Ігор Дудник:
Редакторам газет, журналів, сайтів, телеканалів я би радив по-перше розбиратися у цьому. Причому дійсно розбиратися, і не тільки для того щоб відрізнити хорошу інфографіку від поганої, а і для того, щоб визначитися яку інфографіку робити своїми силами, а яку замовляти в спеціалізованих агенціях, і що найголовніше: яку інформацію робити графічно (тобто, власне, робити інфографіку), а яку текстово. Тут є дуже важливий момент: коли редактор планує статтю, він повинен розуміти, якук інформацію дати текстом, яку фотографіями, а яку інфографікою. Іноді буває дуже хибний підхід: коли пишеться текст статті, а тоді цей текст намагаються «ілюструвати».

Андрій Зінченко:
Уникати дизайнерів в чистому вигляді. Інфографіка, це коли форма презентує дані, а значить і виводиться із них («Form follows data»). Якщо навпаки, то це вже - чисте украшатєльство, що із інфографікою нічого спільного не має. Для будь-якої інфографіки важливо знання предмету, який зображуєиться і надлишкові дані про цей предмет. Як тільки їх недостатньо, то починаються украшательства і так званий «творчий процес» дизайнера. Всі такі роботи будуть невдалими, бо вони є неінформативними. Відтак, порада така - в інфографіці головним має бути аналітик, а не дизайнер.

Саме аналітик мусить скеровувати останнього на зображення тих чи інших даних тим чи іншим способом. Завдання дизайнера - оформити це.

Ігор Коновалов:
Не боятись. навіть простенька інфографіка робить свою справу краще ніж кілька колонок убористого тексту.

Сергій Кравцов:
Редакторам газет - не заморачиваться по поводу «дизайн-концептов» и использовать максимально простые решения. А вот в ТВ и журналам - пробовать экспериментировать с 3Д - это выглядит эффектно, однако пока это редко используется.

Олег Онисько:
Інфографік - штучний товар, який іноді доводиться шукати дуже довго, тому - цінуйте його. Ідеальне поєднання - добрий дизайнер і добрий журналіст в одній особі. Втім, ідеальне поєднання саме тому і ідеальне, що у природі практично не зустрічається.

Знайдіть у своїй редакції дизайнера (верстальника, макетувальника), який цікавиться новинами, принаймні читає, хоч щось, крім інтернету. Інфографік, який не цікавиться суспільно-політичними проблемами, ніколи не зможе їх цікаво і доступно представити.

Пошукайте також в редакції журналіста, який цікавиться дизайном газети і візуальним представленням бодай своїх матеріалів. Важливо також, щоб цей журналіст був достатньо ретельним у роботі з інформацією.

Посадіть цих двох поруч і дайте завдання зробити інфографіку. У будь-якому разі, якщо ці двоє спрацюються, з часом ваша газета вас приємно здивує.

Олег Слюсарчук:
Для початку зібрати команду: дизайнерів та ілюстраторів, які розуміються на тому, як малювати інфографіку; журналістів, які б освоїли специфіку роботи над інфографікою. У цій справі журналіст не стільки митець слова, скільки ефективний здобувач потрібної інформації з першоджерел. Адже інфографіка подає факти без суб'єктивізму, а факти-річ точна.

Інфографіка для дизайнера -ілюстратора-це насамперед інтерпретація статистичних даних. Форма подання, послідовність , точність , вміння правильно показати частину цілого, порівняння більшого з меншим, місце знаходження та будову об'єкта, правильне оперування масштабом, точність відтворення моделі - такі завдання лежатимуть на творцеві інфографіки. Для нього важливим є використанні логічного мислення, причинно-наслідкових зв'язків у тій чи іншій темі
Що стосується художньої привабливості графіки, то вона посідає друге місце, поступаючись фактологічній точності та логіці відтворення тої чи іншої події чи новини.

Олександр Акименко, «Вме100слов»

Фото - vmestoslov.info