Тексти сучасних німецьких письменників читають у Лютеранській церкві. Ці художні читання присвятили 20-ій річниці падіння Берлінського муру.  Цікаво, що тексти сучасних німецьких письменників - Дурса Грюнбайна, Керстін Хензель, Ант'є Равіч Штрубель і Андеа Чезінськи - читали українською й німецькою мовою не професійні актори, а студенти Київського національного університету кіно і телебачення, майбутні диктори й ведучі телепрограм.

Новий театральний жанр

Серед глядачів у німецькій євангелічно-лютеранській церкві Св. Катерини - чимало студентів, а також посол ФРН, представники столичного й харківського театрального університету, художники та письменники. Один з акторів цієї вистави Павло Бекезін сказав «Німецькій хвилі», що «Монологи муру» є однією з перших спроб в Україні реалізації історичної події мовою документального театру. Вистава побудована на монологах, виконаних у жанрі «вербатім», характерних для документального театру.

Директор кінофестивалю в Стокгольмі й частий гість Києва Лео Кантор, який також грає моновиставу в документальному жанрі, так пояснив «Німецькій хвилі» особливості підходу: «Це нова форма, яка поки що не так сильно представлена в Європі і яка зародилася в Америці. На Мангеттені були кафе, в які люди заходили розповісти якусь цікаву історію, яку ніколи ніхто не надрукує, не буде робити фільми, але на якусь важливу тему. Тепер ці люди приносять з собою комп'ютери, зображення, музику, звук. І це вже не розповідь, це вже театр. Оскільки людина, якщо виступає, стоїть на сцені, і ще є музика, не можна сказати, що це просто розповідь. Це документальна історія в жанрі документального театру».

«Дійство, де немає місця патетиці»

Якщо у виставі Лео Кантора події спершу розгортаються у Харкові, Коктебелі та Коломиї, а потім вже у Європі, то в київських «Монологах муру» всі події - в Берліні. Актор Бекезін називає падіння Берлінського муру однією з найвизначніших подій кінця ХХ століття: «Саме від цієї дати почався відлік нового історичного часу для мільйонів людей. Ми дослідили атмосферу тих днів, коли люди, долаючи рабство, почали руйнувати стіни страху, сліпого послуху й тотальної зневіри. Зробили таке дійство, де немає місця патетиці. Намагаємося досягти абсолютної відвертості з глядачем. Наш арсенал складається з унікальних текстів, написаних людьми, які самотужки долали мур».

Утім, деякі театральні елементи таки використано, у виставі звучать твори Баха та пісня Вольфа Бірмана - «голосу свободи» колишньої НДР. «Монологи муру» кияни ще матимуть нагоду послухати в українській столиці. Їх також сподіваються показати в Берліні.

Ольга Веснянка, радіо «Німецька хвиля»

Фото - www.dw-world.de