Президенты или волшебники?
«Детектор медіа» продолжает проект «Мониторинг роли СМИ и политической рекламы в выборах-2010» в рамках проекта общественной организации Internews Network «У-Медиа». Одной из составляющих проекта является анализ публичных заявлений, политических программ и рекламных месседжей кандидатов в президенты. Детальнее о самом проекте можно прочитать здесь.
Прежде чем говорить о президентских выборах, кандидатах, их прошлом и будущем, стратегиях, тактиках и т.п., хочу обратить внимание уважаемого сообщества на один маленький нюанс, который мы обязательно должны уточнить. Поправьте меня, если я не прав, в следующих утверждениях. Первое. Президент - это государственная должность, конкурс на которую осуществляется на всенародных выборах. Второе. Президент имеет свои полномочия. Третье. Эти полномочия и есть то, для исполнения чего его вообще избирают. Четвертое. Эти полномочия определены Конституцией Украины.
Теперь внимание, Конституцию в студию! Вот статья 106, которая определяет полномочия президента.
Президент України:
1) забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;
2) звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;
3) представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;
4) приймає рішення про визнання іноземних держав;
5) призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;
6) призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до статті 156 цієї Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою;
{Офіційне тлумачення пункту 6 частини першої статті 106 див. в Рішенні Конституційного Суду N 23-рп/2008 ( v023p710-08 ) від 15.10.2008};
7) призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені цією Конституцією;
8) припиняє повноваження Верховної Ради України у випадках, передбачених цією Конституцією; { Пункт 8 частини першої статті 106 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 };
9) вносить за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, сформованої відповідно до статті 83 Конституції України, подання про призначення Верховною Радою України Прем'єр-міністра України в строк не пізніше ніж на п'ятнадцятий день після одержання такої пропозиції; { Пункт 9 частини першої статті 106 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 };
10) вносить до Верховної Ради України подання про призначення Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України; { Пункт 10 частини першої статті 106 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 };
11) призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Генерального прокурора України; { Пункт 11 частини першої статті 106 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 };
12) призначає на посади та звільняє з посад половину складу Ради Національного банку України; { Пункт 12 частини першої статті 106 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 };
13) призначає на посади та звільняє з посад половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; { Пункт 13 частини першої статті 106 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 };
14) вносить до Верховної Ради України подання про призначення на посаду та звільнення з посади Голови Служби безпеки України; { Пункт 14 частини першої статті 106 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 };
15) зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності цій Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності; { Пункт 15 частини першої статті 106 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 };
16) скасовує акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим; {Пункт 16 частини першої статті 106 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 };
17) є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;
18) очолює Раду національної безпеки і оборони України;
19) вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань; { Пункт 19 частини першої статті 106 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 };
20) приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України;
21) приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації - з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України;
22) призначає на посади та звільняє з посад третину складу Конституційного Суду України; { Пункт 22 частини першої статті 106 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 };
23) утворює суди у визначеному законом порядку;
24) присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини;
25) нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними;
26) приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні;
27) здійснює помилування;
28) створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби;
29) підписує закони, прийняті Верховною Радою України;
30) має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів (крім законів про внесення змін до Конституції України) з наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України; {Пункт 30 частини першої статті 106 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 };
31) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України.
Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам.
Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.
Акти Президента України, видані в межах повноважень, передбачених пунктами 5, 18, 21, 23 цієї статті, скріплюються підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання. { Частина четверта статті 106 в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004 }
Для тех, кому лень читать, поясняю - полномочия президента практически исключают его самостоятельную инциативу. Он может влиять на события, но почти лишен возможности их определять. Инструментом президента являются указы, которые он издает для выполнения своих конституционных обязанностей, то есть, назначения послов и т.п. Попросту говоря, президент не может с бухты барахты взять и что-то там «ввести». Вот и всё.
Мы с вами избираем человека, работа которого заключается в исполнении вышеизложенных обязанностей.
Теперь вернемся к нашим кандидатам в президенты. Я уже говорил, что на самом деле, в программах, которые вам всем много лет настойчиво рекомендуют не читать, написано всё, что нужно знать избирателю для того, чтобы сделать правильный выбор. В частности, заглянув в программы, нетрудно увидеть кто поэт, а кто неизвестно кто.
Вот, например, Инна Богословская (я их просто по алфавиту выбираю) обещает нам вдвое снизить налоги на предприятия легкой промышленности на 5 лет. Юрий Костенко собирается обязать госпредприятия и учреждения закупать только отечественную продукцию, а Владимир Литвин поражает точностью, когда требует довести часть оплаты труда в производственной сфере с 8% до 30% себестоимости. Скажу, что перечень можно продолжать долго - подобные пункты есть в программе почти у каждого кандидата. Если читатель дал себе труд ознакомиться с той работой, которую должен делать президент, он обязательно задаст простой вопрос - а, собственно, чем будущий президент собирается выполнять эти обещания?
На этот вопрос может быть три ответа. Первый, на самом деле, исходит не столько от кандидатов, сколько от части избирателей. Он звучит примерно так: «мы быдло, мы сами ни на что не способны, нам все равно, у кого там какие полномочия, пускай президент делает, что хочет, лишь бы нам было хорошо».
Для тех, кто не согласен с такой постановкой вопроса и кто считает, что государство существует для людей, а не наоборот, ответ, теперь уже со стороны кандидата, может быть таким: «да, я понимаю, что полномочий для реализации моих волшебных идей маловато, но я буду бороться за их изменение и для этого у меня есть такой-то план». И далее должен обязательно следовать план.
Наконец, может быть и такой ответ: «меня все устраивает в ст. 106 и я готов не выходить за ее рамки».
Вопрос несоответствия полномочий президента, определяемых статьей 106 как общественным ожиданиям, так и обещаниям кандидатов - главный фактор текущей политической ситуации. Он просто обязан быть тем или иным образом отражен в программах людей, баллотирующихся на пост президента. Неважно, глупые или умные, полезные или бесполезные, реальные или нереальные идеи предлагает кандидат, если у него отсутствуют какие-либо способы их реализовать. Коль скоро это так и коль скоро об этом все знают, именно вопрос полномочий - то есть средств реализации идей - должен быть первостепенным.
Я хочу напомнить, что никакие там выступления в ток-шоу и прочие глупости с формальной точки зрения не являются тем, за что голосуют избиратели. С точки зрения выборов, как социально значимой процедуры, люди голосуют, прежде всего, за программу кандидата. Поэтому, повторю, кандидат на пост президента обязан отразить всю эту проблематику в своем главном документе.
Теперь вернемся к нашим кандидатам. Я сделал простой (разумеется, украиножерский, проамериканский, жидомасонский, москальский и бендеровский) анализ программ кандидатов на предмет того, кто здесь поэт, а кто - неизвестно кто. Люди, у которых есть ответы на второй и третий вопросы, обозначены словосочетанием «кандидат в президенты», люди у которых нет ответов на эти вопросы, обозначены словом «волшебник». Два кандидата обозначены словом «полуволшебник», так как конституцию они ругают, но дальше - молчок. Симоненко, Тягнибок и Противсих исключены из анализа за недостойные цели. Тоталитаризм, репрессии, гражданские войны и изыски политтехнологов не нуждаются в каких-либо президентских полномочиях.
Богословская - волшебник;
Бродский - волшебник;
Гриценко - кандидат в президенты. Обещает «Конституцию порядка»; (президентская модель). Механизмов не указано;
Костенко - волшебник;
Литвин - волшебник;
Мороз - кандидат в президенты. Обещает действовать в рамках конституции, дополнительные полномочия не нужны;
Пабат - волшебник;
Ратушняк - волшебник;
Рябоконь- кандидат в президенты, дополнительные полномочия не нужны;
Супрун - полуволшебник. Выступает за «оновлення» Конституции, механизмов нет;
Тимошенко - полуволшебник. Ругает конституционную реформу, что предлагает - непонятно;
Тигипко - кандидат в президенты. Обещает инициировать принятие новой Конституции, предусматривающей президентскую республику. Механизмов нет;
Ющенко - кандидат в президенты. Обещает внести свой проект Конституции в ВР, если в течение 100 дней ВР его не примет, он ее распустит;
Янукович - волшебник;
Яценюк - волшебник.
Все это не означает, что волшебники исключаются из нашего дальнейшего анализа. Отнюдь нет. Волшебники несут в своих программах важную информацию о представлениях политиков о народе и народа о политиках, мы обязательно будем использовать их труд в последующих материалах. Просто с моей точки зрения, изложенной выше, эти люди, в строгом смысле слова, не являются кандидатами в президенты.
Фото - manzhet.com