Обережно, Wikipedia! Наскільки точна інформація в онлайн-енциклопедії?

13 Грудня 2010
24349
13 Грудня 2010
11:05

Обережно, Wikipedia! Наскільки точна інформація в онлайн-енциклопедії?

24349
Її називають найбільшим глобальним джерелом знань. Вона доступна для всіх і знає майже все: від атомної фізики та історії релігії до зірок шоу-бізнесу. Але чи можна довіряти Вікіпедії?
Обережно, Wikipedia! Наскільки точна інформація в онлайн-енциклопедії?

Засновану майже 10 років тому Вікіпедію сьогодні не можна недооцінювати. Лише в Німеччині безплатна мережева енциклопедія нараховує понад мільйон словникових статей. Щодня її читають понад 23 мільйони користувачів інтернету. Але чи можна довіряти енциклопедії, яку укладають не сивочолі професори, а нікому невідомі адміністратори, які ховаються за псевдонімами? У Німеччині часто можна почути фразу про те, що в головах підлітків лише «напівсирі знання з Вікіпедії».

 

Відповідь на питання, наскільки можна довіряти популярній онлайн-енциклопедії, шукають у Європейському університеті «Віадрина» у Франкфурті-на-Одері. У жовтні 2010 року юридичний факультет розташованого на німецько-польському кордоні вузу започаткував проект під назвою Wiki-Watch (www.wiki-watch.de) . „Приводом став заголовок газети BILD у день призначення в уряді ФРН міністра цу Ґуттенберґа з його десятьма іменами, - розповідає професор Вольфґанґ Шток. - Але якийсь жартівник на сторінці Wikipedia дописав ще одне, одинадцяте  неіснуюче ім'я - Вільгельм. Це показало, наскільки ЗМІ вірять Вікіпедії».

 

Не кожен може бути автором

 

У рамках проекту викладачі та студенти перевіряють якість статей в енциклопедії. «Ми обробляємо інформацію з Вікіпедії: скільки авторів писали ту чи іншу статтю, скільки джерел було використано», - каже Шток. «Як правило, чим більше авторів та джерел, тим краща стаття».

 

На початку існування Вікіпедії писати статті для онлайн-енциклопедії міг практично кожен. Єдина передумова - доступ до інтернету. Сьогодні це вже не так, каже один з учасників проекту, студент юридичного факультету «Віадрини» за фахом «медіа-право», 26-річний Максиміліан Калль. «Багато модераторів та редакторів сидять перед моніторами та стежать за всім, що пишуть у Вікіпедії. Треба дуже довго працювати над власними іміджем, поки колись вам буде дозволено писати статті для Вікіпедії та брати участь у авторських дискусіях».

 

Інформація, якою легко маніпулювати

 

Статтю про Хеловін у німецькій Вікіпедії було змінено в день свята

І все ж таки, обмежене коло авторів та редакторів не означає, що статті в енциклопедії бездоганної якості, встановили учасники проекту Wiki-Watch. „Ми з'ясували, що в день Хеловіну (31 жовтня), статтю у німецькій Вікіпедії про це свято читали понад мільйон разів, - каже професор Шток. - У Німеччині це неоднозначна дата, оскільки в цей день протестанти відзначають День реформації. Євангелічна лютеранська церква радить у цей день не дуже святкувати Хеловін, бо є інший привід. Ми вперше встановили, що в середині дня статтю було змінено. Критику протестантської церкви було прибрано. Це показує, наскільки ми залежимо від інформації з Вікіпедії, та як легко нею можна маніпулювати». 

 

Ще одне явище, яке досліджують у рамках проекту, це так звані «редакторські війни», коли автори статей у Вікіпедії сперечаються про певні події чи терміни. «Можна було б подумати, що це якісь глобальні світоглядні речі, - каже студент Максиміліан Калль. - Але у мене таке враження, що в Німеччині суперечки виникають навколо майже банальних речей. Один з найвідоміших прикладів «редакторської війни» у німецькій Вікіпедії - суперечка про те, як правильно назвати Дунайську вежу у Відні: телевізійна вежа чи просто вежа?». Прихильники назви «телевізійна вежа „програли" і тепер у Вікіпедії записано, що «Дунайська вежа» - це «спостережна вежа» (Aussichtsturm).

«Вікіпедія - чудова річ, - каже професор Шток. - Якби її не було, її треба було б вигадати». Але німецький професор закликає онлайн-енциклопедію до більшою прозорості. І пропонує започатковувати наукові проекти Wiki-Watch іншими мовами Вікіпедії, наприклад, українською.  

Роман Гончаренко, «Німецька хвиля»

Фото - www.dw-world.de

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Роман Гончаренко, «Німецька хвиля»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
24349
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду