Їхня провина в тому, що вони демонстрували п’яту та шосту частину фільму жахів «Пилка» та не страшніше за змістом за українські телевізійні новини в прайм-таймі кіно «Хостел».

Зараз я опускаю деталі на кшталт звинувачень у публічній демонстрації вкрадених із інтернету стрічок. Прокатників хочуть посадити не за порушення авторського права, хоча така стаття в Кримінальному кодексі існує. Так само не варто зараз починати дискусії довкола часу та способу демонстрації: недитяче кіно показували без відповідних застережень та в «дитячий» час – о 19.00. Навпаки, я закликаю порадіти за мешканців Новоселицького району – мабуть, вони досить просунута публіка, якщо їм показують не «Їсти. Молитись. Кохати» і не «Богдана-Зиновія Хмельницького», а досить радикальне, розраховане на підготовану аудиторію кіно. Важливо інше: прокуратура діяла на підставі висновку Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі. НЕК визнала їх такими, що пропагують культ насильства та жорстокості.

9 грудня Президент України Віктор Янукович в рамках адміністративної реформи своїм наказом доручив Кабміну ліквідувати Національну експертну комісію з питань захисту суспільної моралі, з січня 2010 року – Нацкоммор (пряма аналогія з Голодомором та його наслідками для нормального розвитку сучасної культури).

Зізнаюся: особисто я цього дуже прагнув. Так, ліквідація НЕКу вивільнить чотири з гаком мільйони бюджетних коштів. І можна пофантазувати, що цю не дуже велику суму перекинуть на розбудову мережі кінотеатрів у тій-такі Чернівецькій області. Дійсно, напруга в колах справді освічених громадян України суттєво спаде. І якщо наш Президент вирішив у такий спосіб дати вічно незадоволеним діячам культури хабара, то за всіх не скажу, але особисто я готовий такого хабара від влади взяти. Скажете, у подібний спосіб з нами заграють?.. Але хай, нарешті, влада хоч якось позаграє з митцями! Такі ініціативи насправді принесуть більше користі, аніж роздавання на всі боки державних премій, титулів та звань.

Проте залишається цілий ряд питань, відповіді на які ані Президент Віктор Янукович, ані міністр юстиції Олександр Лавринович не дали і, будемо чесними з собою, навряд чи дадуть. Зокрема: чи означає ліквідація НЕК автоматичне припинення кримінальних справ, порушених не лише на Буковині, а й у інших регіонах України та в Києві. Чи згорнеться, наприклад, «справа «Південного парку» – ті, хто показував цей мультик навіть на законних підставах та в пізній час, все одно з подачі Нацкоммору мали проблеми з Кримінальним кодексом. Погодьтеся: абсурдно судити людей на підставі висновків комісії, діяльність якої в Україні нарешті визнали непотрібною і якої не існуватиме за два місяці.

Будучи послідовним та системним противником діяльності НЕК, автор цих рядків не раз закликав оприлюднити не список членів комісії, які приймають рішення про заборону (до речі – здебільшого творів із сексуальною складовою), а тих самих рядових експертів, котрі проводять експертизу та роблять сексуально стурбовані висновки. Незадовго до рішення про ліквідацію Нацкоммору мої крики були почуті – імена кількох із більш ніж дев’яноста працівників комісії були названі. Очевидно, персонажі взяті довільно, що підтвердило мої підозри: продукти, створені внаслідок інтелектуальної діяльності, оцінювали люди не лише без спеціальної освіти, а й часом узагалі без освіти.

Причому – оцінювали вибірково. Забороняючи «Пилку», експерти ігнорували телевізійні новини, в яких репортери брали інтерв’ю у згвалтованих школярок, називаючи їхні прізвища та показуючи обличчя. Коли в жовтні минулого року Україна мала «педофільський скандал», НЕК мовчала, попри те, що подробиці розбещення дітей в «Артеку» обговорювалися ЗМІ зранку до вечора. НЕК ігнорувала антиукраїнські висловлювання Дмитра Табачника, хоча боротьба з українофобією прописана в них у статуті. Нарешті, 13 лютого 2009 року, коли експерт Варвара Ковальська написала свій висновок про талановитий, але порнографічний роман нині покійного Олеся Уляненка, свій новий кліп у стилі садомазо представила неповнолітня співачка Аліна Гросу. Чому НЕК не ініціювала позбавлення батьків дівчинки батьківських прав або хоча б публічне шмагання їх різками?

Нарешті, Президент повинен не зупинятися на півдорозі. Звісно, долю Нацкоммору він вирішував за результатом моніторингу: користі від роботи цієї структури, як бачимо з попереднього абзацу, не було. Але наступний крок – зробити щось із законом «Про суспільну мораль», на підставі якого діяла комісія. Цей закон, хто забув, проштовхнув через парламент депутат Леонід Черновецький у 2003 році. На той час ще не мер Києва, але вже – близький друг Сандея Аделаджі, ще одного морального авторитета нашого часу. Не дивно, що НЕК жодним чином не реагував на діяльність «Посольства Божого», особливо – ту її частину, котра пов’язана з «Кінгз Кепітал». Скажете, це парафія прокуратури? Але ж всі інші дії НЕК так само дублювали правоохоронні органи! Думаю, керівництво та експерти комісії мали таке саме уявлення про суспільну мораль, як творець відповідного закону та його кращий друг і духівник.

Як бачимо, початок ліквідаційного процесу стосовно Нацкоммору лише при поверховому погляді тягне за собою купу інших проблем. Та все ж таки головна – не діяльність або бездіяльність подібних комісій чи невідповідність законів, а реальна відсутність сильної розумної альтернативи. Тих самих моральних авторитетів, слово та діло яких для нашого суспільства важили б значно більше, ніж експертні висновки невігласів. І, зрештою, переважували б їх.