У «старорежимний» час, коли телевізор не мав такої масштабної влади над соціумом, театральний режисер Олексій Дикий частенько допитував своїх підопічних на репетиціях: «То чим дивуватимемо?..»

Тепер, коли «ящик» має необмежений вплив на ліниві звивини мас, навіть безглуздо запитувати: «Чим?!»

Як чим? «Брендами» й «трендами» нового ТБ-сезону — чим же ще?

Можливо, хтось, непідкований, запитає: а чим же відрізняється бренд від тренда?

Елементарно... Бренд — товарний знак. А тренд найпростіше замінити прозаїчним слівцем «тенденція».

Ось і почнемо з останнього.

Незаперечний тренд телесезону, що стартував, — соціалістичне змагання «Наздоженемо і переженемо!». Згідно з останніми (статистичними) даними, тільки за останній календарний рік Україна ввійшла у трійку світових лідерів... за кількістю придбаних імпортних ТБ-форматів... Ось як!

Поясню ще докладніше. За рік наша країна практично гамузом скупила й заковтнула все те, що інші цивілізовані демократії поступово здобували й перетравлювали для своїх телевізорів роками, десятиліттями... І танцюючих аматорів, і щасливих фермерш, і співаючих домогосподарок etc. І решту так званих брендів, якими забита наша програма передач.

Форматна продукція Бі-бі-сі (і решти імпортних раціоналізаторів) тут, у нас, виявилася до такої міри необхідною, що навіть каналів уже бракує — аби забити ліцензійними витівками всі дірки й навіть щілини в плінтусах.

…Власне, і раніше я стверджував (і тепер повторю): всі ці так звані формати (на мій образний погляд) винаходить одна компанія веселих диваків десь на березі Темзи. Зібралися, покумекали, переставили місцями доданки — «співаючих» замінили на «танцюючих». І ось уже натовп телевізійників із пострадянських країн усе це закуповує мішками. Не в змозі зметикувати — хоча б на трьох — щось «своє».

Однак, це теж тренд сезону, — чужа сорочка ближча до тіла!

А от наступний очевидний тренд укомплектований гучною цитатою із Сент-Екзюпері: «Ми назавжди відповідальні за тих, кого приручили!».

Саме цей мотив послідовно реалізує СТБ. З усією відповідальністю там підійшли до питань системного «дресирування» телеглядачів.

Результат — наяву.

СТБ у телесезоні, що стартував, «мочить» конкурентів, як Путін недругів (у сортирі). Практично всі ліцензійні шоу цього каналу у вересні дали «приріст». А деякі навіть «подвоїли надої».

Наприклад, форматний «Х-фактор» (другий сезон) не канув каменем на дно (всупереч моїм очікуванням), а тримає планку недосяжних 25% «частки» (за комерційною аудиторією). Хоча в програмі відчувається і ритм «другого дихання», і менше щирості, і більше черствих технологій.

Зате четвертий виток «Танцюють усі!» (за тією ж самою аудиторією) у п’ятничному праймі притягує до СТБ максимум населення.

Про що це свідчить? Про те, що В.Бородянський саме «приручив» свою аудиторію. Підсадив її на свої різноманітні твори.

І феномен цього каналу (про нього теж можна було б поговорити на дозвіллі) ще й у тому, що у вітчизняного глядача не вичерпується до нього якась душевна довіра. У політику СТБвці ніколи не лізли. На статус «найвпливовіших» не претендували. А залишалися для народу — у психологічному плані — таким собі дружбаном-штукарем... Таким своїм-своїсіньким. І на якому (на каналі) всі — свої-своїсінькі. Від штатних героїв Л.Гайдая (від яких СТБ не втомиться ніколи) і до різноманітних аматорів, холостяків, екстрасенсів, чаклунів, еротоманів (для останніх спеціально тримають Анфісу Чехову з високою зарплатою). На майбутнє, після успіху в КПІ данс-видовища «Мюнхгаузен», канал прикуповує «Чародіїв» (очевидно, теж у клубі будуть танці). Але найголовніша проблема для каналу на сьогодні — зяюча вакансія в програму «Холостяк» (другий сезон). «Де ж ти, і де шукати твої сліди?» (Кажуть, що розглядали навіть кандидатуру С.Сосєдова — він же тепер «обличчя» СТБ.)

Що й казати, і цей, і решта (канали), трудяться на маси. Ось і ставки — за максимумом. Наловчилися якісно базграти шоу. У технологічному плані навіть крутіше, ніж у Росії (з її нафтодоларами).

Може, з часом ще навчаться і своє кіно знімати? А то нікого, на жаль, від України по «Оскар» посилати. Була одна Байрак, та й та на Майдан’S пішла.

Тим часом «головному телеканалу країни» (таким у новому телесезоні назвав себе «Інтер») очевидно властивий тренд на основі такої криластості — «Велике бачиться на відстані!».

Як повідали мені топ-менеджери, з осені 2011-го і «Інтер», і його продукція мають асоціюватися в населення з усім... грандіозним, масштабним, великим...

Одне слово, розмір у даному разі має значення.

І стартували на каналі цієї осені справді великим планом. Ротару-Пугачовським мега-фестивалем із Криму. Зважаючи на все, для «Інтера» це дуже цінне іміджеве придбання. Оскільки розмах заходу (відразу п’ять співочих континентів Землі) вписується і в їхню канальну концепцію: «всього багато, все велике».

І тут, до речі, в мене виникло одне симптоматичне спостереження. Сильний міжнародний конкурс виконавців із різних екзотичних країн (на Crimea Music Fest) усе-таки викликав трохи менше ентузіазму в наших глядачів, ніж поголовний рейтинговий екстаз, коли на тому ж таки фесті телеаудиторія активно сприймала витівки розпіарених зірок (понад 20% «частки»). Означає це тільки одне: глядач наш став ледачим і недопитливим. Його мало цікавить, як співають або хоча б які на вигляд люди, скажімо, з Індії, Чилі, Гві­-

неї-Бі­сау або Уругваю... А обожнювали ж раніше «Клуб кинопутешественников». Тепер нашим подавай або штатних зірок, або місцевих бридкоголосих аматорів… (Ось до чого призводить «дресирування» населення телеканалом СТБ на основі певних форматів.)

В іншому начебто творчий масштаб «усього великого» (згідно з трендом) на «Інтері» традиційно буде укрупнювати «Квартал 95». Природ­но, нікуди вони не подінуться навіть після відставки з посади генпродюсера В.Зеленського. Кажуть, що саме його вплив на канал не ослаб, а навіть посилився.

Масштаб гумористичного продукту від конкретного виробника, таким чином, збереже попередні пропорції й дефініції...

А ось у плані кінопоказу (від того ж автора) хотілося б сказати кілька добрих слів. Оскільки «Свати» (у топ-п’ятірці найкращих ТБ-програм) — приклад рідкісного адекватного сімейного кіно. Де розумно й місцями талановито витримано необхідні творчі інгредієнти. Небездарна режисура. Блискучий акторський ансамбль (Тетяна Кравченко і Людмила Артем’єва особливо). І така-сяка, а все-таки гуманна ідея в основі. Глядача навертають до прописних, а отже — важливих істин: до сімейних цінностей. (Хоча б за це спасибі.)

Правда, як усі успішні почини, і ці «Свати» з часом можуть перетворитися на «довгобуд». Коли від сезону до сезону продюсери почнуть дотискувати рейтингові можливості проекту. А там, дивись, і пенсія на горизонті — у головної героїні, у дівчинки Жені.

Повертаючись до сакраментального («То чим дивуватимемо?»), тут-таки перескакуємо на ICTV... І дивуємося з їхнього тренду (і бренду), роззявивши рот і заплющивши очі.

Цей умовний тренд — «Бандитам — дачі!».

Недовго думаючи, на цьому каналі вирішили розширити й поглибити спектр чудових проявів нашого життя. І покликали на телеекран — у «володарі дум» — зеків, уркаганів... Та інших, хто живе по поняттях і ботає по фені.

Загалом, поки що «найяскравіша» програма цього каналу (після «Нашої Раші», природно), як ви здогадалися, «Джентльмени на дачі». (За анало­гією зі знаменитим фільмом режисера О.Сірого.)

Усе чудово. Підхід креативний. По всіх в’язницях країни невгамовні продюсери сумлінно шукали новітніх «героїв» нашого часу. А в консультанти покликали колишнього зека.

…І ось на телеекрані вони — «нехороші люди» та інші «редиски», які різним чином намагаються адаптуватися до нашого мирного життя.

Правда, споглядання цього процесу миру в моїй душі не викликає. Якісь комахи жваво гасають по шкірі під час перегляду. Подумалося: так ми, друзі, далеко зайдемо...

Так ми дограємося своїми реаліті-шоу до того, що скоро вже діти, за прикладом ваших героїв, почнуть «перевиховувати» батьків — не роздумуючи.

Так, знаю, на нашому ТБ давно й успішно втілений у життя ще один тренд: «Смерть — ботанікам!». Тобто всім мислячим дивакам, які ще не розучилися думати.

Та ось позив «Зелена вулиця — рецидивістам!» — це таки бренд. І для «обдумывающих житье — делать жизнь с кого…» не залишається альтернативи: ну звісно... Вони ж у телевізорі.

Організатори шоу, правда, попереджали: ґвалтівників і вбивць не брали! А брали, бачите, тільки злодіїв, аферистів, шахраїв... (І, очевидно, з профілактичною метою на цьому каналі напередодні «Джентльменів» повторюють говорухінське «Місце зустрічі», де кримінальний світ в образі Промокашки представлений теж людяно.)

Можливо, старт такого тренда — тільки початок?

І міжканальні «викрутаси» — у боротьбі за «поголів’я» — триватимуть і ставатимуть жорстокішими...

І вже в якомусь найближчому телесезоні (коли у тюрмах для ваших передач вичерпаються всі аферисти й шахраї) на конкуруючому каналі з того ж холдингу інші спеціалісти звернуться по консультацію до якогось іншого рецидивіста... А підкинь-но нам, друже, з десяток маніяків — для прем’єрного шоу «Казенний

дім-2: Життя на параші»... А то, розумієш, показники просідають!

Буде зроблено. А що, хіба якісь гальма залишилися?

Гаразд, ще заткнули б цю «виховну» (і суто «освітню») передачу кудись за північ. Від дітей подалі.

То ні ж — у п’ятницю: в найкращий ефірний час.

Зважаючи на все, тепер, згідно з цим модним трендом, чекати нам і в новинах, чи що, своєрідних спічів до глядачів... Як колись до Соньки-Золотої Ручки волали: «Приветствуем знаменитую чувайку, блистательную марвихершу, проверенный чесняк!» І решта — в тому ж дусі.

Втім, дивуватися — «телевізору» — не випадає.

«Удивился я давно!» — сказав би з цього приводу М.Жванецький.

NOTA BENE! Серед найпопулярніших телепрограм старту телесезону, які подолали поріг у 14—15% (за комерційною аудиторією, згідно з Gf Ukraine)... «Х-фактор. Революція» (СТБ), «Інтерни» (1+1), «Свати-4» (Інтер), «Танцюють усі! Четвертий сезон» (СТБ), «Від пацанки до панянки-2» (1+1), «Подробности» (Інтер), «Зважені і щасливі» (СТБ).