Україна перебуває початку становлення інформаційного суспільства. У цьому переконаний глава Державного комітету з питань науки, інновацій та інформатизації Володимир Семиноженко. В інтерв`ю тижневику «Дзеркало тижня» він зазначив: «Ми зараз радше "суспільство телеглядачів", аніж інформаційне суспільство. І нам як суспільству в цілому зараз доведеться здійснити перехід від пасивного споглядання до активного управління інформацією».

За словами пана Семиноженка, можливо, саме з цими обставинами й особливою актуальністю проблеми президент України пов'язав головний пріоритет наступного року - інформатизацію. «У нас є Закон «Про засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», є розпорядження КМУ, підписане Віктором Януковичем у ранзі прем'єр-міністра ще 2007 року. Але ці документи фактично не реалізовані хоч скількись помітно. І зараз доводиться надолужувати згаяне. Ми займаємося багатьма глобальними законодавчими проектами, наприклад електронним управлінням. Концепція розвитку цього напряму вже повністю закінчена, і ми зараз готуємо по ньому документ», - розповів глава Держкомітету.

Щодо рівня розвитку нформаційного суспільства він підкреслив, що на його думку, Україна суттєво відстає не лише від Росії, а й від Казахстану, Білорусі й інших країн СНД.

«Якщо у людини два комп'ютери, то й інтернет-проникнення виявляється більшим, аніж воно є насправді. А реальних користувачів у нас трохи більш як 15 відсотків. Непорушним залишається той факт, що ми в чотири рази відстаємо від провідних країн. Але при цьому ми входимо до п'ятірки країн, найбільш привабливих із погляду аутсорсингових послуг», -сказав Володимир Семиноженко.

Перелічуючи найближчі завдання Комітету щодо створення інформаційного суспільства,  він зазначив:

«Я не думаю, що інформаційне суспільство можна побудувати. Воно мусить стати інформаційним. І для цього суспільству треба буде розв'язати три завдання: подолання цифрової нерівності; вирішення проблеми доступності інформаційно-комунікаційних технологій, котра упирається в комп'ютерну грамотність; розвиток електронної або цифрової демократії, яка дозволяє мені як члену інформаційного суспільства спілкуватися напряму зі своїм урядом, жеком, торговими мережами, освітньою сферою. Це - одна частина.

Друга частина - це інформаційні технології. Сфера розвитку програмного продукту, електронне управління країною, електронна комерція, електронна освіта, електронна медицина. І, нарешті, це все, що пов'язано зі сферою комунікацій. Оптоволокно - від кожного села, від кожної школи до будь-якого органу виконавчої влади, до кожної квартири. Тобто все, що пов'язано з комунікаціями, має бути розвинено».

 «Детектор медіа»