Стоп цензура поки непереможна бо не є структурою. Вона трохи квола бо під нею мають бути сильні структури. Закиди про «соросоподібство», «служіння армії чужинців», фінансування з боку БЮТ тощо нехай залишається на боці тих, хто розповсюджує таки чутки. Мета таких дій підірвати довіру колег по цеху щодо щирості СЦ як явища.

Якщо владі потрібні формалізовані рішення - зберемо сьогодні під рішенням координаційної ради СЦ підписи 27 координаторів Руху, підсилимо його рішеннями медіа-профспілок, первинних осередків в ньюзрумах, а всім хто не зможе зібратися в одному місці пропоную відправити електронні повідомлення на УП або Детектор медіа. Якщо довірите мені можу зайнятися цим поки у відпусці і сьогодні цілий день сидітиму вдома osman.pashayev@gmail.com

Якщо нас хочуть підтримати інші професіонали: адвокати, вчителі, лікарі, водії тощо, нехай роблять це через власні обєднання або через профспілки. Три адвоката - це профспілка адвокатів, три водія - це профспілка водіїв. Якщо треба - профспілка МЕДІАФРОНТ формально поставить вас на облік в себе доки ви не знайдете власну профспілку. В решті решт, журналістика є не стільки фахом, а покликанням, тому всі хто хочуть, можуть завтра тиснути на Регіони як «журналісти».

Влада, опозиція та ще «ненароджені» любителі «джинси» і телевізійні гвалтівники мають відчути - з кожним разом їхні проблеми більшатимуть не з Москви, Брюсселю чи Вашингтону, а з Києва, Львова, Донецька та Сімферополя. Якщо вчасно прислухатимуться «до Україна для людей», то інші - розуміючі їхні бізнес інтереси поза межами країни не тиснитемуть на слабкі місця. Бо зараз тиском на олігархів та владу вже почали займатися журналісти і там де вони провадять розяснювальну роботу Хорошковський, Нацрада, та Юра Єнакіївський не завжди здатні допомогти...

Другий місяць щиро наражаюся на конфлікти з людьми, яких поважаю в наші професії і поки не розумію чи готові ми розмовляти і казати неприємні речі один одному, але не ображатися і не мовчати тижнями. Звертаюся до спільників по СЦ ще раз. Закон «про доступ до публічної інформації» потрібно ухвалити, тому що... принциповий. Особисто мені він не потрібен, але це вимога до влади, або виконати зобов'язання або йти геть. Ви сюди «нє в напьорскі грати прийшли». Як там кажуть менеджери після лідерських курсів: «Я вас почув. Рішення прийнято»

Янукович наш президент і поки він Голова держави, а не обранець божий, ми маємо поважати Президента, жорстко критикувати за міжігірські неподобства і вміти визнавати певну мудрість чи чуйку Януковича в ситуації з невтручанням міліції у місцеві вибори на боці Регіонів.

Втім є наші інтереси, про які ми йому казали з початку. Навіть влаштували йому «біле братство» на 100 днях при владі; начебто довели, що між ним та Воною різниця в деталях, але ані Він, ані Вона, на жаль, нічого не зрозуміли.

2004-й починався з «журналістської революції» у жовтні. Декларацію зачитував Швець, а душею єднання був Соболєв. Образцова, Павлюк, Глібовицький і ще 10-20 колег, що збиралися під пам'ятником Шевченка чи не щовечора. Сьогодні не страшно як тоді, ваш досвід потрібен сьогодні, але не хочеться більше революцій і дурнуватих месій, бо мирного Майдану не буде, а інші країні не потрібні.

Воно вам треба вдруге, Вікторе Федоровичу, Тату. До речі, Литвин утомив. Країні, здається, він більше не потрібен.

Осман Пашаєв N14 Координаційної ради СЦ

SON: Еще хочется призвать тех, кто является хорошим примером профессионализма и честной позиции какая бы она не была. Их активной поддержки сегодня не хватает: 1.Татьяна Коробова; 2. Лиля Буджурова; 3. Валентина Самар; 4. Айдер Эмиров 5. Тарас Кузьмив и все интерньюзовцы, помнящие Рассала Лайна 7. Ирина Погорелова; 8. Владаимир Скачко; 9. Оксана Клименко 10. Елена Несмиян 11. Юрий Горбань 12. Наталья Катеринчук; 13. Сергей Попов 14. Элла Соловьева 15. Алена Притула может быть еще кто-то.

Осман Пашаєв, «Українська правда»

Фото - «Українська правда»