Сказочник не должен быть идеальной, рафинированной личностью, считает Лирник.

В канун Рождества на сайте «Главред» состоялся чат со сказочником-лирником, сценаристом, актером, телевизионным ведущим, Заслуженным работником культуры Украины, отцом украинской замысловатой сказки Сашком Лирником (Александром Власюком). Общаясь с читателями, сказочник рассказал, что Нобелевской премией для него стало письмо от слепых детей, выколотое шрифтом Брайля, что его сказки воспитывают думающих людей и настоящих украинцев, а также что сказочник не должен быть идеальной личностью, «одуванчиком в очках». Сашко Лирник также отметил, что его сказки стали народными, поэтому переживут «Гарри Поттера» и другие сенсации.

Об этом и прочем читайте в стенограмме чата с Сашком Лирником, поданной ниже.

Taня_T.: Аналізуючи телевізійний контент, а саме все, що орієнтовано на дитячу аудиторію, як Вам здається, кого виховує наше ТБ, що прищеплює дитині?

Сашко Лірник: Споживача пластмаси, прокладок, шоколадних батончиків і взагалі жвачну тварину, яка не думає, а споживає те, що їй дають. Тобто задача максимум - сформувати бессловесне стадо, такий собі людський мурашник, який буде виконувати все, що не накажуть.

Larysa: Творчість кого з Ваших колег по перу, тобто казкарів (не обов'язково сучасних), Ви найбільше цінуєте і навпаки - чиї казки абсолютно не сприймаєте? І чому?

Сашко Лірник: Наприклад, Шевченка я теж вважаю казкарем, а точніше - міфотворцем, і Ліну Костенко з її «Марусею Чурай». Це - вершина. Подобається Джоан Роулінг. Не сприймаю Андерсена, на жаль. В основному його казки доволі похмурі і несуть негатив та душевну травму.

Bab4ik: Салют! Сашко, що там з «Чорним козаком»? Коли прокат?

Сашко Лірник: Прямо зараз ми закінчуємо: залишилися ще дві батальні сцени, і будемо монтувати. Проблема з оператором, який ще не повернувся з відрядження. Фільм буде готовий, а з прокатом - не знаю. Над цим не замислювалися. Можливо, будемо розповсюджувати через Інтернет. Але те, що будемо його самі возити по Україні - 100%.

euhen: Чому не намагаєтесь творити російською, тоді, можливо, Вас би більше знали в тих областях України, де майже все населення російськомовне?

Сашко Лірник: А чому не китайською? Як казав Бенюк у виставі «Швейк» на запитання Хостікоєва: «Швейк, чому Ви розмовляєте чеською?» - «Бо я - чех». Кому цікаво, той зрозуміє і без перекладу. Що, зазвичай, і відбувається. До речі, 90% листів, які я отримую від шанувальників, саме з «тих областей» і написані російською мовою зі словами подяки. Особливо тішать Крим і Луганськ.

Taня_T.: І ще одне питання до Вас. Кого виховують Ваші казки? Які якості вони розвивають в дітях перш за все?

Сашко Лірник: Українців і думаючих людей, які не будуть гнути шию перед новими і старими панами.

пиcьмeнник: Який діагноз Ви би поставили сучасній українській літературі? Наскільки вона змінюється - чи вона прогресує і розвивається, чи навпаки?

Сашко Лірник: Складно сказати, я - не критик і навіть не літератор. Але вже за те, що я сучасник Ліни Костенко, я вдячний Богові. Українській літературі треба дати доброго копняка для того, щоб вона розвивалася і породжувала геніїв, тобто творчість в умовах андеграунду, що зараз і відбувається. Йде природний добір, який врешті-решт дасть нову українську літературу світового рівня.

Іpинa_Пpoкoпчyк: Олександре, дякую за Ваші казки! Начебто і років мені вже чимало, але казки люблю і слухаю їх із величезним задоволенням.

Сашко Лірник: Ви не повірите: я сам їх люблю слухати. Їдеш в машині і думаєш: «От здорово написав, чортяка!»:)

Galinka: Олександре, з Новоим роком та Різдвом вас! Як зустріли Новий рік? Дід Мороз в гості заглядав до вас?

Сашко Лірник: Я сам був Дідом Морозом на Новий рік. Зустрів його в великій компанії друзів і всім рекомендую так робити.

Meдвeдeв Д.: Уважаемый Александр! Расскажите, пожалуйста, Вашу главную семейную историю о бочке с капустой. Это очень интересно и познавательно в контексте укрепления российско-украинской дружбы!

Сашко Лірник: Дуже дивні у вас «головні сімейні історії»:) А історія про капусту, розказана моїм батьком. Є відомий фронтовий анекдот про київського кухаря, який вирішив показати кулінарне мистецтво шанувальникам кислих «щєй». Рахунок був 1:1 - кожен залишився при своєму. Відкрию маленький секрет: дружба визначається зовсім не капустою (каламбур - дарую).

Cepгій19: На яких музичних інструментах Ви граєте? Колись траплявся мені на очі їх перелік, але деякі з назв інструментів, відверто кажучи, мене здивували. як це - грати на кокосовому горісі чи шаблі?

Сашко Лірник: Я граю на гітарі (вчився сам - грав в рок-гурті), лірі (вчився сам), барабанах (вчився сам), використовую іноді дримбу, губну гармошку (у мене хороша губна гармошка - подарунок друзів з Канади). Чомусь безвідповідальні журналісти включили в перелік моїх достоїнств володіння цілим списком інструментів, який вони просто скопіювали з обкладинки мого першого диску. Так і кочує просторами Інтернету - сопілка, жаба, кувач... Хоча до мене це не має жодного стосунку. На цих інструментах грав покійний нині Анатолій Демінчук (Демидрол), який і записував зі мною мої диски.

А також у звуковому оформленні моїх дисків ми використовували звук реальних шабель, стукіт кокосового горіху і т.д., про що чесно написали на диску. Журналістам радив би ретельніше читати і більше не помилятися.

yкpaїнeць: Сашко, як на Вашу думку, що є в українців такого (або в ментальності, або у способі життя, або в філософії), чого не змогла б зрозуміти решта світу, зокрема, наприклад, росіяни?

Сашко Лірник: Є. Українці цінують своє і не крадуть чужого. А головне - до всього ставляться із вродженим гумором. Крім того, українці надзвичайно цінують і поважають особисту свободу і волю.

fin_22: Які у вас політичні вподобання? Чи цікава вам політика? Ви слідкуєте за політичним процесом в Україні? Якщо так, то що думаєте про те, що зараз відбувається?

Сашко Лірник: Політичне вподобання одне - я патріот України, націоналіст, якщо хочете. Тобто люблю і поважаю всі народи, але свій - найбільше. За політичним процесом слідкую, проте зараз перестав - гидуюсь. Відбувається типовий процес стиснення пружини, своєрідне намагання повернути нас в епоху раннього феодалізму. От поки терпимо, доти стискатимуть.

AntoNina_: Чи можна у нас заробити казками?

Сашко Лірник: Якщо ти - професіонал, то можна. Але тут головне - містична складова. Якщо ти ставитимеш собі ціль заробити, отримати гроші, то їх або не заробиш, або не будеш їм радий. Як каже мама: «Болячка хороша - та чорт їй рад». А от якщо ставиш собі за ціль подарувати людям добро і радість, то гроші самі тебе знайдуть і принесуть, і на тарілочку покладуть, і подякують, і далі запросять. Взагалі це принцип універсальний. Заробити можна будь-чим, якщо працюєш з душею.

gjfdl: Чорт Жирік - то про Жириновського?:)

Сашко Лірник: Грішний. Біс попутав.

Ростислав: Сашко, зі святами Вас! Скажіть, будь ласка, Ваші виступи, розповіді казок - то імпровізація чи гарно відпрацьована вистава?

Сашко Лірник: Це - завжди імпровізація. Принципово. Так цікавіше і вам, і мені. А головне - не набридає.

elfa: В Ваших сказках много мистики. А в жизни? Сталкивались Вы с чем-то мистическим и необъяснимым в жизни? Можете рассказать? Например, встречали ли Вы когда-либо ведьм? Если да, то как понимали, что это они и есть? Спасибо! С Новым годом и Рождеством!:)

Сашко Лірник: В житті стикався і не раз. Оповідати дуже довго, але скажу, що це завжди страшно. Відьом я відчуваю, як той собака з чотирма очима. Колись на господарстві нарошне тримали собак з білими цятками над очима, так званих «чотириоких». Вважють, що вони бачать нечисту силу і відганяють її. Деякі люди теж можуть відчувати чи бачити інший світ. От і я такий. Тому й став, мабуть, казкарем.

viktor: Як там справи з фільмом «Чорний козак»? Де і коли можна побачити мультфільм «Моя країна - Україна»?

Сашко Лірник: До закінчення фільму лишилося зовсім трошки. Потерпіть ще. Обіцяю - не пошкодуєте! А мультсеріал вже зроблений на половину, і 10 серій вже здано в Держфільмфонд. А як вони будуть показувати і коли - питання, на жаль, не до мене. Якби моє прізвище було Табачник, то я показав би завтра по всім телеканалам. А оскільки я Лірник Сашко, то показую на своїх виступах. Приходьте - подивитеся.

ant: Ви тривалий час жили в Росії. Які враження у Вас від тих років? Хотіли би знову там жити?

Сашко Лірник: Тоді я був молодий, красивий і худенький, займався альпінізмом, робив бізнес, ходив у море, бешкетував. Коротше, жив наповненим життям. Люди! В Росії можна жити і дуже добре. Іноді скучаю за Мурманськом, за своїми друзями в Росії. Маю там названого сина, похресника, побратимів і деяку власність. Буду навідуватися ще.

дитинa: Якого з вигаданих Вами казкових персонажів вважаєте найяскравішим? Чи є персонаж, який втілює чимало Ваших рис характеру? Якщо так, то хто саме? Дякую!

Сашко Лірник: Мабуть таки Сабайдон. А себе асоціюю із козаком Мамаєм скоріше за все.

пaтpіoт: Олександр Власюк, як там Умань, Софіївка, пивзавод і т.д.?

Сашко Лірник: На жаль, на Батьківщині, в Умані, буваю рідко. Софіївка - найкрасивіше місце на світі. А пивзавод виробляє пиво. Поставили німецьку лінію, кажуть, що смачно. Якщо ще не вкрали «регіонали», то буде працювати і далі.

Лыpнык: Скажи, Сашко, зачем тебе все это надо? Сидел бы себе в парткоме, бабки бы пилил как все нормальные люди. И еще, что такое за инструмент «жаба»? Как часто ты на нем играешь?

Сашко Лірник: В парткомі ніколи не був. Досі не був членом жодної партії - не хочу розмінюватися на дрібниці. Я сам собі політична партія. «Бабки не пиляю». Значить, я не є нормальним у Вашому розумінні. І слава Богу!

«Жаба» - то не музичний інструмент. Жаба - то жива істота із земноводних. Якщо Ви вмієте на ній грати, то дуже прошу. Я згоден стати Вашим продюсером. Тоді «бабла напиляємо» неміряно. Свої пропозиції надсилайте на мій сайт. Щоб я Вас впізнав, підпишіться «жабограй»:)

Шypик: Олександре, скажіть, будь ласка, що Вас пов'язує з організацією «Сохнут»? Ваші враження від організації її роботи? Чи все добре у них налаштовано?

Сашко Лірник: Мене з організацією «Сохнут» не пов'язує нічого. Хоча я вітаю будь-яку культурологічну діяльність будь-якої національної організації. Я шаную і поважаю їхню діяльність до тих пір, поки вони не порушують українське законодавство і не починають влазити в наші українські справи, повчати українців, як їм треба жити, і перестають поважати нашу культуру. Як кажуть, свобода вашого кулака закінчується на кінчику мого носу. В організації «Сохнут» варто повчитися відданості та цілеспрямованості її роботи. І коли до влади в Україні прийдуть українці, ми використаємо її неоціненний досвід у вихованні підростаючого покоління.

Koзaк: Олександре, а це правда, що Ви якось написали: «У мене жінка жидівка»?

Сашко Лірник: Пане німецький Козаче, я радий, що у Вас заговорила совість, і Ви, спокутуючи тяжкий гріх німецьких нацистів, відшукуєте по світу клятих антисемітів і караєте їх. Це - правильно. Удачі у Вашій нелегкій справі. «Сохнут» Вам у поміч. Мою дружину звати Леся, прізвище у неї - Добрий Вечір. Якщо Вас цікавить ще розмір моєї спідньої білизни - звертайтеся, буду радий допомогти.

Лыpнык: Часто ли Вам задают провокационные и идиотские вопросы? Если да, то с чем это связано?

Сашко Лірник: Дуже часто. Як кажуть, «издержки профессии». Дуже часто обмежені, ущербні або закомплексовані особи намагаються підняти свою самооцінку шляхом приниження відомої людини. Тим більше, що в Інтернеті це цілком безпечно, немає ризику. Згадую епізод із американського фільму про качку, яка прилетіла з космосу на землю. Там є цікава фраза: «Я тобі казав, не зв'язуйся з шоу-бізнесом! Завжди будуть приставати всякі придурки». Я не зв'язаний із шоу-бізнесом, але придурки пристають доволі часто. На щастя, тільки в Інтернеті:)

Mиxaйлo: Олександре, дуже полюбляємо Вас слухати. Підкажіть, скількі буде коштувати запросити Вас до діток на утренник?

Сашко Лірник: Дякую. Ніскільки. На «утренники» ходжу безкоштовно. В школи, дитсадки і лікарні - як дозволяє вільний час. З дітей грошей не беру принципово. Навпаки, допомагаю чим можу.

karamel: Сашко, скажіть, будь ласка, як можуть в Вас поєднуватися дві настільки різні особистості, одна з яких читає дітям казки, а інша пише ось такі речі: «Мішай гавно у своєму роті - там сортаменту місце». (с) Лірник. Чи це новий напрямок в українському мистецтві?

Сашко Лірник: Олександр Власюк такого не писав. А якщо Інтернет-персонаж Лірник так відповідає, то яку гидоту треба було йому написати, щоб отримати таку відповідь. Не хами, і не хамим будеш.

Тепер серйозно. Я є цільною особистістю, яка поважає опонента, любить дітей, свій народ, шанує старших. В той же час завжди дасть відпір хаму, нацисту (не важливо, якої національності), чи просто дурню. Відповідь буде адекватна. Якою мірою міряєш - такою і тобі відміряється.

Bіcькa: Чому Ви так вперто чіпляєтеся за трухляву давнину, коли не було жодних музичних інструментів й використовували все, що було під руками? Хіба зараз цим треба займатись? Чому б не розвивати сучасну музичну культуру? Адже в Україні майже не пишуть серйозні твори, нема мюзиклів і т.д.

Сашко Лірник: Ви мало знаєте про мою творчість. Крім того, що я записую «трухляву давнину», я записувався і грав з сучасними музичними колективами «Кому вниз», «Вій», «Чур», «Очеретяний кіт». Мої пісні виконують багато музикантів. До Вашого відома, щоб навчитися творити сучасну музику, треба пройти ази, ту саму «трухляву давнину».

Aндpeй: Как Вам удается так опускать всех россиян на ФУПе?

Сашко Лірник: Типова підміна понять. Провокатори будь-якої нації, коли їх витягаєш на Світ Божий, завжди намагаються прикритися іншими: на війні - дітьми, жінками, в бізнесі - підставними фірмами, в Інтернеті - народами. «Опущені» провокатори і нацисти не є представниками будь-якого народу, а лише недолюдками без роду і племені. І росіяни з огидою вигнали б їх та ще й надавали б копняків за використання прекрасного слова «росіянин».

Vlad: Александр, Вы гордитесь, что были Ленинским Стипендиатом?

Сашко Лірник: Я пишаюся будь-якими своїми здобутками. Я не крав, не вбивав, не ґвалтував, не зраджував. Не хвали себе сам - нехай люди похвалять. Звання, нагороди і стипендії, якщо вони заслужені, є предметом гордості будь-якої порядної людини. І навпаки - якщо талановиту людину не помічають, не нагороджують чи навіть не дякують, то це мінус суспільству, яке деградує і втрачає моральні орієнтири. Гарні слова у Єсеніна: «Не злодей я и не грабил леса, Не стрелял несчастных по темницах...» За мною немає злочинів і неправди, мені соромитися немає чого. А от проживши шмат життя, оглядаюся і радію - мені є чим пишатися: і вчився добре, і працював добре, і творив таки не погано.

Ігop Дніпpoпeтpoвcьк: Друже Сашко, підтримуйте те, що залишилося у нас від наших дідів і прадідів! На своєму місці. Прошу Вас! Слава Україні, нашій Вітчізні.

Сашко Лірник: Дякую. Буду виконувати. Героям слава!

Xвecькa: А почему Лирнык так паскудно отзывается о русских, а сам 15 лет прожил в Мурманске? Неужели его там окружали только сволочи и украиножеры?

Сашко Лірник: Знов та сама підміна понять. О «русских», так само, як і про інші нації, не сказав жодного поганого слова. А от з нацистів і провокаторів, які прикриваються назвами інших народів, завжди буду зривати маски. Ви боїтеся світла. І завжди перед собою посилаєте на мінне поле дітей і жінок, щоб із-за їхніх спин зручніше було стріляти. А цього вам не подарують ні я, ні росіяни, ні євреї, ні інші порядні люди.

кyкypyзa: Чем объяснить Ваши добрые дела и присущее Вам хамство на форумах?

Сашко Лірник: Олександр Власюк ніколи нікому не хамив. Щодо форумного персонажу із ніком «Лірник», то його позиція мені імпонує. Як казали китайські мудреці: «Коли мужчина йде на війну, він бере в руки меч. А коли виходить на дощ, то бере в руки парасольку». Персонаж Лірник не є Ісусом Христом, тому не підставляє праву щоку після удару по лівій. Хами на це розраховують, але, як казав геніальний Лесь Подерев'янський: «Вам так не буде!». Повторюся: не хами, і хамим не будеш!

Питaння: Яким Ви бачите майбутнє України?

Сашко Лірник: Українським і все-таки моральним, не зважаючи на глобалізацію.

svitlanka: Олександре, дякую Вам за казки! У мене дещо дитяче питання: 1) як народжується казка? 2) чи трапляються казки в житті? (перед Різдвом так хочеться в це вірити)

Сашко Лірник: Якби я знав точний рецепт, то ходив би в золотих чоботях. Справжня казка, а не «подєлка», приходить сама. Треба довго думати, переживати, бачити незвичайне в буденних речах, і казка викристалізується сама. Крім того, треба багато читати і знати, щоб висловити те, що є на думці. Убогі думки - убога оповідь. Треба розвивати свій внутрішній світ, набиратися різних вражень, намагатися спробувати все в цьому житті, сьорбнути лиха, отримати перемогу, програти, пересилити себе і знову виграти, щоб вийшла казка. Казка - це не просто оповідь, це - якийсь моральний підсумок. Найкращі казки - це ті, які ти сам пережив. Не буквально, а душевно.

Казки в житті трапляються обов'язково і в усіх. Треба тільки навчитися їх помічати.

Гіcть: Про що мрієте, пане Олександре? Чого бажаєте собі, чого - країні, чого - владі?

Ответ: Є у мене мрія: хочу повернутися в той будинок, де я народився, посадити ті каштани, які всохли, щоб зацвіла акація, щоб тато брився перед дзеркалом, мама гукала обідати, а старший братик розповідав чергову фантастичну історію. Мабуть, не варто було нам всім дорослішати і жити таким паскудним життям. Коли щастя - ось воно, просте. І не треба шукати його за морем чи на дні гаманця. Ти можеш створити щастя собі сам. Бути з дітьми, любити людей. Насправді все це давно відомо. Тільки ми пускаємо його мимо вух. Бог - це любов.

Країні бажаю одужати, владі - сісти на великий шикарний розкішний корабель і відплисти на далекий острів і вже там загризти один одного.

кapтaтa: Єдине, що просить привезти мене мій син в Торонто, це Сашка Лірника. Діти не втомлюються слухати, знають все напам'ять. Сам приїздив в жовтні. На жаль, не знайшов нічого новенького. Чекаємо!

Сашко Лірник: Новеньке скоро буде. Зараз готовий подвійний диск з музикою і піснями з моїх казок. Скоро закінчу «Химерні козацькі казки». Знімаємо мультики, знімаємо кіно... Думаю, до наступного приїзду в Канаду вже буде що показати.

Oлeг_Kиeвcкий: Можешь рассказать о своих новых творческих задумках?

Сашко Лірник: Боюся повторитися. Зараз видам подвійний диск. Має вийти надзвичайно чудово оформлена книжка з моїми казками, потім - ще одна. Закінчимо знімати кіно - розпочнемо друге. От тільки вагаюся, про що будемо знімати - про Грицька-кобилячу смерть (казка) чи про Холодний Яр (по книзі Горліса Горського). На телебаченні будемо вигадувати щось нове для діток, бо передача «Світанок» на ICTV користується шаленим успіхом і рейтинги зростають. Значить, правильно все робимо. Шукаю учнів - хочу навчити розказувати казки. Звичайно, будуть виступи на концертах і фестивалях. Може, вдасться нарешті розпочати зйомки повнометражного різдвяного мультфільму.

кyкypyзa: Уважаемый Лирник, как дела?

Сашко Лірник: Краще всіх, тільки ніхто чомусь не заздрить:) Як горох при дорозі - хто не йде, той скубне.

Natulik: По-перше, дяка за казки і пісні. Слухаю і сама, і з своїм малим по багато раз - і не набридає, а тільки цікавіше і цікавіше стає. По-друге, питання: правда ж, Ви будете продовжувати це робити ще?:) Чекаємо на нові збірки!

Сашко Лірник: Дякую на доброму слові. Буду старатися.

482: Як ставляться до вашого «політичного гумору» роботодавці на ICTV? Що у Вас в планах? Яка кінцева мета Вашого життя? Що потрібно, щоб побачити Сашка Лірника в Кіровограді? Захоплюємося з друзями Вашим талантом, Ви - молодець!

Сашко Лірник: Олександр Власюк не має жодного стосунку до «політичного гумору» і політикою не займається. Роботодавці на ICTV - люди практичні, культурні і вміють рахувати гроші. Моя передача - рейтингова і економічно вигідна. Тому співпрацю продовжимо для спільного задоволення і для радості українських діток. Кінцева мета життя - прожити його так, щоб не було «мучительно больно за бесцельно прожитые годы». (с) Микола, Пророк Храма Аполона.

Inga: Здравствуйте! Вопрос Вам, как человеку, работающему с языком. Изменился ли украинский за последние годы? От взаимодействия с языком диаспоры? Или гораздо больше влияния оказал медийный новояз? Ваши сказки подарили мне впервые друзья-литераторы как средство показать ребенку украинский, отличный от школьного. Можно ли что-то сделать со школьной программой?! И что?

Сашко Лірник: Дякую за дуже хороше питання. Звичайно, українська мова змінюється, як і будь-яка інша. На жаль, зараз, в епоху глобалізації, вона змінюється в сторону спрощення і уніфікації (навіть я вжив інтернаціональний термін). Мова діаспори (вірніше певні діалекти) в цілому не мала аж такого значного впливу, як Вам здається. Українська мова надзвичайно багата, багатша ніж Ви і я уявляємо. Мені зрозумілий підтекст Вашого запитання, в якому Ви протиставляєте українську мову, шкільну, мову діаспори. Все це - складові української живої мови. Я досі вивчаю українську мову, відшукую цікаві соковиті слова і звороти і переконуюся, що українська мова - найбагатша і найкрасивіша в світі. Шкільна програма при Табачнику - це засіб деукраїнізації українських дітей. І коли Табачники пропливуть далі, так як припливли, то шкільну програму треба буде «лікувати». А зараз треба більше уваги приділяти власним дітям і самим вчити їх.

Чyp: Чи не хочете Ви зробити свою ранкову або вечірню казку без наступного китайського мультику з бійками, як зараз? На кшталт такої, що вів колись Дід Панас? Бо діти хочуть слухати Сашка Лірника, але одразу після нього дивляться закордонне казна-що.

Сашко Лірник: Дуже хочу. І буду «пробивати» цей проект. Можливо, мені вдасться створити взагалі дитячий телеканал в Україні. Але сам я цього не зроблю. Час покаже.

pivtora_mista@yahoo.com: Коли написали першу казку й про що?

Сашко Лірник: В ранньому дитинстві, роки в чотири. Це була казка про золоторогого оленя, якого не могли вполювати, бо він бігав швидше, ніж летить стріла. Причому ця казка була у віршах. Я вже її забув. Пам'ятаю, що отримав перші девіденти від казкування - всіх діток клали спати вдень, а мене - ні, мене вродили показувати різним комісіям, щоб похвалитися, як гарно поставлена виховна робота в дитсадочку №7.

art_post: Вітаю Олександре! Чи є у Вас аудіозбірки Ваших казок? Якщо є, то де їх можна придбати?

Сашко Лірник: У мене вийшло чотири аудіозбірки. Зараз вийде ще одна. Придбати їх можна на Петрівці, в Інтернеті через агенцію «Наш формат», в «Форматному магазині» у Львові. Зазвичай, молодь скачує їх піратським способом з Інтернету і передає по блютузу на мобільні телефони. Що мене надзвичайно тішить. Оце і є вияв народного пошанування. Як казав Жванецький: «Поставте мене і мого критика на одну сцену - побачимо, кого будуть слухати»:)

Чyp: Як Ви ставитеся до осучаснених казок у мільтиплікації на кшталт російських «Алеша Попович и Тугарин Змей», в яких казки робляться за голівудським шаблоном - численні посили до сучасності, фрази й жарти з сьогодення, дурнуватий друг головного героя, підліткові приколи і т.д.? Чи можна перекручувати казки, аби наблизити їх до сучасних дітей, і наскільки це виправдано?

Сашко Лірник: Насправді це було б добре, якби не було так дешево. Дешево не в сенсі грошей. Тупий «квн-івський» стьоб - дуже поверховий і не зачіпає душу. А у казок інше завдання. Хоча варто віддати належне політиці російського уряду: всі ці фільми, серіали, мильні опери працюють як гарні шестерні в російській ідеологічній машині, і справно задурюють голови нашим дітям. Боротися з цим важко. Єдиний спосіб - робити свої. Чим я і займаюся. До речі, мій сценарій повнометражного мультфільму «Різдвяна казка» прийнятий до виробництва. Питання тільки - коли. Мабуть, не з цією владою. Я не є сторонником мертвого, закостінілого, ортодоксального підходу до казок. От і Лірник я сучасний, граю на лірі не тільки псалми, але й рок. Так само і з казками. Звичайно, їх треба наближувати до сучасності, але головне - тонко відчути ту грань, за якою казка перетворюється на дурнуватий прикол або агітку. Я таку грань відчуваю. Тому я - казкар, а не ремісник.

pivtora_mista@yahoo.com: Що найголовнішим є для казакаря?

Сашко Лірник: Любити дітей і людей взагалі, вміти дати відкоша, бути імпровізатором, бути розумним, весь час вчитися новому, не соромитися учитися в інших і питати коли чогось не знаєш.

Oлeг_Kиeвcкий: Сашко! А чьи сказки Вы любите больше всего и учились ли у кого-то писать сказки? Если можно, расскажите о своих учителях.

Сашко Лірник: Люблю казки народів світу, люблю їх порівнювати. З авторських люблю Ільченка «Козак Мамай і чужа молодиця». Писати не вчився - вчився оповідати. Тому у мене казки не писані, а оповідані. Вчився у батька, у старшого брата. Як не дивно, вчився у Подерев'янського, за що йому вдячний.

pivtora_mista@yahoo.com: Чим відрізняються казки для дорослих і казки для дітей?

Сашко Лірник: Я їх не розрізняю. Що зрозуміють дорослі - те зрозуміють і діти. Треба тільки вміти оповідати. Звичайно, дуже маленькі ще не все розуміють. Але вже з шести років немає різниці.

Чyp: Це дуже чудово, що Ви робите аудіоказки! Але Україна знову відстає від Росії - там на державні гроші роблять мультики за народними казками, ще робить студія «Пілот», проект називається «Гора Самоцветов». Чудові мультики за народними казками, діти просто у захопленні! Скажіть, українська богема не думає про мультиплікацію українських народних казок? Нову, не радянську? Чи були подібні пропозиції до нашого Міністерства культури?

Сашко Лірник: Поки Україна є колонією, так і буде. Але свій серіал «Моя країна - Україна» ми таки робимо. І без фінансування. Студія Степана Коваля по моїм сценаріям вже зробила десять серій, в роботі - ще шість. Недавно закінчили мультфільм-відеокліп «Щедрик». Ви його можете побачити зараз в мережі «Кінопалац». «Українська богема» і не зобов'язана дбати про мультиплікацію. Це - справа дуже коштовна і під силу лише державі або багатим людям. Українці серед них не помічені. В Міністерстві культури давно лежать багато сценаріїв, серед них - і мій. Що можемо, ми робимо. Наприклад, знімаємо фільм-казку «Чорний козак» за свої невеликі гроші і методом української толоки, тобто всім миром. Сподіваюся, результати будуть хороші.

Oлeкcaндp_Лyцьк: Привіт, Брате! Думаю треба дати «нашу відповідь Чемберлену», тобто Голівуду. Пропоную на основі Твоїх казок (ти як сценарист), Лесь Санін, як режисер, музику маєте, її може з успіхом обробити Олег Скрипка («Щедрик» вийшов шикарний) - зробити серйозний історично-казковий фільм про нашу історію, козаків, і всю оту нечисть, яка ще аж до зараз сидить в головах наших земляків. Що думаєш? Приєднаються нормальні люди?

Сашко Лірник: Вже. Дивись на You-Tube трейлер «Чорний козак».

Чyp: Дурне запитання - чи не плануєте тур Україною?:)

Сашко Лірник: Виступаю весь час. Якщо є пропозиції - пиши на мій сайт.

smdv: Ви - мастер импровизации. Как у Вас это получается? Вы готовите свои импровизации заранее? Спасибо!

Сашко Лірник: Звичайно, якась підготовка є. Але імпровізація тим і цінна, що не знаєш, що буде далі. Я страшенно люблю фестивальні виступи - там суцільна імпровізація з гладачами. А решта - талант.

smdv: «Школа казкарів». Расскажите, пожалуйста, об этом проекте.

Сашко Лірник: Питання складне і важливе. В усьому світі кожен народ береже свої традиції і історію, інакше він зникає і розчиняється між іншими народами. І не факт, що стає жити краще. Приклад - американські індіанці. В усьому світі казкарі - найбільш шановані люди, а у африканського племені банту слово казкаря важить більше, ніж слово вождя. Німці мають біля 350 власних казкарів, які є шанованими і авторитетними людьми. Я дуже здивований і досі тим, що мені вдалося відродити забутий і втрачений жанр живої народної казки і страшенно боюсь, що він буде знову втрачений, коли я піду. От зараз на «Країні мрій» треба виступити, а, крім мене і мого учня, немає кому. Дуже шкода. Мої учні є в Америці і в Росії, а в Україні - немає. Тому хочу встигнути передати своє вміння молодшим, щоб ця традиція не згинула. Як це зробити, поки що не уявляю. Знаю, що школа казкарів потрібна. Від вашої допомоги не відмовлюся. Посилайте свої пропозиції мені на сайт.

serpen2010: 1. Усі казкарі казкарями стають неспроста. Які життєві шляхи привели Вас до цього вдячного і дуже потрібного заняття? 2. Чи думали Ваші батьки, що Ви будете лірником? 3. Чому Ви дозволили публікацію фотографій з сигарою? (Це було здається після якоїсь «Країни Мрій», фото були зроблені біля музею Гончара.) 4. Кіт із мультфільма - вигаданий, чи й справді у Вас є такий рятувальник від епідемії мишей удома? Дякую!

Сашко Лірник: 1. Кілька життєвих трагедій заставили мене переосмислити те, як я живу. І так уже сталося, що саме казки, оповіді, діти утримали мене на плаву. А далі - само покотилося. 2. Не думали, але виховання було правильне. 3. Я не вважаю, що казкар повинен бути рафінованою ідеальною особистістю, таким собі «одуванчиком» в окулярах, сильно правильним і нудним. Для мене це скоріше веселий, хитрий козарлюга зі своїми вадами і принадами, тобто абсолютно жива людина. Тим більше, що порядним казкарем ніколи не станеш, якщо живеш неповним ненасиченим життям. Тому я і є веселим, трошки грішним, жінок люблю, поїсти смачненько, повеселитися. От такий я є. До речі, палити я покинув вже давно. 4. Є такий котяра.

Aнaтoлій_Bлacюк: Сашко, чи багато власюківського у Вас залишилося?

Сашко Лірник: Абсолютно все. Повторюсь - я цілісна натура і пишаюся своїм родом. Свого предка відшукав в козацькому реєстрі в Скарбі Коронному в Кракові за 1534 рік. Перша сотня козацького полку поручника Яна Оришкевича. Звали його Іван. Як і мого сина. Чим довше не буваю вдома, тим ціннішою для мене є моя родина. І з роками починаєш розуміти, що треба цінувати кожну мить, проведену з мамою, татом, бабусею. Бо от вони відійдуть, і ніби півсвіту з собою забирають. Я написав казку про свою бабусю, і голос там її вставив, і вона ніби живе. Для мене какзка - це теж історія мого роду, мого народу.

Oлeг: Розкажіть, будь ласка, детальніше про роботу над фільмом «Чорний Запорожець». Цікавить, зокрема, як можна долучитися до роботи над наступними екранізаціями? Хотів би допомогти, чим можу.

Сашко Лірник: Правильна назва «Чорний козак». У фільму є свій сайт. Звертайтеся туди. Допомогу приймаємо від усіх. Це - фільм толока, тому не проганяємо нікого. Але він вже близький до завершення, тому долучитеся до наступних проектів. Будемо раді. Кожен приносить, що може. Хто стає актором, хто - водієм на своїй машині, хто - коштами допоможе, хто - костюмами. І всі дружимо, а це - найцінніше.

Эдyapд: Ваша разносторонность делает Вам честь. Но, скажите, почему именно Вы взялись за создание практически первого мультфильма на украинском за время независимости? Какими еще талантами Вы нас порадуете? Может, пишете картины, снимаетесь в кино и пишете песни?

Сашко Лірник: Як казав заслужений будівельник України Місаков: «Скромність - найкоротший шлях у невідомість». Не знаю, чи я Вас дійсно радую, але скажу, що пишу сценарії, статті, знімаю щоденну телепередачу для дітей, записую музику з різними музикантами, пишу пісні для рок-гуртів і знімаюся в кіно. Багато виступаю, записую компакт-диски, працюю на будівництві, організовую допомогу хворим дітям і дітям-сиротам. Коротше, не встигаю. А дуже хочеться.

Эдyapд: Сашко! Скажите, почему Вы рассказываете сказки? Какова истинная причина?

Сашко Лірник: Спочатку розказував дітям, щоб не забули українську мову. Потім сподобалося тішити людей, потім - прийшов до розуміння того, що це надзвичайно важлива річ. Можливо, найважливіша в житті після дітей, бо формування ноосфери, сфери свідомості, залежить від нас. І я переконаний, що від того, що я роблю, світ змінюється на краще хоч трошки.

Юлія: Сашко, Ви молодець! Які маєте плани на наступний рік?

Сашко Лірник: Робити телепередачі для дітей, закінчити «Чорний козак», розпочати новий фільм, закінчити мультсеріал «Моя країна - Україна», видати книжку, багато виступати. Може, нарешті піти у відпустку. Впіймати ще одного великого салмона в Онтаріо. Відпочити з сином на річці в наметі.

Boлoдимиp: Для чого Ви використовуєте соціальні мережі? Вони Вам допомагають?

Сашко Лірник: Якось не використовую. Але друзів маю там багато. Дуже зручно переписуватися з Канадою, Ізраїлем, Москвою. Цікаво отримувати саму свіжу інформацію. Іноді хтось допоможе, іноді - я чимось допоможу. А для чого ще потрібні друзі?

Oлeкcaндp_Kиїв: Я хочу запитати, чи не задумувалися Ви про те, щоб екранізувати свої «Химерні Оповіді»? Вийде класний серіал, я так думаю. Друге питання стосується Ваших знаменитих мультиків. Де можна придбати диск з ними..? Випуск за розумною ціною плануєте?

Сашко Лірник: Задумувався. Навіть пишу сценарій. Мультфільми є власністю держави, тому продавати буде теж вона, якщо не заховає на полицю.

Чyp: Розкажіть про свою родину. Хто були батьки, скільки у Вас дітей та онуків? З чого почалося захоплення казками? Хтось читав їх Вам у дитинстві? Чи захопилися, коли самому довелося читати дітям на ніч?

Сашко Лірник: Батьки - вчителі. Дітей - троє. Онук - один. Казки читали в дитинстві всі - батько, мама, старший братик.

Эдyapд: Как-то в переписке с Вами была затронута тема написания Вами сценария фильма-ужасов. Пишете?

Сашко Лірник: Почав, але поки душа не лежить. Дай Боже, зняти те, що вже написано.

Nina: Поразила твоя манера рассказывать сказки. Это твое ноу-хау? Никогда ничего подобного не видела - все зрители становятся твоими актерами. Как ты это придумал?

Сашко Лірник: Так, це - моє ноу-хау. Я сам це придумав. Просто мені уявлялося, що так і має оповідатися справжня історія. Бо людям цікаво бути не тільки слухачами, але і учасниками дійства, і акторами. А я їм в цьому допомагаю, як бачиш, успішно.

Oлeкcaндpa: Як Ви вважаєте, українскьий народ бідний, бо дурний, чи дурний, бо бідний? Дякую!

Сашко Лірник: Бідний, бо в хаті злодій.

Шypик: Олександре, Ви не відповіли ще: які у Вас стосунки з депутатом Ляшком?

Сашко Лірник: Шурику, можеш заспокоїтися і не ревнувати - я не знайомий із депутатом Ляшком. Так що вечірню сцену йому можеш не закатувати.

Koкa Чepкacький: Сашко, скільки всього казок у твоєму творчому доробку?

Сашко Лірник: Надруковано 16, знято - 10, вийшло на телебаченні - 683 (за чотири роки), розказано - безліч.

Aнaтoлий Koлoмиeц, Kиeв: Скажите, как Вам удается так интересно рассказывать сказки? Когда Вы выступали в школе у моей дочки, я сам не мог оторваться и слушал, разинув рот. Никогда не думал, что это (рассказать сказку) можно сделать настолько интересно.

Сашко Лірник: Дякую, Толя. Радий, що ти теж відкрив для себе чарівний світ оповіді. Не тільки світла, що в телевізорі. Насправді якщо ти будеш проводити з дитиною не менше 40 хвилин на день, то вона любитиме тебе і слухатиме теж, «разинув рот».

Ept: Чому Ви до цього часу не лауреат Нобелівської премії в області літератури? Лірнику суперприз хоча б Пулітцерівської преемії!!! Я буду писати в ООН.

Сашко Лірник: Я - не літератор і власне не письменник. Мені досить того, що я маю. Найкраща нагорода - тисячі листів від дітей і їх батьків. А моя Нобелівська премія - лист від сліпих дітей з Інтернату №100, виколотий шрифтом Брайля.

Bacиль Чeпypний, Чepнігів: Мій син, якому вже 17 років, значною мірою виріс на Ваших казках - дякую. До речі, він і зараз їх слухає, а часто і я з ним. Питання про казки. Як відомо, вони є філософською загадкою, кодом. Це - народні. А як Ви у цій системі свої визначаєте? В чому різниця українських казок і, скажімо, російських?

Сашко Лірник: Абсолютно вірно. Казка є не просто оповіддю, а кодом і програмою підсвідомості, своєрідним міфом. Міфом, який визначає ставлення людини до життя. Цим і відрізняються казки різних народів - ставленням до життя. Це довга лекція. Колись іншим разом розкажу.

Bишня: Чому Гаррі Поттер в Україні популярніший за Ваші казки?

Сашко Лірник: Це - спірне питання. Є енергія потенціальна, а є кінетична. Сьогодні шалений успіх, а завтра - нова інформаційна бомба. Якби я мав таку медіа-підтримку як «Гаррі Поттер», тоді б і порівняли. Але знаю одне, мої казки стали народними, а значить, переживуть і «Гаррі Поттера», і інші сенсації.

Шaнyвaльниця твopчocті: Одним із найсвітліших спогадів про фестивальне життя, є «Підкамінь 2009», де мені пощастило побути однією із дійових осіб у Вашій казці... Скажіть, Сашко, чи не хотілося Вам відкрити школу казкарів, якщо таке взагалі можливо?:) І чому саме ліра, а не кобза чи сопілка? Дякую за відповіді!

Сашко Лірник: Про школу я вже писав. Чому ліра - розкажу. Супровід до казки потрібен. Пробував з гітарою, але це зовсім не в стиль, якийсь дисонанс. Тому закортіло саме ліру. І я вгадав. Коли я взяв до рук цей інструмент і заграв на ньому, то відчув, що це - моє. Тому і лірник.

Novamix: Сьогодні Українського мистецьтва майже нема в медіа просторі. Про українську казку годі і казати. Скажіть, чому все Українське не виходить на широкий загал? Це ж таки своє, рідне, і воно таки є! Скажіть ще: яким Ви бачите Українске суспільство за 5-10 років?

Сашко Лірник: Тому що при владі стоять не українці. Все просто.
 Думаю, що так завжди не буде. Як писав Шевченко, «пробудіться сонні люди».

Lydia: Шановний пане Лірник, що б Ви могли сказати про стан української культури та мистецтва сьогодні. Чи потрібни вони державі, політикуму, пересічним українцям? Чи розуміють, відчувають красу і неповторність української культури ті, хто зараз керує Україною?

Сашко Лірник: Українцям потрібні, державі для виживання - теж, політикуму - ні. Україною керують не українці, тому питання риторичне.

Жeня: Пане Сашко, Ви дуже світла людина! Якось заходили до нас в Інститут журналістики, нікого байдужим не лишили :) Дякую Вам! Розкажіть, будь ласка, як Ви опинилися на ICTV:)

Ответ: Дякую, що пам'ятаєте мій виступ. До ICTV я вже працював на телебаченні - київському каналі «ТВ Табачук», де три роки виходила моя передача. На ICTV мене запросили, бо теж люблять мої казки. Після двох місяців експерименту рейтинг моєї передачі зріс, тому я залишився. За що і вдячний телеканалу. До речі, дуже приємно, що до мене там ставляться з повагою. Надзвичайно хороший колектив. Будемо продовжувати.

Mикoлa: Доброго дня Вам, пане Сашко! Скажіть, будь ласка, як Ви стали Сашком Лірником?

Сашко Лірник: Це сталося під час співпраці з рок-гуртом «Вій». Сашко мені подобалось, звучить по-українськи. А лірник, бо граю на лірі. А потім якось пішло, і я звик.

Poмaн Kиїв: Сашко! Чи досліджував ти свій родовід? Ти народився в Умані, а на Волині до 1991 року жив останній мандрівний лірник Іван Власюк. Простий збіг прізвищ, чи таки рідня? Звідкіля твої діди-прадіди?

Сашко Лірник: Досліджував. Я вже казав, що знайшов предка. Останній лірник Власюк - не мій родич, але через Бога воно передалося. Діди-прадіди з села Сабадаш (від козака Сабайдона). По маминій лінії - Білоус з-під Умані.

Чyp: Чому добрі люди інертні, а погані - дуже активні? Як це змінити, на Вашу думку?

Сашко Лірник: Порожній горщик гучніше гуде. Просто, щоб зробити щось хороше, треба підняти себе вгору, а погане - легко скотитися вниз. Вони не активні - вони просто смердять дужче. Змінити просто - давати їм відсіч всюди, всіма засобами і не спускати їм їхнє хамство, зневагу і погані вчинки. Вони люблять збиватися в зграї і нападати «зпідтишка», але страшенно бояться світла і правди. Тому добро повинно бути з кулаками. І добрячими кулаками. Як кажуть: я надіюся на Аллаха і чотири англійські кулемети. Або діяти як козаки - знищити ворога, а потім помолитися за його душу.

Canadian: Шановний пан Сашко, скажiть, будь ласка, що Ви побачили пiд час подорожи до Канади, чого не очiкували? I навпаки?

Сашко Лірник: Побачив вільних, добрих людей, які не бояться політиків, а політики їм запопадливо слугують. Побачив чудову природу і знайшов багато друзів. Не очікував того, що буду там як вдома, серед своїх.

Irynka: Скажiть, а чому саме казки? Адже лише дiтлахам притаманно вигадувати iсторii. Ви в душi дитина?

Сашко Лірник: Ви в душі дитина? Звичайно. Як і всі ми.

Oлeкca: Пане Сашко, хоч вже й не дитина, але полюбляю Ваші казки. Підкажіть-но, чи можна почути Вас по радіо чи десь на телевізії? На Ваших казках й кутя солодша стає:) Христос ся рождає!

Сашко Лірник: Дивіться кожен ранок на ICTV передачу «Світанок».

Oksana: Чи кожен може придумати і написати казку (достатньо лише захотіти)? Чи, може, треба цьому вчитися?

Сашко Лірник: Кожен може, треба тільки дуже хотіти. Ну, і щоб діти були. Бо інакше сам не зрозумієш, що розказувати.

Пoвcтaнeць_ДД:З Новим роком, друже, і з Різдвом Христовим. Натхнення і терпіння. І не звертай уваги на різних недалеких людей. Ти робиш дуже гарну справу.

Сашко Лірник: Дякую, братіку. Я і не звертаю. Нам своє робить.

Oksana: Питання, може, й недоречне, але мене цікавить, як, на Вашу думку, можна у дітей розвинути любов до читання книг? Дякую!

Сашко Лірник: Просто читати дітям самому. І багато. А далі воно піде. Ото сідаєш увечері, вимикаєш телевізор і читаєш «Тореадори з Васюківки».

Mикoлa: Ви були на святилищях острова Хортиця?

Сашко Лірник: Був і не раз. Там надзвичайно потужна енергетика.

Oкcaнa: Дякую за Вашу творчість! Мої малі вранці дивляться Вашу казочку по ТВ, а наніч слухають з диска. Коли чекати нових оповідок?

Сашко Лірник: Весь час записую нові казки - дивіться.

Чyгaй: Ви дуже талановито описуєте козаччину і давнину в принципі. Чи не цікаво Вам створювати щось сучасне?

Сашко Лірник: А я і створюю. Дивіться наші мультики.

Уxa_xa: Сашко, зачем ты сам себе вопросы задаешь под разными никами? IP-то киевский никуда не денешь...

Сашко Лірник: Модератор «Главреду» свідок: питання я не вибираю і не задаю. Їх тут стільки, що не встигаєш навіть прочитати, не те, що відповісти. І все надходять і надходять. До речі, коли мене запросили на «Главред», я навіть не думав, що це за морока. На майбутнє буду відмовлятися:)

Aллa_Бopиcoвa: Хочу сказать Вам огромное спасибо от всех деток,которые лечатся у нас в ОХМАТДИТе. После Ваших выступлений им становится лучше, и они забывають на время о боли. Вы еще придете к нам?

Сашко Лірник: Обов'язково прийду. І не раз. Нехай одужують!

Чe Гeвapa: А правда, что Вы были комсомольцем и членом КПСС?

Сашко Лірник: Комсомольцем був, як і всі в школі. Членом КПСС не був і не збирався.

дeміypг: Скажіть,чи скоро ми побачимо Вашу книжку? І хто буде її видавати?

Сашко Лірник: Скоро. Книжка надзвичайна чудова. Видавати буде Олег Петренко-Заневський. Видавництво «Сіма». Також вийде книжка у Малковича. Видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».

Cepгій Шeвчeнкo: Сашко, чи є Ви членом якоїсь політичної партії. І чому вступили туди?

Сашко Лірник: Я не є членом жодної політичної партії. На дрібниці не розмінююся.

Bиктop_Ш: Сашко, тримайся, ти бачиш по питаннях ми відгукнулися на твій запит в фейсбуці підкинути комфортних для тебе питань. Пишемо всім сайтом Дурдом, тому що ти наш, дурдомівський Лірник Сашко! Будьмо!

Сашко Лірник: Будьте там тихо! Справжні друзі не афішують своєї допомоги. Провокація не вдалася. «Ви хотіли пожартувати. Але у вас не вийшло». (с) Лесь Подерев'янський:)

Mикoлa: Пане Лірнику, ось Ви, напевнее, знаєте, що курили козаки? Враховуючи, що Америка ще не була відкрита, а те, що ми знаємо як тютюн сьогодні (tobacco), народам Європи відоме не було. То що тоді таке вони курили, що такі пісні складали і такі казки дивні залишили? Питання без іронії.

Сашко Лірник: Знаю. Маю знайомого археолога. Курили те, що й турки. Спочатку не тютюн. Але складання пісень і казок з цим не пов'язане.

Leria: Сашко, Ви - неперевершений оповідач! До того ж, тямите у телебаченні. Скажіть, будь ласка, на Вашу думку, наскільки важливе для працівників медіа акторське мистецтво та як його розвивати за умови браку часу?

Сашко Лірник: Обов'язково треба мати акторські здібності і тренуватися.

Укoлoв: Как товарищ товарищу скажу. Так держать, Саша! Мы с тобой!

Сашко Лірник: Краще будьте з собою і своїми «товарищами». Вам там затишно.

Seemba: Добрий день! З Новим Роком! Що Сашкові Лірнику Дід Мороз приніс на новий рік у подарунок?

Сашко Лірник: Колекційні джинси «Монтана» з Гамбургу. Ще ті, давні, з орлом і потрійним швом. Красота - хто розуміє! Цьомки від дитини і кохання від дружини. Дай Боже і Вам таких дарунків!

Ждaнюк Haтaлія: Мені дуже подобаються Ваші казки. Вони особливі. Подача казки абсолютно нова. Скажіть, будь ласка, де можна придбати відеозаписи з Вашими казками. Чекаємо нових казок. Успіхів Вам!

Сашко Лірник: Відеозаписи зараз готуються до тиражування каналом ICTV. Скоро будуть.

Mикoлa: Сашко, по своєму внутрішньому відчуттю, як ти гадаєш, будуть ще на Україні гайдамаки? Дякую.

Сашко Лірник: Якщо бандво буде далі тиснути, то будуть. Уже смажений півник прокукурікав пляшками з коктейлем Молотова у вікна партійного офісу.

Гeннaдій: Пане Сашко, чи захоплюєтеся Ви кулінарією, готуєте якісь козацькі страви, що саме?

Сашко Лірник: Страшенно люблю готувати смачні страви. Особливо борщ і куліш. На цьогорічній «Країні мрій» мій куліш переміг. Люблю вигадувати нові страви і пригощати друзів.

Haтaля Улинeць: Сашко, Вашою творчістю захоплена вся Західна Україна, скажіть, а як Ви оцінюєте свою популярність на Сході?

Сашко Лірник: Судячи по кількості листів зі Сходу України і аншлагах на моїх концертах, на Сході все в порядку.

Eлeнa Poмaнoвa: Вы только что сказали, что украинцы ценят свое, и не берут чужого, и что это их характерная черта. Считаете другие народы ворами?

Сашко Лірник: Згадується анекдот про жіночу логіку. Моя ти рибка. - Ага, рибка, значить, щука. Щука значить зуби. Зуби значить собака. Мамо, він мене сукою назвав!
 Якщо Ви себе не вважаєте злодієм, то я і подавно. Взагалі знов та сама підміна понять. Любити свій народ не значить ненавидіти інші. Тим нацизм і відрізняється від націоналізму. Нацисти ненавидять інші народи. А націоналісти люблять свій. Як кажуть, відчуйте різницю.

Cлaв: Сашко, а правда що Ви полюбляєте вживати русизми у повсякденному спілкуванні?

Сашко Лірник: Розумієш, Славіку, я - не ідеальна людина і у мене теж іноді проскакують і русизми, і англізми, і фінізми, і французизми. Але тим людина і відрізняється від скотини неосвіченої, що працює над собою, над своєю вимовою, над своєю освітою, над гігієною і тримає в чистоті і тіло, і думки. А особливо - ніс. Освічена людина зобов'язана знати кілька мов. І чим більше, тим краще. І не відмовлятися від своєї материнської рідної мови, як і від матері.

ostfront: Олександр, поділіться досвідом, як боротися з ерекцією, коли розписуєш живе дівоче тіло. Дякую.

Сашко Лірник: Пошукай в Інтернеті телефон лікаря-сексопатолога і запишися до нього на прийом після свят. А потім раджу походити до психолога. Воно попустить, як не спаралізує.

Укoлoв: Прокоментуйте розмальовування неповнолітніх дівчат Вами разом з Донієм!

Сашко Лірник: Неповнолітніх дівчат зачіпати не можна, бо то є кримінал. Якщо ти цим займаєшся, то це до добра не доведе. А дорослі повнолітні люди мають право жити наповненим цікавим життям і розважатися так, як їм завгодно. Якщо це не суперечить законодавству і морально-етичним нормам. Мистецтво бодіарту - високе мистецтво і набагато краще від політичної проституції і торгівлі своїми голосами. Як писав великий поет Маяковський: «Нет на свете прекрасней одежи, чем бронза мускулов и свежесть кожи». Ненавиджу ґвалтівників і педофілів, статевих збоченців і решту сміття. Але ще більше ненавиджу підлих ханжів, які скачують з Інтернету дитяче порно, а після цього пробують вказувати чесним і порядним людям, як їм жити і що робити. «Поетичний бодіарт» - одне із дійств фестивалю «День незалежності з Махном», в якому приймають участь лише дорослі і повнолітні абсолютно добровільно. Нічого кримінального чи протизаконного в цьому я не бачу. А якщо когось жахає вигляд жіночих грудей, то йому треба звертатися не до мене, а до лікаря. Бо у нього ще до цих пір «совок» в голові, в якому, як відомо, сексу не буває. А якщо заздриш чи імпотент, то хто тобі винен. Лікуйся! Бажаю тобі успіхів. Напишеш, чи допомогло.

Aндpій, Kиїв: В мене немає питань. Хочу тільки побажати здоров'я, щастя, наснаги! Я щасливий, що знаю таку людину! Діточки мої люблять казки! Це велике діло! Всього найкращого!

Сашко Лірник: Дякую, братіку!

Дякую всім! Я дуже радий, що моя творчість вам довподоби. Дітей не обдуриш. І якщо дітки визнають мене і люблять, то, може, я і справді хороша людина. Я вас люблю теж. Вітаю всіх з Новим роком, з Різдвом Христовим! Бажаю здоров'я, злагоди, дитячого сміху, радості. До побачення. Ваш Сашко Лірник.

Фото - Владислав Мусиенко

«Главред»