столичному Будинку кіно Українська студія хронікально-документальних фільмів презентувала знаковий проект, за яким, ніхто не сумнівається, велике майбутнє. Йдеться знову про той-таки 3D формат. Тільки останнім часом 3D істерія почала скидатися на «вибухову хвилю». Ніхто й ніщо не може встояти перед нею. На недавній міжнародній виставці електроніки IFA-2010 саме 3D відігравав головну «роль» у всій експозиції. І, можливо, дуже скоро 3D завоює не тільки кінематограф, перед ним капітулюють аматорські камери, телевізори, мобільні телефони. Життя стане об'ємнішим, життя стане веселішим.

На думку керівника «Укркінохроніки» Костянтина Шаміна, нинішня повальна мода на 3D - не що інше, як повернення до витоків. Тобто до стереокіно, яке було досить популярне в 70-ті ХХ століття. Зокрема й у Києві, де функціонував спеціальний стереокінотеатр (на дніпровському схилі в районі вулиці Грушевського).

А новий виток популярності 3D формату, як відомо, виник завдяки «Аватару» Джеймса Кемерона. Після прем'єри цього фільму багато продюсерів швиденько вирішили випускати свої фільми в двох версіях - традиційній і 3D. Багато кінотеатрів сьогодні також вирішили переорієнтуватися на 3D послуги. Вже цієї осені відкриє спеціальний 3D зал популярний у столиці кінотеатр «Київ» (напередодні прем'єри чергового «Гаррі Поттера»).

Проект «Укркінохроніки», звичайно, не «Гаррі Поттер» і не «Аватар» і навіть не нові «Піраньї», а десятихвилинний фільм про наш Київ. Але саме цей фільм передбачає повний цикл 3D. Тобто, виявляється, і в наших умовах, і на нашій базі (за відповідного творчого бажання) можна також ефективно працювати в цьому дуже популярному форматі.

Принаймні гості презентації - українські кінорежисери Андрій Бенкендорф і Олег Фіалко, спостерігаючи на плазмі за життям Києва у 3D, жваво зацікавилися вітчизняними технологіями. Єдине запитання - коли самі зможемо запустити і «повний метр» у модному форматі? Відповіді поки що немає.

Тим часом деякі найбільші російські замовники вже розвідали про українські ініціативи, і щодо цього є навіть конкретні пропозиції, про які завчасно, певна річ, краще не говорити.

- Перевага нашої технології в тому, що в нас утворилася перша команда фахівців - як технічних, так і творчих, які спроможні знімати в Україні кіно в 3D форматі в повному циклі, - розповідає «ДТ» Костянтин Шамін. - Друга перевага - це цінова політика. Наші послуги набагато доступніші, щонайменше наполовину. Що ж до якості порівняно з продукцією американських фахівців, то якщо в нас будуть однакові комплекти обладнання, то не думаю, що ми програємо. Адже обладнання для знімання фільмів - причому не тільки в 3D, а й будь-яких - в Україні не виробляється. Це - або оренда, або лізинг. Це як конструктор лего - існує певний набір деталей і конкретно поставлені завдання. Ми ж пропонуємо не чисту технологію, а, навпаки, показуємо, що можемо знімати стерео будь-якими камерами - і телевізійними, і фото, і кіно... Якщо вже візьмемо великий проект, то потрібно буде використовувати усі наявні технічні можливості.

- Костянтине, особисто ви, певний час пропрацювавши на каналах «ТЕТ», «Київ», порулювавши кіновиробництвом на «Інтері», який би перший вітчизняний фільм запустили саме в 3D? Жанр? Тема?

- Хотів би зняти українську комедію в 3D. Багато їжджу країною, спілкуюся з людьми. І для мене те, що нині відбувається в Україні, дуже схоже на сюжети гоголівських творів...

- Наскільки дорожчий сьогодні саме в наших українських умовах знімальний процес у 3D, ніж у звичному режимі?

- За наявності адекватної команди сума зросте не більш ніж на 30-40%. Те саме стосується й часу виробництва картини. Скажу, що студія «Укркінохроніка» і «Центр екранних технологій» цілком можуть знімати й документальні фільми в 3D.

Потрібно зрозуміти: дана технологія вже нікуди не зникне. 3D невдовзі буде співвідносна зі звичайним телевізором, і не буде жодних проблем.

Леся Ільєнко, тижневик «Дзеркало тижня»

Фото - «Дзеркало тижня»