Державні і комунальні ЗМІ мають неконкурентні переваги перед комерційними, і з цим треба боротися законодавчим  шляхом, вважають медіаюристи.

Під час круглого столу «Неконкурентні переваги державних та комунальних друкованих ЗМІ», який відбувся 29 вересня, Інститут медіа права представив аналітичний звіт, в якому зокрема зазначив, що органи державної та місцевої влади не повинні створювати умов, які б обмежували економічну конкуренцію, а ЗМІ різних форм власності є рівноправними. Водночас для державної та комунальної преси передбачені особливі юридичні норми, які надають переваги економічного (орендна плата за 1 грн., пряма і додаткова фінансова підтримка тощо), інформаційного (надання інформації про діяльність влади, публікація нормативно-правових актів та ін.), соціального (журналісти цих ЗМІ отримують надбавки та користуються пільгами, передбаченими для державних службовців) характеру.

На думку учасників круглого столу, існування таких переваг є несправедливим не тільки для учасників ринку, які працюють на комерційних засадах, а й для журналістів. Тому вони підтримали пропозиції Інституту медіа права щодо внесення змін до законодавства. А саме: заборонити державним і комунальним  ЗМІ, враховуючи їх особливий економічний статус, розміщувати комерційну рекламу; ввести чітке і зрозуміле визначення «офіційний бюлетень», яке б не мало статусу ЗМІ, не мало б права розповсюджувати рекламу, телепрограму тощо, а розповсюджувало суто інформацію органів державної влади та органів місцевого самоврядування. У діяльності таких видань не повинна застосовуватись творча праця журналістів, інших творчих працівників.

Крім того, медіаюристи вважають, що варто  визначити, що обов'язкові повідомлення приватних суб'єктів (зокрема звітна інформація банківських установ, повідомлення суб'єктів ринку цінних паперів тощо), а в окремих випадках і державних органів, здійснюється в уповноважених приватних друкованих ЗМІ. Для цього потрібно встановити на рівні закону, який державний орган на конкурсних засадах визначатиме такий уповноважений ЗМІ, в якому публікуватиметься інформація. Наприклад, уповноважити НБУ щорічно визначати приватний ЗМІ, в якому публікуватимуться звіти банків.

Учасники круглого столу запропонували також виключити норми щодо розповсюдження інформації про діяльність державної і місцевої влади, публікації регуляторних актів переважно у державних і комунальних ЗМІ. Відмінити заборону для недержавних ЗМІ на публікацію нормативно-правових актів. А також відмінити норму про необхідність укладання угод із недержавними ЗМІ для отримання інформації про діяльність влади.

Упорядники аналітичного звіту директор Інституту медіа права Тарас Шевченко та юрист Алі Сафаров вважають, що зрівняння у статусі журналістів державних, комунальних та недержавних ЗМІ не тільки покращить ситуацію, а й створить умови для об'єктивності у висвітленні інформації про події і явища, які відбуваються у суспільстві і державі. На їхню думку, у випадку, коли видання є офіційним бюлетенем, що друкує виключно офіційну інформацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, то працівники такого видання є державними службовцями і не повинні мати статусу журналістів, оскільки вони самостійно не шукають інформацію.

«Детектор медіа»