Пригадуєте анекдот про пішохода Козлова, якого ледве не збив кортеж олігарха: «А для вас, Козлов, переход есть».

На українському ТБ широко використовуються субтитри. Вигадали їх для україномовних громадян, аби в них складалася ілюзія, ніби на українському ТБ представлена здебільшого українська мова.

Насправді, така послуга дратує як україномовних, так і російськомовних глядачів. Для перших субтитри не створюють мовного середовища і не задовольняють їхніх мовних потреб, а якість текстового перекладу часто-густо просто обурює: суцільна «азаровщина», граматика та «прононс» Миколи Яновича. Дратують субтитри й російськомовних громадян, бо екран засмічують, бо Маргошу погано видно.

Проте субтитри приносили певну користь Нацраді з питань телебачення та радіомовлення.

За Ющенка, коли треба було звітувати про рівень поширеності української мови на ТБ, оці каляки-маляки дозволяли цілком легально неначе національним орнаментом прикрашати звітність. Закон є закон, а він, як я розумію, україномовним вважає не лише той продукт, який звучить мовою, але й той, що «на понятном и общедоступном», але субтитрований.

За таких правил жахами про суцільну українізацію ТБ в Україні не те що неважко налякати нашу набридливу, як осіння муха, сусідку, але й самому можна перепудитися.

За таких правил, готуючи інформацію про мовний баланс в Україні, який віддзеркалює поширеність української та російської мов у різних сферах громадського та приватного життя, я мусив враховувати офіційні дані Нацради, згідно яких частка української мови в українському телеефірі складає понад 75%.

Аби вщент розбити цю статистику об реалії життя, варто кілька хвилини поклацати пультом, особливо в прайм-тайм. Саме тому, аби якось зафіксувати справжню реальність, мої колеги та я сформували дві групи студентів-волонтерів, які протягом двох вечорів, навзаєм контролюючи точність вимірів, просиділи із секундомірами перед телевізорами, фіксуючи винятково мову трансляції.

Моніторились 12 найпопулярніших в українських глядачів телеканалів: «Інтер», «1+1», «ICTV», «СТБ», «Новий», «Перший національний (+ «Ера»), «Первый», «5-й канал», «НТН», «К-1», «ТЕТ» та ТРК «Україна» (перелік подано не в порядку рейтингу). Дослідження проводилося протягом двох днів - 24 лютого («ТЕТ», «1+1», «Інтер», ТРК «Україна», «ICTV», «НТН») та 25 лютого («5-й канал», «Первый», «УТ-1», «Новий», «К-1», «СТБ») і охоплювало вечірній час з 17-00 до 24-00.

Який же ми отримали результат у цілому? Враховуючи рекламу, яка, згідно чинного законодавства, є поки що україномовною, частка звучання української мови на каналах склала 55,6%, а російської - 44,3%.

Без реклами ж, до якої, як мені здається, увага глядачів менша, ніж власне до фільмів та телепередач, питома вага української мови становить 41,4%, а російської - 58,6%. Думаю, саме цей показник є адекватнішим, бо він демонструє програмну політику телеканалів.

Найуживанішою українська є на «Першому національному» (96%) та на «5-му каналі» (87% без реклами). Найнижчі показники були засвідчені (крім нульового «Первого»), принаймні в день моніторингу, у прайм-таймі ТРК «Україна» (21% без реклами проти 79% російської), на «Інтері» (16:84 на користь російської) та на «Новому» (лише 8%! української).

Чітко видно, кому закон не писаний.

Напрочуд високою частка української мови виявилася на СТБ: 67% без урахування реклами та 77% з рекламою.

Звичайно, день на день не випадає, але ці два дні напевно віддзеркалюють загальну тенденцію домінування російської мови на українському ТБ. Крім того, левова частка глядачів має доступ не до 12 каналів, а до десятків і сотень, які майже всі є російськомовними.

Хто сумнівається, хто не вірить - пульт вам в руки, і побачите, що пан автор таки має рацію!

Відтак, сентенції про українізацію та витіснення російської мови з українського телевізійного простору не витримують жодної критики. Вимог про 75-відсоткову частку української мови на ТБ практично ніхто не виконує. «Рулить» не закон, а ринок, причому ринок не український, а російський.

Вітчизняне ТБ на загал - це така собі велика «телебудка», яка ретранслює російський продукт, а жаба давила, давить і давити буде, аби щось з цього перекласти українською. Але, як на мене, то титрування російських серіалів - безглуздя.

Навіть така ситуація на ТБ, на думку деяких регіоналів, складається на користь... української мови, а марево міфічної українізації доводить їх до сказу.

От проста арифметична задачка: якщо при вимозі 75% україномовного продукту канал ледве дотягує до 20%, то до якого показника він зменшиться, коли встановлену законом планку знизити до 50%? Та ще й не контролювати її дотримання?

Правило №1 радянських трамваїв «Кращий контролер - Ваша совість» померло разом із СРСР. Кинута сам на сам проти ринкової стихії, українська мова доволі швидко зникне з ТБ. У новому керівництві держави немає жодної людини, у якої б така перспектива викликала бодай якусь емоцію.

Хоча, помиляюся: немало таких, хто з цього щиро порадіє.

Припускаю, пані Герман, яка сьогодні зголосилася відповідати за реформу гуманітарної сфери, хоч якось, будучи обмеженою потребою партійного пристосуванства, все ж таки обстоюватиме й інтереси україномовних, які в менстріймі ПР взагалі не розглядаються як такі, які мають права.

Але мало вірю в те, що посіяні нею українофільські зерна, які після трьохсотлітніх московських морозів, потребують тепличного ґрунту, колись проростуть на макіївсько-єнакієвсько-донецькому камінюччі нової влади.

Олег Медведєв, політтехнолог, медіа-менеджер, журналіст, для інтернет-видання «Українська правда»

Фото - www.pravda.com.ua