Хороша новина від міністра, або Табачник у ролі діда Мазая на «Інтері»
Особисто мене шоу на «Інтері» разом з Кисельовим і Табачником мало здивувало. Від початку була упевнена, що «фаховий» міністр не посміє податися до Шустера, де навіть масовка претендувала на пристойний експертний рівень - на Табачника чекали студенти останнього року навчання і роботодавці.
Тому він цілком очікувано надав перевагу дискусії у студії, де жоден політик не спеціалізувався з освітніх питань.
Що й казати - «гра у піддавки» опонентам Табачника вдалася на славу. Міністр сипав цифрами, ілюстрував діаграмами - іншими словами, мав абсолютно переконливий вигляд - якби ще й правдивий...
Утім, на жаль, упіймати на брехні високопосадовця студія так і не спромоглася.
І, тим не менше, - кілька принципових висновків за підсумками «дискусії» на «Інтері» за участю Табачника напрошується.
По-перше, міністр не знайшов інших аргументів, аніж маніпулятивних - він невтомно прикрашав і «підмальовував» суворі освітні реалії, а також власні кроки у даній сфері.
Спочатку охопив дитсадками 94% (!) українських дошкільників і «скасував» (на словах) обов'язковість навчання 5-річок. Потім завірив народ, що платні послуги впроваджувалися законом «Про вищу освіту» ще в 1993 році, хоча даний закон набув чинності лише в 2002 році.
Потім ледь не втричі зменшив (знову ж таки на словах) перелік платних послуг, пропонованих Міносвіти до затвердження минулого року. А на довершення - запевнив телеглядачів у тому, що держзамовлення наступного року зменшиться у порівнянні з 99 тисячами минулого року лише до 80-85 тисяч - тобто на 15-20%!!!
А як же сумнозвісний лист міністра щодо гарантованого зменшення держзамовлення на 42%? Подвійна бухгалтерія чи обмовка за Фрейдом?
По-друге, виявляється, міністр задля власного «пухнастого» іміджу здатний підставити під удар репутацію навіть колег по партії, у тому числі, керівника фракції Регіонів Олександра Єфремова і голову парламентського комітету з питань правосуддя Сергія Ківалова.
Дмитро Табачник на всю країну публічно відмежувався від проекту, який підмовив колег зареєструвати у ВР від їх імені. Як виявилося, поганий проект «принадлежит авторству народных депутатов», а хороший ще ховається в надрах міністерства і досі підпільно обговорюється. Ось воно як...
По-третє, акції протесту освітян і студентів проти вбивчого для галузі проекту 7486-1 не пройшли безслідно. Як запевнив Табачник, «його» проект «не предусматривает повышения платы за учебу».
Так само, як і не містить недолугого винятково кількісного підходу до класифікації ВНЗ, який знову ж таки «належить авторству народних депутатів».
Отже, новий підхід від міністра у стилі «І я - не я, і хата - не моя», або «Есть проект закона, который в настоящее время находится в Министерстве и поэтому никто из оппонентов, как минимум, его не читал и не видел».
Пам'ятаєте старий анекдот про діда Мазая, який здав фашистам партизан (яких тут же повісили), і отримавши замість оплати по зубах, філософськи зауважив: «Да, грошей не заробив і з пацанами недобре вийшло...».
Утім, рефлексіями «кинутих» Дмитром Табачником колег переймаюся найменше. Істотно більше тішить хороша новина від міністра - він публічно визнав неприйнятність норм, що викликали шалений опір студентського та експертного середовищ.
Леся Оробець, для «Української правди»
Фото - http://www.pravda.com.ua/

