Стосовно ж продукції "Акцент-медіа", то це не журналістика, а суцільний мерський піар Івана Куліченка, його облизування з ніг до голови та вогонь на враження по його головному конкуренту Загіду Краснову, а ще возвеличування нинішньої біло-блакитної адміністрації області і міста. Тому Наталя Власова зі своїми "акцентами" і прописалася на всіх каналах. В останній передачі, що йшла на ДОДТРК від 10 жовтня, Власова пораділа з приводу того, що "Громадську силу" Краснова зняли з реєстрації, розповіла про чергові здобутки нині діючого мера Івана Куліченка, а також згадала незлим тихими словом другорядних кандидатів в мери. Те, що міськитй голова Куліченко не робив рокам, а вичнив лише напередодні виборів - записується меру в актив, подається глядачеві як чергове знакове і вікопомне звершення Куліченка в його піклуванні про добробут городян. В даному випадку йшлося про запуск двох (!) тролейбусів 4-го маршруту та відкритття автобусного сполучення з ж/м "Парус". А чому це не було зроблено раніше? Власова робить "акцент": Краснов заважав. Все погане - то Краснов, а все добре - то Куліченко, який, здається, вже навіки пописався в мерах. А чому Куліченко поркинувся лише зараз, і тільки за декілька днів до виборів несподівано прозрівши, побачив красновську мафію, що пронизала всю міськраду - це для Власової не питання. Принаймні замовники програми не ставлять їй такого запитання, тому і вона ним не переймається. Не помічаються Власовою і всі репресії, які СТАЛІНіченко обрушив на свого основного кандидата. А як що і згадує про це, то відразу робить відповідний акцент: Куліченко діє абсолютно правильно, він найкращий, Іван Іванович - цяця, Краснов - супер-кака, бяка, якої світ не бачив. Досить характерним, в дусі "мерського акценту", були і сюжети про конкурентів Куліченка: Денисенка, Олійника, Шарпана. Глядачам розповіли про їхні трудові біографії, які книжки читають, як дозвілля проводять, які сім'ї мають. Тобто розповіли суто про те, які вони люди, а не кандидати. Жодним словом не зазначили про те, чого вони вирішили піти в мери, які претнезії мають до нинішнього мера. Тобто ніби і про конкурентів Куліченка розповіли і в той же час саме як про кандидатів, про їхні програми, про те, чим їх не влаштовує нинішній мер - ані слова. Ці кандидати виступали в сюжетах в якості такої собі дозволеної опозиції, правильних конкурентів - у виборах для придання процесу вигляду демократичних, участь беруть, але жодної конкуренції для улюбленого мера Куліченка - не складають. Тому власне і сюжети про них пройшли. Про справжнього конкурента Куліченка - Загіда Краснова - Власова або нічого, або тільки погане. Хіба це правильно? Хіба це чесно, порядно? Такі гімни Куліченку - це в першу чергу підлість і зневага по відношенню до городян, які страждають від запроваджуваного мером комунального терора. Такі передачі наближають другу найдревнішу професію до першої.

Аліці. По-перше, не Олександр, а Олексій. Можливо той Олександр, який запав вам у душу і справді славний хлопець і є за що його згадувати, але я не Сашко. Причому "Олексій" написано в сантиметрі від репліки Аліки. Тобто абсолютно поряд. Але вона все одно пише - "Олександр". Це ж треба. По-друге, те, що відбувається на місцевому тедлебаченні, для мене особисто не є питанням. Воно давно з'ясовнано і відповідь на нього ясна. Одначе для того, аби висвітлити цю тему, я обрав саме таку форму - запитання до редакції "Акцент-медіа". А ще не слід боятися ставити запитання, які комусь можуть здатися дитячими і наївними. Нехай будуть. А щодо моєї віри, як ви пишете, в незаангажованих журналістів - то це не моя наївіність чи забаганка, а правило, невід'ємний принцип журналістики, до того ж, не мною вигаданий.

Олександр Мазур, ви як дитина. Вам справді не зрозуміло, за кого який продакшн у Дніпропетровську працює і хто кому платить гроші? Спитайте ще, чому 34 канал не критикує Куліченка. Дитячий садок. Ще й у незаангажованих журналістів вірить.

Шановна редакція "Акцент-медіа"! Прошу відповісти на запитання, які виникли в мене після перегляду останньої передачі «Акцент тижня» ( http://akcent-media.tv/publ ), що йшла в ефірі дніпропетровської ОДТРК цієї неділі, 3 жовтня. 1. В одному з сюжетів за назвою «Небезпечні ігри (частина ¼)», присвяченому мітингам, які організовує Загід Краснов та взагалі природі масових виступів, кореспондент брав коментар у психолога. Він сказав, що в Дніпропетровську не було Майдану. В той же час в передачі демонструвалися виступи жовтогарячих на центральній площі Дніпропетровська, зокрема були показані прикрашені помаранчевою атрибутикою сцена з ведучими, автівки з помаранчевими стрічками та прапорами, які проїжджали повз центральну площу та городяни, які їх вітали тими ж таки помаранчевими стрічками і прапорцями. То що це, як не Майдан? Наскільки коректними у зв’язку з цим є ствердження психолога про те, що в нашому місті Майдану не було? А де ж тоді були всі ці люди, а з ними і я тієї пори? Чи психолог мав на увазі буквальну відсутність в нашому місті площі, яка називається Майдан Незалежності? Як можна було зрозуміти, фахівець в галузі психології говорив про Майдан не в топонімічному контексті, як про конкретну назву місцини в столиці України, а саме в політичному аспекті, як про форму публічного протесту – вуличні виступи городян, висловлення ними своїх настроїв й вимог. То як поєднуються безапеляційні твердження психолога та показані в сюжеті кадри Дніпропетровського Майдану? Чому не була представлена інша точка зору про те, що Майдан в Дніпропетровську таки був? 2. В своєму бліц-інтерв’ю згаданий психолог сказав, що під час Помаранчевої революції, згідно з статистичними даними, в нашому місті був зареєстрований один з піків суїциду городян. Чи коректно проводити такі паралелі? З сюжету випливає, що самогубству громадян сприяла саме Помаранчева революція. Чому тоді не були наведені інші думки з цього ж приводу чи сюжет мав своїм задумом дискредитувати Помаранчеву революцію як явище, придати цим світлим подіям, що залишили теплу згадку в серцях мільйонів українців, яскраво вираженого негативного значення? На мою думку, цей сюжет має всі ознаки різко тенденційного й маніпуляційного. В тому числі й тому, що, як можна зрозуміти з його змісту (приміром, з коментарів політолога Пащенка), суспільству навіюється думка про ненормальність взагалі будь-яких форм публічного протесту. Бо сюжет починається з проплачених мітингів Краснова, а потім такі ж підходи застосовуються по відношенню до всіх форм публічного протесту. З сюжету випливає, що люди, які беруть в них участь – або ж куплені, або психічно ненормальні, принаймні мають якісь відхилення від норми в цьому плані. 3. Передачі «Акцент-медіа» спрямовані проти одного з кандидатів на посаду міського голови, найсильнішого конкурента чинного мера Івана Куліченка. Безперервна серія викривальних сюжетів переконливо доводить глядачам недостойність Краснова мерської посади. Журналісти програми без кінця розповідають про те, який він нечесний і негідний як депутат і бізнесмен. Я, приміром, нічого проти цього не заперечую. Краснов ніколи не був і не стане моїм кандидатом. Але хіба він один такий мерзотний серед претендентів на посаду градоначальника? А як щодо нині діючого міського голови Івана Куліченка? Ви вважаєте його кращим за інших? Чим? По-вашому, він не погрішимий? Чому в програмі немає ані слова критики на адресу Івана Івановича? Ваші передачі мають чітку антикрасновську спрямованість. Виникає таке враження, що вам дали команду «фас» і ви залюбки її виконуєте, принаймні в цьому переконують ваші ефіри. То чи можна в такому випадку вважати вас незаангажованими, незалежними журналістами? Чи відповідає ваша діяльність журналістським стандартам? А де ж об’єктивність, де збалансованість думок? Чи ви працюєте в режимі замовлення? Ви – професійні медійники, чи «журналісти-офіціанти», прес-обслуга, яка працює за принципом «чего изволите?». Прошу відповісти на поставлені запитання або електронною поштою, або телефоном чи в будь-який зручний для вас спосіб. Отримані відповіді збираюся розмістити на власному персональному сайті та поширити на інших соціальних Інтернет-мережах, де я веду свої блоги. Відсутність реакції теж буде сприйнята відповіддю. Тоді я розповсюджу вище згадані міркування без ваших коментарів.