Власну ж виборчу кампанію в Україні Перший Національний та більшість ТБ-каналів висвітлюють однобоко, зокрема багато інтерв’ю, цитат та висловлювань кандидата від „любимої” народом влади – з одного боку, а з іншого – якийсь закадровий текст, часто емоційно негативний за змістом, про кандидата від опозиції і нечасто навіть із власне його „картинкою” на екрані.

Так було і після подій 23 жовтня біля ЦВК. Багато плутаної інформації про те, що відбулось, змішування різних у часі фактів. Велика кількість інтерв’ю людей, яких там не було і які нав’язують нам своє власне розуміння та сприйняття, починаючи від інтерв’ю депутатів, які відстоюють інтереси тільки однієї сторони, і закінчуючи „незалежними” ведучими з „авторських” політичних програм, але в кожному випадку без чіткої і ясної інформації, через що врешті-решт все це почалась. Власне прямої мови, голосу та розповіді безпосередніх учасників подій, які представляють іншу сторону, немає. Версія опозиції не озвучується.

Головні новини країни о 21:00 1 листопада 2004 на першому Національному в перший після голосування день зображують Януковича як переможця, хоча повних даних від ЦВК на той час ще немає. Відповідно Януковичу надають повний час для виступу та формування власної думки і висловлювання своєї позиції. Чого немає для кандидата Ющенка. Порівняйте висвітлення виборчої кампанії США на наших вітчизняних телеканалах.

Слушною є пропозиції спікера Верховної Ради Володимира Литвина з проставлення штампів "проголосував" у внутрішніх паспортах громадян України, які будуть брати участь у голосуванні.

Але я особисто пропонував би законодавцям для більш реального практичного застосування даної пропозиції зобов’язати через ЦВК дільничні виборчі комісії проставляти штампи саме тим людям, які голосують за відкріпними талонами, а також тим громадянам, кого немає в списку чи виникли якісь неточності із прізвищами тощо.

Усім виборцям, можливо, і немає потреби ставити такі штампи в паспорті. Це вимагатиме додаткового часу на кожного виборця, а на дільницях і так спостерігаються черги, крім того, кожному члену комісії потрібно видати певний такий штамп чи печатку, щоб працювати автономно, а це все кошти і час на виготовлення та розповсюдження, тому ЦВК може і заперечувати таку практику. А от впровадження таких позначок у паспортах тих людей, які голосують за відкріпними талонами. – це технічно і організаційно не складно. Кількість таких громадян не є критичною для кожної дільниці, а для відмітки в паспорті можна використовувати запис члена комісії та печатку дільниці, які вже є на кожній виборчій дільниці. Це унеможливить фальсифікацію та голосування з багатьма відкріпними талонами на різних дільницях одних і тих же людей.

Крім того, встановлення такої норми (штамп "проголосував" у паспорті) важливе і для громадян, які проживають на території даної виборчої дільниці, але не внесені до списку або є помилки у їхніх персональних даних тощо. У таких випадках саме в дільничній комісії доречно було б надавати громадянам дозвіл проголосувати. Безпосередньо тут же на дільниці прийняти рішення про дозвіл голосувати, внести в списки, записати уточнення і проставивши печатку дільниці, відмітку „проголосував” у паспорті, надати можливість людині здійснити своє конституційне право.

І не відправляти сотні і тисячі громадян не з їхньої власної вини до територіальних виборчих дільниць та судів за дозволами проголосувати. Адже наявність відмітки „проголосував” у паспорті з печаткою дільниці унеможливить голосування ще на якійсь іншій дільниці.

Таким чином можна надавати дозвіл голосувати і тим громадянам за кордоном саме в день голосування, які не внесені в списки виборців через неможливість їхати за сотні кілометрів до виборчої дільниці для реєстрації перед виборами.

Керівник місії Європейського парламенту зі спостереження за виборами президента України Марек Сівєц закликає забезпечити вільне проведення очікуваного другого туру виборів. Він зазначив, що українській владі потрібно взяти до уваги попередні висновки з виборів президента України, зроблені спільно Парламентською Асамблеєю ОБСЄ, Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини, Парламентськими асамблеями НАТО і Ради Європи, а також Європарламентом.

Цей сигнал є показовим і знаковим для України, зокрема у контексті участі Парламентської асамблеї НАТО у спостереженні за виборами. Адже членство в НАТО для України є не гіпотетичним, а практично і реально можливим. НАТО – це потужна впливова міжнародна політико-військова організація безпеки, на участь у якій та на підтримку якої Україна може розраховувати.

Порушення принципів чесного, вільного і прозорого другого туру може ускладнити подальшу співпрацю не лише з НАТО, а і з іншими міжнародними європейськими структурами. Очевидно, що для України це було б кроком назад. А повинен бути крок вперед.