Експерти зійшлися в думці, що реклама здатна формувати та змінювати поведінку людей, йдеться у публікації доктора соціології Сергія Макєєва в тижневику "Прозора політика".

45% експертів вважають вплив реклами як значний, а ще 40% – як середній. Фактично вони визнають, що реклама діє як могутній «соціалізатор», прищеплюючи настанови, смаки, способи орієнтації у світі речей, продуктів та послуг. До того ж існують шари населення, що сприймають рекламу некритично, як інформацію надійну й достовірну. У наявності таких шарів не сумніваються 65% опитаних експертів. Як і в усьому світі найчуттєвіші до реклами в Україні домогосподарки (30% опитаних експертів), діти (20%) і пенсіонери (20%), тобто так звані вимушені споживачі практично всієї реклами, а не тільки адресованих власне їм рекламних повідомлень.

Реклама за своєю природою наступальна, вона – завойовник по натурі. На запитання про те, чи є агресивною реклама в Україні ствердно відповіли більшість експертів (55%). Але, на їхню думку, елементи насильства, жорстокості, приниження людської гідності присутні в рекламі епізодично (60%), або ж відсутні цілком – так вважають 25% експертів. У той же час реклама насичена елементами еротики. На їхню надмірність указали 35% експертів, а 55% вважають, що їхня присутність є помірною. Експерти не зійшлися в думці щодо характеру впливу на найуразливішу частину рекламної аудиторії – на дітей. 30% думають, начебто сучасна реклама впливає негативно, 25% – що позитивно, а ще 35% не змогли точно установити характер впливу.

Набагато більш одностайні вони були у визначенні ступеня дефіциту соціальної реклами в Україні, тобто реклами здорового способу життя, охорони навколишнього середовища, боротьби з поширенням СНІДу, проти зловживання палінням та алкоголем. 95% експертів указали на її недостатність. Водночас вони відзначали потребу в розширенні ринку соціальної реклами за рахунок таких тем та сюжетів, як подолання бідності, безпека життя, поширення лібералізму й толерантності, підвищення народжуваності, соціального захисту від безробіття, розвиток добродійності.

У цілому державні органи налагодили контроль за розповсюдженням реклами. Тільки Національна рада з телебачення та радіомовлення не справляється, на думку експертів, із здійсненням контролю – як незадовільну її роботу оцінили 50% опитаних (задовільно – 20%). Добре і задовільно працюють Держспоживстандарт (50% експертів) і Антимонопольний комітет (50% експертів), місцеві державні організації (35%), органи місцевого самоврядування (35%).

Рекламний ринок в Україні буде, безсумнівно, розвиватися. Поряд з удосконалюванням правового регулювання рекламної діяльності стане формуватися й її етика. Експерти підкреслювали важливість як першого, так і другого, покладаючи на розвиток саморегулювання функцію точного дотримання існуючих законів про рекламу.