Та не простого, а такого, що його “мотивом була дестабілізація ситуації, повалення діючого державного ладу в країні”. І це не чиєсь хворе припущення, а заява дуже висопоставленого українського правоохоронця – заступника міністра внутрішніх справ Олександра Міленіна.

Історія із терактами пройшла по рідному телебаченню у кращих традиціях кримінальних серіалів. Спочатку, у минулу п”ятницю, всіх шокували повідомленнями – на Троєщинському ринку вибухають сміттєві урни. Прямі включення кореспондентів із місця події надто інформації не додавали. Міліція відразу оточила місце вибухів і досить тривалий час нікого туди не допускала. Інтригою була навіть інформація про постраждалих. Правоохоронці не повідомляли наляканій країні геть приблизної цифри поранених.

Далі ринок закрили, а увагу телеглядачів переключили на страйк його працівників. Мовляв, вибухи з оного боку, та дії столичної влади з іншого спричинили до масових заворушень, внаслідок яких знову є постраждалі. Залишившись без місць роботи торгівці блокували дорогу до найбільшого житлового масиву. Ті автівки, що робили спроби таки проїхати до своїх помешкань, торгівці зустрічали грудьми у прямому сенсі цього слова. Однак, спостерігати за протистоянням київських водіїв та працівників базарної торгівлі довелося не довго. Конфлікт вичерпався після втручання “послідовного, справедливого патріота-лідера” Януковича, який відтепер може написати про себе на біг-бордах – “захисник Троєщинських торгівців”.

За кілька днів жанр Троєщинської телеепопеї кардинально змінили. Вибухи урн із звичайних кримінальних розборок за дороге місце дешевої торгівлі переросли у ...тероризм. І не праві були ті, хто почувши про вибухи відразу згадав про присутність українських військ в Іраку і про кількість азійців на Троєщинському ринку. Міліція повідомила, що мав місце прояв політичного тероризму у виконанні вітчизняних виконавців.

І знов подробиці як у продуманому сценарії розтягли у часі. Спочатку, звітуючи про неабиякі успіхи у розкритті злочину, вітчизняна міліціонери заявили, що затримала підозрюваних, і двоє з них -- члени Української Народної партії. Ще один – співробітник 5 каналу. А в них ,у якості речових доказів, окрім інструкцій з виготовлення вибухівки, різних гвіздків, проводів та хімічних речовин, вилучили ще й листівки кандидата у Президенти Ющенка.

Все це наляканій тероризмом у власному домі країні продемонстрували крупним планом по всіх телеканалах, особливо зупиняючись не на цікавих пристроях, а на обличчі відомого політика. А старанні журналісти Інтеру навіть не пошкодували зусиль і зібрали коментарі з цієї теми. Лідер комуністів Петро Симоненко, пригадавши захоплення свого офісу молодими націоналістами, грізно констатував: націоналістичні сили готові використовувати будь-які безсоромні методи для захоплення влади.

А от заяви штабу Ющенка про причетність цих людей до зовсім інших політичних сил – Руху за націю Богдана Бойка, організації Тризуб та Братства Дмитра Корчинського жоден із загальнонаціональних каналів не подав. Знову у кращих традиціях вітчизняної журналістики.

“Що ж то за оточення у того Ющенка – що і охоронців правопорядку на горі Ай-Петрі до струсу мозку доводить, і водія Камазу, що намагався мирно об”їхати необачних велосипедистів, жорстоко б”є, а от і вибухи організовує?” – мала б подумати налякана країна, надивившись рідного телебачення. Але чи подумала вона саме так – велике питання. Надто вже багато незрозумілого у цій справі, і на надто багато питань це ж телебачення не дає жодних відповідей.

Незрозуміло, чому молоді люди з вищою освітою категорично відмовилися не лише від послуг, але й від зустрічі з адвокатами; чому так швидко визнали свою провину, усвідомлюючи, що за такі мотиви їм “світить” біля десятка найкращих років життя провести за мурами; чому разом із інструкціями з виготолення вибухівок зберігали так багато листівок Ющенка; і, нарешті, немає жодних пояснень як саме, зірвавши сміття на Троєщинському ринку, ці досить освідчені хлопці (а двоє з них навчалися на філософському факультеті Національного університету імені Шевченка) збиралися повалити державний лад в Україні?! Вся ця історія, насправді, дуже добре вписується у виборчу кампанію влади. Весь можливий негатив за допомогою власних мас-медійних ресурсів влада намагається перекласти на свого головного конкурента Віктора Ющенка. Тільки так можна пояснити те, що досить професійні телевізійні канали давали абсолютно однобоку картинку, постійно підтримували увагу довкола цієї теми і навіть не пробували подати будь-які інші версії того, що відбулося на столичному базарі. А більш вузьке коло обізнаних людей обговорюють декілька версій.

Версія 1 – Переділ території. Троєщинський ринок давно приваблює досить потужних бізнесменів, які готові на цій землі будувати великі торгівельні центри. Однак, дрібні торгівці постійно протистоять цим планам, оскільки для них – це втрата робочого місця на невизначений термін, а в перспективі суттєве сбільшення арендної плати. Не складно прорахувати, що надзвичайна ситуація ще й з постраждалими призведе до закриття ринку. Відтак з”являються шанси здійснити його перебудову та переділ.

Версія 2 – Випадок. За кілька днів до вибухів, ринок став об”єктом численних міліцейських перевірок. Продавці кажуть, що такої кількості міліції на базарі вони не бачили вже багато років. Відтак весь заборонений товар, а це найперше піротехніка, викидалася в урни. Деякі заряди могли детонувати і стати причиною вибухів. Пригадаймо, що потім кілька годин міліція нікого не підпускала до місця події, тож і саморобна вибухівка могла з”явитися пізніше, після прорахування того, як можна використати цю резонансну ситуацію.

Версія 3 – Боротьба за місце на ринку. Вибухи відбулися у тому місці на базарі, де багато торгівців-китайців і товар у них дешевший. Відтак дехто з працівників ринку не виключає, що це була банальна боротьба за місце з метою потіснити конкурентів.

Версія 4 -- Спланована провокація. Опозиція давно попереджала про можливість силового сценарію розвитку подій в ході виборів. Тут доречно пригадати і заяву керівників трьох силових відомств – МВС, СБУ та прокуратури – про наявність в них даних щодо можливих провокацій, які ніби-то готуються у штабах опозиційних кандидатів. Тож організувавши хоч і не дуже потужний вибух, влада не лише додавала нову порцію негативу до кампанії Ющенка. Влада підвела країну до думки, що Троєщина може бути лише початком і що вона, влада, готова діяти, аби захистити країну. Цей випадок навряд чи може суттєво вплинути на зменшення рейтингу Ющенка чи “потягнути” на причину введення надзвичайного стану. Але він може виявитися лише ланкою у довгому ланцюзі, продуманому відомими майстрами “чорних” виборчих технологій.

Якщо інформація зі штабу Ющенка відповідає дійсності, і затримані – це активісти сумновідомого Тризуба, Братства Корчинського та Руху Бойка, то всі ці організації називають сателітами однієї відомої політичної сили – СДПУо, яка, до того ж, активно співпрацює з не менш відомими політичними технологами. І ще одне співпадіння, про яке варто згадати, саме ця сила має неабиякий вплив на керівників силових відомств.

Версію генералів міліції про політичний теракт у смітті Троєщинського базару ми описали вище і докладно на ній зупинятися не вважаємо за доцільне. Складається враження, що міліція або дуже помиляється, або надто підставляється.

Про всі ці альтенативні версії наші блакитні екрани мовчать. І країна про це не знає, але, здається, інтуїтивно здогадується. Країна звикла дізнаватися про свою владу дуже сумні речі, часто на емпіричному досвіді. І не відомо, чого більше боїться налякана країна: нових вибухів в урнах чи того, як з нею, країною Україною, може повестися “українська” влада.