Набагато менш зрозумілим є бажання опозиції ловити його не на справжніх гріхах чи помилках, а на якихось дріб'язкаж, бажання прискіпуватися - тим більше, що ловити кандидата від влади й без такого прискіпування є на чому.

Отже, сенсацією останніх днів стала безграмотність Януковича. Тема ця докотилася навіть до парламентської трибуни - мовляв, кандидат у президенти, людина з вищою освітою та професорським званням, не вміє правильно писати й робить по декілька помилок ледь не в кожному слові. Хтось із того обурювався, хтось глузував, але 12 помилок Януковича у коротенькому тексті от-от, здається, можуть стати темою анекдотів. Підставою для таких висновків стала "Анкета кандидата на пост президента України", власноручно заповнена прем'єр-міністром.

Тож, звернімося до цієї анкети, ксерокопію якої наводить "Українська правда". Які ж там помилки? "Енакієво Донецькой обл." замість "Єнакієве Донецької обл.". "Інстітут" замість "інститут". "Донецк" замість "Донецьк". "Экономічних" замість "економічних". "Презідії" замість "президії". "Александрівна" замість "Олександрівна". "Прємьєр-міністр" замість "прем'єр-міністр". Грубі помилки, але чи нічого їх не об'єднує? Так, об'єднує: такі помилки роблять ті - й лише ті,- хто не знає належним чином української мови. Свідчать вони не про низький рівень чи навіть відсутність освіти та культури, а лише про недостатнє володіння українською мовою. Чи є в тексті помилки іншого штибу? Так, є: "олімпійсьго" замість "олімпійського". Що то за помилка? Звичайна описка. Ну і, нарешті, найславетніша помилка: "проффесор". Може бути, що Янукович не знає, як має писатися це слово? У принципі, не виключено. Може бути, що це, знову ж, звичайна описка? Теж може. А може, це й не помилка ніяка. Постійний автор "Детектор медіа" Сергій Грабовський розповідав якось, що тричі вимагав переробити посвідчення про присвоєння йому вченого ступеня кандидата наук. І лише з третього разу ВАК (!) спромігся оформити посвідчення без помилок. То, може, й прем'єрові видали посвідчення про присвоєння звання "проффесора"? У вислові ж "трьох ступенів" (це про ордени), які "Українська правда" занесла до переліку прем'єрових помилок, я, хоч скільки намагався, зрозуміти, в чому полягає ОРФОГРАФІЧНА помилка, так і не зміг. Висновок, що в різних варіантах звучав у парламенті: "Ви тільки подивіться, хто йде у нас у президенти!"- міг би бути зроблений, якби зрусифікованість України - а особливо України Східної, - не була загальновідомим фактом.

Ані Джордж Буш, ані Владімір Путін - якби їм довелося заповнювати ту саму анкету,- не написали б у ній узагалі нічого. Перший - жодної літери, другий - жодного правильного українського слова. Бо української мови, радше за все, взагалі не знають. Чи можна на цій підставі назвати американського та російського президентів безграмотними? Віктор Янукович, на відміну від них, є громадянином України? Так, але... Було б дуже добре, якби бодай третина мешканців Донбасу вміла писати українською хоча б так. Віктор Ющенко, принаймні, в розмові також припускається багатьох русизмів. (Дехто стверджує, що то в нього сумський діалект, але людина, яка все своє доросле життя провела в інтелектуальному, освіченому середовищі, та ще й далеко від рідних місць, навряд чи послуговуватиметься діалектом.) І взагалі, щодо якості української мови - принаймні усної, - то серед кандидатів у президенти немає рівних Наталії Вітренко. Ну то й що з того? Називати людину, яка протягом більшої частини свого життя навряд чи хоч щось писала українською мовою, а тепер усе ж таки пише, але з помилками, безграмотною - то звичайна собі образа. Неповага до людей, які намагаються-таки опанувати українську. (Янукович відверто заявив, що його рідною мовою - чи то мовою повсякденного спілкування, - є російська. А у Юлії Тимошенко, Петра Порошенка чи Сергія Терьохіна - хіба ні?) Може, звісно, бути, що немає в світі жодної мови, якою б Янукович писав бездоганно. Але свідчень того - зокрема, що буцімто прем'єр-міністр не вміє без помилок писати й російською мовою, - опозиція не надала. Поміж тим, на відміну від Януковича, багато державних службовців навіть найвищого рангу, заповнюючи різноманітні державні анкети та інші документи, чинять набагато простіше - заповнюють їх російською.

Так, є стаття 103 Конституції України, яка стверджує: "Президентом України може бути громадянин України, який... володіє державною мовою". Саме отут би й мала полягати справжня колізія: чи можна людину, яка пише українською з такою кількістю помилок, вважати за таку, що володіє мовою? Яким є критерій рівня володіння мовою, достатнього, аби бути президентом? Але повз цю – реальну, - колізію опозиція пройшла, навіть не помітивши її. Натомість вона: а) підставила себе під можливі звинувачення у дріб'язковості, вишукуванні якихось, нібито, міфічних вад у Януковича: мовляв, подивіться, якщо опозиція прискіпується вже до таких речей, то отже, ніяких більш суттєвих огріхів у свого конкурента вона знайти не може (контраргументація з боку влади в такий спосіб може виявитися набагато дієвішою, ніж власне аргументація опозиції);

б) дала владі в руки привід звинувачувати себе в крайньому національному радикалізмі: мовляв, вони знущаються з людей, які волею історії не призвичаєні до української мови (вони так само знущатимуться з усіх, тобто мільйонів громадян, хто лише вчиться розмовляти й писати українською);

в) дала владі підстави звинувачувати себе в граничній недоброзичливості та агресивності.

Видається, що граматичні помилки Януковича, тепер уже загальновідомі, стали упущеним опозицією шансом. Нагодою, якою опозиція не змогла скористатися ефективно.