Банкова перетворила висвітлення діяльності президента Януковича на преміювання лояльних журналістів за кошти платників податків.

Як відомо, Віктор Янукович регулярно здійснює закордонні поїздки. У кожній з них главу держави супроводжують журналісти, об'єднані у своєрідний пул. Подорожі цих кореспондентів оплачуються коштом бюджету.

Усі роки включно з епохою Ющенка журналісти пулу літали на одному борту з президентом. Таким чином, ці подорожі не створювали особливого навантаження на бюджет: оскільки президент все одно подорожував чартерним рейсом авіакомпанії «Україна» (зазвичай це був Іл-62 або Ту-134), то журналістський супровід не вимагав додаткових видатків.

Але минулого року на обслуговування президента Януковича надійшов Аеробус-319, який має обмежену кількість місць. Тому для журналістів, яких Банкова відібрала для висвітлювання його візитів, стали купувати квитки на рейсові літаки до тієї точки призначення, куди летить президент. Звісно, коштом напівпорожньої казни.

Таким чином, кожне відрядження Віктора Януковича за кордон стало коштувати не лише видатки на переліт і проживання першої особи, але і на квитки для журналістів.

Розмови про те, що Януковича за кордоном супроводжують одні й ті ж самі журналісти, переважно лояльні до нього, точаться давно.

«Українська правда» зацікавилася, як Банкова розподіляє квоти в журналістському пулі, який існує за кошти платників податків. Ми звернулися до адміністрації президента із запитом надати інформацію, які журналісти були включені до супроводу Януковича під час усіх його закордонних відряджень протягом 2011 року.

Побачена картина здивувала.

Як відомо, нинішня влада вважає найбільш потужним інструментом пропаганди своїх досягнень саме телебачення. Тож з'ясувалося, що президента Януковича у подорожах супроводжували одні й ті самі телеканали. Їх п'ятеро: Інтер, 1+1, «Україна», НТКУ і ICTV.

При цьому двоє з цих п'яти, «Інтер» Хорошковського і державний НТКУ, ведуть узгоджену інформаційну політику під проводом радника Банкової Ігоря Шувалова, а канал «Україна» перебуває у власності найвпливовішого регіонала Ріната Ахметова.

Водночас канали, які відомі своїм неупередженим ставленням до президента, до пулу не потрапляють. Лише в одній поїздці з 14 візитів Януковича за кордон протягом 2011 року був канал СТБ, новини якого вважаються найзбалансованішими.

«5 канал», який намагається дистанціюватися від нинішньої політичної боротьби, потрапив у два пули з чотирнадцяти. І, як не складно було здогадатися, в жодну поїздку не взяли канал TVi, який не приховує критичного ставлення до Януковича. Хоча бюджет України наповнюється людьми різних поглядів, і опоненти президента також мають право, щоб за їхні гроші їм показували не тільки компліментарні сюжети про главу держави.

Загалом ситуація з присутністю телеканалів у пулі Януковича протягом 2011 року виглядає так (інформацію сформовано на підставі відповідей керівника Головного управління забезпечення доступу до публічної інформації адміністрації президента України Дениса Іванеска):

Ще цікавіша ситуація з потраплянням до пулу Януковича друкованих та інтернет-медіа.

Виявилося, що президента у його відрядженнях за кордон, профінансованих бюджетом України, не супроводжує жодне (!) україномовне видання.

Ця дивна, на перший погляд, закономірність має цинічне пояснення. Оскільки виборці Януковича живуть на сході та півдні, то в пул включають видання, які орієнтовані на ці регіони - наприклад, «Комсомольську правду в Україні».

Згідно з дослідженнями ТNS, понад 50% читачів «Комсомольської правди» проживають на території шести областей: Сумської, Харківської, Донецької, Луганської, Дніпропетровської та Запорізької.

Тобто за рахунок державного ресурсу Банкова намагається підтримувати «правильне» уявлення про президента в його базових областях. Але інакше, ніж адмінресурсом, не назвеш таке бажання пропагувати свої досягнення за кошти бюджету.

Отже, з офіційних відповідей адміністрації президента ми дізналися, хто входить до ескорту Віктора Януковича.

Так, постійно супроводжує нинішнього президента в закордонних відрядженнях газета «Ізвестія в Україні». Її кореспонденту були придбані за кошти державного бюджету квитки на 12 з 14 поїздок Януковича.

Сама по собі ситуація є парадоксальною, оскільки «Ізвестія в Україні» - це спільний проект Ігоря Коломойського та російських «Ізвестій». У такому разі незрозуміло, чому українські платники податків мають фінансувати російський медіа-бізнес?

Чому для цього видання створено такі преференції? Чи може «Ізвестія в Україні» для Банкової є взірцем серйозної журналістики в Україні? Чому тоді газета «Комерсант-Україна», яка має не меншу аудиторію, протягом року лише двічі була присутня в пулі?

Така регулярна поява «Ізвестій» у пулі Януковича дозволяє краще зрозуміти причину деяких матеріалів на шпальтах цього видання. Наприклад, публікації В'ячеслава Піховшека із завуальованими погрозами вбивством журналісту «Української правди». Після чого газета відмовилася друкувати статтю у відповідь. Або нова практика «Ізвестій» - вони почали оприлюднювати уривки з книги екс-заступника генпрокурора Миколи Обіхода з подробицями справи проти Тимошенко.

До речі, участь Піховшека в пулі президента була не менш щедро профінансована платниками податків. Так, судячи з відповідей адміністрації президента, Піховшек брав участь у 11 з 14 поїздок Януковича за кордон. В ескорті Януковича він представляє сайт lb.ua.

У 10 поїздках Януковича за кордон з 14, здійснених протягом 2011 року, була присутня газета «Сегодня», яка входить до медіа-холдінга його партійного соратника Ріната Ахметова.

Так само часто в пулі була присутня газета «Комсомольская правда в Украине», популярна в базових областях Партії регіонів. За інформацією адміністрації президента, «Комсомолка» супроводжувала Януковича в семи з 14 його подорожей. Щоправда, уже після виходу даної публікації представники видання повідомили, що наведена Банковою інформація не відповідає дійсності - вони були присутні не у всіх із названих відряджень.

Сім з 14 разів брав участь у пулі сайт «Обозреватель», який належить урядовому чиновнику Михайлу Бродському. Саме видання також активно співпрацює із владою, наприклад, відмиваючи Януковича від скандалу з плагіатом.

Журнал «Профіль» був присутній в чотирьох поїздках Януковича за кордон - серед них дві подорожі на Далекий Схід, авіаквитки куди коштують понад тисячу доларів.

При цьому нещодавно журнал «Профіль» було закрито через збитковість. Тобто читачі проголосували грошима стосовно запропонованого ним інформаційного продукту. Після чого редактор видання Олена Громницька перейшла працювати до медіа-холдінга Ахметова.

Водночас успішний журнальний бізнес, найпопулярніший журнал «Кореспондент» жодного разу не був представлений у пулі Януковича. Причина - це видання ставиться до «досягнень» нинішньої влади значно більш тверезо, ніж постійні учасники президентського супроводу.

Тричі в пул Януковича була включена газета «2000». Сталося це ще в період, коли журналістів для Януковича відбирала Ганна Герман. Після того, як радницю президента усунули, і прес-служба перейшла в підпорядкування Дарки Чепак, «2000» більше не присутня в пулі.

До речі, такий зв'язок Герман з газетою «2000» дає додаткове пояснення, чому саме це видання брала участь у кампанії з написання сумновідомої книги Януковича, а потім - у намаганнях переконати читачів, що жодного плагіату не було.

Ще одна цікава деталь - до пулу Януковича цього року двічі був включений журналіст газети «Киевский телеграф», яка належить депутату-регіоналу Андрію Деркачу. Ідеться про подорож до Польщі 3-4 лютого 2011 року, а також візит до В'єтнаму, Сінгапуру та Брунею 24-31 березня 2011 року.

При цьому виявляється, що газета «Київський телеграф» була закрита... ще в грудні 2010 року, тобто за декілька місяців до згаданих вояжів. Після ліквідації друкованого видання на його місці залишився лише веб-сайт «Київського телеграфу», який входить до другої сотні рейтингу Bigmir та має мінімальну аудиторію.

Але найбільш цинічним було побачити у списку журналістів, які подорожували з Януковичем коштом бюджету, назву «Фонд вільних журналістів».

Насправді під такою назвою діє Дмитро Понамарчук, який зареєстрував «Фонд вільних журналістів імені В'ячеслава Чорновола». Сам Понамарчук працює не журналістом, а політтехнологом, що обслуговує Партію регіонів, а також часто супроводжує Ганну Герман в її поїздках.

Під час останніх виборів президента Понамарчук очолював прес-центр Януковича. Таким чином, його подорожі в пулі Януковича до Японії, В'єтнаму, Сінгапуру та Брунею виглядають просто як високовитратний туризм за кошти державного бюджету. Адже жодних статей, написаних Понамарчуком після його поїздок в Азію, знайти не вдалося.

Загальна картина присутності друкованих видань у пулі Януковича протягом 2011 року виглядає так (інформацію сформовано на підставі відповідей керівника Головного управління забезпечення доступу до публічної інформації Адміністрації Президента України Дениса Іванеска):

Цікаво, що у адміністрація президента повідомила на запит «Української правди», що місця в пулі серед друкованих видань вони розподіляють «згідно з рейтингом TNS».

«Українська правда» отримала рейтинги TNS «ММІ Україна» за перше півріччя 2011 року, які показують, що оцінки цієї соціологічної служби насправді не використовувалися при підборі супроводу Януковичу.

Так, серед щоденних видань з найбільшою аудиторією окрім «Фактів», «Сегодня» та «Комсомольської правди» четверте місце посідає газета «Експрес», яка жодного разу (!) не була включена до пулу. Хоча це видання має щоденну аудиторію майже півмільйона читачів.

Далі в рейтингу іде «Газета по-українськи», яка також жодного разу не супроводжувала Януковича.

Наступна сходинка - в газети «Коммерсантъ», яка була лише в двох поїздках. Натомість всі рекорди за кількістю подорожей в пулі побила газета «Ізвестія в Україні», яка взагалі не бере участі в рейтингу TNS.

Аналогічна ситуація серед щотижневиків. Так, серед суспільно-політичних газет найбільшу аудиторію за рейтингом TNS «ММІ Україна» за перше півріччя 2011 року має «Дзеркало тижня». Вони жодного разу не були включені до пулу.

Серед інформаційних і ділових журналів перша позиція в журналу «Корреспондент», який також жодного разу не супроводжував Януковича. Далі - газета «Комментарии». Вона теж не потрапляла в президентський пул.

Натомість в пулі був щотижневик «2000», який взагалі не рейтингується TNS, та журнал «Профіль», який в 2011 році пас задніх та зрештою закрився.

Причина, чому адміністрація президента не бере «Корреспондент» або «Газету по-українськи», лежить на поверхні. Бо ці видання не дозволяють собі бути банальними «інформаційними спонсорами» Банкової.

Таким чином, очевидно, що адміністрація президента перетворила місця в пулі Януковича на своєрідну валюту, якою розплачуються з лояльними до влади журналістами, щоб вони могли подорожувати світом за казенний рахунок. Про жодні професійні якості цих репортерів або рейтинговість видань мова не йде. Головне - це готовність вірно обслуговувати Банкову.

Незрозуміло лише, чому на це повинні погоджуватися громадяни України, які своїми податками утримують недешевий пересувний табір друзів адміністрації президента.

Сергій Лещенко, «Українська правда»