Юрій Андрухович апелює до Європи: «Не залишайте моєї країни без уваги!»
виборів від демократичного прориву в країні не залишилося й сліду, вважає Андрухович. «Сьогоднішня Україна є змістовним навчальним посібником на тему «неміцність демократії або як нас знову ведуть до диктатури». Як зазначає автор, сьогодні в країні чутно реванш. «Людина, яка уособлює «образу 2004-го року», насолоджується помстою повною мірою. Віктор Янукович на інавгураціїОскільки Віктор Янукович здобув у другому турі лише 49 відсотків голосів, усім «наївним» здавалося, що новий президент буде таким же нездатним на перевтілення думок у дії, як і його попередник. Однак з'ясувалося, що конституція - не така вже й недоторканна, а головним елементом для реалізації рішень є кількість «своїх суддів» у Конституційному суді», - пише Андрухович.
«Вже до середини березня новий президент несподівано накопичив у руках всю повноту влади і розгорнув країну на 180 градусів, - продовжує автор. - Сьогодні він має парламентську більшість, необхідну для реалізації його указів та ігнорування думок опозиції».
За вікном немов 1970-ті
«Колись існувала непогана країна, яка подавала надії і стукалася у двері Європи. Де вона поділася?», - запитує автор і додає, що дедалі частіше тепер можна почути про «профілактичні бесіди» з журналістами та громадськими діячами, про акуратні, поки що, спроби вербування і залякування, а також про укладання «списків лояльних». «Хай там як, СБУ перетворюється на політичного цербера, а держава - на поліцейський режим. Ми повернулися у минуле, іноді виникає відчуття, що за вікном знову 1970-ті роки».
І нічого нового в цьому немає, упевнений автор, наводячи за приклад путінську Росію. «Одне неясно: нащо Януковичу Європа? Навіщо всі ці ігри в інтеграцію з незмінними євробалачками?». Спираючись на сказане, український письменник звертається до європейців із закликом не спускати очей з України.
Насамкінець Андрухович все ж подає частку свого оптимізму. «Цього не може бути, щоб така анахронічна, успадкована від Сталіна система перемогла у довгій історичній перспективі», - підсумовує автор.
Дмитро Каневський, Наталя Неділько, радіо «Німецька хвиля»
Фото - «Німецька хвиля»