Швидкоплинність як тренд десятиліття
Шалений динамізм не оминув жодної зі сфер людського життя, починаючи з політики і закінчуючи наукою, мистецтвом чи навіть стосунками між людьми. Трагедія 11 вересня 2001 року, наприклад, в одну мить змінила розуміння безпеки як у загальнодержавному, так і в людському сенсах і змусила багато країн переглянути свою безпекову політику. WikiLeaks за декілька днів розкрив усьому світові подвійні стандарти провідних демократій, а заодно й збурив нову дискусію у журналістській спільноті багатьох держав про нову роль медіа, про свободу слова, про доступ до інформації та про відповідальність. Наукові відкриття цього десятиліття (скажімо, розшифрування геному людини) радикально змінюють і змінюватимуть надалі наше життя.
Особливо динамічно змінюється інформаційна сфера. І WikiLeaks - лише частина інших складних процесів, за якими цікаво спостерігати не тільки представникам моєї професії, тобто журналістам. За ними цікаво спостерігати мільйонам людей на планеті, адже вони самі так чи інакше долучені до цих процесів, є активними їх учасниками. Homo sapiens перетворився на homo public - людину публічну. Сфера приватності практично зникла - усе стає доступним, не тільки історія вашого життя, не тільки ваше тіло (візьміть хоча б нові прилади сканування, які стоять в аеропортах і «роздягають» кожного практично догола), але й ваші думки (адже вчені вже навчились контролювати страх, біль та інші відчуття; наприклад, так званий «детектор брехні» у Києві в епоху Черновецького став хітом - за допомогою цього приладу дивакуватий мер начебто виявляв корупціонерів). А звуження сфери приватності у свою чергу міняє стосунки у соціумі, руйнує традиційні цінності, закладені в минулому столітті.
Змінюються способи передавання та донесення інформації. Адже технологічно світ так само швидко розвивається. Останніми днями цього року трапилася подія, яка може поставити крапку у дискусії про подальшу долю паперових медіа. Журнал Marie Claire втілив фантазії Джоан Ролінґ, герої книжок якої читають чарівні газети із живими картинками. Отже, Marie Claire випустив першу у світі живу обкладинку - додаток до iPad із рухливим зображенням британської акторки Емми Вотсон. Очевидно, що це чи не остання крапка у дискусії про виживання друкованих медіа у світі новітніх технологій. Ринок преси справді переживає серйозну кризу. Він - у пошуках нових форм. Чимало друкованих проектів може назавжди зникнути зі світової медіа-карти. Мине не так багато часу - і паперові носії інформації можуть перетворитися на предмет розкоші.
Україна також не залишилась осторонь. Але процеси на українському медіа-ринку зазнають не лише глобальних впливів - внутрішньополітичні впливи тут значно відчутніші. Ми закінчуємо десятиріччя із сумними висновками - якісна журналістика в країні помирає. І не лише тому, що звужується поле вільної та незаангажованої журналістики. Великою мірою вона також помирає через низький рівень професіоналізму, розбещеність джинсою та інші негативні процеси, які ми спостерігали упродовж цього десятиліття. Але кажуть, що після спаду завжди настає ренесанс. Тож треба залишатися оптимістами.
Швидкоплинність змін у світі та в Україні вимагає нових знань, абсолютно нового досвіду. «Зі старим досвідом важко жити в новому світі», - зауважила нещодавно в інтерв'ю нашому журналу Гіулі Аласанія, мати грузинського президента Міхеїла Саакашвілі. Драматизм нинішньої ситуації в тому, що не всі можуть адаптуватися у новому, мінливому, часто агресивному світі. Але попри все це світ фантастичних можливостей, якими варто скористатися.
