Найяскравіша і фатальна жінка на майданчику проекту «1+1», серіалу «Тільки кохання», кароока Вікторія Литвиненко-Ясиновська - природно, головна лиходійка серіалу. Втім, сама вона не вважає свою героїню Альбіну негативним персонажем і впевнена, що кожна жінка готова заради своєї любові йти по трупах.

- Взагалі-то серіал мені дається важко. Почалося з того, що на пробах руку зламала.

 - Невже просто на пробах треба було виконати якийсь трюк?

Навіть не трюк. Зроблю щиросердне зізнання. Це була моя дурість, лише по дурості так можна було зробити. Була досить експресивна сцена, і я не розрахувала висоту столу. Вдарилася і зламала руку... Це був такого роду знак.

- Тобто ваша поява у проекті було нелегкою?

- Спершу вона була звичайною. Мені просто зателефонували з «1+1» і запросили пройти проби. Не було такої людини, яка сказала б мені: «Ось, Віко, я хочу, щоб ти прийшла до мене спробуватися». Просто пройшла на роль у черзі, як усі актори.

-Тобто конкурентки у вас були?

Звичайно! На цю роль претендувало багато дівчат. Я навіть не розраховувала, що зніматимусь. Нас було дуже багато. Спершу обрали 10 претенденток, потім з цих десяти залишили трьох. Я потрапила у десятку, потім в трійку. Мене спершу не взяли. Лише згодом зателефонували, я вже почала нову роботу у театрі. Сказали, що терміново треба пройти ще одні проби. Я пройшла, і мене затвердили. Усе було доволі спонтанно.

- Навіть зламана рука...

-Це вже абсолютна несподіванка! Коли потім знімали сцену, на якій я пробувалася і зламала руку, я, чесно кажучи, дуже нервувала. Зовсім  не хотілося це повторювати. Тим більше, що я  в житті ніколи нічого не ламала. Коли я приїхала в лікарню, і доктор запитав, як я зламала руку, я розповіла, як вдарилася об стіл А була зима, всі люди - когось собака укусив, хтось посковзнувся, впав. А я просто вдарилася. Це була дуже смішна ситуація. Але трохи прикра.

-    Ваша героїня Альбіна - головна лиходійка серіалу...

-Вона не лиходійка. Для мене Альбіна - це борець за своє кохання. У ній є дещо, властиве кожній жінці. Вона начебто негативний персонаж, стерва, проте вона людяна. Адже кожна жінка за кохання готова на все. А вона щиро кохає Дениса. Він симпатичний, красень, а ще у нього є гроші - це межа мрій. Вона діє відкрито, йде напролом. А що їй залишається робити? За свою любов потрібно боротися усілякими методами. Молодець вона.

- Тобто деякі риси героїні ви б собі перебрали?

- Скоріше за все, її прямолінійність. Ось її мені не вистачає. Не можу сказати, що ми з моєю героїнею схожі. Просто кожна жінка, яка дивитиметься серіал, знайде в Альбіні щось своє. Я трохи інша. Я так вважаю. Тому що ми ось такі. Я не можу сказати, що вона схожа на мене. Звичайно, ні, тому що я трохи інша людина. І Альбіна не настільки погана, просто вона спочатку не думає, здійснює якісь вчинки, а потім розуміє, що робить...

- Ви знаєте, чим завершиться ця історія для вашої героїні?

- Ні, звичайно. Для нас всіх це загадка. Так навіть цікавіше. А якщо цікаво мені, як актрисі, яка виконує цю роль, то, гадаю, має бути цікаво і глядачам.

- З вами разом грає маленька дівчинка Аліса, дочка головного героя Дена. Буває таке, що діти задають несподівані питання, на які дорослі іноді не знають, як реагувати?

-Я пам'ятаю лише один випадок. Але не з нашою дівчинкою. Ми знімали школу, і до мене підійшов один хлопчик. Він спитав: «Ви граєте погану тітку?» І я розумію, що якщо скажу, що так, погану, він може подумати, що я теж погана. Тому що діти - це така безпосередність. Вони можуть прямо задавати такі питання, що я розумію, він може повірити, що я дійсно погана. І в якийсь момент я трохи ніяково себе відчула. Я йому відповідаю, що так, я граю погану тітку, але вона не дуже погана. Вона не зовсім погана. Вона може виправитися. А з Алісою у нас все тихо-мирно. Хоча за сюжетом ми з нею не дуже дружимо. Вона ніби відразу розуміє, що я погана тітка. Але, менше з тим, у нас з Алісою все добре. Ми з нею дружимо. З нашою Алісою дружать усі. Дівчинка вона хороша.

- Де ви знімалися до серіалу «Тільки кохання»?

-Я знімалася у фільмі Віри Яковенко «Ігри в солдатики». Мені чомусь не приписують його у фільмографію, але це одна з моїх перших серйозних ролей. Хоча вона епізодична, ця роль поставила мене. Я дуже вдячна Вірі, було дуже приємно з нею працювати. Інший фільм, в якому у мене головна роль, називається «Новорічна рідня». Там я грала з Дусею Германовою, ми досить добре попрацювали, знімали його торік. Я задоволена цією роботою. Потім, одна з моїх перших ролей - у фільмі «Найраща подруга». Але це був мій най-найперший фільм. Не можу сказати, що я задоволена цією роботою.

- Тобто такий довгограючий проект у вас уперше?

-Так, перша така робота.

- Не страшно було братися за такий обсяг?

Спочатку ні, коли не знала, із чим зв'язалася. Коли ти цього не розумієш, і коли тебе ведуть, як теля, то все нормально. Але коли ти усвідомлюєш ці обсяги, що все це надовго, що твоє життя перевертається і  все стає з ніг на голову, все стає інакшим.

- Особистого життя немає взагалі?

-В принципі, так. Тому що з ранку до ночі ти знімаєшся. Тому важко з особистим життям. Але, на щастя, моє особисте життя влаштоване і облаштоване.

- Але його ж треба підтримувати...

-Підтримувати потрібно, це факт. Тому що все в нашому житті руйнується. Але, слава Богу, у мене чоловік теж актор. Він мене розуміє. Але він чоловік, тож, звичайно, ревнує.

-А хто у вас чоловік?

-Роман Ясиновський. Ми разом із першого курсу - вчилися на одному курсі в Карпенка-Карого. Разом по життю, разом працюємо в театрі «Дах». Він більше театральний актор, але, менше з тим, мене розуміє. Проте він чоловік, тож інколи мені доводиться проводити роз'яснювальні бесіди. Цілющі. Кажу: «Ти повинен зрозуміти, я не просто дружина, я актриса. І я в першу чергу була актрисою, коли ти брав мене за дружину». Він каже: «Я все розумію, звичайно. Але коли у тебе буде вільна хвилинка, подзвони мені, будь ласка». Тому що буває, на зйомках тебе закручує: грим, костюм, на майданчик, знову грим, костюм, майданчик, що, рідко дзвониш.

- У вас в серіалі є відверті постільні сцени з героєм Олександра Нікітіна. З чоловіком їх обговорюєте?

-Не можу сказати, що я з ним раджуся. Я прагну ці питання вирішувати сама. Щоби вчергове не натискати на больову точку. Гадаю, цього краще не робити. Але він про це знає і каже: «Добре, я нічого дивитися не буду, я нічого не кажу, а ти мені нічого не казала. Щоб зайвий раз завдавати собі болю. Я не зможу це дивитися». І навіть після того, як ми все зняли, він навіть не питає, як все пройшло. Наче нічого й не було.

- Ви ще не придумали, як відпочиватимете після цього серіалу?  

-Я так далеко взагалі не дивлюся. Я звикла, що не владна над собою... і якось так усе життя було . І в театрі дуже багато роботи, ми навіть не знаємо графік на тиждень, наприклад. Тому я ніколи не планувала, що робитиму. Це не моє. Я так не вмію. Я звикла все робити спонтанно. Наприклад, хочу піти в кіно, і кажу про це чоловікові, а завтра я до вечора настільки втомлюся, що мені не те що в кіно, ворушитися не хочеться. Тому планувати не можу. Але я думаю, що десь я все-таки відпочину. Але це буде навіть не море, мабуть, гори, може Карпати. Узяти намет. Піднятися якомога вище.

- Подихати повітрям, освіжити голову...

-Звичайно. Організм почистити свіжим повітрям. Тому що, коли сидиш у павільйоні, я розумію, здоров'я в мені не додається. Так що, думаю, треба буде провести профілактичне лікування.

- Як ви ставитеся до несподіваних подарунків?

-Знаєте, мені більше подобається, коли подарунок робиться несподівано, ніж з якоїсь нагоди. Тому що коли у тебе день народження, ти знаєш, що тобі даруватимуть подарунки... А коли це несподівано, це завжди приємно. Це як в мультику «Просто так».

- А траплялося таке в житті?

-Це були такі дрібниці. Чоловік купив мені шкарпетки. Чесне слово, таке було! І мені було настільки приємно, що якби він мені на день народження подарував щось грандіозне, машину, наприклад, мені було б менш приємно. Я би знала, що мені щось подарують, а ось коли така дрібниця. Він приходить і каже: «Віко! Я тобі шкарпетки купив». Це було настільки приємно, що я його розцілувала, і сказала, що це найкращий подарунок. А тим більше теплі шкарпетки, щоб дружина була в теплі і здорова, це взагалі приємно.

Інтерв`ю опубліковане на сайті телеканалу «1+1»

Фото - www.1plus1.ua