«Самоцензура» як причина занепаду політичної сатири в Україні

8 Листопада 2010
24561
8 Листопада 2010
14:48

«Самоцензура» як причина занепаду політичної сатири в Україні

24561
Політичної сатири та гуморесок в Україні недостатньо, вважають експерти. Страх та самоконтроль є основними причинами небажання посміятися над владними чиновниками.
«Самоцензура» як причина занепаду політичної сатири в Україні

На народні жарти та анекдоти про можновладців, практично не натрапиш сьогодні на центральних каналах українського телебачення. Ба більше, кумедні моменти, як-то падіння вінка на президента Януковича або гумористична замальовка на главу держави з передачі «Велика різниця», були зняті з ефіру телеканалу ICTV. Свого часу ролик «всьо пропало»  Юлії Тимошенко коштував посади тодішньому шеф-редактору новин «Нового каналу». Нині ж немає яскравих сатиричних програм, де б висміювалися усі недоліки діянь політиків, скаржиться відомий львівський публіцист Ілько Лемко. І додає, що єдиним винятком є телепрограма «95-й квартал». Публіцист сумнівається, що владна цензура є причиною відсутності політичної сатири у ЗМІ. Навряд, чи на канали тиснуть, каже Лемко, радше спрацьовує самоцензура, на зразок - «це нам непотрібно, краще не конфліктувати з владою». Якби дійсно були заборони чи утиски, то журналісти вже б про це заявили, вважає публіцист.

 

Заборони викликають підвищений інтерес

 

Гуморист Олег Михальчук, відомий львівським радіослухачам під псевдо «Доцик», у коментарі Deutsche Welle зауважив, що, на його думку, повної свободи слова в Україні ніколи не було, була лише відлига, це відчувають і гумористи.

 

А вільно можуть жартувати лише вибрані: «Ми діти Радянського Союзу, і у нас в крові боятися, ми цього ще не позбулися. Сатира є, але жартують ті, хто може собі це дозволити, соратники тих, про кого жартують»,  - каже «Доцик». Гуморист зізнається, що завжди жартував про владних очільників вільно, але тепер з'явилася осторога, впевненості уже поменшало. Він радить владі розумно сприймати критику, і не реагувати істерично на зафіксовані різного роду казуси з керівництвом держави. А особливо, не забороняти їхній показ, бо те, що заборонене, каже «Доцик», завжди знайдуть й удвічі більше тішитимуться.

 

Автор: Галина Стадник, «Німецька хвиля»

 

Фото - «Німецька хвиля»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Автор: Галина Стадник, «Німецька хвиля»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
24561
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Lom
5127 дн. тому
такі помірні тексти можна назвати петтінгом.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду