«Труднощі перекладу» або за що наспраді проголосували євро депутати
Цей тиждень був у мене гарячим. Декілька важливих зустрічей з євродепутатами у Брюсселі, виступ на конференції з медіаправа у Франкфурті на Одері, зустріч з міжнародними пресовими громадськими організаціями у Відні. В цей час у Стразбурзі Європарламент прийняв резолюцію щодо України, а нашу телекомпанію незаконно перевірила Нацрада з питань телебачення та радіомовлення. Останні дві події цього тижня були для мене найрезонанснішими.
У резолюції Європарламенту було абсолютно чітко зазначено, що Європарламент закликає владу забезпечити, щоб судові процеси не призводили до вибіркового розподілу частот на мовлення і закликає переглянути будь-які рішення чи призначення, що можуть призводити до конфлікту інтересів. Для нас це абсолютно чітко визначає, що 700 європарламентарів з усіх країн Євросоюзу закликають українську владу і українські суди повернути нам частоти, які намагаються відібрати на прохання компаній Хорошковського.
Але одна фраза викликала здивування. Європарламент, за перекладом, який було розповсюджено в український пресі, «висловлює жаль з приводу того, що два незалежних телевізійних канали - ТВі і 5 канал були позбавлені певної частини частот на мовлення». Мене здивувало це формулювання. Адже висловлювання жалю - дія емоційна, притаманна людині, але не інституції. В оригіналі вживається слово «deplore». Одне з його значень і справді - «жалкувати» або «оплакувати». Але в даному випадку мається на увазі інше значення - «засуджувати». Наберіть в Google англійське визначення цього слова: «define: deplore» і от, що ви побачите:
У даному випадку тлумачення зовсім інше - «висловити різку незгоду». І приклад: «Ми висловлюємо різку незгоду зі ставленням уряду до політичних в»язнів».
Таким чином, Європарламент не висловив «жаль», а висловив «різку незгоду» з незаконним позбавленням частот нашого телеканалу.
Як реагуватиме українська влада? Схоже, вкотре пообіцяє Заходу все виправити, як це зробив вже високопоставленний український дипломат, представник України при ЄС Констянтин Єлісєєв, а потім стверджуватиме, дивуючи неправдою весь світ, що не впливає на суди, слідчі органи, прокуратуру і Національну раду. Обдурюючи себе, їм здається, що вони обдурюють європейців, в чергове виставляючи на сміх Президента Януковича.
Як раз у день резолюції працювала в нашій телекомпанії незаконна перевірка з Національної ради. Вони склали акт за мотивами відомої казки, відповідно до якої «ми винні лише тим, що хочеться їм їсти». Ми написали заперечення. Ось його короткий виклад:
1. Відповідно до українського законодавства, Національна рада не наділена повновженнями для проведення перевірок.
2. В акті сказано, що ми здійснюємо діяльність на підставі додатків до ліцензії, які ми не просили нам видати, не отримували і про які Національна рада не приймала жодних рішень. Тобто вони спробували анулювати наші законні додатки і виписали протизаконні. Без рішень та наших прохань. За невиконання цих додатків, яких ми ніколи не бачили, нас хочуть позбавити ліцензії. Це вже не абсурд і навіть не Кафка - це звичайні хворобливі злочини.
3. Нацрада вважає порушенням те, що ми не здійснюємо мовлення на тих частотах, які були записані у додатках, визнаних нечинними судом всупереч закону та теж всупереч закону нібито анульованих Нацрадою.
На наше звернення Концерн РРТ своїм листом повідомив, що відмовляється включити наші передавачі у цих містах, оскільки це не передбачено ліцензіями. А до цього голова Нацради Манжосов сам звернувся до Концерну з вимогою припинити введення в експлуатацію технічних засобів нашого мовлення. Тепер ті ж люди вбачають порушення в тому, що ми мовлення не ведемо.
4. І нарешті, як виявляється, ми порушуємо нашу програмну концепцію, яка теж, до речі, була записана у додатках, скасованих судом і Нацрадою :), а порушення, виявляється, полягає в тому, що у нас зменшено фільмопоказ. Виявляється, великі фахівці з Національної ради ігрові картини фільмопоказом вважають, а неігрові або документальні - ні. З цієї точки зору, кінофестиваль «Молодість» немає права робити документальну програму, а документальні фільми треба назвати якимось іншим словом :).
І це не весь абсурд, який міститься в акті. Його нам принесли на наступний день після прийняття резолюції Європарламенту.
Я зовсім не здивований поведінкою Хорошковського, який своїми брюссельськими піар-компаніями і своїм ставленням до життя шкодить не лише Україні, а й в першу чергу, собі. Але я щиро здивований, як у цьому протизаконному фарсі на виконання вимог компаній Хорошковського по позбавленню нас ефіру можуть брати участь Володя Манжосов, Лариса Мудрак чи навіть суддя Денисов, які замість того, щоб виконувати безглузді вказівки могли б справді принести багато користі країні.
