У фільмі взяли участь сучасники української стигматички, а також представники науки та церкви. В реконструкції подій взяли участь актори театру ім.. М. Заньковецької. Після показу відбудеться прес-конференція, за участю представників церкви, творців фільму та людей які особисто знали Настю Волошин.

Історична довідка:

Відома українська стигматичка Настя Волошин народилася на Ярославщині 27 жовтня 1911 року і отримала рани Христові у червні 35 - го. Польська преса широко висвітлювала появу «віщунки з села Млини», проте після її відмови визнавати себе полькою була поміщена у психіатричну лікарню на Кульпаркові. З благословенням митрополита Шептицького, згодом нею заопікувався відомий богослов о. Г. Костельник і Настю забрали з клініки.

У 24 роки вона вступила до монастиря сестер Василіанок взявши ім'я Маріям. Після ліквідації УГКЦ була вислана на Сибір де пробула 7 років і відтак повернулася на Україну. Померла Н. Волошин в день пам'яті першомученика Стефана, 9 січня 1994 року в селі Шпильчино на Львівщині.

До кінця днів, Настя Волошин (або як її називали в народі Цьоця) не втратила своїх чисельних містичних дарів.

Фільм «Настя Волошин: жертва на показ» розповідає про життя відомої української стигматички яка народилася на Ярославщині 27 жовтня 1911 року і отримала рани Христові у червні 35 - го в селі Млини. Польська преса широко висвітлювала появу «віщунки з села Млини», проте після її відмови визнавати себе полькою була поміщена у психіатричну лікарню на Кульпаркові. З благословенням митрополита Шептицького, згодом нею заопікувався відомий богослов о. Г. Костельник і Настю забрали з клініки. У 24 роки вона вступила до монастиря сестер Василіанок. Після ліквідації УГКЦ була вислана у Сибір на 7 років і відтак повернулася на Україну. Померла Н. Волошин в день пам'яті першомученика Стефана, 9 січня 1994 року в селі Шпильчино на Львівщині.

Як відбувались зйомки:

Про Настю Волошин режисер Іван Федорич довідався минулого року зовсім випадково, натрапивши на скромну сторінку в Інтернеті. Тоді ж з'явилась ідея зняти про неї фільм. Згодом автор познайомився з Олегом Петруком, науковцем який вже десять років збирає матеріали про Настю Волошин та українських стигматиків (як виявилось їх було близько 20 - ти!). Пан Олег відкрив для режисера свій архів, а також дав контакти людей, що особисто знали стигматичку.

Зйомки почалися у жовтні 2008- го року на базі Львівської ОДТРК під кураторством режисера Мирослава Мединського. Знімальна група побувала у різних місцях Львівщини - Шпильчино, Ганачівка, Бібка, Давидів де збирала свідчення про Настю Волошин. Також свої коментарі на тему стигматички Насті Волошин виразили представники церкви і науки.

У другій фазі зйомок, в павільйоні ЛОДТРК знімались реконструкції подій з життя стигматички за книжкою о. Костельника «Настя Волошин - дівчина зі стигматами». У постановці комбінованих зйомок (вони проводились на однотонному полотні) брали участь актори театру Марії Заньковецької, а потім художній геній Тарас Сайнюк на рівні монтажу створювались «комп'ютерні» декорації. Створення ігрових сцен забирало багато часу, оскільки Сайнюк і Федорич робили такі ефекти вперше, тому остаточний випуск фільму переносився з квітня на вересень, поки не було встановлено остаточну дату - 3 грудня, яка є близька до дати 15-тої річниці смерті Насті Волошин (7 грудня 1994 р.). Як на дебют, фільм вийшов досить модерний, захоплюючий і динамічний. Тому він буде цікавий для всіх поколінь які цікавляться історією Галичини, та історією Української Греко-Католицької Церкви.

Про автора:

«Настя Волошин» це перша професійна робота молодого режисера Івана Федорича, який почав свій творчий шлях на Люблінському Католицькому Університеті де навчався протягом 2002 -2007 рр на факультеті психології. Після закінчення університету повернувся в Україну. Спочатку працював на «Єко - радіо» як автор і ведучий передачі «Авангард», згодом перебазувався на ЛОДТРК де працював оператором, ведучим та помічником режисера. Зараз працює на каналі «24» і одночасно бере участь в «Інтершколі» на каналі Інтер.

Разом зі своїми друзями - поетами у 2007 -му заснував творче об'єднання «ТАБАКО» в лавах якого створив три відео поезії - «З глибини», «Коридори з диму» та «Портрет». Перша короткометражка отримала приз на фестивалі «Куб» 2008 року, інші брали участь у фестивалях «Кіносфера», «Кіно фронт 2009» а також будуть показані на міжнародному фестивалі медіапоезії «Вентилятор» який пройде 19-го грудня у Санкт Петербурзі.

Католицький часопис Credo