У Білорусі вже є перша жертва указу президента Олександра Лукашенка «Про заходи з вдосконалення використання національного сегменту мережі Інтернет». Провайдер відключив сайт недержавної газети «Вітебський кур'єр», повідомляє «МедіаБізнес».

Указ «Про заходи з вдосконалення використання національного сегменту мережі Інтернет» Олександр Лукашенко підписав 1 лютого цього року. Ще проект указу, оприлюднений у грудні 2009-го, викликав протести та критичні оцінки як з боку білоруських медійників, так і міжнародних правозахисних організацій, серед яких - ОБСЄ.

Згідно з документом, контроль над інтернет-ресурсами в Білорусі переходить до Ради міністрів та Оперативно-аналітичного центру при адміністрації Лукашенка. У сфері впливу ОАЦ опиняються всі інтернет-провайдери країни, до його компетенції входить також заборона на доступ до інформації, що вважається незаконною за білоруським законодавством, та реєстрація доменних імен .by.

Отже, в усіх інтернет-клубах запроваджується обов'язкова ідентифікація користувачів інтернет-послуг. А для сайтів, які є частиною національного інформаційного простору Білорусі та розміщені на її території, стає обов'язковою державна реєстрація. Перехід на використання національних інформаційних мереж та систем усі юридичні особи і приватні підприємці повинні були здійснити до 1 липня 2010 року. За порушення законодавства держава надсилає вимогу відключити від мережі «непокірний» інтернет-ресурс. Провайдери зобов'язані виконати вимогу впродовж доби після того, як її отримали.

Після того як 1 липня 2010 року указ Лукашенка набрав чинності, провайдер відключив сайт недержавної газети «Вітебський кур'єр». Цю газету закривають уже не вперше. Попереднє відключення відбулося 2006 року. Але після перереєстрації в Смоленську видання знову почало виходити в онлайн-версії, оскільки розповсюджувати його через передплату і продаж не дозволили. Тепер «Вітебський кур'єр» закрили знову. Як повідомив «Белтелеком», «згідно з вимогами в отриманому листі». Хоч формальний привід закрити газету був, адже видання не пройшло встановленої указом президента процедури реєстрації, оскільки вважає її ще однією спробою посилити цензуру в ЗМІ.

До речі, ініціативи стосовно обов'язкової державної реєстрації певних інтернет-ресурсів та покарань у разі порушень цієї норми озвучувалися й в Україні. Зокрема, в законопроекті «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи державної реєстрації інформаційних агентств» за підписом прем'єр-міністра Миколи Азарова, зареєстрованому Верховною Радою 1 липня, пропонувалося штрафувати інформагентства за випуск інформаційної продукції, якщо агентство не є зареєстрованим. Відповідно до законопроекту, за порушення на інформагентства очікували штрафні санкції в розмірі 2040 гривень. За повторне правопорушення впродовж року видання пропонувалося штрафувати на 5100 гривень.

Проте, як повідомив «Дню» виконавчий директор Інтернет-асоціації України Володимир Куковський, новий законопроект насправді є не таким уже й новим за змістом. Оскільки обов'язкова державна реєстрація стосується лише тих інформагенцій, які мають договори з іншими ЗМІ про надання платних інформаційних послуг. А така норма в українському законодавстві існувала й раніше. Якщо інтернет-ЗМІ хоче надавати послуги як засіб масової інформації, законопроект його не стосується. Нововведенням можна вважати тільки застосування штрафних санкцій до агентств, що порушили законодавство, оскільки раніше вони передбаченими не були.

Тетяна Котюжинська, президент Асоціації медіа-юристів України:

- Закон України «Про інформаційні агентства» ніколи не був особливо популярним. Прийнятий 1995 року, він залишається чинним майже без змін. Хоча символічно, що зміни до Закону вносилися 2003 року і стосувалися обмеження частки іноземців у статутному фонді інформаційного агентства до 35% та збільшення кількості документів, необхідних для державної реєстрації. Чи були це свідомі спроби обмежити діяльність окремих веб-сайтів, тепер точно встановити не вдасться. Також можна сказати, що того ж 2003 року було внесено багато змін в інформаційне законодавство, зокрема з'явилося визначення цензури та оцінних суджень у Законі «Про інформацію», також було встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про друковані ЗМІ. Доповнення 2010 року передбачають конкретну відповідальність за поширення інформаційної продукції інформаційним агентством без його державної реєстрації як суб'єкта інформаційної діяльності. Раніше її передбачено не було. Скласти протокол для притягнення особи до адмінвідповідальності зможе орган, який проводить реєстрацію інформаційних агентств. Нині це Міністерство юстиції України. При цьому в Законі «Про інформацію» норми, які дають визначення інформаційної продукції та інформаційної послуги, виписані нечітко, а отже, є ризик тлумачення цих норм таким чином, що будь-яка особа, якщо вона збирає, обробляє, творить, зберігає, готує до поширення, випускає та розповсюджує інформаційну продукцію як матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення інформаційних потреб громадян або юридичних осіб, без відповідної реєстрації в Мін'юсті може бути притягнута до адмінвідповідальності. Загалом треба відзначити, що існування таких норм є рудиментом адміністративної системи, коли на обліку мала бути кожна друкарська машинка. А раптом щось напишуть? Зрозуміло, що у відкритому суспільстві місце державної реєстрації має бути мінімізованим.

Вікторія Скуба, «День»