А починалось усе інакше... «Росіяни ідуть!» - плакатами з цим написом були обклеєні вулиці норвезької столиці Осло. Норвегія готувалась до зустрічі з російськими письменниками і книговидавцями. Але  росіян випередили українці: у рамках проекту «Українські книжкові ініціативи», вони починають свої зустрічі з норвезькими видавцями й перекладачами, а в Україні тим часом відбуваються презентації перекладів норвезької літератури.

«Гуманітарним українсько-норвезьким контактам  майже тисяча років, - зазначає Посол Норвегії Олав Берстад. - Вони інтенсивно розвивалися від доби Київської Русі. І нині ми маємо що продемонструвати одне одному! Зараз починаємо промоцію норвезької літератури в Україні. і української - у Норвегії. Адже сучасна норвезька література дуже цікава! Отже, маємо Дні літератури України у Норвегії, а у Львові буквально за місяць - представлення книги перекладів Бйонсона, у рамках Року Бйонсона - Нобелівського лауреата з літератури, сто років йому виповнюється. Він писав про Україну та українців».

«Українці ідуть!». Через Норвегію - по Європі...

Проект презентують (зліва направо) Посол Норвегії Олав Берстад, менеджери Анетта Антоненко та Олександр КрасовицькийМенеджер проекту Анетта Антоненко пригадує, що все починалося ... з «руки Москви», точніше, - з бажання українських книговидавців випередити росіян хоча б у літературній мандрівці Європою. Українська література представлена дитячими авторами, fiction та книгами з історії України.

«Проект охоплює всю Європу. Але ми вирішили почати зі Скандинавських країн, з Норвегії як найменш відомої для нас країни, - розповідає Анетта Антоненко. - Вибрали Норвегію ще й тому, що я отримала повідомлення про те, що в Осло цього року будуть зустрічі з російськими видавцями та російськими авторами. Я вирішила, що це неправильно, треба розрізнити Україну і Росію. І тут дуже добре склалася ситуація: аташе у Посольстві України в Норвегії - перекладач, з яким я недавно видала книгу! І вона допомогла нам розпочати цей наш проект...».

Тож українське посольство долучилось до ініціативи видавців і організувало  перевезення книжок дипломатичною поштою та  інформаційну підтримку у Норвегії для «Книжкових ініціатив».

 Учасники проекту категорично проти, щоб державні інституції втручались у його здійснення, оскільки проект має характер громадської ініціативи.

«Якщо держава у цілому проводить доволі тупу культурну політику, то хтось має створити цьому альтернативу, - зауважує координатор проекту Елеонора Симонова. - І оці горизонтальні контакти видавців українських та видавців європейських можуть стати підвалинами нових, якихось загальних стосунків між громадянськими суспільствами різних країн і долучити Україну в усі європейські культурні процеси».

А вже видавець Олександр Красовицький ззначає: «Ми не кличемо у наш проект владу, бо у нас інше завдання. Ми хочемо, щоб європейці зрозуміли: Україна - одна з найбільших країн Європи, і її культура вельми важлива для європейської спільноти. Але, на жаль, міжкультурні контакти з Україною ще не розвинені, і стереотипи щодо України не подолані. Маємо їх долати, маємо показувати інтелектуальну, освічену, культурну спільноту українську».

Тож «Українські книжкові ініціативи» розпочинають турне за маршрутом Норвегія - Польща - Франція - Німеччина. За словами Симонової та Антоненко, мандри триватимуть не менше п'яти років. А цього часу достатньо, щоб європейці збагнули: українська література - частина літературного, культурного простору Європи. А отже - увага, українці ідуть!

Богдана Костюк, «Радіо Свобода»

Фото - «Радіо Свобода»