Сьомого листопада на вулиці великих українських міст, можливо, вперше не вийдуть дивні люди з червоними прапорами, незрозумілими для сучасної молоді гаслами і пожовтілими портретами насуплених комуністичних божків. На вулиці епідемія грипу і президент пообіцяв жорстко гарантувати заборону масових акцій. А яке було б видовище! Колона поволі просувається вулицею, мов старий, іржавий бронепоїзд, привертаючи увагу туристів і перехожих. Старі комуністи ображені роллю архаїчної мітингової масовки, адже вони пам'ятають себе молодими і головними на щорічних велелюдних листопадових демонстраціях. Молодші неохоче і знервовано йдуть поряд і їм огидна ця нафталінова тусовка. Грип зіпсував усі плани комуністів організувати щорічне видовище для народу, а якщо якась група порушить карантин і пробіжиться вулицями з червоними прапорами і в білих масках, це вже буде зовсім не те - жалюгідне і комічне...

Цього року вони планували з особливим завзяттям кричати, що президентом повинен бути тільки вірний ленінець, який зробить життя простого народу заможним і щасливим, а потім відмінить пост президента, щоб нікого було звинувачувати. Дехто кусатиме лікті через неможливість публічно і російськомовно славити «Великий жовтень» і голосно лаяти націоналістів укупі з Ющенком. Як казав класик, якщо щороку на Хрещатику з'являються п'ятикутні зірки комунізму, значить комусь у світі це потрібно! Немає гарантії, що наступного року комуністична демонстрація не відновиться, бо друга епідемія грипу впереміж із передвиборним піаром не передбачається. Все повториться знову, бо хтось добре платить за модернізовану реінкарнацію комунізму в Україні у формі дивного летаргічного сну частини нації. Неспроста більшість політиків трепетно зберігають більшовицьку історію. На новій роботі і в пошані всі тутешні комуністи, які дуже ображаються на назву «національні» чи «щиро українські» - вони родом із «Великого жовтня», з ковчега-крейсера «Аврора». Комуністи вигідні всім, бо вміють справно присипляти добрих українців, тих, що «окраденими збудять». На широкомасштабне зомбування сонних українців багаті люди грошей не шкодують. Тому в Україні мають «світле сьогодні» не роботящі українці, а високопоставлені послідовники «Великого жовтня». Щороку 7 листопада вони гордо провозять свої поважні тіла вулицями зіпсованих комуністами, зросійщених українських міст і вельми пишаються собою та задоволені життям в «етой странє».

Саме тепер, коли створено світову інформаційну мережу і можна володіти телеканалами та пресою, настала пора по-справжньому випробувати безцінний досвід практиків «Великого жовтня». Попри формальне засудження сталінізму, радянський комуністичний досвід і практику маніпуляції великими людськими масами давно застосовують ідеологи глобалізації і махінатори сучасних інформаційних воєн. Для прагматичного ділового світу осучаснене використання перевірених комуністичних технологій є безцінною знахідкою, яка дозволяє заощаджувати мільйони на придумування чогось новенького з технологій маніпулювання натовпом. Особливо це стосується діючої технології зросійщення, зомбування осучасненими радянськими телевидовищами впереміж із «Ментами», «кольоровим Штірліцом» і «Папіними дочками». Ми мовчки терпимо, бо іншого телебачення немає, обираємо політиків, яким це телебачення любе і готове до послуг за великі гроші. Не треба все списувати на спадок комунізму - в нормальних державах воно так довго не живе. Наше безсиле мовчання і притлумлена совість - це вже заслуга сучасних продовжувачів справи Великої жовтневої революції, чи то пак перевороту.

Справжні продовжувачі справи «Великого жовтня» ніколи не ходять з портретами Леніна і Сталіна. Вони відверто кепкують із комуністів і моляться лише на долари, проте ревно стежать за тим, щоб комунізм не вмер і щороку 7 листопада столицею України пройшла колона з червоними прапорами, надривно співаючи стройових маршів більшовицьких комісарів. Цей ритуал має свідчити про те, що дух комунізму в Україні ще живе і довго житиме, оберігаючи сон нації. Не треба сподіватися на те, що на заваді може стати епідемія свинячого грипу чи якийсь катаклізм. Це казково вигідно їм, сучасним господарям України. А як же інакше? Найкращі комсомольці - в уряді, парламенті, комерції і банках. Вони з легкістю сприймають поради світових лихварів - послідовників Маркса і складається враження, ніби це вони організували для нас щось на взірець ретро Великої жовтневої революції, заробивши на цьому перші мільйони. Спершу їхні «матроси» взяли Ощадний банк з усіма людськими грошима. Потім зробили розруху за допомогою страшної гіперінфляції, щоб кожен простий українець відчув себе пролетарем із мільйоном нарахованої платні. Затим настала вже їхня черга бути мільйонерами доларовими, тому і зробили народові коротку передишку непу, покликавши до життя валютчиків, кооперативи й рекет. Тим часом у народі ходили більшовицькі агітатори - посланці новітніх «експропріаторів» власності народу, щоб виманити в людей ваучери. Носили оте паперове добро колишнім комсомольцям і комуністам, у яких звідкись з'явилися долари. І вони, сучасні багатії, самоназвана еліта, озброєні вченням марксизму-ленінізму, таки довершили менеджмент пролетарської революції - взяли чи приватизували пошту, банки і телеграф, на додачу до заводів і фабрик із роботящими пролетарями.

Пам'ятаючи науку Леніна, не заспокоїлись, поки не заволоділи кіно і голубим екраном, тиражною пресою - всім, що творить інформацію та видовища для народу. Треба було мати в руках оте, що керує світом, - монополію на інформацію, а значить і сучасну монополію на владу! Тепер вони там, нагорі і за кухлем коньяку сьогодні підраховують прибутки від епідемії грипу, а зазвичай тішили самолюбство видовищем на екрані великого телевізора, спостерігали за тим, як літні і змучені, обмануті й окрадені люди в колонах вигукують ті самі гасла про «Великий жовтень».

Справжні послідовники Великого жовтня працюють у парламенті, в уряді. Звідти, з «броньовика влади», вони на весь голос хвалять самі себе за те, що дбають про знедолених українців. Вони працюють, бо знають, за що стараються, і говорять про це без жодної скромності з усіх екранів та білбордів. Вони нас лікують, годують і бережуть від епідемій за наші ж гроші, будуючи власний імідж народних спасителів, годувальників, подателів милостині...Споважнілі комсомольці-банкіри в час кризи таки врятували капітали послідовників Карла Маркса, а далі - хоч трава не рости!

Нещодавно парламент за народні гроші святкував ювілей «ленінського комсомолу», і це не заради історичного сентименту - там люди без сентиментів. Для такого випадку вони забули конституційну заборону державі підтримувати будь-яку ідеологію. Це ідеологію національної державності чи національну ідею підтримувати заборонено, а комуністична ідея навпаки - досі багатьом є вічним дороговказом до влади й особистого збагачення. Ленінська наука солідарності у праці й акуратно збережені провладні профспілки в якості «школи сервілізму» - просто знахідка для багатіючих.

Головне - відновити комуністичний культ праці! Нехай вона, він, воно щодня працює, бо їхня праця потрібна Україні. Який цинізм! Народ привчають тільки працювати і нічого не думати, обирати серцем «за них думаючих». Брешуть, що по праці воздасться. Не воздасться! Безтолкова праця за прожитковий мінімум не визначає багатства суспільства. Не соціальна допомога, а чесна плата за працю, працю не зранку до ночі, бо народ повинен мати час для вільного життя. Про це багаті більшовики воліють не говорити й косо дивляться на патріотів, націоналістів та всіляких розумників. Невже політики домінуючого класу всерйоз продовжують ленінську непримиренну боротьбу проти українського народу? Невже користі заради підняли комуністичну естафету боротьби з українським націоналізмом, щоб ніхто не питав, чому так є, і не заважав безбожно багатіти? «Жіть харашо!» - думають собі вони.

7 листопада - це їхнє свято, своєрідний український Хелловін. Можна повеселитися, випити по приколу чарочку за Леніна і відпочити по повній програмі, адже вони чимало потрудилися, будуючи таку державу для українців, поки ті заробляють по світах і традиційно, без особливого толку, пораються на особистих господарствах.

Поки комуністичне зомбування ще діє і по вулицях великих міст щороку відчайдушно крокуватимуть втомлені й ображені власною роллю лицедіїв люди з червоними прапорами, кожен українець буде сам за себе в бідності і з власною мовою крадькома. Цього й треба мільйонерам із хитрим Леніном за плечима, адже з ручним привидом комунізму їм ніщо не загрожує.

Володимир Ференц, Івано-Франківськ

Ілюстрація - sobralio.net