Національна Рада з питань телебачення та радіомовлення України видала ліцензію компанії Банківське телебачення на мовлення телеканалу Банк-ТБ. Він має бути першим спеціалізованим фінансовим телеканалом Національного банку. Радник голови НБУ Марта Гримська повідомила, що канал робитиме ставку на банківську та фінансову інформацію, економічну аналітику, огляди бізнес-преси тощо. В ефір виходитимуть новини, інтерв'ю посадовців Нацбанку та аналітичні програми тощо. Майбутній телеканал прагне завоювати увагу банкірів, фінансистів, працівників інвестиційних фондів.

Свою підготовку до ефіру Банк-ТБ розпочинає з «широкої ноги», зарезервувавши для мовлення транспордер на шведському супутнику Astra 1G, послуги якого вважають дещо дорожчими у порівнянні з пропозиціями інших супутникових операторів. 

Український прецедент 

Водночас, деякі медіа-експерти вважають ці витрати та й саме існування такого телеканалу недоречним. Принаймні, аналогів власних телеканалів Нацбанків в інших країнах світу не існує. Київський Інститут медіа-права у минулому вже критикував керівництво Нацбанку за неефективне використання коштів у царині зв’язків із громадськістю. Зокрема, за даними Інституту Нацбанк витрачає понад 3 мільйони гривень на рік на фінансування і випуск своєї періодики.

Як зазначив в інтерв’ю Deutsche Welle директор Інституту медіа права Тарас Шевченко створення телеканалу може стати таким же марнотратством, тільки на щабель дорожчим. «Ми взагалі не розуміємо навіщо Нацбанку мати власний телеканал, - наголошує Шевченко. Ми аналізували 6 найменувань періодики, яку видає Нацбанк і дійшли висновку, що це непотрібне марнування коштів, які могли б надійти до бюджету. Достатньо було б робити одне видання, а не шість», - впевнений експерт.

Понад те, в Інституті медіа права наголошують, що фінансування створення телеканалу НБУ є нецільовим, оскільки створення телепродукту не є ключовою функцією цієї державної установи. «Можна виходити на прес-конференції, розсилати повідомлення для преси і спілкуватися з журналістами в інший спосіб», - каже Тарас Шевченко. З цією думкою погоджується і президент Академії української преси Валерій Іванов. «Наш Національний банк мабуть найбагатший. Держава, яка не спроможна забезпечити гідний рівень життя населенню, а натомість відкриває ще один державний канал, при тому на дорогій супутниковій платформі. Це витрачання державних грошей явно не за потребою», - впевнений медіаексперт.

Між тим, запитання викликають й умови отримання ліцензії на мовлення, адже за законом про телебачення і радіомовлення створення телеканалів органами державної влади можливо лише тоді, коли положення чи закон про саме відомство передбачає створення таких телеканалів. Наприклад, це стосується Верховної Ради України, яка вже віддавна обзавелася власним телевізійним ресурсом, який здійснює мовлення з іншого шведського супутника Astra 4a. Так само й в законі «Про столицю» передбачено створення власного загальноміського ефірного  телевізійного, а  також   загальноміського радіоканалу,   каналу   кабельного телебачення.

Натомість у законі «Про Національний банк України» подібного положення немає. «Національна Рада з телебачення і радіомовлення повинна була б відмовити у видачі ліцензії цьому телеканалу», - впевнені в Інституті медіа-права.

Оглядачі, між тим, звертають увагу і на завуальовану конфліктність, яка останнім часом проявилася у відносинах голови Нацбанку Сергія Арбузова і прем’єр-міністра Миколи Азарова через різні позиції щодо запозичення коштів у Міжнародному валютному фонді. Виникає небезпека того, що новий телеканал просто перетвориться на рупор піару, пропаганди чи протистояння, застерігають медіа-експерти. Приклади цьому в українському медіа-ефірі вже є. Зокрема в Інституті медіа-права згадують про державний телеканал УТР, який влада позиціонувала як «український Dіscovery», який мав би мовити за кордоном, підтримуючи зв’язки з українською діаспорою та просуваючи інтереси України у світі.

Натомість телеканал УТР, інформаційний продукт та контент якого і так викликав масу нарікань як у глядачів так і у експертів, декілька років тому несподівано змінив своє супутникове розташування, свідомо відтявши від себе велику частину потенційної аудиторії. Водночас його тодішній голова Іван Чиж активно просував мовлення УТР на частотах регіональних телекомпаній всередині України, замість того, щоби зміцнювати його позиції в країнах з компактним проживанням великих українських громад – тобто тих, кому цей телеканал і призначався, зауважує Валерій Іванов. «В Україні державні канали мовлять як закордон, так і всередині країни. Тобто держава здійснює втручанняу справи громадян і телевізійний простір», - каже Іванов. Коментар прес-служби Нацбанку на момент підготовки матеріалунам отримати не вдалося.