У час глобалізації медіаринку та стрімкого зростання інтернет-аудиторії перед традиційними медіа постали виклики, які змушують редакції змінювати принципи роботи з інформацією, подачі матеріалу, спілкування з аудиторією. На ці виклики сьогодні реагують новим менеджерським та технологічним рішенням – конвергентними ньюзрумами, які подають новини з мінімальними витратами ресурсів та часу максимально різними каналами комунікації.

 

Ковергентний ньюзрум на хвилі кількох успішних проектів став трендом у світових медіа. Сьогодні кожен менеджер задумується над тим як удосконалити подачу матеріалу, як робити це оперативно і як це має робити якомога менше людей.

Очевидно, що модні тенденції з часом доходять і до України.  Сьогодні маємо київські видання, які намагаються використовувати практику конвергентних ньюзрумів – «Комерсант», «Кореспондент» – а для журналістів вже існують навчальні програми з підготовки універсальних спеціалістів.

 

У Львові до такої практики вдалась медіагрупа «Люкс», коли, окрім «Люкс FM», з’явилась газета «Поступ», згодом регіональні новини ТРК«Люкс», телеканал «24», а віднедавна – інтернет-агенція «Zaxid.net».  Та чи відбувається робота медіа-групи «Люкс» за принципами конвергенції і чи має вона так відбуватись – спробуємо зрозуміти далі.

 

У дослідженні «Newsroom convergence. A transnational comparison» австрійського наукового інституту Medienhaus Wien наведено три моделі конвергенції: повна інтеграція, перехідні медіа, окремі платформи.

 

За умов повної конвергенції архітектура та інфраструктура виробництва новин є скомбінованою в одному ньюзрумі, а потоки інформації та її розповсюдження контролюються єдиним центром. Основним є створення контенту, інформації різними відділами, а вже потім редактор розподіляє її на різні канали комунікації.

 

На практиці це має виглядати приблизно ось так:

 

Іншою моделлю конвергенції є «перехідні медіа». В цьому випадку редакції з різних платформ працюють окремо і тільки зрідка редактори координують матеріали у різні канали комунікації. Журналіст в цьому випадку все ще залишається експертом роботи в одному із типів медіа, а універсальні журналісти є швидше винятком із правила. Конвергенція не є стратегічною необхідністю, а лише інструментом.  На практиці це виглядає так, ніби кожна окрема редакція живе своїм життям в одному ньюзрумі.

 

Останнім варіантом конвергенції автори дослідження назвали «відокремлені платформи». За таких умов між редакціями немає систематичної координації ні у зборі новин, ні у їх підготовці та розповсюдженні. Редакційні відділи залишаються повністю розмежованими, співпраця між різними платформами відбувається швидше з власної ініціативи журналістів, є винятком із правила.

 

Оскільки становлення медіагрупи «Люкс» відбувалась паралельно зі становленням поняття «конвергенція» (кінцевого розуміння цього поняття не існує й до сих пір), то рецепти побудови конвергенції вони радше здобули з власної практики, ніж сформували на основі західного досвіду.

 

Таким чином, у ті «доісторичні «часи, коли ТРК «Люкс» складався лише із Люкс FM та газети «Поступ», співпраця між редакціями нагадувала третю модель – «відокремлені платформи». Існувало дві окремі редакції: радійник готував  сюжети в ефір, а газетяр писав тексти. Час від часу, окремі теми журналіст радіо «Люкс» висвітлював на сторінках газети «Поступ», що за своєю суттю було ініціативою знизу, а не координацією управлінців.

 

Ситуація дещо змінилась із появою випуску новин «Наш репортер» у ефірі ТРК «Люкс». Тоді радіожурналіст редакції Люкс FM отримав змогу, а радше необхідність, готувати матеріал для двох каналів комунікації: радіо- та телеефіру. За словами Парасковії Дворянин, шеф-редактора регіональних новин ТРК «Люкс», це було зумовлено оптимізацією ресурсів при розширенні структури. Таке управлінське рішення дало журналістам навики роботи на двох комунікаційних платформах, а відтак зробило їх більш універсальними. У цій ситуації маємо першу модель конвергенції – «повна інтеграція» між радіостанцією та телеканалом, а газета «Поступ» залишалась відокремленою платформою аж до моменту її зникнення з медіапростору Львова.

 

Із розширенням структури ТРК «Люкс» та появою каналу «24» виникла потреба розширювати і саму редакцію. В цей момент менеджмент медіагрупи розширив журналістський колектив і сформував три різні редакції для кожного каналу подачі інформації, натомість відмовився від повністю інтегрованого конвергентного ньюзруму, який готуватиме новини, а їх розповсюдження різними каналами управлятиметься централізовано. Чому керівництво не захотіло поглиблювати конвергенцію телеканалу – сказати важко. Можливо, тому, що популярний на Заході тренд конвергентного ньюзруму та створення універсального журналіста ще не набув достатньої популярності в Україні, можливо керівництво усвідомлювало усю складність формування такого ньюзруму сьогодні. Так чи інакше, від першої моделі конвергенції «Люкс» поступово відмовився і перейшов до другої, т.зв. «перехідної» моделі, за якою працює й до сьогодні.

 

Нещодавно «Люкс» отримав доступ і до інтернет-аудиторії  –  до складу медіа групи увіійшла інтернет-агенція Zaxid.net. Поки що співпраця між ТРК «Люкс» та Zaxid.net відбувається за схемою, наближеною до третьої моделі конвергенції. Журналісти інтернет-агенції все ще є платформою, ізольованою від решти каналів комунікації, на якій час від часу з’являється відеоматеріал каналу «24».

 

Як виглядатиме співпраця цих медіа в майбутньому – керівництво не розголошує. Наразі  й немає підстав думати,  що найближчим часом вона зміниться.

Втім, якщо все ж відбуватиметься інтеграція Zaxid.net у групу ТРК «Люкс», то керівництву варто пам’ятати про ризики, які ставить «конвергенція». Адже сьогодні не можна категорично сказати, що конвергентний ньюзрум дає аудиторії якісно та кількісно кращі новини. Сьогодні це лише модний тренд.

 

Очевидно, ТРК «Люкс» є меншою мірою конвергентною редакцією з погляду технологічного, управлінського та комунікативного, проте жодним чином не можна вважати, що це погіршує якість самої інформації, а ТРК «Люкс» залишається лідером на ринку регіональних новин. І це виправдовує відмову від повної інтеграції.

Кожне медіа є абсолютно різним і кожне медіа є специфічним, унікальним. Тому немає єдиного сценарію правильної конвергенції.

 

В цьому випадку все ще актуальною залишається  фраза Ульріка Хааґерупа (Ulrik Haagerup), редактора Данської мовленнєвої корпорації та експерта з ньюзрум-інновацій: «Конвергенція медіа все ще подібна до підліткового сексу. Кожен думає, що кожен цим займається. І декілька тих, хто справді цим займається, є не дуже вправними у цьому».

 

Потреба в нових форматах новин, у синергії різних типів медіа сьогодні стає відчутною. Та перехід до конвергенції має бути не біганиною за найсвіжішими новинками, а зваженою управлінською стратегію.

 

Польський журналіст Яцек Раковєцкі зауважує: «Якщо фармацевти витрачають шалені кошти на тестування свого продукту, то медіа доводиться тестувати свій продукт на читачах після виходу його в дію». Не варто забувати, що «піддослідними кроликами» в експериментах з конвергенцією першочергово стають не журналісти редакцій, а читач/слухач/глядач.