Сергій Черненко, “Детектор медіа” Огляд теленовин за тиждень з 21 по 28 березня 2005 року.

На тижні завершилася досить гучна конфліктна ситуація навколо головного тренера футбольної збірної України Олега Блохіна, а точніше – навколо його сумісництва тренерської та депутатської діяльності. Як і передбачали експерти, історія, яка набула розмаху, перш за все, через прикладний інтерес есдеківських власників київського „Динамо” та мстивих почуттів комуністичної фракції завершилась – як не дивно – в інтересах нової влади. Йдеться, звісно, про суто практичний інтерес тих народних депутатів з числа колишніх опозиціонерів, яким дуже не хочеться втрачати парламентські мандати в обмін на посвідчення міністрів та інших очільників виконавчої влади. Тепер на їхньому боці з’явився „прецедент Блохіна”, який відкриває широкі можливості для поєднання конституційно несумісних занять під приводом псевдоаматорського статусу.

Вітчизняні теленовини, мабуть, під впливом футбольно-фанатських симпатій своїх журналістів, задовольнилися самим фактом повернення знаменитого футболіста та фартового тренера до своїх прямих обов’язків і не переймалися більш віддаленими наслідками згаданого прецеденту. Хоча – і без глибшого аналізу він став черговою ілюстрацією старої приказки про закон і дишло.

„Подробности”, „Інтер” [2005-03-25 20:00]

Апелляционный суд Киева разрешил Олегу Блохину совмещать депутатскую деятельность с тренерской работой

СТУДІЯ: Апелляционный суд Киева разрешил Олегу Блохину совмещать депутатскую деятельность с тренерской работой. Такой вердикт был вынесен судьей Натальей Антоненко после рассмотрения данных налоговой и ведомостей федерации футбола за полтора два года. Суд установил, что работа Блохина на должности главного тренера Национальной футбольной сборной не оплачивалась, и что функции тренера он выполняет в свободное от депутатства время. А это не противоречит ст. 88 Конституции о совместительстве депутатского мандата с работой на других должностях. Таким образом, суд отказал в удовлетворении иска спикера Верховной Рады Владимира Литвина о досрочном прекращении депутатских полномочий Олега Блохина. Сам Блохин, комментируя решение суда, выразил надежду, что стресс полученный командой во время судебных процессов, не повлияет на качество предстоящей игры со сборной Дании.

Реприватизаційні процеси відійшли на маргінес журналістської уваги на більшості телеканалів. Зокрема, судовий процес щодо „Криворіжсталі” із зрозумілих причин найбільше зацікавив два канали – ICTV та СТБ. У них з’явилися і найбільш детальні сюжети, присвячені подробицям судових засідань. Причому на СТБ цей сюжет був лаконічнішим та безстороннішим. Натомість ICTV оцінив привід до судового позову в дещо іронічному ключі і приділив більше уваги можливим втратам міноритарних акціонерів, чомусь не згадуючи – можливо, через очевидність – про інтереси головних власників металургійного гіганта.

„Факти”, ICTV [2005-03-21 18:45]

В Печерському суді столиці продовжується слухання найбільшої приватизаційної справи – щодо "Криворіжсталі"

СТУДІЯ: Сьогодні в Печерському суді столиці продовжується слухання найбільшої приватизаційної справи – щодо "Криворіжсталі". Нагадаємо, дві окремі справи щодо приватизації цього меткомбінату було об`єднано в одну, і суд практично розпочав слухання з самого початку.

РЕПОРТАЖ: Автор: Тетяна ПРУДНИКОВА. Розглядати справу по суті сьогодні так і не почали. Зранку майже півтори години дискутували, чи можна слухати справу у відсутності представників самої "Криворіжсталі". Суд таки ухвалив розпочати слухання. Наступним і основним сьогодні каменем спотикання стала участь у процесі акціонерів "Криворіжсталі" як третьої сторони. Двоє міноритарних акціонерів, тобто тих, хто має невелику кількість акцій, вирішили, що рішення суду може залишити їх без акцій. Нагадаємо, що фізичними особами, які могли купити акції "Криворіжсталі", були робітники заводу.

СИНХРОН: Ірина НАЗАРОВА, позивач: "Робітників ВАТ "Криворіжсталь" десь 50 тисяч трудового колективу, якщо я не помиляюсь. Аналогією в праві в даному випадку є рішення Верховного Суду щодо виборів кандидата в президенти Ющенка. Це рішення впливало на права та обов`язки, мабуть, кожного громадянина в цій державі, але суд правомірно, на підставі принципа верховенства права вирішив цю справу без залучення всіх громадян, які проживають на території держави Україна".

РЕПОРТАЖ: Суддя відмовив міноритарним акціонерам в участі у справі, але мотивацій рішення не надав. Так само, не мотивуючи рішення, суддя відмовив ще одному громадянину України, який звернувся до суду з такою ж позивною заявою, як Назарова. Представники консорціуму, які є власником акцій, вважають, що це, фактично, позбавить безпосередньо "Криворіжсталь" права на захист.

СИНХРОН: Сергій ВЛАСЕНКО, представник промислово-фінансового консорціуму "Інвестиційно-металургійний союз": "Суд поділив всіх позивачів на просто позивачів, напевно, і тих, які наділені якимись спеціальними повноваженнями. Тобто, Назарова... Заява Назарової приймається і розглядається, а заяви інших осіб просто нехтуються судом. На мій погляд, це абсолютна дискримінація і порушення... порушення принципу рівності всіх громадян перед законом і судом".

РЕПОРТАЖ: З`ясовували сьогодні і повноваження прокурора, який до об`єднання справ брав участь тільки в одній. А Ірина Назарова заявила, що представники консорціуму Резніков і Власенко впливають на суд позапроцесуальними засобами, коментуючи процес в пресі. Вона просила суд направити до дисциплінарної комісії адвокатури окрему ухвалу, але суд відмовив в цьому клопотанні.

Тема київського “Динамо”, яка жваво обговорювалася в теленовинах кілька тижнів і наполегливо монтувалася деякими політиками із ситуацією навколо Олега Блохіна, минулого тижня затихла – очевидно, у зв’язку з перенесенням судового розгляду аж на вересень – тобто, за нинішніми мірками, на цілу вічність. Втім, не можу не звернути увагу на програму “Центр уваги”, що виходить на Першому Національному, якій вдалося отримати порівняно детальні коментарі ситуації з боку найвідомішого представника іншої сторони “динамівського” конфлікту – російського бізнесмена Костянтина Григоришина. За змістом, щоправда, це була спроба протистояти активно тиражованим в ЗМІ звинуваченням Григоришина з боку нинішніх власників “Динамо” – зокрема, у намаганні під прикриттям нової влади відібрати клуб для подальшого перепродажу. Саме в такому контексті сприймалися заяви пана Григоришина про його любов до футболу, бажання вкласти в клуб серйозні інвестиції та наміри, у разі успіху, припинити практику масового залучення легіонерів. І все ж, це була принаймні спроба розширити уявлення глядачів про гучний конфлікт навколо улюбленої команди.

Лише в кінці тижня більшу увагу телеканалів привернула ситуація навколо останніх мажоритарних виборів – довиборів депутата Київради у виборчому окрузі №60. Тема широкого використання брудних технологій, яке за масштабами цілком можна порівнювати з дореволюційною епохою, не знайшла, на мій погляд, адекватного висвітлення у інформаційних випусках минулого тижня – тобто, у переддень голосування (вже з понеділка, так би мовити, “по результатам” інформаційний резонанс зріс).

Мені видалась цікавою ситуація, коли один з кандидатів, який був знятий з перегонів рішенням районного суду (яке цілком могло бути результатом адміністративного впливу), через день був поновлений у статусі кандидата – хоч вибори до місцевих рад проходять за старим законом, який не передбачає оскарження судових рішень. Ще цікавішою стала ситуація після гучних заяв цього кандидата про те, що його повернення до боротьби стало можливим “після особистого втручання Президента”, після якого той же суд “відкрив для себе нові обставини справи”. Не вдаючись до з’ясування обставин і правоти чи вини різних сторін конфлікту, не можу не звернути увагу на наступне: ситуація, коли суду “відкриває очі на помилки” особистий дзвінок Президента, аж ніяк не відповідає деклараціям про правове суспільство. На мій погляд, було б цілком логічним, якби прес-служба Президента чи він сам якось відреагували б на фактичне використання його імені у піар-кампанії будь-якого кандидата, а крім того – на публічне проголошення інформації про фактичне порушення Президентом незалежності судової влади. Хоча б для того, щоб не дозволити через досить дрібний привід наражатися на чергові спекуляції на тему залежності закону від революційної доцільності. Ні того, ні іншого не сталося – і це, до речі, теж могло б стати серйозним інформаційним приводом. Але...

Безумовно, топ-темою тижня було прийняття оновленого державного бюджету. Переважна більшість вітчизняних телеканалів досить детально висвітлювала процес підготовки до парламентського розгляду бюджетних пропозицій уряду, і це однозначно можна назвати позитивним моментом у роботі інформаційних служб.

До певної міри цьому сприяла і публічна активність урядовців – прем’єра Юлії Тимошенко, міністра економіки Віктора Пинзеника, членів парламентського бюджетного комітету, які намагалися активно працювати з громадською думкою і публічно викласти аргументи на користь нового бюджету. Принаймні, цього разу зацікавлений глядач міг отримати значно більше інформації, що називається, “з перших рук”. Крім того, мали можливість висловити в ефірі свою точку зору і опоненти урядових підходів. Хоча треба сказати, що несприйняття бюджету більше стосувалося частини механізмів його наповнення, які реально загрожують бізнес-інтересам тих чи інших парламентарів. Натомість, соціальну спрямованість бюджету підтримали майже всі фракції, розуміючи електоральну безперспективність іншої позиції.

Мабуть, єдине зауваження щодо цієї теми – це те, що телеканали могли б, крім детального обговорення, видати в ефір більш спрощений і конкретний варіант “плюсів” і “мінусів” пропонованого бюджету. Саме з точки зору не глобальних тенденцій розвитку держави, але й із точки зору “шкурного інтересу” пересічного громадянина: на стільки-то виросте пенсія, на стільки-то – зарплата такої категорії населення, на стільки-то – іншої… Тобто так, як це, скажімо, зробили в ряді друкованих видань. А якщо б ще хтось і детально проаналізував, яким саме чином ці видатки відіб’ються на макроекономічній ситуації, – то взагалі б ціни такому розгляду теми тижня не було б…

Номінальні опозиціонери вже традиційно не надто активно створювали інформприводи, а якщо й створювали – то реакція телебачення на них була більш ніж стриманою і обмежувалася сухими лаконічними повідомленнями. З одного боку, самі нові опозиціонери не дуже вірять у власні ініціативи, а, відповідно – не “вкладаються” в їх інформпідтримку. З другого – вони, поки що, не пропонують нічого оригінального, обмежуючись “калькою” з досвіду своїх попередників – і тому, очевидно, не викликають добровільного інтересу мас-медіа.

Підсумковий випуск дня ТСН «1+1», [2005-03-23 23:20]

СТУДІЯ: Контролювати діяльність уряду має намір екс-прем`єр Віктор Янукович, який претендує на статус лідера нової опозиції. Для цього він вирішив створити “тіньовий” уряд, який назвав "громадським Кабінетом міністрів". Найближчим часом оголосять конкурс на віртуальні портфелі “тіньового” уряду Януковича.

СИНХРОН: Віктор ЯНУКОВИЧ, голова партії "Регіони України": "Це, умовно кажучи, така громадська організація, яка буде моніторити дії уряду, діючого уряду, і робити висновки, тобто ро…робити аналітику і пропозиції прийняття альтернативних рішень. Тобто, це буде сприяти діючому уряду знаходити свої помилки і своєчасно їх виправляти. Цей громадський уряд, він буде створюватись з представників коаліції опозиційних сил".

І наостанок – так, дрібничка. Інформація про процес відкликання харківського екс-губернатора Євгена Кушнарьова, лідера новоствореної партії “Нова демократія”, з його, мабуть, останньої на сьогодні владної посади – депутата облради, здається, привернула увагу лише телеканалу “Тоніс”. Воно й зрозуміло – досі невідомі випадки (можливо, я не все про це знаю), коли б виборці повноцінно скористалися своїм правом відкликати депутата. Але темпи, яких набрав цей процес на Харківщині, створюють передумови для появи такого прецеденту. А там, хто знає – може, цей метод стане якщо не інструментом громадського впливу, то ефективним прийомом політичного тиску...

“24 години”, “Тоніс”(2005-03-23)

Відкликання Євгена Кушнарьова з посади депутата Харківської обласної ради набирає обертів

РЕПОРТАЖ: Автор: Олександра МІТІНА. Відкликання Євгена Кушнарьова з посади депутата Харківської обласної ради набирає обертів. Мешканці Краснокутського району зібрали 1700 підписів проти свого депутата. Тепер обласна виборча комісія має призначити дату офіційного голосування. В Краснокутську відбудуться перші в Україні вибори навпаки. Для того, щоб остаточно відізвати Кушнарьова, проти діючого депутата має проголосувати половина, а це 13 тисяч виборців району. У обласній виборчій комісії стверджують, що голосування відбудеться на початку червня.

Сергій Черненко, “Детектор медіа”

Цитати з телепрограм – за «Оглядом телеефіру».