Зрозуміло, що за відсутності темників (а тепер уже навіть найпалкіші супротивники нової влади мови про те, буцімто вона відроджує чи бодай збирається відродити практику темників, не ведуть) кожен канал сам обирає ті новини, які вважає за найважливіші та найцікавіші. І з яких він починає випуски новин. Але новини – вони ж події в Україні та світі – то досить хитра штука. Хоч як розставляй пріоритети по своєму розумінню, а новини поділяються лише на дві категорії – важливих та не надто важливих. І простору для маневру телеканалів насправді не так уже й багато. Хочеш – не хочеш, а щодня є якийсь перелік подій, які виділяються з-поміж усіх решти. І хочеш – не хочеш, а саме вони, ці події, просяться бути першими у випусках новин усіх телеканалів. Усіх без винятку. І змагання за глядача не останньою мірою полягає в тому, який канал точніше влучить у точку, чиї найважливіші новини будуть справді найважливішими.

Хоча... Написавши те, що ви тільки-но прочитали, я спіймав себе на думці: а звідки, власне, випливає, що перші новини випусків – вони ж найважливіші та найцікавіші? Так мало б бути? То чи мало ще чого мало б бути? У попередніх оглядах ми з вами неодноразово доходили не надто обнадійливого висновку: інформаційне телебачення наше живе (принаймні, щиро прагне жити) за законами розважального жанру. Такого собі „дивертисменту”, чи то „концерту” новин. А у концерту – свої закони структури. Зокрема, жоден артист не почне свого виступу зі своїх найвідоміших та найзабойніших хітів. Розкрутка глядачів – додавання динаміки – лірична пауза – знову додавання динаміки – кульмінація – релаксація – такою є структура типового концерту чи типового музичного альбому ще з часів епохи диско. Тож давайте поглянемо, чи не так само намагаються будувати новинні випуски провідні телеканали?

Отже, понеділок, 8 серпня. Перший Hаціональний, „Новини” від 21-00. „Україна потерпає від грозових дощів та шквального вітру”, „Сексуального маніяка затримали в райцентрі Пологи на Запоріжжі”, „Україні може загрожувати пташиний грип” – такі були перші три повідомлення випуску. Потім, набагато нижче, йде повідомлення про майбутнє подорожчання тарифів на поштові послуги, й лише третім від кінця стоїть повідомлення про те, що Віктор Ющенко наклав вето на Житловий кодекс. Ну чим не типова газета „для метро”? Лише єдиним – навряд чи автори випусків щиро вірили, що люди переглядатимуть їхні новини десь у метро, аби лише згаяти час. Підсумковий випуск ТСН на „1+1” від 23-35 відкрився повідомленням про запорізького маніяка, за чим ішли повідомлення про пропозицію Генпрокуратури родичам Гонгадзе ознайомитися з матеріалами справи проти вбивць журналіста та про висловлювання Нестора Шуфрича про буцімто незаконність перебування Петра Порошенка на посаді секретаря РНБОУ. „Подробности” „Інтера” (20-00) відкрилися також повідомленням про запорізького маніяка (щастить же людині! І за які такі заслуги?!), за яким ішло повідомлення про 16 мешканців Запорізької області, яких покусали вовки. Узагалі, „Інтер” цілком міг би отримати приз „За вірність традиціям”: як уже зайшла мова про Запорізьку область – то треба одразу викласти все, що на цій бідолашній території відбулося. Тягне воно на топ-новину чи не тягне. Лише після того можна переходити до того, що президент ветував Житловий кодекс. У „Підсумках” ТРК „Ера” перші місця виглядали так: житловий кодекс, Шуфрич про Порошенка, запорізький маніяк.

Вівторок, 9 серпня. „Підсумки” ТРК „Ера” розставляють акценти так: розслідування СБУ справи двох росіян, яких підозрюють у спробі підірвати штаб Ющенка, ветування Президентом житлового кодексу (ой, яка оперативність!) та відповідь Петра Порошенка Несторові Шуфричу. Вечірні „Новини” Першого Hаціонального відкрили випуск повідомленням про те, що Леоніда Буряка знято з посади головного тренера київського „Динамо”. (У дужках так і хочеться зауважити: чому ж тепер ніхто не влаштовує акцій під гаслом: „Руки геть від „Динамо”!”?) Далі йшлося про 67-річний „ювілей” дорогого Леоніда Кучми. (Радість яка! Може, це ще під час президентства ЛДК було записано повідомлення про його дні народження на багато років наперед, і тепер належного дня вони автоматично вмикаються й відтворюються в теленовинах?) Третім повідомленням ішло прощання в Барнаулі з Михайлом Євдокимовим. Блок не надто втішних економічних новин, як і повідомлення про приземлення „Дискавері”, за яким стежила вся планета, загубилися десь ближче до завершення випуску. Підсумковий випуск ТСН на „1+1” відкрили повідомлення: про ціну на нафту, що б’є всі рекорди, про вісті з полів, а також про думку Святослава Піскуна щодо немоєжливості для Володимира Стретовича обіймати посади в Генпрокуратурі. Опозиція, яка прагне взяти реванш на парламентських виборах, як і виклик до суду в Америці Миколи Мельниченка, до статусу провідних новин вочевидь не дотягнули. І дуже далеко недотягнули. Вечірні „Подробности” „Інтера” розпочали свою сумну повість із того, що уряд офіційно затвердив умови повторної приватизації „Криворіжсталі”. Як ви гадаєте, яка новина йшла другою? Ви не помилилися: про Нікопольський південнотрубний завод та мітинг його працівників. Ну а завершувало чільну трійку повідомлення про виробників феросплавів та металотрейдерів, які просять допомоги в уряду. Отже, якщо ви, шановний глядачу, раптом відкриєте в собі металотрейдера чи виявите незбагненну цікавість до феросплавів – мерщій до уряду просити в нього допомоги!

Середа, 10 серпня. „Підсумки” ТРК „Ера” чільну трійку новин вибудували таким чином: загибель двох людей на миколаївському суднобудівному заводі „Деймен Шіп’ярд’з Оушн”, катастрофа гелікоптера під Таллінном, перевищення в кілька разів стартової ціни „Криворіжсталі” порівняно з тією, за яку її було продано 2004 року. Підписання президентом змін до закону „Про вибори народних депутатів”, заява Бориса Пенчука про те, що в день звільнення з-під варти Бориса Колесникова йому почали погрожувати, - все це не було оцінено як топ-новини. Підсумкові „Новини” Першого Hаціонального розставили пріоритети так: аварія на заводі в Миколаєві, загроза аварії суховантажного судна „Борислав” у Дніпродзержинську, оголошення урядом умов продажу „Криворіжсталі”. Не дотягнули до рангу найважливіших повідомлення про назрівання в Україні чергової бензинової кризи, а також оголошення Юлією Тимошенко про звільнення тих урядовців, які не відмовилися від місць у парламенті. Не такі вже й важливі ці події, погодьтеся. Підсумковий випуск „плюсової” ТСН розпочався – о, нарешті ж таке щастя! – повідомленням про втрату місць в уряді сумісниками. Далі пройшло досить дивне повідомлення про те, що Юлія Тимошенко була цього дня головним ньюзмейкером (а судячи з повідомлень інших каналів, і не скажеш!) – дивним воно було через те, що, власне, в цьому й полягала новина. Із єдиним уточненням: „зокрема”, вона не виключила, що очолить на виборах владний виборчий блок. Що ж було „не зокрема”, то це оголошення прем’єр-міністром виставлення „Криворіжсталі” на повторний продаж. Але це було вже інше повідомлення. Інтерівські „Подробности” на перше місце поставили оголошення ФДМ конкурсу з повторного продажу „Криворіжсталі”, на друге – спростування міністром аграрної політики звинувачення Петра Порошенка у причетності до імпорту цукру-сирцю (за імпорт, виявляється, виступає Юлія Тимошенко), на третє – вісті з полів, тобто закупівлю державою 500 тисяч тонн зерна. Із подальших повідомлень привертає увагу повідомлення про те, що абонентська служба Донецького міськводоканалу перейшла на спеціальний режим роботи. А ви, шановні читачі, вже скористалися цим режимом?

Четвер, 11 серпня. „Підсумки” ТРК „Ера” розпочали свій випуск повідомленням про те, що роздрібна ціна на цукор буде близько 3 гривень 20 копійок за кілограм. Далі йшов матеріал про те, що звільнені чиновники намагаються дискредитувати тих, хто успішно працює. Брак інвестицій для розвитку економіки був третім повідомленням. Актуально? Безумовно. Важливо? Немає заперечень. А от вечірні „Новини” Першого Hаціонального віддали перевагу кримінальній хроніці: повідомлення про те, що в дитсадках Чернівців кілька років обкрадали дітей було першим повідомленням випуску. Далі розповідь плавно перейшла на те, що один із постраждалих під час аварії на заводі в Миколаєві перебуває у вкрай важкому стані. Далі глядачам повідомили про те, що співробітник АНТК імені Антонова підхопив за кордоном малярію. Що ж, цілком може бути? Якщо існують фільми жахів, то чому не можуть існувати новини жахів? Юлія Тимошенко пообіцяла великі кадрові зміни на регіональному рівні (Господи, ну невже те саме не можна сказати простіше й зрозуміліше? Чи журналісти готують теленовини, чи якісь канцеляристи, що, окрім інструкцій та циркулярів, у житті своєму нічого більше не лише не писали, а й не читали?), - із цього розпочався підсумковий випуск ТСН на „плюсах”. Далі глядачі дізналися про те, що Сергій Головатий запропонував адвокатські послуги матері Георгія Гонгадзе, та про те, що МАГАТЕ закликає Іран припинити його ядерну програму. Вечірні інтерівські „Подробности” розпочали випуск по-воєнному: „У битву за дешевий цукор вступає Держрезерв”. Ховайтеся, хто може. Українські пекарі судитимуться з місцевою владою, якщо та знижуватиме ціни на хліб, - таким було продовження повідомлень про битви. А от далі йшлося бої вочевидь не надто великого значення: ані президент, ані уряд не допустять перерозподілу власності – так заявив Анатолій Кінах. Як в’яжеться з цим хоча б історія з „Криворіжсталлю” – так і залишилося загадкою. Як і взагалі питання: чи можна вважати власністю майно, що перебуває в незаконному володінні та користуванні.

П’ятниця, 12 серпня. Анатолій Кінах виступає проти скасування умов інвестиційної діяльності – такою от новиною дня розпочали свій випуск „Підсумки” ТРК „Ера”. Україна не планує посилювати режим перетину кордону з Росією – такою була тема другого матеріалу, хоча, якщо порівняти її з темою першого, то дуже здається, що другий був-таки суспільно важливішим. Передання партією „Пора” акції Нікопольського заводу феросплавів Фондові державного майна стало третьою новиною випуску. Цілком, як видається, заслужено. А вечірні „Новини” Першого національного знову перебували на кримінальній хвилі. Міліція затримала двох із чотирьох утікачів із слідчого ізолятора в Херсоні – от, як виявляється, якою була провідна подія дня. Іншими провідними подіями були зниження кількості новонароджених та продовження обговорення в Криму доцільності вивчення у школах української мови. Натомість підсумковий випуск плюсівської ТСН розпочався з матеріалу про те, що Віктор Ющенко та Михаїл Саакашвілі вирішили утворити співдружність демократичного вибору. Далі йшли матеріали про те, що курс гривні може знову піднятися, та про те, що Володимир Литвин поставив під сумнів достовірність урядових цифр інфляції в Україні. Вибір перших повідомлень у даному разі видається цілком виправданим. А от „Подробности” „Інтера” вважали провідною новиною дня перевищення попиту на квартири над пропозицією. ЄБРР прогнозує підвищення цін на комунальні послуги у країнах Східної Європи – таким було наступне повідомлення; мешканці села Прилиманське досі не мають води й купують її з цистерн – це був третій матеріал. Матеріали про візит Віктора Ющенка до Грузії та про намір керівництва донецького торговельного центру „Білий Лебідь” подати в суд на Бориса Пенчука, цілком зрозуміло, за своєю важливістю далеко не дотягували до вищеназваних – а тому й загубилися десь у нетрях випуску.

Тож, стає очевидним: якщо хтось, не дуже обізнаний із подіями в Україні та з проблемами, що стоять перед нею, взяв би навмання будь-який день і ретельно переглянув випуски теленовин за цей день – він би так і не зміг зрозуміти: які події були цього дня найважливішими, яким із них українці віддають пріоритет та приділяють найбільшу увагу, що їх найбільше турбує та хвилює – окрім запорізького маніяка, звісно. Бо замість найважливіших подій чи найпекучіших проблем на початку надто багатьох випусків новин – затравка, розкрутка, що завгодно, але тільки не те, що справді змусило б глядачів відкласти, кинути геть усе на світі й невідривно стежити за тим, що показують та про що кажуть на екрані. Натомість, справді найважливіші події надто часто ховаються десь глибоко всередині. Так, їм може бути приділено ледь не третину часу всього випуску, але – не його початок. Але от починаються випуски дуже часто з повідомлень, які в серйозній газеті вийшли б не інакше, ніж під рубрикою „Ахінея”. І які дуже часто виглядають як відібрані цілком довільно, за методикою датчика випадкових чисел. Досить довго намагався пригадати, що ж мені нагадує типова структура типового випуску теленовин. Адже відчуття, що щось подібне неодноразово вже зустрічав, не залишало й не залишає. І раптом збагнув: газету „Бульвар Гордона”! Вона теж починається з інформації, яка нікого ні до чого не зобов’язує й не спонукає, а серйозні речі, від яких, сівши читати, не можеш відірватися, й після прочитання яких залишається єдине враження: „Господи, це ж так елементарно, чому ніхто до цього раніше не додумався!” заховані десь глибоко всередині. Утім, „Бульвар Гордона” чітко окреслює жанр, у якому працює, й не претендує на щось інше. Не претендує ані на інформативність, ані на високочолу аналітичність, ані, власне, на те, щоб стати гідним конкурентом „Дзеркалу тижня”. „Бульвар Гордона” має свою інформаційну нішу. На відміну від нього, теленовини більшості каналів (приємним винятком є хіба що ТРК „Ера”) прагнуть посісти ту саму напівжовту, напівбульварну нішу, у той самий час проголошуючи себе серйозними інформаторами. А за великим рахунком, не виходить ані того, ані того. На „персональний вирок” заслуговує Перший Національний: проголошуючи своє поступове просування до стандартів громадського (чи то хай буде: суспільного) мовлення, він насправді, дуже схоже, щосили хоче конкурувати з комерційними каналами, намагаючися переплюнути їх у комерційності. Цікаво лише, що з цього в підсумку вийде?