Інститут масової інформації звертає увагу Першого національного на низку досліджень, які доводять невисоку якість новин державного телеканалу. Відповідну заяву ІМІ зробив сьогодні у відповідь на повідомлення НТКУ, у якому телекомпанія спростовувала інформацію про фактично повне домінування представників діючої влади в ефірі Першого національного.

Спільне дослідженні Інституту соціології НАНУ та Академії української преси, зазначає ІМІ, встановило, що у цілому в українських ЗМІ в грудні 70% синхрону належало представникам влади, 26% - опозиції, 4% - іншим політикам. При цьому пряма мова провладних політиків на Першому національному становила 95%. У грудні в цілому 63% всіх згадувань про політиків стосується представників влади та правлячої коаліції, 30% опозиції та 7% - інших політиків. У лютому диспропорції зростають: 75%, 18%, 7% відповідно. Частіше про осіб із влади та коаліції говорять на Першому національному (97% в лютому проти 73% в грудні), про інших політиків - на «1+1» (по 11% в грудні і лютому), про опозиційних політиків - в грудні на ТРК «Україна» (43%), а в лютому на Новому каналі (38%).

У лютому в середньому на всіх каналах 19% повідомлень мали декілька точок зору (в грудні 18 %), що відповідає тенденції подачі новин після 2004 року. Найбільше їх на СТБ (27 % обидва місяці), тобто на каналі, який найчастіше транслює саме політичні новини, а найменше - на Першому національному (8% в лютому та 6% в грудні).

Дослідження дотримання рівня журналістських стандартів «Детектор медіа» свідчить про те, що саме Перший національний є «лідером» із замовчування суспільно-важливих тем, які, зокрема, стосуються зниження різних складових добробуту населення або окремих його груп, акцій протесту, інформації, пов'язаної з наступами влади на свободу слова, а також тем, пов'язаних з публічними заявами і діями опозиції.

ІМІ підкреслює, що новини - це головний інформаційний продукт, який виробляє Перший національний. Мова йде про якість новинного продукту, за які платить кожен українець - платник податків. Тож такі цифри досліджень можуть свідчити або про професійну неспроможність менеджменту забезпечити якість новинного контенту державного каналу, або про цензуру, тиск з боку влади.

«У зв'язку з деклараціями представників влади щодо реформи державного телеканалу у суспільний, зазначаємо: суспільне мовлення - це в першу чергу контент в інтересах аудиторії, при чому в тих сегментах, які не здатні задовольнити комерційні канали», - йдеться у прес-релізі ІМІ.

«Детектор медіа»