Як стало вчора відомо, Президент Росії Володимир Путін ще 10 січня підписав закон, що суттєво посилює контроль над громадськими організаціями. Цей закон викликав багато нарікань ще під час його обговорення у Державній Думі. Міжнародні спостерігачі та незалежні організації не раз заявляли про те, що фактично закон є репресивним. Про його підписання стало відомо з урядової газети “Російської газети” на тиждень пізніше, і цей факт одразу викликав негативну реакцію у західних ЗМІ.

Кореспондент німецької Süddeutsche Zeitung у статті “Закон Путіна” відзначає, що федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель, яка відвідала Росію в понеділок, може почуватись обманутою, оскільки під час свого візиту вона намагалась переконати Володимира Путіна відмовитись від підписання цього закону. Далі у статті йдеться: “Таким чином, Путін ще раз доводить, що недовіра Заходу щодо нього є цілком виправданою, і його неприховане прагнення знову зробити Росію великою світовою державою не можливо переплутати з відкритим стилем управління. Сигнали, що їх посилає Москва, збиваюсь з пантелику, і їх важко тлумачити. Це стосується й іранського питання, в якому Путін все ще веде власну гру, і закону про неурядові організації.

Те, що німецькій благодійній організації Help відмовили у наданні дозволу на роботу, дає змогу відчути, що відбуватиметься, коли новий закон набере чинності. Він сприяє зростанню непевності та одночасно демонструє, яку владу знову отримала Російська держава. Проте якщо Путін хоче на довгий час зробити свою країну сильним партнером Заходу, він має вселяти довіру. З усією скромністю”.

Схожої тональності дотримується і Wall Street Journal. Коментуючи факт заборони діяльності міжнародної організації в Інгушетії, видання пише: “Цей закон, який сприйняли як напад на громадянське суспільство в Росії, розкритикували у багатьох західних столицях. Президент США Джордж Буш підняв це питання під час зустрічі з Президентом Росії Володимиром Путіним у листопаді минулого року, а Конгрес США прийняв резолюцію з вимогою відмінити цей закон або внести до нього поправки. Новий канцлер Німеччини Ангела Меркель також обговорила цю тему під час своєї першої зустрічі з президентом Путіним, яка відбулась у Кремлі в понеділок. Російська влада заявляє, що закон спрямований проти терористичних та екстремістських угруповань, які фінансуються з-за корону. Після зустрічі з Ангелою Меркель Путін пояснив, що мета прийняття нового закону – покращення прозорості фінансування політичної діяльності в країні.

Проте цей закон також є відображенням страхів російської правлячої еліти, яка підозрює іноземні неурядові організації у прагненні зруйнувати російську політичну систему. Ці підозри посилились після революцій в Україні та Грузії. Багато хто в Москві стверджує, що ці революції були спровоковані західними організаціями (...) Закон зобов”язує неурядові організації повідомляти державні органи про всі гранти з-за кордону, а також про те, як вони витрачають ці кошти. Крім того, закон дозволяє владі вимагати від іноземних спонсорів припинення фінансування тих чи інших російських організацій”.

Шотландське видання The Scotsman відзначає, що законопроект показує наявність у Кремлі “помаранчевої параної” - страху перед повторенням повстань, які привели до влади опозиційних лідерів у колишніх радянських республіках: Україні, Грузії та Киргизії.

Софія Машовець, для ІМІ за матеріалами західних ЗМІ