1 листопада у Верховній Раді зареєстровано законопроект № 7313 «Про реформування державних і комунальних засобів масової інформації», внесений Кабінетом Міністрів України.

Законопроект передбачає реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ та редакцій протягом семи років у два етапи.

На першому етапі, що триватиме три роки з дня набрання чинності законом, здійснюється реформування ЗМІ згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів за поданням центрального органу виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики в інформаційній та видавничій сфері (Держкомтелерадіо), організовується підвищення кваліфікації працівників таких редакцій відповідно до законодавства, а також складається Зведений список об'єктів реформування. До цього включаються друковані ЗМІ та редакції, що звернулися з відповідними клопотаннями до зазначеного органу.

На другому етапі, що триватиме наступні чотири роки, здійснюється реформування друкованих ЗМІ та редакцій, які не реформовані на першому етапі.

Реформування друкованих ЗМІ та редакцій здійснюється кількома способами:

1) вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) - у разі відсутності державного (комунального) майна у майні редакції;

2) вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) з перетворенням редакції членами її трудового колективу у підприємство, що діє на основі приватної або колективної власності, із збереженням назви, цільового призначення та тематичної спрямованості друкованого ЗМІ;

3) вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) з наступною приватизацією майна редакції, що перебуває у державній чи комунальній власності, - у разі, коли трудовий колектив редакції не подає протягом установленого законом строку пропозиції щодо своєї участі у реформуванні друкованого засобу масової інформації;

4) перетворення друкованих засобів масової інформації, засновниками яких є органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування, в офіційні друковані видання.

Протягом чотирьох місяців з дня набрання чинності законом засновники зобов'язані погасити борги з обов'язкових платежів, ліквідувати заборгованість із заробітної плати та виконати інші фінансові зобов'язання відповідно до законодавства.

Рішення про реформування і його спосіб приймають засновники за участю трудового колективу. Протягом трьох місяців з дня набрання чинності законом трудовий колектив редакції на загальних зборах, на яких присутні не менш як три чверті загальної кількості працівників, що перебувають в її штаті, приймає рішення про свою участь у реформуванні друкованого засобу масової інформації та редакції і подає засновникам пропозицію стосовно способу реформування. Протягом місяця після надходження пропозиції трудового колективу засновники приймають рішення про спосіб реформування, яке доводиться до відома трудового колективу та надсилається у місячний строк до Держкомтелерадіо для внесення до Зведеного списку об'єктів реформування та до Мін'юсту.

У разі коли трудовий колектив редакції вчасно не повідомив про свою участь засновники приймають рішення про реформування самостійно.

Засновники можуть прийняти рішення про припинення випуску друкованого ЗМІ та діяльності редакції, якщо трудовий колектив вчасно не вніс пропозицію стосовно своєї участі у реформуванні або якщо приватизація майна редакції не відбулася.

Рішення засновників про реформування у місячний строк з дня його прийняття публікується в реформованому друкованому ЗМІ. Спори між засновниками та трудовими колективами щодо способу реформування вирішуються у судовому порядку.

Управління майном редакцій до завершення реформування здійснюється уповноваженими органами управління, які є засновниками цих ЗМІ та редакцій (для комунальних ЗМІ - відповідними органами місцевого самоврядування). При цьому до завершення процесу реформування засновникам забороняється проводити операції, наслідком яких може стати відчуження майна редакцій.

Реформованим друкованим ЗМІ місцевої сфери розповсюдження може бути надана державна підтримка з місцевих бюджетів (виключно за умови забезпечення функціонування ЗМІ, збереження його назви, цільового призначення та тематичної спрямованості). Формами держпідтримки є встановлення для редакцій пільгових умов надання в оренду приміщень, що перебувають у державній або комунальній власності, адресна підтримка, надання редакціям пріоритетного права на укладення договорів на висвітлення діяльності місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Рішення про надання фінансової підтримки приймають місцеві ради.

Також законопроект передбачає внесення змін до законів про інформацію, про пресу, про місцеве самоврядування, про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, про державну підтримку ЗМІ та соціальний захист журналістів, про рекламу, про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення, про оренду державного і комунального майна.

Відповідно до цих змін органи державної влади та місцевого самоврядування можуть виступати тільки засновниками офіційних друкованих видань та аудіовізуальних ЗМІ. При цьому офіційні друковані видання - це «видання органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, які видаються зазначеними органами лише з метою опублікування нормативно-правових актів, а також рішень про свою діяльність та інформації, обов'язковість опублікування якої передбачено законодавством, під час підготовки яких не використовується творча праця журналістів». Що ж до інших друкованих ЗМІ, то висвітлення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування в них здійснюється на договірних засадах.

Нагадаємо, що законопроект розробив Державний комітет телебачення та радіомовлення і схвалив Кабінет Міністрів. За орієнтовними розрахунками Держкомтелерадіо на реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ загальна сума коштів становитиме 269,7 млн гривень, у тому числі: на першому етапі в сумі 17,0 млн гривень, на другому - в сумі 252,7 млн гривень.

Як відомо, Парламентська Асамблея Ради Європи закликала органи влади України розпочати роздержавлення друкованих ЗМІ ще у 2005 році.

«Детектор медіа»