Чи плутають в Україні професійні стандарти і свободу слова?
Випадок із синоптиком Людмилою Савченко, яка під час прогнозу погоди у прямому ефірі Національного радіо висловила критичні зауваження на адресу чинної влади, став помітною подією в Україні, про яку говорять і за кордоном
Випадок із синоптиком Людмилою Савченко, яка під час прогнозу погоди у прямому ефірі Національного радіо висловила критичні зауваження на адресу чинної влади, став помітною подією в Україні, про яку говорять і за кордоном. Опозиціонер Юлія Тимошенко висловила захоплення «героїзмом» метеоролога. Реакцію керівництва радіокомпанії, яке відмовилося від практики прогнозів погоди у прямому ефірі, називають наступом на свободу слова. Утім, деякі медіа-експерти відзначають, що Людмила Савченко порушила закони жанру.
В українському медійному просторі дедалі частіше трапляються ситуації, коли факти змішуються з оціночними судженнями, а інформування плутають з агітацією. Закони жанру для української журналістики дедалі більше перестають бути законами, вважає журналіст, ведучий програми «Свобода слова» Андрій Куликов.
«Останнім часом мені впадає в око, що порушуються закони жанрів, порушуються стандарти професійні. Я б радше звертав увагу на те, в якому дусі і наскільки повно подаються події саме у програмах новин, там, де має йтися про становище в Україні, а не в прогнозах погоди чи у чомусь подібному», – сказав він.
Цензура – це національна стратегія закривання рота всім і вся – президент НаУКМА
Випадок із синоптиком Людмилою Савченко, яка в прямому ефірі Національного радіо від прогнозу погоди перейшла до критики влади, є показовим у сенсі реакції на державну політику. Водночас навряд чи подальшу відмову від прогнозів у прямому ефірі можна вважати випадком цензури чи наступом на свободу слова, сказав у розмові з Радіо Свобода журналіст, президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт.
«Я розумію цензуру як певну стратегію, щоб не допустити вільних думок у мас-медіа. Я думаю, що забагато цьому питанню уваги. Напівкомічний випадок, характерний випадок, але напівкомічний, все одно. Він не включений, цей випадок, у загальнонаціональну стратегію закривання рота всім і вся», – вважає він.
Утім, саме те, що керівництво Національного радіо відмовилося від прогнозів погоди у прямому ефірі, і можна розцінювати як наступ на свободу слова, заявив Радіо Свобода експерт з медіа-права Тарас Шевченко.
«Не брали б її більше до ефіру, а поставили б когось іншого – це максимум, що адекватно можна було робити в цій ситуації, а змінювати багаторічну практику прямих ефірів тільки заради того, що хтось злякався, що щось скажуть погане про владу – це занадто», – вважає юрист.
Ні про яке звільнення мова не йшла – начальник Гідрометцентру
Багато українських ЗМІ писали навіть про те, що диктора Людмилу Савченко звільнено з роботи. Втім, вона ніколи не працювала диктором, а є начальником відділу метеорологічних прогнозів, і, як повідомив Радіо Свобода начальник Гідрометцентру Микола Кульбіда, звільняти її ніхто не збирався.
«Ні про яке звільнення мова не йшла, у її діях дійсно немає порушення законів чи якихось інших нормативних актів», – запевнив він.
За словами Кульбіди, щодо Людмили Савченко не було застосовано й інших дисциплінарних стягнень.
Сама синоптик пояснює свій вчинок тим, що критичні думки щодо влади в неї виникли, зокрема, після подій 9 травня у Львові. «Якщо в нашій країні є свобода слова, то чому я не могла сказати те, що я думаю», – заявила Людмила Савченко у відеоінтерв’ю сайтові «Детектор медіа».
Дмитро Баркар, «Радіо Свобода»
Фото - http://www.rating.lg.ua
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Дмитро Баркар, «Радіо Свобода»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
