За словами Володарського, акцію було проведено з метою привернути увагу до діяльності Нацкомісії із захисту суспільної моралі.

 «Це [імітація статевого акту] не було акцією протесту. Я намагався продемонструвати абсурдність діяльності Нацкомісії із захисту суспільної моралі».
Незважаючи на це, житель Луганська провів півтора місяця у попередньому ув'язенні та ще шість місяців у виправному центрі за межами Києва за звинувачення у «хуліганстві , організованому групою людей»

«Я ж нічого не понищив і нікого не побив, але був засуджений за злочин, який не може вважатися хулігантством», - говорить Олексакндр Володарський.

За його словами представники Московського патріархату Української православної церкви свідчили в суді як постраждала сторона, хоча жоден з них не був пристуній під час акції.

Олександр Володарський.

«Жоден з цих свідків не був присутній біля Верхової Ради під час проведення акції», - сказав з іронією Володарський. 

Він також заявив, що подасть скаргу до Європейського суду з прав людини через несправедливий вирок.

 «Якою б не була естетична вартість акції - це не може бути підставою для позбавлення волі...як і не може бути приводом для кримінального переслідування», - йшлося у зверненні громадського руху «Стоп цензурі» у березні цього року.

Навіть після звільнення Володарський продовжує розповідати про численні порушення прав людини, яких довелося зазнати йому та іншим ув'язненим з першого дня перебування під вартою у Печерському районному відділенні міліції.
"Правоохоронці не знали, що зі мною робити", - говорить він.

За його словами, він був єдиним, кого не побили співробітники міліції під час перебування за ґратами, однак його попередили, що він «не в Європі».

Володарський також розповів про жахливі умови перебування у попередньому ув'язенні. Кількість ув'язених була удвічі більшою за кількість ліжок, тому людям доводилося спати по черзі. Належна медична допомога була відстутня.
Володарського також позбавили права на власного адвоката, а слідчий вимагав за його звільнення близько $7,5 тисяч.

 «В Україні не існує конституційних прав, - говорить він. - У в'язниці небезпечно відстоювати свої права, адже там кожен перебуває під невпинним наглядом правоохоронців та адміністрації. Правосуддя в Україні свідчить про зневагу до життя людини, ніхто навіть не намагається перевиховати злочинців, їх лише перетворюють на суспільних вигнанців. Суспільство вже не довіряє ні владі, ні собі. Серед українців панує тотальне розчарування і відсутність мети».

Володарський майже переконаний, що більше не втрапить у подібну халепу, принаймні цілеспрямовано: «Я не готовий жертвувати своїм життям у такий спосіб...Я можу бути значно кориснішим тут, ніж у в'язниці..крім того, зараз я поводжуся обережніше, оскільки не хочу надавати владі підстав для наступних репресій».

На запитання про те, що він зробив відразу після звільнення, Володарський відповів, що спершу зробив запис у блозі, далі зайнявся сексом (не імітацією, звісна річ), а потім напився. Серед його планів - кар'єра журналіста і, окрім свого блогу, він уже веде власну колонку на сайті громадсько-політичного тижневика «Лівий Берег».