Сергій Дорофєєв: На медійному полі без дзеркал заднього бачення не обійтися

21 Жовтня 2011
17594
21 Жовтня 2011
12:01

Сергій Дорофєєв: На медійному полі без дзеркал заднього бачення не обійтися

17594
Українські реалії у фокусі білоруського журналіста
Сергій Дорофєєв: На медійному полі без дзеркал заднього бачення не обійтися

Серед вартих уваги телепроектів, які нещодавно з'явилися у телеефірі, - «Портрети з Сергієм Дорофєєвим» на «5-му каналі». Хоча, здавалося б, розмови у студії з Арсенієм Яценюком, Ганною Герман, Володимиром Литвином - що нового може почути глядач. Утiм харизма ведучого, вміння доречно сказати: «Я не знаю, поясніть»; конкретні короткі запитання, які потребують коротких і конкретних відповідей; вміння коректно повернутися до запитання, що лишилося без відповіді, - все це перетворює візаві з балакунів-демагогів на людей, які повинні відповідати за свої слова.

 

Подразником для значної частини глядачів «Першого інформаційного» є те, що Сергій Дорофєєв - російськомовний журналіст. Об'єктивне пояснення цьому - він iз Білорусі. Донедавна працював там на каналі ОНТ, звідки його «попросили» після того, як закрили неугодні владі програми, які вів Дорофєєв.

 

 

«Мені було б некомфортно, якби погляди з шеф-редактором каналу збiгалися повністю»

 

- Сергію, чи вважаєте себе жертвою білоруського політичного режиму?

- Усе те, що сьогодні відбувається у Білорусі, я дійсно називаю режимом, але його жертвою себе не вважаю. Багато людей пройшли через значно більші випробування і несуть свій хрест зараз (їм я хочу побажати віри та стійкості). Якщо говорити про Білорусь, то одна відома людина сказала іншій таку фразу: це не гра в шахи у звичайному розумінні, це гра у шахи дошкою. Тому вишуковувати причинно-наслідкові зв'язки усього того, що відбувається у мене на батьківщині, марно. Вважаю, що зараз більше можу робити для Білорусі з Києва.

 

- Ваше звільнення з білоруського каналу стало результатом роботи у прямому ефірі, який дає учасникам телепрограм значно більше можливостей озвучувати нецензуровані думки. Наскільки принциповим був вибір формату «Портретів з Сергієм Дорофєєвим», які ви почали вести на українському «5-му каналі»?

- Вести «Портрети» у прямому ефірі - це від початку принципова позиція. Хоча винятки інколи траплятимуться. Наприклад, у рамках «Портретів» вийде програма з екс-прем'єром Росії Михайлом Касьяновим у записі. Однак ми намагаємося робити мінімум монтажу. Усе, що говорить гість, - ми без змін ретранслюємо в ефір. У запису частіше за все виходять розмови в суботньому проекті «Час інтерв'ю», приміром, записані в Ялті на міжнародному форумі: з екс-президентом Польщі Олександром Кваснєвським; з міністром Туреччини з питань ЄС Єгеменом Багішем та міністром закордонних справ Швеції Карлом Більдтом.

 

- Як ви особисто оцінюєте перші ефіри «Портретів»?

- Через високі вимоги, зокрема і до себе, і до тих, хто мене оточує, маю особливість оцінювати критично результати своєї роботи. Підключаюсь до виробництва проекту на кожній стадії: починаючи від кольору декорацій, світла, закінчуючи розділовими знаками у запитаннях.

 

Першими ефірами «Портретів» я і задоволений, і ні. У мене є зауваження до себе стосовно верстки питань у першому інтерв'ю. Не зовсім задовольняли світло, геометрія на плазмових панелях, графіка - це псувало «картинку». Це все ми вже виправили. Загалом це нормальний поступальний розвиток програми. Мені імпонує те, що ми з колегами говоримо однією мовою, майже практично повністю наше бачення програми збiгається.

 

- За якими критеріями обирається гість програми і хто має вирішальне слово при виборі кандидатури: ви, керівництво каналу?

- Героєм програми може бути кожен, хто цікавий глядачам, - і ньюзмейкери тижня, люди, про яких говорять, і ті, чиї імена не пов'язані з найактуальнішими подіями, політики від влади й опозиціонери, зі своїм баченням часу і подій актори, музиканти, поети. Думаю, я багато чому зможу в них навчитися. Тому що для мене подібні інтерв'ю - це те, чим я займався давно, чому, зокрема, вчився, коли стажувався за кордоном, - як сказав один мій колега з Росії, «завод із вивчення людей». Спілкуючись, є можливість постійно рости в особистісному плані й повніше усвідомлювати, хто ми і в якому часі живемо.

 

Ініціатива вибору співрозмовника належить мені. Але я людина, що любить поговорити про свої думки. Про тих, кого хочу бачити гостем студії, говорю з редактором, з продюсерами.

 

- Чи погоджуєте кандидатури з шеф-редактором каналу Володимиром Мжельським?

- Я був і лишаюся прихильником субординації. Знаю по собі - з практики стажування на американському ТБ і роботи в білоруському медійному просторі - лише коли є порядок, механізм буде діяти. На роботу ми приходимо не сперечатися чи дружити, а працювати. Безперечно, Володимир Мжельський, головний редактор каналу, в курсі всіх моїх планів. Володя - людина дипломатична, професійна, тому, напевно, інколи робить вигляд, що зі мною згоден, часом - категорично не погоджується. Але мені було б не комфортно, якби погляди з шеф-редактором каналу збiгалися повністю.

 

- Чому для прем'єри проекту обрали Арсенія Яценюка?

- Що ми маємо на нинішньому етапі розвитку України? Є Президент, лідер опозиції за ґратами, Тігіпко - у владі, четверта людина, за рейтингами виборів 2010 року, стала другою. Якщо говорити про суспільно-політичне мовлення, хто міг бути у студії? Тільки Арсеній Петрович. Більше того, мені було цікаво зустрітися з цією людиною. Тому що Арсеній Петрович - молодий. Мені 31 рік, він трохи старший, але між нами не 20 років і не 30. Далі можна розмірковувати: спободалося-не сподобалося.

 

Журналіст - професія компромісів

 

- Якщо працювати у суспільно-політичному мовленні, розібратися простіше в тому, що відбувається, журналісту, який живе у країні посеред реалій, про які розповідає і розмірковує. Наскільки вам дискомфортно від того, що ще не знаєте всіх підкилимних нюансів української політики?

- Безперечно, всього, що не афішується відкрито, я знати не можу. Але це не ускладнює моєї роботи. Усе те, що відбувається в Україні, проблеми, які виникають у суспільстві, ті люди, які їх пробують вирішувати, - усе це мене цікавило давно. Відколи я живу безпосередньо в Україні, я більше починаю розуміти не лише факти, а й їхню природу; включаючи свою творчу агресію, уже можу щось прогнозувати і передбачати розвиток подій. Мені це цікаво, я таким чином розвиваюсь: і як громадянин - не важливо, з якою географічною прив'язкою, і як журналіст. Урешті-решт, якщо у мене виникають питання, є багато людей, яким я можу їх адресувати, тому ж таки Володимиру Мжельському чи редакторові «Портретів» Галині Соловій (вона також гостьовий редактор проекту «Час»), друзям-журналістам, політтехнологам. Із ким би я хотів зустрітися й просто поговорити про українські реалії - з Андрієм Шевченком, Юлією Мостовою та Мустафою Наємом.

 

Ще емпіричним способом я дійшов до того, щоб краще розуміти матриці поведінки людей в Україні мені допомогає те, що я мав можливість спостерігати за подіями зі сторони.

 

- В Україні багато незадоволених присутністю у вітчизняному телеефірі російських журналістів Євгенія Кисельова і Савіка Шустера, бо в ефірах їхніх проектів експерти фіксують багато маніпуляцій. Як ви оцінюєте ток-шоу цих телевізійників?

- Ми живемо у світі, де процеси глобалізацій превалюють, тому говорити про якість контенту лише з прив'язкою до місця народження журналіста - примітивно. Не можна просто закрити двері, бо зваримося у власному соку. Приклад цього - Білорусь.

 

Маніпуляцій багато в принципі. Про Кисельова і Шустера говорять тому, що вони роблять великі рейтингові проекти. Я в ефірі - спочатку радіо, а потім телевізійному - 13 років. Коли починав працювати, і Савік Шустер, і Євгеній Кисельов уже були відомими маститими журналістами. Зараз із якимись їхніми прийомами та схемами поведінки в ефірі погоджуюся, з якимись - ні. Але ці проекти дивився і дивлюся, хоча б для того, щоб орієнтуватися на українському медійному полі. А на ньому без дзеркал заднього бачення не обійтися. Когось я бачу попереду, когось - позаду; я крутив головою - і буду крутити.

 

Узагалi журналіст - професія компромісів. Але вони не повинні перетинати межу. Бо це як балансування у човні - качає-качає, а зробив необережний рух - і підмочив репутацію. Якщо ти не зраджуєш принципів об'єктивності при подачі інформації - ти журналіст, перейдено межу - ти вже агітатор.

 

- «5-й канал» ще донедавна був мовником, в ефірі якого звучало 95 відсотків української мови. Ще не стерся з пам'яті випадок, коли глядачі каналу висловили активне невдоволення тим, що один із проектів зробили двомовним. На вашу думку, чи є мова ідентифікатором нації і яка роль телебачення у процесі відродження української мови в Україні, білоруської - у Білорусі?

- Я вважаю нормальним те, що на «5-му каналі» є російськомовні проекти. Я вже говорив про процеси глобалізації - вважаю нормальним на інформаційному каналі й англомовний блок. Кожен глядач має вибір, якою мовою сприймати інформацію. Найголовніше - говоримо ми з гостем студії про українські реалії, про те, що стосується кожного в Україні. Хоча мова - це основний ідентифікатор нації. Якщо є спільна мова, спільнота може називатися нацією.

 

- Чому ви у Білорусі стали російськомовним журналістом?

- У Білорусі зараз 90 відсотків людей говорять російською мовою. Так відбувається десятилiттями. Досить тривалий час офіційна влада насаджувала переконання: якщо ти говориш білоруською мовою, отже, ти - з опозиції. Зараз до мінімуму скоротилися білоруськомовні проекти на білоруському телебаченні.

 

- Чим відрізняються умови роботи на білоруському й українському ТБ: технічне оснащення, зарплатня?

- Не можу сказати, що моя зарплатня в Україні набагато більша, ніж була у Білорусі. Після девальвації там заробітки представників усіх професій просто смішні. Зарплату 200 доларів - це 2 мільйони білоруських рублів - отримує далеко не кожен мінчанин.

 

Деяка техніка на ОНТ у Білорусі була кращою, якась краща тут. Тут більші рекламний ринок та пороговий рівень капіталу, тому є більше можливостей придбати краще телевізійне обладнання. Були випадки, коли ОНТ для зйомок орендував обладнання в Україні, бо у Білорусі його просто неможливо було знайти.

 

ДОСЬЄ «УМ»

Сергій Дорофєєв, 31 рік, народився у Мінську. Закінчив Білоруський національний технічний університет.

1999-2004 рр. - працював на радіо «Мир», «Альфа Радио», «Юнитар».

Вигравши грант, стажувався у ЗМІ м. Чикаго (США).

2004-2011 рр. - працював на білоруському каналі ОНТ. Вів ранкові програми «Наш ранок», ток-шоу «Вибір» та «Вибір +». Обіймав посаду директора дирекції ранкового мовлення.

2010 р. - став «Кращим ведучим суспільно-політичної (публіцистичної) програми» у білоруському національному конкурсі «Телевершина».

Викладав студентам сценічну мову в Білоруському держуніверситеті та школі ведучих при приватному виші.

2011 р. - став ведучим «5-го каналу» (Україна).

У міру амбітний та самовпевнений. Запевняє, що вивчить українську мову.

Має українські та російські корені. Не одружений.

 

Валентина Самченко,  «Україна молода»

Фото - «Україна молода»

LIKED THE ARTICLE?
СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ?
Help us do more for you!
Допоможіть нам зробити для вас більше!
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Валентина Самченко, «Україна молода»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
17594
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду