Згідно ухвали Вищого адміністративного суду, засідання за позовом «Української правди» проти президента Віктора Януковича призначене на середу, 27 жовтня, на 14:30, повідомляє інтернет-видання.

Справу буде слухати колегія з п'яти суддів під головуванням судді Юрія Черпака. Раніше «Українська правда» подала позов проти президента України в зв'язку з відмовою повідомити, засновником якого акціонерного товариства є Віктор Янукович.

Інтереси «Української правди» у справі представлятиме Інститут масової інформації. Позовною вимогою «Української правди» є зобов'язати президента України Януковича надати повну назву емітента акцій, якими він володіє.

«Українська правда» двічі подавала інформаційний запит до адміністрації президента та самого президента щодо надання інформації про те, акціонером якого господарського товариства виступає президент Янукович. Двічі «Українській правді» було відмовлено в наданні такої інформації. Як відомо, у своїй декларації про доходи Янукович вказав, що має внески до статутних капіталів підприємств, установ і організацій номінальною вартістю 6,5 тисяч гривень. «Українська правда» виходить з того, що відомості про цінні папери, якими володіє президент Янукович, є відкритими та повинні бути надані за інформаційним запитом, що випливає зі змісту законів «Про боротьбу з корупцією», «Про інформацію» та «Про державну службу».

«Вважаємо, що в даному випадку інтерес громадськості знати цю інформацію переважає інтерес Януковича В.Ф. як фізичної особи на захист такої інформації від поширення», - ідеться в позовній заяві «Української правди».

Практика Європейського суду  з прав людини також вказує на відкритість приватного життя вищих посадових осіб.

У рішенні у справі «Принцеса Ганноверська проти Німеччини» від 24 липня 2004 року Європейський суд посилається на резолюцію Парламентської Асамблеї Ради Європи від 26 червня 1998 про право на недоторканність приватного життя.У Резолюції зокрема йдеться про таке: «Публічні особи мають визнати ту обставину, що особливе становище, яке вони, почасти за власним вибором, займають у суспільстві, автоматично веде до посилення тиску громадськості щодо їхнього особистого життя».

«Певні факти з приватного життя публічних, зокрема політичних діячів, звичайно можуть становити суспільний інтерес і, відповідно, читачі, які також є й виборцями, мають право їх знати», - також ідеться в резолюції ПАРЄ.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства, Вищий адмінсуд є судом першої інстанції щодо оскарження актів чи бездіяльності президента України.

«Детектор медіа»