакції, яка повинна підписувати колективний договір. У договорі прописується, за що у журналіста підвищується зарплата, за що його може бути покарано, які повинні бути умови праці. «Тобто це повинен бути прозорий документ і правила. В цьому випадку можна говорити про ринкові основи», - прокоментував Яніцький.

 

30,6% питаних журналістів працюють понаднормово - більше 40 годин - і не отримують за це ніяких доплат.

 

За словами Юрія Палійчука, журналістика - одна з найбільш закритих сфер: «Причини дуже цікаві. Ви самі знаєте, яким чином журналісти знаходять роботу. Хтось щось сказав, десь звільнилася вакансія, хтось комусь передзвонив і люди переходять з редакції в редакцію, а самі власники медіа вдаються до, відкритого набору персоналу, користуючись послугами репортерів, job-сайтів. Ті, які набирають таким чином персонал - це великі телеканали, деякі видання».

 

Дослідження показало, що кожен четвертий працює в інтернет-ЗМІ без статусу інформаційного агентства, а це означає, що це інтернет-ЗМІ ніяк не зареєстроване і знаходиться у правовому вакуумі.

 

Трохи більше половини журналістів не мають претензій до умов роботи (тісні приміщення, півпідвальні приміщення тощо).

 

Організатори дослідження наголошують, що бренд журналістики, бренд роботодавця-компанії, яка є ЗМІ, досить слабкий. Це зумовлено тим, що 41,45% роботодавців  нічого не пропонують працівникам із соціального забезпечення і бонусів (страховка, компенсація проїзду, мобільний зв'язок). Лише 2% сказали, що вони отримують соціальний пакет, який включає в себе медичне страхування, повну або часткову компенсацію витрат на проїзд, мобільний зв'язок, послуги тренажерного залу і навіть обіди. 29% сказали, що їхні редакції пропонують лише частину з перелічених послуг.

 

Також слабкий бренд, за словами Палійчука, зумовлений відсутністю повноцінної можливості професійно розвиватися. 44,8% журналістам роботодавець не пропонує ніякого професійного зростання. Кожен 5 респондент менше ніж один раз на квартал, отримує певні семінари та тренінги від роботодавця.  І тільки 6% сказали, що мінімум раз на квартал вони отримують такі можливості.

 

«Як такий медіаринок розвивається дуже слабо. Більшість працівників українських ЗМІ, крім, як на своїй роботі, більше ніяким чином і ніде не розвиваються. Оця от армія журналістів, вона є основною рушійною силою медіаринку, тому ми спостерігаємо, що в Україну набагато пізніше приходять різні медійні формати. Наш ринок журналістики явно поступається у якості іноземним продуктам», - робить висновок Палійчук.

 

Дослідження проходило в форматі он-лайн опитування на базі  панелі HHresearch кадрового порталу hh.ua. Протягом жовтня-листопада було опитано 194 журналістів. Всі респонденти анонімні, але з однієї IP-адреси можна відповісти лише один раз. Усього було розіслано анкети на 2500 адрес. Опитування стосувалося соціально-економічного портрету журналістів, умов, в яких вони працюють, та можливості професійно розвиватися.

 

«Детектор медіа»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
18786
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Вася Пуп
4705 дн. тому
Так ведь вторая древнейшая профессия , потому молодых девушек в ней и больше ))
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду