Свобода висловлювань часом може мати досить згубні наслідки, особливо тоді, коли її починають використовувати не для інформування суспільства, а для пропаганди. Сьогодні мова піде не про вітчизняні ЗМІ, – на щастя, досвід позаторішньої виборчої кампанії був не марним, і їхні політичні сюжети та статті поки що не становлять небезпеки для українського електорату. Дедалі більшу увагу експертів привертають російські телеканали, які транслюються в багатьох куточках нашої держави, найактивніше, звичайно, на сході та в Криму. Ми вже звикли до того, що нашому північному сусідові завжди небайдуже, що робиться в Україні. Відповідно й російські ЗМІ дуже активно реагують на всі ті політичні перипетії, які відбуваються в нашій державі, а російські журналісти не пропускають нагоди вкотре поглузувати над помилками нашого найвищого керівництва. Здавалося б, нічого страшного в тому немає, кожен має право на свою думку, зрештою, у нас свобода висловлювання. На жаль, і вона часом трансформується в певну залежність.

Не так давно Асоціація «Спільний простір» та Комітет «Рівність можливостей» озвучили результати моніторингу новин російських телеканалів, які транслюються на українській території («БЦ» про це писала). Нагадаємо, фахівці зазначають, що політичні події в Україні подають російські телеканали переважно через протиставлення двох політичних сил: Партії регіонів та НСНУ. З особливою симпатією наші російські колеги ставляться до першої сили, яка не приховує своїх проросійських настроїв. Натомість НСНУ зазнає нещадної критики. Це відбувається або напряму, або шляхом засудження дій Президента Віктора Ющенка, якого ототожнюють із цією політичною силою. Але й усе це не було б таким страшним, якби російські телеканали не намагалися вести політичну пропаганду. Одна справа, коли такі, здавалося б, на перший погляд ненав’язливі інформаційні сюжетики демонструються на російському ТБ, і зовсім інша – на нашому. Чому люди, які відверто зацікавлені тільки в одній політичній силі, що підтримує їхні інтереси, мають підказувати нам, за кого голосувати та який вибір краще зробити? Звичайно, не можна забувати про те, що чималий відсоток населення на минулих виборах підтримав Віктора Януковича, котрий очолює Партію регіонів. Зрозуміло, що такі агітматеріали насамперед розраховані саме на цю частину українського електорату.

Російські піар-технологи – непогані маніпулятори людською свідомістю, вони це вміло демонструють у межах своєї країни, а також на білоруському та українському теренах. Але методи, до яких вони вдаються, далеко не нові, і навченому на досвіді минулих виборів українському електоратові відомі.

Тож як потрібно ставитися до інформації, яку подають російські журналісти: як до свободи висловлювання чи як до порушення норм співіснування двох держав? Якщо як до свободи слова, тоді чому їхню увагу прикуто лише до двох політичних сил, одну з яких возвеличують, а другу втоптують у бруд? А можливо, нашим державним органам, які контролюють український телерадіопростір, слід звернути на це увагу? Розібратися в ситуації нам допоможуть експерти.