Лідерові російської опозиційної партії «Народно-демократичний союз» Михайлу Касьянову мало не зірвали презентацію книжки під яскравою назвою «Без Путіна».

Прем'єр-міністр РФ при пізньому Єльцину і ранньому Путіні, а нині - опозиціонер, Касьянов привіз в Україну твір, написаний спільно з відомим російським (хоча зараз - радше, українським) телеведучим Євгенієм Кисельовим.

Книжка є головним чином розповіддю про те, що бачив і робив пан Касьянов під час своєї роботи в російському уряді, і що він про все побачене і зроблене тоді думає тепер. Цікаво, що презентація твору в Москві відбулася ще на початку жовтня, і пройшла без будь-яких ускладнень. Хоча теоретично їх можна було чекати - досить пригадати долю скандально відомого твору «ФСБ підриває Росію», в якому авторство вибухів у Москві, Волгодонську і Буйнакську десятирічної давності приписується спецслужбам і Путіну. Весь наклад «ФСБ підриває Росію» та сама ФСБ спочатку конфіскувала як речдок у справі про нібито розголошення державної таємниці (одного або кількох примірників для цього, звичайно ж, було б замало), а потім знищила - як такий, що став непотрібним після завершення слідства.

Але в українській столиці вже не вперше проходять презентації книжок політичних опонентів російського керівництва. Можна пригадати того ж таки лідера Союзу Правих Сил Бориса Нємцова або Ірину Хакамаду, що вже відійшла від політики.

Вчорашня подія тим більше дивна, оскільки з презентацією книжки пана Касьянова в Москві, повторимо, нічого такого не сталося, і її презентацію в столичному «Покровка сьют отеле» відвідали близько двохсот гостей.

На презентації в Києві народу очікувалося трохи менше - близько сотні. Дійство мало відбутися в готелі «Прем'єр-палас», де і зупинився Михайло Касьянов. Саме перед презентацією він якраз давав у своєму номері інтерв'ю, і це було інтерв'ю для «Главреда».

Коли розмова вже наближалася до завершення, в кімнату постукали. Це був помічник Касьянова, колись - керівник апарату уряду РФ Костянтин Мерзлікин.

- Михайло Михайлович, там світло погасало - оповістив він.

- Ну, от, - розгублено сказав Касьянов. - Що, як в Уфі?

Як виявилось, у залі, орендованому під презентацію, вимкнулося освітлення. Пізніше низка українських інформагентств написали, що освітлення зникло в усьому готелі, але це не так. Воно вимкнулося тільки в цьому залі, причому коли соратники пана Касьянова запропонували надати під презентацію інший зал або, у найгіршому разі, лобі-бар, їм було відмовлено без усяких аргументів.

Журналісти «Главреда», відчувши, що справа йде до чогось вельми цікавого, поквапилися завершити інтерв'ю. І не помилилися, оскільки пан Мерзлікин, повернувшись після, наскільки можна було зрозуміти, суперечок з персоналом готелю, повідомив:

- Михайло Михайлович, тепер там ще й «бики» прийшли.

За три хвилини кореспонденти «Главреда» на власні очі переконалися, що в холі готелю перебувають з півтора десятки молодих людей цілком однозначної зовнішності. А ще за три хвилини їх - тобто кореспондентів - ввічливо вивели на вулицю. Буквально попідруки. Але ввічливо.

- Ніхто, окрім тих, хто проживають в готелі, сюди не зайде, - заявив співробітник готельного персоналу, не представившись.

Двоє молодиків стали біля входу. Поруч топтався швейцар у форменій шинелі. Форма молодих людей, навпаки, складалася з курток, джинсів і в'язаних шапочок.

- Перепрошую, ви - співробітник готелю? - звернувся до одного з них кореспондент «Главреда».

Молодик подумав і ледве помітно кивнув.

- А на якій посаді?

Цього разу на обличчі співрозмовника не здригнувся жоден мускул. Він просто стояв і дивився - причому навіть не на того, що запитує, а на стоячого віддалік фотокореспондента. Судячи з цього погляду, нелюбов до фотокореспондентів цей хлопець всотав з молоком матері.

Те, що відбувалося, дуже контрастувало з тим, про що буквально півгодини тому в розмові з кореспондентами «Главреда» Михайло Касьянов розповідав, як Україна досягає успіху в розвитку демократії і як, мовляв, Москва в цьому має брати приклад з Києва.

Словом, все було зрозуміло. Проте на цьому все не закінчилося, тому що під дверима «Прем'єр-паласу» почали збиратися люди, що прийшли на презентацію книжки панів Касьянова і Кисельова. Серед цих людей протягом чверті години опинилися сам Євгеній Кисельов, відомий політолог Вадим Карасьов, співголова громадського руху «Нова Україна», екс-віце-прем'єр України Володимир Семиноженко і уповноважений Президента України з питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський. І всіх їх не пускали в готель похмурі молодики, тож всім їм доводилося мерзнути під вітром та снігом.

Врешті-решт з будівлі вийшов Михайло Касьянов. (На той час у тих, хто стояли під дверима, виникли серйозні побоювання, що молоді люди у в'язаних шапочках не лише не впускають в готель тих, хто там не проживає, але й не випускають декого з тих, хто там мешкають). Як з'ясувалося, зал під презентацію оперативно надали в одному з інформаційних агентств, що розташоване всього лише за півкілометра від «Прем'єр-паласу».

Окрім уже перерахованих відомих осіб, на презентації були помічені ще кілька політологів і політтехнологів, а головне - мало не всі пізнавані співробітники Секретаріату Президента. Зокрема, компанію панові Соколовському склали заступник глави СП Марина Ставнійчук, заступник глави СП Ігор Попов, прес-секретар Президента Ірина Ванникова, керівник головної служби інформполітики СП Лариса Мудрак та інші офіційні особи.

- Чи не означає це, що Віктор Ющенко або його оточення якимсь чином сприяли організації вашої презентації? - запитав кореспондент «Главреда» панів Касьянова і Кисельова, коли презентація книжки «Без Путіна» плавно перейшла в прес-конференцію.

- Жодна українська організація, державна або недержавна, нам нічим не сприяла, - відрубав Євгеній Кисельов.

- Ми все зробили своїми російськими зусиллями і на російські гроші, - додав Михайло Касьянов.

- Чи звинувачуєте ви в інциденті віце-спікера Держдуми Росії Олександра Бабакова, який, згідно з численними публікаціям в ЗМІ, контролює готель «Прем'єр-палас»?

- Ну а як же без нього, - відгукнувся пан Касьянов.

- Але, - додав пан Кисельов, - загалом це підкреслює, що у Москви дуже довгі руки. І це - тривожний сигнал.

Версія про те, що презентацію книжки спробували зірвати за вказівкою російського власника українського готелю, виникла ще під дверима «Прем'єр-паласу», куди не пускали гостей презентації. Причому ця версія відразу ж трансформувалася в аргумент політичної агітації. Фразу «Ось бачите, що буде після сьомого лютого, якщо переможе Янукович або Тимошенко?» на різні лади кореспондентам «Главреда» повторювали і Вадим Карасьов, і Богдан Соколовський, і директор Національного інституту стратегічних досліджень Юрій Рубан, теж присутній на заході.

Тобто якщо скандал був, загалом, на руку Михайлу Касьянову і Євгенію Кисельову, то як мінімум не меншою мірою він був на руку прихильникам Віктора Ющенка. Довга «рука Москви», як завжди, виявилася не лише довгою, а й украй незграбною, чим у черговий раз підсобила тим, кого начебто намагалася придушити.

Втім, версія про те, що інцидент умисне організували ті ж чиновники з Банкової, залишається сумнівною. Принаймні в останньому випадку вони могли б заразом організувати і телекамери. Це було б набагато легше, ніж домовитися з власниками «Прем'єр-паласу» (адже без такої змови нічого не вийшло б). Проте знімальних груп від українських телеканалів ні на місці подій, ні на презентації не було - через що скандал, звичайно, дуже програв у скандальності.

- Найочевидніша версія полягає в тому, що все дійсно організували з Москви, але, ясна річ, не Кремль і не їхній Білий дім, - припустив у розмові з «Главредом» один з українських політологів, що відвідали презентацію. - Ну, смішно припускати, що, скажімо, Путін дзвонив Бабакову і вимагав зірвати виступ Касьянова. Хоч би тому, що у Путіна навряд чи не здогадалися б, що зриву не вийде, а вийде всього лише скандал. Інша справа - сам власник готелю. Він, звичайно, теж міг розуміти, до чого це призведе, але важливішим був інший аргумент: щоб ніхто не міг сказати про нього - мовляв, та він опозиціонерам майданчик для виступів дає, який з нього благонадійний?! Це, звичайно, дрібні гроші - але дрібні гроші неприємні. Ось він і перестрахувався.

З іншого боку, і сам Михайло Михайлович, знаючи політичну заангажованість імовірних власників «Прем'єр-паласу», не міг не передбачити, що презентацію його книжки спіткає саме така доля. Адже так легко було б на кілька годин орендувати якесь інформагентство.

Хай там як, а будь-який шанувальник конспірологічних теорій знайде в цій ситуації «єдине вірне» пояснення на свій власний смак. Ми лише описали подію.

Олександр Михельсон, Юрій Онишків, журнал «Главред»

Фото - Стас Алексєєв , «Главред»