Однією з найбільш знакових та масштабних у плані суспільної уваги подій цієї осені, безсумнівно, стануть вибори депутатів до міських, селищних рад та міських голів, призначені на 31 жовтня. І хоча передвиборча кампанія офіційно ще не розпочалася, її наближення гостро відчувається у чималому пожвавленні, яке вже охопило місцеві парторганізації та претендентів на крісло мера. Тим більше, що період передвиборчої кампанії цього року буде надзвичайно коротким - не більше двох місяців, а тому слід очікувати інтенсивної агітації та політичної роботи на місцях.

У центрі уваги політичних сил опиняться місцеві засоби масової інформації. Що там казати, підкилимкова боротьба за медійний ресурс в регіонах точиться вже сьогодні. Адже вплив на місцеві ЗМІ - один із класичних ключових факторів на виборах. Як стверджує член Українського експертного середовища Олег Санжаревський, ті кандидати, які зможуть запам'ятатися виборцям, стати впізнаваними за допомогою ЗМІ, і матимуть вищі стартові можливості. А поняття незалежних місцевих ЗМІ, на його думку, фактично не існує: «Так чи інакше медіа пов'язані рідше з групою політичних сил, частіше з однією політичною силою чи її представником, які є фінансовими спонсорами місцевих ЗМІ. Навіть ті медіа, які перебувають у приватній власності, не зможуть бути об'єктивними, адже бізнес-кола потребують нормальних стосунків із владними структурами».

У цьому контексті масла у вогонь підливає Закон «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». Адже згідно із законом, який ніби декларує рівні можливості доступу до ЗМІ для всіх кандидатів, норма про рівність не поширюється на ті медіа, засновниками яких є місцеві партії, кандидати у депутати чи на посаду сільського, селищного, міського голови.

«Можливості для маніпуляцій створить і те, що деякі регуляторні функції нового закону про вибори, які стосуються таких важливих моментів, як формування виборчих комісій, списків, дуже складно реалізувати, - говорить Олег Санжаревський. - Тому все залежатиме від того, під яким кутом висвітлюватимуть виборчий процес ЗМІ, існуватимуть чи ні можливості для його оскарження. Той, хто матиме доступ до ЗМІ, зможе сформувати громадську думку, а відповідно й матиме переваги на виборах.»

Утім, слід сказати, що місцеві редактори та журналісти самі не проти заробити копійку на виборах, тому особливо опиратися політиці засновника навряд чи будуть. Тому виборець, швидше за все, залишиться без адекватної інформації як про кандидатів, так і про перебіг виборчого процесу. А для кого результати виборів виявляться найбільш відчутними - журналістів, які забули, в чому полягає їх функція, бізнесу, який і на місцях зрісся з владою, чи громадян?

Детальніше про те, як складається ситуація на регіональному медіа-ринку, чи слід сподіватися на доступ місцевих жителів до якісної інформації про перебіг виборчого процесу, якою є позиція самих журналістів напередодні виборів, «Дню» розповіли регіональні медіа-експерти.

Віктор Берьозка, голова міжнаціонального об'єднання «Патріоти Придніпров'я», Дніпропетровськ:

- На мій погляд, сьогодні незалежних ЗМІ просто не залишилося. Навіть комунальні телеканали, які утримуються за рахунок коштів платників податків, крутять політичну рекламу, замасковану під випуски новин. Тому отримати об'єктивну інформацію про хід майбутньої виборчої кампанії буде дуже складно. Скоріше за все, йтиме цілеспрямоване «вкидання» інформації, направлене на маніпуляцію свідомістю виборців. А якщо немає грошей, то до преси не варто звертатися. Можу навести маленький приклад: ми хотіли інформувати громадян про те, що йде неправильне формування кількісного складу депутатів у місцевих радах. Це, безумовно, суспільно значима інформація, яку виборці мають право знати. Проте прес-конференцію довелося відкласти, оскільки в нас недостатньо коштів, щоб заплатити за розміщення цієї інформації в ЗМІ.

Михайло Донських, журналіст, медіаексперт, Одеса:

- Ситуація із ЗМІ в Одесі унікальна не лише для України, але й для Росії, де я також працював. Відчувається явний перебір із кількістю носіїв інформації. В обласному центрі більше 20 телекомпаній зі своїми новинними службами. Плюс півтора десятки місцевих інформаційних інтернет-ресурсів і газети. Така кількість медіа викликана бажанням багатьох людей у регіоні впливати на політичні процеси. За кожною медіаорганізацією стоїть господар або конкретний політик, в орбіту впливу якого входить власник інформаційної структури. Основні центри впливу - це нинішня міська влада в особі Едуарда Гурвиця; опозиційний міській владі пул, що складається з лідера партії «Батьківщина» Ігоря Маркова та голови Антимонопольного комітету Олексія Костусєва; а також Партія регіонів, до якої належать медіа, контрольовані колишнім керівником обласної організації ПР Леонідом Климовим. Ці три основні центри й створюють інформаційну погоду в регіоні. Говорити про об'єктивність у роботі кожної конкретної інформаційної структури не доводиться. Проте така ситуація виводить на поверхню певний спектр думок. І в цьому сенсі споживач має можливість скласти для себе думку про процеси, що відбуваються в регіоні. Правда, з однією обмовкою. Якщо в розрізі протистояння голови обласного центру й опозиції спостерігається очевидна різниця в подачі думок, то інформаційна противага діяльності ПР в Одеській області спостерігається слабко.

Віктор Борисов, керівник інформаційного агентства «Контекст-Черкаси»:

- У Черкасах ринок ЗМІ поділений між представниками обласної та міської влади - з одного боку, та між представниками великого (за черкаськими мірками) капіталу - з іншого. Говорити про те, що черкаські газети або телебачення будуть відстежувати події на виборах так, як це слід робити, немає підстав. Бо всі зараз очікують на хороші контракти, договори з представниками Партії регіонів, «Батьківщини», з провідними кандидатами на місцевих виборах. І в руслі підписаних угод діятимуть і ЗМІ. Наприклад, у газеті «Нова Молодь Черкащини», яку спонсорують грошовиті бізнесмени, з'явилися постійні рубрики «Пряма мова від губернатора», «Губернатор діє». Очевидно, власники і влада домовилися. У форматі державної телерадіокомпанії «Рось» після приходу нового керівництва, швидше за все, суттєвих змін не буде, хіба, орієнтація на губернатора стане абсолютною. А приватний телеканал «Вікка» належить міському голові, тому буде використовуватися як рупор чинного мера. Але якщо на котрийсь із двох каналів приїде Тігіпко чи представник іншої політичної сили, з ним будуть лагідно спілкуватися, бо він заплатив гроші за ефір. Адміністративний ресурс не відіграватиме значної ролі на цих виборах, бо з усіма, з ким слід, домовляться. Власник газети «Вечірні Черкаси» друкуватиме всіх на комерційній основі та прислухатиметься до побажань чинної влади. Газета «Акцент» має хороші контакти з міським головою Черкас. Переважну частину газетної площі вон надаватимуть його матеріалам. А от аналітики, порівняння кроків чи програм не буде, зокрема тому, що немає журналістів, які могли б робити щось подібне.

Володимир Ханас, незалежний експерт, Тернопіль:

- Ретельного аналізу висвітлення тернопільськими ЗМІ майбутніх перегонів на місцевих виборах поки що не проводилося, але попередні результати незадовільні. Знову з'явилася «джинса». Причому явище хоч і останнім часом не масове, але вже проблемне. Буквально одиниці друкованих засобів масової інформації чітко вказують, які матеріали - замовні. Можна помітити, що найвищий рейтинг мають «RIA-плюс» та «20 хвилин». Там більш-менш збалансовані позиції. В інших видань стабільні замовлення. Є певні сподівання, що такі соціальні інтернет-мережі, як «Фейсбук», «Твіттер», трохи змінять ситуацію на краще. Зараз ми закінчуємо підготовку до «Твіттер»-трансляції виборів, де будуть включені ресурси «Живих журналів». Соціальні інтернет-мережі нині в режимі тестування. Ми намагаємося таким чином давати коментарі. Власне кажучи, це не те щоб альтернатива друкованим чи іншим електронним ЗМІ, але соціальні інтернет-мережі - це можливість дати висловитися всім.

Борис Потятинник, професор факультету журналістики Львівського національного університету ім. Івана Франка:

- Сьогодні ЗМІ в стані очікування. Іде підкилимна боротьба за вплив, і ця боротьба проявляється в кадрових перестановках. Львів очікує нового генерального директора обласного державного телебачення. Гадаю, що в багатьох містах вестиметься боротьба за контроль над телебаченням. Мабуть, менше це стосуватиметься радіо, а особливо FM-станцій. Якщо з'явиться щось нове цього виборчого сезону, то це контроль над інтернет-виданнями. Він стосуватиметься практично всіх обласних центрів, оскільки впродовж останнього року інтернет-аудиторія значно зросла. Отже, інтернет-видання мають шанс отримати певні кошти від передвиборного пирога. Це неприємна річ із погляду об'єктивності й неупередженості он-лайнових видань. Отже, поки що ми спостерігаємо підкилимну боротьбу, але стратегію на жорстке підпорядкування медіа буде продовжено на локальному рівні. І ця стратегія буде «гаситися» заявами про неупередженість, свободу слова тощо. Це перевірена десятиліттями тактика. Хоч, на мою думку, все ж таки свідомість аудиторії зросла і може належно фільтрувати інформацію. Я, принаймні, на це сподіваюся. Хоч цьому може перешкодити загальна апатія - згадаймо останню пісню Бурмаки «Набридли всі революції». Дуже сподіваюся, що апатія не триватиме до осінніх виборів, тому що тоді Україні не позаздриш.

Параска Дворянин, шеф-редактор ТРК «Люкс», Львів:

- Регіональні медіа, як і українські загалом, очевидно, в цих виборах поводитимуться так, як і в попередні роки: з одного боку, збиратимуть урожай з двох місяців, а з іншого - пропагуватимуть своїх власників, якщо останні братимуть участь у перегонах або симпатизуватимуть комусь із кандидатів. Державні ЗМІ, а особливо в областях, де партія влади має низькі рейтинги, всіляко пропагуватимуть добрі справи уряду і Президента, що вони вже, зрештою, й роблять - матеріали про успіхи гаранта і його міністрів у державних медіа з'являються щодня та є обов'язковим атрибутом новин. Так, очевидно, буде й до виборів. Вочевидь, регіональним ЗМІ важливо за ці два місяці не забути про класичні вимоги журналістики: подавати позицію опонентів, на замовних матеріалах давати позначку «На правах реклами», а сюжети від партій не подавати як позицію редакції чи журналіста.

Володимир Притула, керівник комітету з моніторингу свободи преси в Криму:

- Кримський інформаційний ринок досі перебуває в затяжній фазі свого становлення, в регіоні практично немає справді незалежних засобів масової інформації. Рекламний ринок також розвинутий слабо, тому мас-медіа залежні не від читачів, не від реклами, а від своїх власників. Відповідно власники - це представники різних політико-економічних груп, які використовують ЗМІ як інформаційне та політичне доповнення до свого бізнесу. Будь-який кримський засіб масової інформації належить тій чи іншій групі, яка має на майбутніх виборах певні інтереси. Але якщо раніше така ситуація на медіа-ринку забезпечувала плюралізм інформації й надавала кримчанам можливість у порівнянні й зіставленні всіх засобів масової інформації виокремлювати свою точку тору, то після входження більшості політичних сил до правлячої коаліції у ВР Криму плюралізм ліквідований і спектр висвітлення підготовки до виборів значно звузився. Тому об'єктивності та всебічності тут годі чекати. Державні ЗМІ виявилися під впливом владної політичної сили. Водночас ми бачимо тиск влади і правоохоронних органів на підприємців, пов'язаних з партією «Батьківщина» і БЮТ. Від цього страждають усі медіа, які входять у холдинг бютівських політиків, оскільки вони втрачають рекламний ринок і фінансування, а кримський виборець втрачає одне з джерел інформації. Тому сьогодні небезпека полягає в тому, що виборча компанія, яка наближається, буде висвітлюватися лише під кутом зору влади, а альтернативної інформації виборець не отримає.

Ірина Новожилова, президент Асоціації професійних журналістів та рекламістів Житомирщини, голова Житомирського прес-клубу реформ:

- Зі 100 друкованих ЗМІ області 92 є тижневиками. Із них 28 видань є комунальними і в майбутньому підлягають роздержавленню. Але цим фактично не займаються - очікують, що будуть давати більше дотацій на висвітлення діяльності органів влади. Тому більшість районок зі своїми малими обсягами по суті є бюлетенями місцевої влади. Це не означає, що про опозиційні сили взагалі не буде інформації, але це буде крапля в морі. Приватні електронні ЗМІ теж політично заангажовані, тому що, як правило, їхні власники належать до якоїсь політичної сили. Через те однобокість, упередженість в їхніх матеріалах проглядаються, особливо коли фігурантами виступають наближені політики. На Житомирщині є поодинокі приклади, коли газети подають щось про одну політичну силу і тут же в тому ж контексті про іншу. Але думаю, на цих виборах переважить жадоба до грошей, позаяк політики самі заохотили до цього редакторів і журналістів. Рекламний ринок у нас не такий великий, а період виборчої кампанії буде коротким. Чим він менший, тим більше спокуси не упустити моменту. Тому що всі ЗМІ хочуть утриматися на плаву, вони не так орієнтовані на потреби читачів, як просто хочуть вижити. Хоч в області є приватні видання, які змогли досягти досить відчутних накладів, але й вони не відмовляться від можливості «заробити» на політиках. Окремі з небагатьох «розкручених» приватних видань працюватимуть на ту політичну силу, яку представляє редактор. Щодо інтернет-видань, то на минулих виборах вони давали більш-менш неупереджену інформацію, діяли досить оперативно. Але сьогодні з'явилися дані, що безкоштовно про політиків вони нічого давати не будуть, хоч поки виявляють більшу зацікавленість у різнобічній інформації.

Олексій Кривошеєв, аналітик, журналіст, Рівне:

- Найбільші тиражі та вплив у Рівненській області мають три медійні структури. Дві з них представляють в одному випадку опозиційні до нинішньої влади сили, а в іншому, якщо й не опозиційні, то точно не провладні. Є ще одна обласна газета, яка формально приватна, але по суті являє собою рупор Партії регіонів і нинішнього губернатора Василя Берташа. Цього року видання фактично подвоїло свій передплатний тираж, як кажуть, не без допомоги адміністрації. Однак чи може воно мати вплив на виборців - велике питання. Решта друкованих засобів масової інформації навряд чи можуть серйозно впливати на розвиток ситуації під час місцевих виборів. Щодо впливу влади на місцеві ЗМІ, то, на мою думку, під час передвиборної кампанії навряд чи на видання або журналістів здійснюватимуть прямий силовий тиск. Можливо, будуть спроби домовитись чи підкупити, але й це, скоріше за все, не дасть очікуваного результату.

Вікторія Кобиляцька, Лариса Осадчук, Тетяна Козирєва, Микола Семена, Валерій Костюкевич, Тетяна Ільницька, «День»

Малюнок - Iгоря Лук'янченка,  «День»